Базові моральні цінності: традиції та сучасність

Людина нібито не літає...

А крила має. А крила має!

Ліна Костенко

Моральні цінності і є тими крилами. Вони є моральними зразками, вимогами, «що дають можливість людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній». Які ж моральні цінності є основними?

В якості базових моральних цінностей у всіх народів поважаються любов до ближнього, доброта, чесність, благородство, вірність, повага до старших, працелюбність, колективізм, оптимізм, мужність, патріотизм. Хоча в житті люди не завжди виявляють подібні якості, але ціняться вони людьми високо, а ті, хто володіють ними, користуються повагою. Базові моральні цінності – це суспільний ідеал, який сприймається людьми поза часом, незалежно від будь-яких факторів суспільного життя (національності, релігії, політичних переконань тощо). Базові цінності - це ті, навколо яких будується життя людини. Це те, що називається засадами існування людини в соціумі. Базові цінності - це те, що цінно, те, що скеровує життя людини - свідомо та підсвідомо.

До найбільших моральних цінностей українського народу здавна належить працелюбність. З давніх – давен українці є землеробським краєм. Тому тяжка праця на землі завжди годувала Україну в тяжкі часи. Цю рису змалку прагнули прищепити своїм дітям, адже вона вирішувала її майбутню долю і ставлення до неї суспільства. За тим, як людина ставиться до праці оцінювали її моральні якості. Ледарство завжди засуджувалося і висміювалось. В багатьох українських народних казках використовується ця тема. Українцям з діда — прадіда властиве шанобливе ставлення до інших людей та доброзичливість. Привітати знайомого, приятеля, сусіда, подорожнього, розпитати про здоров’я близьких та родинні справи — це неписане моральне правило, що не втратило своєї сили і до сьогодні. Дітей змалечку привчають вітатися зі старшими під час зустрічі. Цей звичай і в наш час живе в українських селах та невеликих містечках. Виявом доброзичливого також є ставлення до інших людей — славнoзвісна українська гoстинність.

Особливе місце займає любов до Батьківщини. Українці шанують її так само, як батьків, рідний дім, душу. В народних казках часто зустрічається герой, який долає ворогів , що поневолив його рідних брата, сестру чи кохану, крав з неба місяць, сонце, зірки, ніби кривдив його народ , рідну землю. Батьківщина для українців – як рідна матінка — «Матір не купити, не заслужити». До найбільших моральних цінностей нашого народу здавна належить і любов до мови. В різні часи нашої історії, вороги хотіли знищити її , прості українці та багато видатних постатей відвоювували право спілкуватися і творити рідною мовою. Цю моральну нoрму втілює прислів’я: «Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається». Особлива актуальність моральних проблем сучасності визначається насамперед наступними факторами: по-перше: бурхливий розвиток науки і техніки та превалювання людини над природою; по-друге: сучасні досягнення у сфері біотехнологій, що не лише "дарують" життя, "керують життям", "контролюють" смерть, а й маніпулюють процесами зародження та "завершенням" людського життя; по-третє:, зміни в духовному житті людства призвели до конфлікту з традиційними цінностями, до разючої зміни міри відповідальності людини за будь-яке Інше життя та за своє власне.

Внаслідок чого людина впритул підійшла до усвідомлення необхідності вибору між добром і злом, буттям і небуттям, смертю та безсмертям, що в свою чергу вимагає сутнісного взаємозв'язку науки і моральності, свободи та відповідальності для подальшого розвитку людського роду. Адже сьогодні нагальним питанням залишається питання як залишитися людиною за наявних умов нашого спільного існування? Як вберегти в собі міру людського? Як вберегти здатність до самообмеження, вміння відкривати себе Іншим, сприймати Іншого? Основною причиною різноманітних колізій сучасної епохи багато вчених, як вітчизняних так і зарубіжних ( наприклад: Л. Мемфорд, X. Ортега-і-Гассет, М. Гайдеггер, Ж. Еллюль і б.і.) вбачають насамперед в надзвичайному розриві між технологічною та моральною складовою. Тому виникає нагальна необхідність гуманізації закономірного процесу розвитку науки і техніки, "повернення" його в сторону людини. Адже добро і зло не йдуть від техніки, а від суспільства і від людини (жодній машині, навіть сучасним роботам неможливо запрограмувати будь-які моральні установки, наприклад, почуття совісті). Так, один із творців кібернетики Н.Віннер у своїй праці "Людина і робот" зазначає, перефразовуючи відомий вислів з Біблії "Людині -людське, а машині -машинне". Ґрунтуючись на своїх знаннях та досвіді, науковець впевнений, що вкласти моральні якості в машину неможливо, так як природа моральності виходить далеко за межі закономірностей предметного світу в якому створюються машини й техніка. Тому використання техніки для добра або зла людини залежить від самої людини, яка використовує її в своїх цілях, від її моральних установок. Для того щоб позбутися негативного впливу техніки на моральну свідомість особистості, зарубіжний дослідник Ж.Енлюль єдиний вихід вбачає у відмові від техніки, пропонуючи своєрідну "етику відмови від влади техніки" через ідею самообмеження людини.

Однією з ключових проблем, що стоїть на порядку денному є питання про зміну вектору наукових технологій та технічної цивілізації в цілому стосовно навколишнього середовища, взаємодії з екосистемами, з іншим живим, з людиною - вони відрізняються найбільшою складністю і відповідальністю в силу своєрідного "мовчання" природи.

Вирішення даних проблем можна досягти лише кардинальною зміною свідомості самої людини, відмовою від традиційної ідеології споживання (позбавлення від рабства власних потреб та благ), і особливо напрацюванні нових етичних принципів. Адже незважаючи на раціональне розуміння ситуації важливим перш за все є зміна екологічної свідомості , що пронизана насамперед економічними інтересами.

Вирішенням даних проблем, як проблема морального відношення до живої і "мертвої" природи, проблема цінностей природного світу, проблема прав розглядаються таким напрямком прикладної етики, як екологічна етика , яка наголошує "істинній" цінності будь-чого живого Іншого, це цінність, що є незалежною від інтересу або оцінки людини. Етичні вчення, як правило цінність пов'язують з людиною, а екологічна етика розширює розуміння цінності до масштабу екосистемного блага дозволяє одночасно зберегти й традиційні гуманістичні цінності стверджуючи екологічний холізм (цілісність). Всі види живої природи, екосистеми, природні об'єкти так як і сама людина володіють притаманною їм внутрішньою цінністю. На думку багатьох дослідників лише наявність внутрішньої цінності - є достатньою для поваги та збереження природи. Саме екологічна етика вводить світ природи у світ людських цінностей стверджуючи "самоцінність природних об'єктів".

Людство має знайти шлях подолання всіх протиріч, що виникають крок за кроком. Подолання егоїстичних настроїв, звільнення від тотального культу техногенних інновацій, що викликають суперечності з моральними принципами буття. Людина, як ключова ланка у становленні світобуття, має виокремити для себе місце, роль таким поняттям як мораль, етика, моральні цінності, підносячи їх над власним егоїзмом. Поняття моралі та етики побутує у суспільстві, але чомусь сприймається як щось нав’язливе, набридливе. Аби наше суспільство могло прогресувати, людству необхідне моральне відродження та духовне піднесення, лише тоді ми згадаємо хто ми, і де наше коріння. Перш за все, людина має окреслити для себе життєві цінності, котрі будуть її опорою та поштовхом до дії. Історія бачила багато прикладів, коли люди, переступаючи через моральні принципи, намагаючись зробити своє життя краще, не зважаючи на докори сумління, все ж таки опинялися на самому низу свого існування, без друзів, підтримки і все лише через те, що у свій час не знайшли у собі сили протистояти жорстокості, нахабству сучасного світу, а просто піддалися спокусам сьогодення. Підводячи висновки вище зазначено, важливо підмітити, що проблема моральності у наш час є не аби як актуальна, і лише від нас залежатиме ким ми будемо у майбутньому, яке суспільство будуватимемо далі. Кожна людина має замислитися над власними вчинками, і над тим, яку користь та загрозу ми несемо власними діями. Людина пройшла складний шлях еволюції, і не повинна під впливом сучасних досягнень науки та техніки втратити свою людську природу, перетворитися на пасивного громадянина своєї держави, та жити на принципом «моя хата скраю, я нічого не знаю».

Використані інтернет-ресурси 1. http://uchebniks.net/book/201-osnovi-filosofskix-znan-navchalnij-posibnik-gorlach-mi/2-anotaciya.html 2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Моральні_цінності 3. http://schoolchild-notes.blogspot.com/2012/10/blog-post.html 4. http://pidruchniki.com/1197052461086/etika_ta_estetika/moralni_koliziyi_suchasnosti 5. http://www.etica.in.ua/moral-ni-tsinnosti-v-suchasnomu-sviti/ 6. http://pidruchniki.com/1206021861088/etika_ta_estetika/moralne_osmislennya_ekologichnih_problem