Вікові та психологічні особливості підліткового віку

	Ця стаття не має категорії
	Ви можете долучитися до виправлення статті визначивши для неї категорію та додавши її до статті

Підлітковий вік охоплює період з 11 до 14 років (± 2 роки). В цей час проходить багаторівнева перебудова організму, завершується формування особистості. На гормональному рівні відбувається активація роботи гіпофізу, статевих залоз, щитовидної залози. Це приводить до значного збільшення росту й маси тіла, появи вторинних статевих ознак.

У цьому віці відбувається подальший розвиток пам'яті (особливо смислової) довільної уваги, моторики. Активно розвивається логічне й абстрактне мислення. Підліток уже цілком здатний сприймати математичні, фізичні та філософські поняття.Відбуваються зміни й у мотиваційній сфері особистості — замість навчальної мотивації на передній план починає виступати потреба в спілкуванні з однолітками, засвоєння цінностей і норм підліткового середовища. У ставленні до батьків проявляються ознаки реакції емансипації в діапазоні від відстоювання своєї точки зору з тих чи інших питань до втеч із дому. В цей період водночас із інтенсивним формуванням особистості загострюються особливості характеру.

Ранній підлітковий вік (10—13 років)

   *   Початок статевої зрілості і швидкий ріст.  

• Імпульсивна, чутлива поведінка.

   * Поява абстрактно-образного мислення.  

• Виклик правилам і випробування обмежень.

• Більший розвиток аналітичних знань, більша обізнаність з наслідками поведінки.

Пізній підлітковий вік (17—19 років)

  Підлітковий вік характеризується нерівномірністю фізичного і психічного дозрівання. Для кожного із перелічених вище вікових етапів розвитку дітей підліткового віку наявні спільні пункти - вплив однолітків на формування особистості підлітка. Отже, соціальне оточення підлітка є визначним в ході формування стилю поведінки, особистісних рис і якостей.

Головне завдання підліткового віку - знайти "свою власну особистість". Підлітки вчаться робити свій вибір, брати на себе зобов'язання, діяти відповідно до них, а також та ставати незалежними у світі.

Вони потребують поваги за те, що беруться за такі складні задачі. Зрештою, ми поважаємо дорослих людей, які здатні на вчинки, складні та сміливі.

Підліткам нелегко знайти баланс між залежністю та незалежністю. Батькам дуже легко розчаруватися у своїх дітях. Вони вважають, що, коли підліток буде просто виконувати все за певним планом, який має сенс для батьків, то в кінці кінців все буде в порядку.

Звичайно, життя не є таким простим - ні для підлітків, ні для дорослих. У багатьох відношеннях, дорослі так само виконують такі ж самі завдання росту та розвитку - після підліткового віку. Однак дорослі зазвичай мають краще розуміння того, ким вони є - що вони цінують, що їм потрібно і яким є найкращий шлях для отримання того, що їм потрібно - ніж розуміння підлітків.

Невдалі старти, помилки, недосконалі судження або імпульсивні дії - все це є частиною дорослішання. І, так само як і підлітки, дорослі люди зустрічаються з тими ж самими викликами долі. Просто зазвичай дорослі люди є краще підготовленими до того, задовольняти вимоги таких викликів.

Основні завдання підліткового віку вимагають від підлітків навчання, і таке навчання полягає не просто в тому, щоб знайти правильну відповідь. Найважливіше полягає в тому, щоб зрозуміти значення правильної відповіді. І, можливо, "правильну відповідь" - це щось таке, що підлітки мають вибудувати із уроків досвіду. Це - дійсно важка праця, і вона безумовно потребує підтримки з боку батьків, рідних та сусідів.

Для того, аби допомогти підліткам вирости, батьки мають усвідомлювати своє власне зростання. Кожна жива істота змінюється, росте і розвивається. Для дорослої людини середнього віку легко забути про цей факт, особливо коли вона стикається із будь-якою важкою проблемою підліткового віку. Але батьки, які працюють над своїм власним зростанням, знаходяться у досить доброму положенні для того, аби зрозуміти підлітків і поважати те, що вони роблять у своїй боротьбі за те, щоб вирости і стати добрими людьми у своїй власній правоті.

Нижче представлені характеристики "типової" дитини на кожній стадії розвитку від середнього дитячого віку до раннього та середнього підліткового віку за класифікацією експерта з ювенальної психології Йохана Ван Шайка (від 8 до 18 років).Проходження дітьми цих стадій визначається не тільки біологічним зростанням та зміною, але також і темпераментом та особистістю, очікуваннями дорослих та соціальними впливами.

Існують різні класифікації стосовно вікової періодизації. До вашої уваги ще одна з більш детальним описом особливостей підліткового періоду.

Середній дитячий вік (від 8 до 11 років)

Фізичне зростання• Через те, що в деяких підлітків статева зрілість починається під час середнього дитячого віку, діти повинні мати доступ інформації про сексуальність та статеву зрілість до навчання у середній школі. Когнітивна стадія

•     Накопичення більш загальних знань.
      •     Частий    інтерес    до    вивчення    життєвих    навичок   (приготування    їжі, полагодження речей і таке інше) від дорослих вдома та інших місцях. 

Моральний розвиток

Самооцінка 

.• Ранній початок статевої зрілості також пов'язується із більш низьким самоконтролем та емоційною стабільністю, особливо для хлопчиків.

Фізіологічні та емоційні характерні особливості :

•      Має розвивати відчуття майстерності та досягнення. 

• Інтерес до створення планів для досягнення цілей.

• Тенденція до неорганізованості та забудькуватості.

Відношення до батьків та інших дорослих осіб 

• Батьки зазвичай приймають більшість рішень, які стосуються дитини, із віком все більше залучаючи дитини до прийняття рішень.