Користувач:Психолог
Воронцова Е.В. Діагностика першокласників. Дослідження первинної та остаточної адаптації.Прихід дитини до школи є дуже важливою подією в її житті. Початку відвідин школи передує підготовка в дитячих садах, направлена перш за все на розвиток пізнавальних процесів, функції процесуального «Я». Віковий період дошкільного дитинства закінчується приблизно у 7 років та знаменується появою особистісного новоутворення - довільності діяльності, яка обумовлює успішність навчання у школі. Комплекс «шкільна готовність» включає такі показники: • комунікативна готовність; • когнітивна готовність; • рівень емоційного розвитку; • технологічна оснащеність; • особистісна готовність. Для розвитку образу- «Я» величезне значення має непорушна вимога, що йде вже не від сім'ї, а від суспільства – обов'язок ходити в школу. Прийняти роль школяра – борг кожної дитини. Бути школярем – це значить виконувати привила і обов'язки, прийняті в школі, поводитися очікуваним чином: вчасно приходити, сидіти за партою, бути уважним, підкорятися вказівкам вчителя, виконувати завдання тощо. Вчитель при всіх дає дитині оцінку залежно від того наскільки успішно вона оволоділа новою роллю. Він може порівнювати успіхи дітей і спонукати їх до змагання між собою. В той же час прагнути розвивати і співпрацю дітей. Тепер нагороду – похвалу або оцінку – дитина повинна в самому буквальному значенні заслужити справжньою роботою. Своє трудове досягнення вона показує батькам і вчителю. І похвала з обох боків більше, ніж коли раніше, обумовлена якістю зробленого нею. Успішний початок навчання, вдала адаптація до нової соціальної ролі безперечно дуже важливі для подальшого життя дитини. Велику роль у допомозі в адаптації дітей до школи відводиться шкільній психологічній службі. Діагностика учнів у першому класі має визначити групи дітей, що потребують допомоги батьків, вчителів, психолога. Відповідно до критеріїв шкільної готовності ми застосовуємо методику, розроблену Оленою Єкжаковою «Скринінг першокласників», яка дозволяє зробити висновки за такими показниками: Властивості нервової діяльності дитини – сильний/слабкий тип нервової діяльності (можна віднести до технологічної готовності). Інтелектуальний розвиток – достатній рівень дозволяє успішно опановувати фактичним матеріалом (когнітивна готовність). Відношення до себе – позитивний Я- образ дозволяє до певного ступеня терпимо дивитися на власні помилки і недоліки. Дитині необхідно пишатися собою, а недоліки, які вона усвідомлює, не повинні сприйматися як загроза своєму існуванню. Іншими словами, дитина повинна зберігати самоповагу і тоді, коли відчуває свої недоліки. Окремі частинки образу «Я», що мають у переживаннях негативне забарвлення, в сприятливих обставинах повинні асимілюватися й керуватися позитивним полюсом вражень про себе (особистісна та емоційна готовність). Відношення до навколишнього світу – для успішного розвитку дитині необхідно відчувати себе в безпеці, розуміти, що відбувається навколо, відчувати себе здатною орієнтуватися в оточуючому її світі (емоційна та особистісна готовність). Опис методик дослідження першокласників Методика для групового дослідження у ранній період навчання - приблизно після двох тижнів, може використовуватися також для визначення шкільної готовності у підготовчих групах. Спрямована на вирішення таких діагностичних задач: 1. дослідити рівень інтелектуального розвитку дитини, яка визначається в даний момент як сукупність достатнього розвитку словарного запасу, рівня довільної уваги, оперативної пам'яті, процесів мислення, загальної обізнаності; 2. визначити ступінь соціальної готовності дитини, яка складається з «Я» - образу дитини, з образу навколишнього світу та готовності дитини до взаємодії з навколишнім середовищем; 3. визначити ступінь фізичної готовності дитини до навчання, яка визначається динамікою працездатності дитини, правильністю і якістю виконання завдань. Для проведення тестування груповим методом необхідно наперед заготовити бланки. Після того, як кожна дитина отримає бланк, читається інструкція. Інструкція: „Кожний з вас отримав бланк, на якому необхідно виконати наступні завдання: в лівій верхній частині бланка намальовані узори. Вам необхідно уважно розглянути перший малюнок, поставити олівець на останню крапку і продовжити малюнок до кінця листочка. Потім потрібно розглянути другий малюнок, поставити олівець на останню крапку і продовжити його до кінця листочка. Також потрібно поступити з третім і четвертим малюнками. Після цього ви повинні виконати наступне завдання. В нижній правій частині листочка намальована група крапок. Уважно розглянете цю групу крапок і відступивши три клітинки намалюйте таку ж групу крапок один раз, скопіюйте її. Після того, як ви виконаєте завдання з крапками, переверніть листочок чистою стороною до себе і намалюйте зліва – будинок, справа – дерево і посередині людину. Після того, як закінчите - підніміть руку”. Для того, щоб переконатися, що всі діти зрозуміли і запам'ятали завдання необхідно ще раз разом з дітьми пропрацювати інструкцію. - Діти, хто пам'ятає, що потрібно зробити спочатку? - Що робитимемо після цього? тощо. Якщо діти утрудняються з відповідями, необхідно ще раз промовити інструкцію. Після розбору інструкції дається команда виконувати завдання. Кожна дитина при цьому працює у власному темпі. Особливості виконання: під час роботи інструкція не повторюється і не нагадується. Якщо дитина утрудняється в подальшому виконанні роботи необхідно підбадьорити її, похвалити і запропонувати виконувати те, що пам'ятає або те, що, на її думку, буде правильним. Обробка: за кожне правильно виконане завдання ставиться один бал (додаток 1). Таким чином, виконання всіх завдань оцінюється у вісім балів. За чітке, акуратне виконання „графічних рядків” додається ще один бал. Максимальна кількість балів, яка може бути отриманою за виконання скринінгу – дев'ять балів. На малюнку додатка 1 представлено зразок виконання дитиною першої частини тесту: виконання кожного рядка оцінено в 1 бал, дрібні погрішності не впливають на оцінювання повтореної закономірності. Але не дається 1 бал за чітке і охайне виконання - якщо б рядки чітко будувались по клітинкам - надавався би додатковий бал. Інтерпретація: за результатами виконання даної методики можна судити про всі вище перераховані властивості особистості дитини та здійснити прогнозування успішності адаптації в школі. Інтелектуальна сфера: словниковий запас шести - семирічної дитини повинен бути достатній для розуміння інструкції. Об'єм оперативної пам'яті при нормальному розвитку складає приблизно сім одиниць. Те ж саме можна сказати про увагу. Якщо дитина послідовно і правильно виконує всі завдання (їх сім), то можна зробити висновок про достатньо розвинуті пам'ять та увагу. Про особливості мислення можна судити за здатністю проаналізувати і відтворити «графічні ряди». Дуже часто спостерігається правильне, безпомилкове виконання перших трьох завдань і нездатність дитини виявити закономірності побудування більш складного четвертого графічного ряду.
Рис.1 – Зразок виконання методики «графічні рядки» Загальна обізнаність фіксується за проективною методикою – про неї свідчить реалістичність зображення, пізнаваність малюнка. Тестові норми: розраховані на протязі 10 років, тому кількість дітей складає біля 1000. Таблиця 1. – тестові норми виконання скринінгової методики Сума балів Рівень 1-3 Дуже низький 4-5 Нижче середнього 6-8 Середній 9 Вище середнього В тестових нормах відсутній високий рівень. Наша багаторічна практика показала, що діти, які виконують завдання на 8-9 балів мають високу готовність до школи. І з великою долею впевненості можна прогнозувати швидку адаптацію до умов навчання. Діти, які виконують завдання на середньому рівні також рідко попадають до групи, яка потребує постійної уваги. Ті діти, які виконують завдання на рівні нижче середнього і низькому, потребують додаткової індивідуальної психодіагностики. Крім цього, якісний аналіз проективної складової методики дає можливість виявити низьку чи завищену самооцінку, підвищену тривожність, можливу агресивність, підвищену відповідальність, замкненість тощо. На основі зведених даних формулюються рекомендації для вчителя та батьків. Психодіагностика першокласників при кінці навчального року Первісна адаптація відбувається упродовж двох тижнів. Остаточна адаптація до умов шкільного навчання відбувається протягом року. За цей період дитина засвоює правила шкільного розпорядку, правила поведінки на уроці і перерві, добре знайомиться з однокласниками і приймає свою нову соціальну роль – учень школи. Під час перебування в першому класі більшість дітей переживає кризу 7 років, яка розглядається як криза саморегуляції і подібна до кризи 1 року. Базальна потреба – пошана. Будь-який молодший школяр висловлює претензію на пошану, на відношення до нього як до дорослого, на визнання його суверенітету. Якщо потреба в пошані не буде задоволена, то неможливо буде будувати відношення з цією людиною на основі розуміння ("Я відкритий для розуміння, якщо упевнений, що мене поважають"). Діти вчаться задовольняти свої фізичні і духовні потреби способами, прийнятними для них самих і тих, з ким вони спілкуються. Утруднення в засвоєнні нових норм і правил поведінки можуть викликати невиправдані самообмеження і наднеобхідний самоконтроль. Е.Еріксон говорить, що діти в цей час "прагнуть швидше знайти такі форми поведінки, які допомогли б їм ввести свої бажання і інтереси в соціально "прийнятні рамки". Він виразив суть конфлікту формулою "ініціатива проти відчуття провини". Заохочення самостійності дітей сприяє розвитку їх інтелекту і ініціативи. Якщо ж проявам незалежності часто супроводять невдачі, або дітей зайве строго карають за якусь провину, це може привести до того, що відчуття провини запанує над прагненням до самостійності і відповідальності. Для того, щоби визначити, наскільки успішно відбувається остаточна адаптація дитини до школи, перевірити динаміку психічного розвитку дитини, ми пропонуємо проводити ретестування першокласників у травні. Для його проведення ми використовуємо дві методики: графічний диктант та проективну методику «Я і моя вчителька». Графічний диктант проводиться на звичайному аркуші в клітинку. Можна запропонувати дітям самостійно написати на ньому своє прізвище або заздалегідь підписати їх. Аркуш використовується вузьким краєм вгору, як зошит. Перед перевіркою потрібно переконатися, що діти уміють слухати вас, виконувати ваші вказівки. Дитина, що не володіє цими уміннями, навіть багато знаюча, насилу засвоюватиме шкільну програму. Для початку можна виконати тренувальні завдання. Кожному випробовуваному дайте зошитовий лист в клітину (роботу можна проводити зі всім класом або індивідуально) і приверніть увагу до майбутньої роботи, наприклад так: «Зараз ми вчитимемося малювати красиві узори. Приготувалися, підняли руку з ручкою вгору: пригадаємо, де у нас права сторона; тепер ведемо руку направо (в повітрі), наліво, вгору, вниз. Повторюємо ще раз. А зараз слухайте уважно: я говоритиму не тільки куди, в яку сторону вести лінію, але і якої довжини вона повинна бути – одна клітка, дві клітки (можна показати на дошці). Починаємо малювати узор: відступимо зверху чотири клітки і від лівого краю листа - чотири клітки, поставимо ручку на рядок і ведемо лінію: 1. одна клітинка вгору –одна направо, одна вниз - одна направо, одна вгору – одна направо, одна вниз – одна направо тощо. При цьому повинен вийти ось такий узор”.
2. обов'язково перевірте у кожного, чи правильно дитина зрозуміла принцип роботи, і тоді можна дати складніший малюнок: „Всі уважно слухають, не відволікаються і виконують узор під диктування: від першої робочої крапки відступіть чотири клітинки вниз та починайте узор. Дві клітинки вгору - одна направо, одна клітинка вгору – дві направо, одна клітинка вниз – одна направо, дві клітинки вниз – дві направо, дві клітинки вгору - одна направо, одна клітинка вгору – одна направо, одна клітинка вниз – одна направо, дві клітинки вниз – одна направо. Далі малюйте самі за зразком”. Це і подальші завдання психолог не коментує, не виправляє, не пояснює. 3. наступне завдання: „Від другої робочої крапки відступіть чотири клітинки вниз та починайте новий узор. Дві клітинки вгору – одна наліво, дві клітинки вгору – одна направо, одна клітинка вниз – дві направо, одна клітинка вниз – одна наліво, дві клітинки вниз - одна направо, одна клітинка вгору – дві направо, одна клітинка вгору – одна направо, дві клітинки вгору – одна направо, одна клітинка вниз - дві направо, одна клітинка вниз – одна наліво, дві клітинки вниз – три направо. Далі малюйте самі за зразком”. 4. останнє завдання: „Дві клітинки вгору – дві направо, одна клітинка вниз – одна наліво, одна клітинка вниз – дві направо, дві клітинки вгору – дві направо, одна клітинка вниз – одна наліво, одна клітинка вниз – дві направо. Далі малюйте самі”.(Л.А.Венгер, А.Л.Венгер «Домашняя школа мышления»). При оцінці виконання роботи автори методики рекомендують оцінювати кожне завдання окремо: при безпомилковому виконанні завдання ставити 4 бали, при двох-трьох помилках – 3 бали, якщо помилок більше – 2 бали. Значить максимальну кількість балів, яка може отримати кожна дитина при виконанні всіх трьох завдань (перше завдання тренувальне, воно не оцінюється) - 12 балів
Рис.2 – зразок виконання методики «графічний диктант» Для дослідження особистісної сфери дитини, рівня вторинної адаптації, ми пропонуємо проективну методику „Моя вчителька”. Метою її, по-перше, є виявлення емоційного відношення дитини до вчителя, по-друге, сформованості учбової мотивації. Інструкція: „зараз переверніть листочок чистою стороною до себе і намалюйте на ній себе і свою вчительку. Я знаю, що багато хто з вас зараз скаже, що не уміють добре малювати. Це не біда. В даному випадку важливо, щоб ви намалювали себе і свою вчительку такими, якими ви бачите. Хто хоче, може свій малюнок розфарбувати, можна відразу малювати кольоровими олівцями. Один одному в листочки не заглядайте. Всі ми дуже різні і по-різному дивимося на оточуючий нас світ. Часу у вас достатньо. Починайте”. Для стандартизації кількісної обробки методики і по аналогії з початком року виконання проективної методики оцінюється в 3 бали, по 1 балу за малювання впізнаваємого малюнка себе і вчительки і 1 бал за додаткові деталі – клас, дошка, будівля школи, парти тощо. Безцінною є інформація про емоційний стан дитини – загальний настрій малюнка, розташування об'єктів, розмір, колірне рішення або відсутність його. Для якісної інтерпретації тесту можна використовувати критерії проективних методик „Будинок, дерево, людина”, „Моя сім'я”, „Автопортрет”, „Малюнок людини Гудінаф Харріса” та інших. Саме за цими показниками можна провести інтерпретацію – чи задоволена базальна потреба учня –першокласника у пошані? чи вдається дитині будувати позитивний образ «Я-учня»? Чи відчуває себе дитина здатною долати складнощі навчання?
Рис.3 – зразок виконання проективної методики «Я й моя вчителька» Таким чином, максимальна оцінка комплексного тестування дорівнює 15 балам. Така кількість балів набирається при безпомилковому виконанні графічних рядів і якісному повному малюнку себе і вчителя. Інтерпретація: можливість виконання графічних рядів на високому рівні, з маленькою кількістю помилок говорить про високу довільність діяльності, по-перше уваги. Можливість продовжити малюнок розкриває якісні характеристики мислення дитини – аналітичну і синтетичну. Чіткість ліній, дотримання клітинок свідчить про властивості нервової регуляції, стан фізичного здоров'я. Тестові норми для дітей при закінченні першого класу наведені у таблиці 2: Таблиця 2.- Тестові норми ретестування по закінченню першого класу Сума балів Рівень 4-6 Дуже низький 7-9 Нижче середнього 10-14 Середній 15 Вище середнього
За результатами первісного та ретестування оформлюється на кожний клас зведена таблиця: Таблиця 3.- Результати адаптації учнів першого класу № Прізвище, ім’я Початок року (кількість балів) Рівень Кінець року (кількість балів) Рівень примітки 1 А.Б. 7 середній 11 Середній 2 В.Г. 7 середній 15 Вище середнього Підвищ. 3. Д.Є. 7 середній 8 Нижче середнього Зниження, Висновки про благополучну адаптацію дитини можна зробити за такими критеріями: визначений в першій діагностиці рівень зберігається чи підвищується. Якщо визначений рівень знизився на один чи два порядки необхідно вияснити, чому так сталося ( провести індивідуальну психодіагностику). Аналізується динаміка адаптації взагалі в класі – у скількох дітей рівень підвисився, знизився, залишився без змін. Вивчається, які причини цих явищ. За результатами аналізу надаються рекомендації вчителю: наприклад, про застосування заходів, що підвищують адаптацію дітей, про прийоми спілкування, про індивідуальну увагу до окремих учнів тощо; батькам – індивідуальні (стосовно саме їх дітей) та загальні (організація режиму дня, організація робочого місця дитини тощо), адміністрації – якщо виявляється, що вчитель не вміє створити належні педагогічні умови для навчання і виховання дітей, або навпаки – має особистісні досягнення в цьому питанні. Розроблена система діагностики процесу адаптації першокласників дає можливість здійснювати індивідуальний підхід до кожної дитини та своєчасно надавати професійну допомогу. Список літератури:
1. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 1997. 2. Безруких М.М. Ефимова С.П. Знаете ли вы своего ученика?- М., Просвещение, 1991. 3. Білокобильська Н. Розвиток логічного мислення// Початкова освіта. – 2000. - №4. – С. 3. 4. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. –М.-Владос –пресс, 2004. 5. Ельконін Д. Навчання і розумовий розвиток у молодшому шкільному віці// Початкова освіта. – 2000. - № 16. – С. 4-5. 6. Заброцький М.Основи вікової психології. – Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2002 7. Овчарова Р. В. Технологии практического психолога образования: учебное пособие для студентов вузов и практических работников. – М.: ТЦ «Сфера», 2000. – 448 с. 8. Психическое развитие младших школьников: Экспериментальное психологическое исследование / Под ред. В.В.Давыдова.- М.: Педагогика, 1990.- 160 с.
