«Використання інтерактивних методів навчання та прийомів педагогічної техніки на уроках хімії»
|
|
| |
Доповідь
Вчителя хімії Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Баланенко Вікторії Вікторівни
Тема: «Використання інтерактивних методів навчання та прийомів педагогічної техніки на уроках хімії»
Якщо проаналізувати зміст традиційних занять, то більшу частину їх займає діяльність вчителя: чи то опитування, чи то закріплення знань або контроль. Учитель говорить 70% часу, причому значна кількість цього часу втрачається на підтримання дисципліни і на запис під диктовку. Тому учні сприяють матеріал пасивно, втрачаючи інтерес до предмету, одноманітність різко знижує їхню пізнавальну діяльність. Як вийти з такого становища? Як викликати в дітей інтерес до навчального предмету і перетворити аудиторію з пасивними спостерігачами на активних учасників занять? Як зробити педагогічну взаємодію найбільш успішною і результативною на всіх рівнях навчального процесу? Для вирішення цих та багатьох інших питань вже давно використовуються в усьому світі нетрадиційні інтерактивні методи і форми роботи, які розкривають та розвивають здібності, нахили і таланти кожного учня.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмету, відчути впевненість у собі.
Суть інтерактивного навчання: полягає в тому, що навчальний процес відбувається за постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.
Мета інтерактивного навчання - досягнення навчальних здобутків шляхом упровадження інноваційних технологій - пошуку відповіді на питання «Як навчати? Як створити умови?», а не традиційне «Що вивчати?». - Інтерактивне навчання: «За» і «Проти» (табл. на слайді)
Проаналізувавши цю таблицю, вчитель може обирати тип навчання залежно від завдань і умов роботи. Як правило, сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації і зорієнтована на рівні «знання» й «розуміння». Це змушує педагога до використання переважно пасивного навчання. Були часи, коли вчитель мав можливість передати своєму учню весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмету. Тоді використання пасивних методик було виправдане. У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знань. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.
Інтерактивне навчання дає можливість збільшити відсоток засвоєння матеріалу, впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). (діаграма на слайді) Найменших результатів можна досягти за умови пасивного навчання (лекція-5%, читання-10%), а найбільших за умов інтерактивного (дискусійні групи-50%, практика через дію-75%, негайне застосування знань-90%). Практика показала, що під час інтерактивного навчання учні вчаться: • критично мислити (бути зацікавленими,застосовувати стратегії дослідження, задавати питання та систематично шукати на них відповіді); • нести відповідальність за власне навчання (використовувати дослідження, а не пасивне відтворення знань); • співпрацювати з іншими (уважно слухати, говорити впевнено та ввічливо, бути толерантними, робити внесок у загальне рішення).
Щоб подолати ускладнення в застосуванні інтерактивних технологій і перетворити їх слабкі сторони на сильні, вчителю треба пам’ятати:
- починати потрібно з поступового використання технологій по спеціально розробленому плану. Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».
- Використовувати спочатку прості інтерактивні технології: роботу в парах, у малих групах, мозковий штурм тощо.
- Використання технологій – не самоціль. Це лише спосіб створення атмосфери в класі, яка сприяє навчанню.
- Якщо застосування технологій у конкретному класі веде до протилежних результатів, слід переглянути стратегію й обережно ставитися до використання таких методів.
Застосування технологій інтерактивного навчання припускає наявність різних способів розміщення меблів у класі.Вчитель, готуючись до заняття, вибирає технологію, метод навчання і визначає форму розташування меблів. Крім традиційної форми розташування меблів існує щедекілька: - «Коло» (учні розміщуються без столів на стільцях по колу, учитель сідає в коло разом з учнями); - «Дискусійний клуб» (учні розміщуються малими групами (4-5 осіб) навколо декількох столів. Між столами є вільний простір для пересування); - «Буква «П» (столи за якими сідять учні, зсунуті і створюють букву «П». Учительський стіл стоїть між «ногами» букви); - «Прямокутник» (усі учні сідають за одним великим прямокутним столом по чотири його боки. Учитель сидить разом з учнями). Кожний з варіантів має свої специфічні особливості і припускає використання певних технологій, має свої переваги та недоліки. Наприклад, під час перегляду кінофільму та під час роботи в парах я використовую традиційну форму розташування меблів. Як показала практика при роботі в групах по 4 особи найзрочніше розташування меблів у формі «Дискусійний клуб».
Залежно від інтерактивних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні схеми та конспекти, передавати свої знання іншим, висловлювати власні думки, розв’язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно роботу свою та інших учнів. Починаючи працювати у 7 класі, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах і малих групах, відкритий мікрофон та інші, хочу зупинитися деяких з них. Хімія дуже тісно пов’язана з побутом, промисловістю та сільським господарством, тому дуже вдалим є метод „асоціативний кущ”. Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, що є дуже важливим для підвищення зацікавленості учнів у предметі. Наприклад при вивченні у 7 класі теми: „Атоми, молекули, йони”, учні вже дещо знають про атом. Я пропоную з’ясувати це за допомогою асоціацій зі словом атом, і виходить невеличка схема – „асоціативний кущ”.
Наступний метод „Мікрофон”
Метод надає можливість кожному учневі швидко висловитись, відповідаючи на запитання з даної теми. Цей метод можна застосовувати на етапі актуалізації опорних знань, життєвого досвіду або під час закріплення.
Наприклад під час вивчення у 9 класі теми „Чисті речовини та суміші” пропонується питання:
Яка речовина називається чистою речовиною?
Що таке суміш?
Як класифікують суміші?
Наведіть приклади однорідної та неоднорідної суміші.
Які способи розділення сумішей ви знаєте?
. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються.
Іноді цей прийом поєдную з роботою «незакінчені пропозиції».Наприклад, у 7 класі вивчаючи тему «Атоми. Хімічні елементи», пропоную учням за варіантами заповнити картку з питаннями такого типу:
1. Атом – це… . Атом складається з … . 2. Відносна атомна маса –це … і т.д.
Для невеликої кількості інформації я використовую метод „навчаючи-вчуся”. Цей метод дозволяє придати свої знання однокласникам. Учні можуть працювати в групі або в парі. Таким методом можна зробити біль ефективним формування навичок визначити валентність за формулами сполук, складати формули за валентністю, розставляти коефіцієнти в рівняннях реакцій. Доцільно застосовувати відповідні алгоритми діяльності, які отримує кожна мікрогрупа. Після пояснення матеріалу вчителем, учням пропонується в мікрогрупах виконати вправи спочатку за алгоритмом, а потім – самостійно, із взаємоперевіркою один одного. Реалізації методу допомагають розв’язувати багато варіантні задачі, в результаті чого формується вміння застосовувати певні хімічні поняття.
Приклади завдань. 1. За періодичною системою знайдіть відносну атомну масу, число протонів та нейтронів для елементів і запишіть у формі таблиці.
Назва хімічного елемента Хімічний символ Порядковий номер Відносна атомна маса Заряд ядра атома np nē nn
Mg
Алюміній
10
39
20
2. Заповніть таблицю, складіть формули речовин за її валентностями.
Елементи O S(II) Cl(I) Br(I) Zi Ba Cu(II) Fe(III)
Важливе завдання вчителя хімії у 7-му класі, коли діти ще тільки починають вивчати хімію - зацікавити, заохотити їх нелегким предметом. Вікові особливості семикласників такі, що гра ще залишається для більшості з них основним способом спілкування, отримання інформації, тому доцільно проводити дидактичні ігри у групах та парах, але й учні більш дорослого віку – 10-11 класи теж сприймають гру з великою цікавістю. У 7-му та 11-му класах я проводила гру „Морській бій”. Приклад. (Табл. 1-3) У 7-му класі при вивчені теми „Прості та складні речовини” учитель називає координати, а учень – проста чи складна речовина під цими координатами. Опитування проводиться по ланцюжку для кожного учня. При вивченні теми „Відносна молекулярна маса речовини”, учні працюють індивідуально за навчальною таблицею 2. Кожен отримує свій варіант та своє завдання по рядах. Обчислити відносну молекулярну масу речовин. При перевірці один з учнів кожного варіанта зачитує відповідні, усі порівнюють та з’ясовують розбіжності. У 11-му класі також використовується навчальна табл. 3 при закріпленні класів органічних сполук: альдегідів, спиртів, карбонових кислот, ефірів. Також її можна використовувати при вивчені теми „Ефіри”. Інша гра „Хімічне лото” Приклад „Лото”: валентність хімічних елементів. На одній фішці написаний елемент й валентність, яка йому не відповідає, на іншій – валентність, яка відповідає попередньому елементу та інший елемент. Кожна група отримує 10-12 фішок. Завдання полягає в тому, щоб скласти якомога довший ряд з фішок:
Фішки можна заповнювати відповідним змістом, згідно з темою, що вивчається.
При закріплені матеріалу я застосовую цікаві дидактичні ігри типу: „хрестики-нулики”, „третій-зайвий”, які учні виконують як правило парами, іноді індивідуально, а потім перевіряють один одного.
„Хрестики – нулики” Наприклад. Закресліть прямою лінією одновалентні метали.
Мета наведеної дидактичної гри – оволодіння учнями вміння визначати валентність елементів.
„Третій-зайвий” Формули яких речовин – зайві? а) CaO; K2O; P2O5 б) NaOH; H3PO4; H2SO4 Участь у цій грі вимагає від учнів знань класифікації неорганічних сполук.
Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки.
Інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мета „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію можна використовувати в усіх класах. Наприклад, у 8 класі, під час вивчення теми «Генетичний зв’язок неорганічних речовин» можна запропонувати одній групі скласти ланцюжок реакцій для іншої групи із запропонованого набору речовин (Zn, ZnO, Zn(OH)2, ZnCl2) або (С, СО2, Н2СО3, СаСО3), після чого групи, одержавши генетичний ланцюжок, повинні написати рівняння реакцій. Таку ж роботу можна проводити в 10 та 11 класах під час узагальнення знань про генетичний зв’язок між вуглеводнями і основні класи органічних речовин. Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботи у малих групах . Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:
Обговорити короткий текст, завдання; узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності; сформулювати підсумок уроку; протестувати та оцінити один одного; дати відповіді на запитання вчителя; порівняти записи, зроблені в класі.
Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу, застосувати її на уроці або при виконанні домашнього завдання. Під час застосування такої технології учні об’єднуються у групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Такими джерелами можуть бути підручник, дидактичний матеріал, таблиці. Якщо є можливість – працюють в мережі Інтернет. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи.
Для розв’язання проблемних питань можна використати «коло ідей» – метод, за якого всі групи одержують одне завдання, що містить у собі кілька питань. Після виконання завдання кожна група по черзі висвітлює лише один аспект проблеми. Це дає можливість кожній групі висловити свою думку, розповісти про результати своєї роботи, поділитися інформацією. Елементи такої технології використовую у 7 класі під час вивчення тем «Поширеність та коло обіг Оксигену в природі. Використання кисню, його біологічна роль», «Поширення Феруму в природі. Застосування заліза», а також ряду тем у 8 – 11 класах.
Наступна технологія яку я використовую в своїй роботі і яка подобається учням –це «Ажурна пилка» Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи. Цьому методу хотілосяб приділити найбільшу увагу. Наприклад, під час проведення уроку на тему: «Кисень у природі. Фізіологічна дія кисню. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про католізатори.Фізичні властивості кисню.» (8клас), я використовую цей метод тиким чином. І етап
Учні об’єднуються у чотири домашні групи. Кожен учень одержує кружечок певного кольору. Кожна група одержує свою частину інформації, опрацьовує її та робить оплрний конспект.
Група І – «Відкриття кисню» Група ІІ – «Поширення в природі» Група ІІІ – «Фізіологічна дія» Група ІV – «Фізичні властивості кисню» ІІ етап Учні об’єднуються в експертні групи таким чином, щоб до групи входили учні, які мають певний колір. Кожен учасник інформує решту учнів про діяльність своєї домашньої групи. Набуту інформацію учні записують у зошит у вигляді опорного конспекту. ІІІ етап Кожен учень повертається до своєї домашньої групи з повною інформацією. Інформація коригується та узагальнюється.
Як варіант технології вирішення проблем можна використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.
