Англійські евфемізми

РОЗДІЛ І. ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ

ЕВФЕМІЗМІВ

1.1. Евфемізми як джерело синонімії

В англійській мові загальноприйнятим є факт, що синонімія являє

собою часто мікросхему мови, яка характеризується тим, що входить у якості

складової частини у лексичну систему мови в цілому. Саме тому,

дослідження функціонально-семантичних особливостей англійської лексики

є актуальним напрямком досліджень у сучасній англійській мові.

Сутність синонімії з давніх-давен привертала увагу лінгвістів, які

розробляли проблеми семасіології. Оскільки вирішення проблем тісно

пов’язане з антонімією та полісемією, тому її вивчення важливе не тільки для

семасіології, а й також для лексикографії, літературознавства, методики

викладання мови тощо [21. – С.123].

У мовознавстві існує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні

дослідники акцентують на тотожності або подібності значень, інші – на їх

повній чи частковій взаємозамінності в тексті, треті – на їх оцінно-

стилістичній характеристиці [3; 11; 23; 31].

Лексико-семантична система – одна з найскладніших мовних систем,

що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць,

різноманітністю відображених у них відношень і відкритістю для постійного

поповнення новими одиницями (словами та значеннями). Своєрідність її

також в тому, що вона на відміну від інших мовних систем (фонологічної та

граматичної) безпосередньо пов'язана з об'єктивною дійсністю,

віддзеркаленням якої вона є [23. – С.263].

3начення слова, його цінність (значеннєвість) залежить тією чи іншою

мірою від значень інших семантично пов'язаних із ним слів, від місця слова в

лексико-семантичній парадигмі, тобто від його парадигматичних відношень.

Слова, як і фонеми, морфеми, конструкції, знаходяться між собою в

різних опозиціях і об'єднуються в різноманітні парадигми.

2

Найбільшим парадигматичним об'єднанням є лексико-семантичне

поле. Лексико-семантичне поле – це сукупність лексичних одиниць, які

об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і

відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність

позначуваних явищ [23. – С.265].

Лексико-семантичне поле має своє ядро і периферію. В ядрі містяться

найважливіші слова, вони пов'язані між собою сильними семантичними

відношеннями й утворюють синонімічні, антонімічні і родо-видові групи. На

периферії містяться функціонально менш важливі слова, які, як правило,

належать і до іншого лексико-семантичного поля.

У межах лексико-семантичного поля виділяють лексико-семантичні

групи. У середині лексико-семантичних груп виділяють ще тісніше пов'язані

семантичні об'єднання (їх називають лексико-семантичними категоріями) –

синоніми, антоніми, конверсиви, гіпоніми [3. – С.234-236].

Синонімічна група – це мінімальна парадигма слів і еквівалентних