Московська держава
Швидке зростання загального обсягу інформації і прискорення темпів науково-технічного прогресу призвели до істотних змін в структурі суспільних відносин. Щоб задовольнити нові потреби, головною метою сучасної освіти має стати розвиток особистості, формування інтелектуальної й духовної культури людини. Шкільна освіта має вчити учнів користуватися набутими знаннями, виробляти новий стиль мислення, що дозволить аналізувати проблеми в будь- якій галузі життя і знаходити їх оптимальне розв’язання, отже, навчити їх мислити критично.
Центр тяжіння в проблемному навчанні переноситься на активність самого учня, вчитель опирається на розвиток його мислиннєвих процесів, а не тільки на пам'ять і заучування матеріалу. Навчання не можна розглядати як спільну діяльність вчителя і учнів при передачі і засвоєнні знань, умінь і навичок. Діяльність вчителя зараз не зводиться до передачі знань в готовому вигляді, а полягає в організації активного пізнання учнів, в керуванні їх пізнавальною діяльністю, а навчання в цілому як організація пізнання учнів.
На жаль, сьогодні проблемне навчання є швидше теоретичною моделлю розвиваючого навчання, ніж реалізується на практиці як цілісний процес. Основні положення проблемного навчання недостатньо конкретизовані методично, не розроблені чисельні питання його доцільного застосуваня. Тому проблемність у сучасній масовій школі використовується епізодично і, як правило, не завжди ефективно. Основна причина відсутності широкого використання проблемного навчання полягає в тому, що теоретичні розробки питань, які стосуються проблемності, не доведені до рівня конкретної педагогічної технології. Отже, питання проблемного навчання в середній школі досить актуальне на сьогоднішній день. В історії Росії царювання Івана Грозного складає половину ХVI століття і є одною з найважливіших і переломних епох в історії Російської держави. В цей період не тільки значно розширилась територія держави, але й сталися значні зміни у внутрішньому житті країни. Багато було зроблено великого, але й кривавого та огидного за своїми наслідками. Зрозуміло, що з такими протилежними характеристиками багатьох явищ, характер і вчинки головної особи держави, царя Івана Васильовича, є надто загадковими.
Сьогодні в Україні та Росії ми спостерігаємо впровадження різноманітних реформ, які не завжди є послідовними, іноді навіть носять суперечливий характер. Тому історичний досвід є надзвичайно важливим, вивчення подій минулого має перешкоджати повторенню негативних сторінок історії в майбутньому.
Усвідомлення проблеми і потреба опанування теоретичними основами проблемного навчання та недостатня розробленість цього питання в практичному аспекті зумовили вибір теми дослідження.
