Створення сприятливих умов для соціалізації учнів на уроках фізики
Основними завданнями школи є озброєння учнів міцними знаннями основ наук, формування наукового світогляду, розвиток творчих здібностей учнів та їх всебічне виховання. Визначальна роль у досягненні цих завдань належить методам навчання, що застосовують на уроках. Але, на сьогодні, спостерігається стійка тенденція щодо зниження у учнів цікавості до навчання. Звичайно, цьому є конкретні причини. До найбільш поширених належить невміння вчитися й долати труднощі пізнавальної діяльності. На друге місце потрібно поставити об’єкт та складність матеріалу, який треба засвоїти і запам’ятати. Ще одна важлива причина небажання вчитися – убогість шкільного життя і навчального процесу. Монотонність і одноманітність занять, діяльності вчителів, відсутність швидкої зміни подій, яскравих вражень і нових зустрічей та необхідність довгий час сидіти і майже не говорити – все це робить шкільне життя нудним і не веселим. І це тоді, коли навкруги стільки спокус: телебачення, комп’ютерні ігри, розваги на вулиці.
Не стимулює бажання вчитися бідність і непродуктивність методики й організації навчального процесу. Застарілість матеріальних засобів навчання (прилади, наочність) і відсутність нових значно знижують якість уроків. Це часто налаштовує учнів проти вчителів і навчання, або, іншими словами, школа відбиває в дітей бажання навчатися. Багато які з педагогів до сьогодні будують урок за традиційною структурою, де переважають пасивні форми роботи учнів. Негативним фактом є не тільки самі елементи структури, скільки те, що в силу традиції та інертності ці елементи практично з усіх предметів повторюються на кожному уроці. Одноманітність, як відомо, втомлює. Але головна біда в тому, що на цих уроках учні пасивні, в переважній більшості отримують готові завдання, урок ведеться у формі монологу вчителя. Учні на таких уроках швидко втомлюються не стільки від великих об’ємів матеріалу, скільки від недосконалості технології уроку, від методичного одноманіття й пасивності. Вони не вчаться думати самі, звикають до того, що все дається в готовому вигляді. З такою споживацькою психологією вони входять до життя.
Психологічні дослідження свідчать також про погіршення емоційного стану учасників навчально-виховного процесу: в дітей виникають хвороби, вони зневірюються у власних силах. Такі явища не поодинокі в сучасній школі. Можна сказати, що існує пряма залежність між здоров’ям дітей, учителів та характером їх взаємодії. Це ніби розуміють усі. Але, нажаль, розуміння не означає реалізації цього положення на практиці. Отже, для виправлення положення потрібно стимулювати: використання наочності, проведення фізичного експерименту, підвищення науковості викладання, створення проблемних ситуацій, організацію самостійної роботи, використання завдань творчого характеру, читання науково-популярної літератури.
У цілому, потрібно перенести центр тяжіння на активні методи навчання, позитивні емоції з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей. Одним із шляхів виходу із цього становища є впровадження в роботу інноваційних технологій навчання.
