Відмінності між версіями «1.Як рослини використовують сили тертя.»
Nika 15 (обговорення • внесок) |
Nika 15 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[Файл:"Казка про ріпку".jpg]] | [[Файл:"Казка про ріпку".jpg]] | ||
| + | |||
| + | Таким рослинам, як реп'ях, тертя допомагає поширювати насіння, що має колючки з невеликими гачками на кінцях. Ці колючки зачіпляються за шерсть тварин і разом з ними переміщаються. Насіння ж гороху, горіху завдяки своїй кулястій формі і малому тертю кочення переміщаються легко самі. | ||
Версія за 20:41, 29 грудня 2011
У житті багатьох рослин тертя грає позитивну роль. Наприклад, ліани, хміль, горох, боби і інші в'юнкі рослини завдяки тертю можуть чіплятися за опори, що знаходяться поблизу, утримуються на них і тягнуться до світла. Між опорою і стеблом виникають достатньо велике тертя, оскільки стебла багато разів обвивають опори і дуже щільно прилягають до них.
У рослин, що мають коренеплоди, такі, як морква, буряк, бруква, сила тертя об ґрунт сприяє утриманню їх в ґрунті. Із зростанням коренеплоду тиск навколишньої землі на нього збільшується, а це означає, що сила тертя теж зростає. Тому так важко витягнути із землі великий буряк, редьку або ріпу.
Таким рослинам, як реп'ях, тертя допомагає поширювати насіння, що має колючки з невеликими гачками на кінцях. Ці колючки зачіпляються за шерсть тварин і разом з ними переміщаються. Насіння ж гороху, горіху завдяки своїй кулястій формі і малому тертю кочення переміщаються легко самі.
