Відмінності між версіями «Учнівська Wiki-стаття "Які процеси відбуваються в кишечнику?»
(Замінено вміст на «{{subst:Шаблон:Учнівська Вікі-сторінка}}») |
(→Висновки) |
||
(не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Назва проекту== | ==Назва проекту== | ||
+ | Які процеси відбуваються в кишечнику? | ||
==Автори проекту== | ==Автори проекту== | ||
+ | 3 група учнів,які досліджували це пеитання. | ||
==Тема дослідження== | ==Тема дослідження== | ||
− | + | Будова та функції кишечника. | |
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
+ | Чому їжа введена в кров викликає смерть, а пройшовши через травну систему засвоюється клітинами? | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
− | + | Чи зможе існувати організм, якщо перестане функціонувати кишечник? | |
==Мета дослідження== | ==Мета дослідження== | ||
− | + | Дізнатися які зміни відбуваються з харчовою грудкою в кишечнику, умови біохімічних процусів та засвоєння поживних речовин клітинами. | |
==Результати дослідження== | ==Результати дослідження== | ||
− | == | + | === Яка будова і функції тонкого кишечника? === |
+ | Частково перетравлена в шлунку їжа, яку називають хімусом, завдяки скороченню м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до наступного відділу травного каналу - тонкого кишечнику. Саме в ньому поживні речовини їжі розщеплюються остаточно і всмоктуються в кров і лімфу. У дорослої людини тонкий кишечник завдовжки 5-6 м. Його поділяють на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту таклубову кишки. Довжина дванадцятипалої кишки всередньому дорівнює ширині складених разом 12 пальців руки (27-30 см), звідси й назва. До неї відкриваються протоки підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. І хоча харчові маси затримуються в цій кишці недовго, проте саме тут на них діє велика кількість травних ферментів. | ||
+ | Підшлункова залоза завдовжки 12-15 см, розміщена під шлунком, між селезінкою і дванадцятипалою кишкою. Це залоза змішаної секреції, зовнішньосекреторна функція якої полягає у виробленні травного соку. Травний сік підшлункової залози має лужну реакцію, виділяється тільки під час надходження до неї хімусу. До його складу входять ферменти, які сприяють розщепленню всіх поживних речовин: трипсин впливає на розщеплення білків до амінокислот, ліпаза - жирів до гліцерину та жирних кислот, амілаза розщеплює крохмаль на глюкозу. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | === Яка роль печінки у травленні? === | ||
+ | |||
+ | Печінка - це найбільша залоза в організмі людини, розташована переважно в правому підребер’ї, під діафрагмою. Печінка виконує такі функції: секреторну, захисну, обмінну, синтетичну. У печінці постійно утворюється жовч - зеленкувато-жовта, гіркувата на смак рідина, до складу якої входять вода, і ні кислоти та їхні солі, а також невелика кількість ферментів. За відсутності травлення жовч збирається в жовчному міхурі, а під час вживання їжі по жовчній протоці з міхура надходить до дванадцятипалої кишки. За добу в людини виділяється 500-700 мл жовчі. Під дією жовчі жири розпадаються на дрібненькі краплинки (емульгація жирів), у такому вигляді вони краще розщеплюються ферментами. Крім того, жовч активізує дію деяких ферментів підшлункової залози (наприклад, трипсину), а також посилює рухову активність кишок. Завдяки своїм бактерицидним властивостям жовч затримує гнильні процеси в кишечнику. Жовчовиділення регулюється нервовою системою і гуморально. Нервові імпульси, що постійно надходять до печінки, то стимулюють жовчовиділення, то пригнічують його. | ||
+ | Гуморальна регуляція жовчовиділення пов'язана з діяльністю деяких гормонів (наприклад, гормони залоз дванадцятипалої кишки посилюють, а гормони жовчного міхура пригнічують жовчовиділення). | ||
+ | Печінка ще відіграє важливу захисну (бар'єрну) функцію. Венозна кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, надходить до печінки через ворітну вену. У печінці з цієї крові відбираються речовини, потрібні організмові. У печінці знезаражуються деякі шкідливі речовини і разом із жовчю виводяться назовні. | ||
+ | Печінка бере участь в обміні вуглеводів, білків, жирів і вітамінів ; кровотворенні; утилізує зруйновані еритроцити, а білок гемоглобін, який вивільняється, використовує для вироблення жовчі. Вона бере участь в окисненні жирів, завдяки чому зменшує їхню кількість у підшкірній клітковині і, таким чином, допомагає організмові позбавитися їх надлишку. | ||
+ | У печінці утворюється гемоглобін і речовини, які беруть участь у зсіданні крові (протромбін і фібриноген) та запобігають її зсіданню (гепарин), вітамін К. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | === Що таке пристінкове (мембранне) травлення і всмоктування? === | ||
+ | |||
+ | Пристінкове травлення в кишечнику в 1958 р. відкрив російський фізіолог О. М. Уголєв. Воно полягає в тому, що частинки молекул поживних речовин стикаються зі стінками тонкого кишечнику, слизова оболонка якого утворює безліч складок - ворсинок (мал.2). Клітини кожної ворсинки мають вирости мембрани - мікроворсинки, у яких є ферменти, що сприяють остаточному розщепленню вуглеводів до глюкози, білків до амінокислот. Пристінкове (мембранне) травлення забезпечує найретельніше розщеплення поживних речовин і всмоктування їх у кров і лімфу. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:R94.jpg|thumb|200 px|left|Тут може бути ваша фотографія]] | ||
+ | |||
+ | Мал.2. Будова ворсинок кишечнику | ||
+ | |||
+ | Всмоктування - це складний фізіологічний процес проникнення поживних речовин у кров і лімфу завдяки активній діяльності ворсинок. | ||
+ | Усередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. Крізь стінки ворсинок у ці капіляри проникають найдрібніші молекули, утворені в результаті розщеплення поживних речовин. Продукти розщеплення білків (амінокислоти) й вуглеводів (глюкоза) всмоктуються в кров, а жирів (гліцерин і жирні кислоти) - переважно в лімфу. У процесі всмоктування важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран кишечнику, явища дифузії, фільтрації. При цьому витрачається енергія. | ||
+ | |||
+ | === Яка будова та функції товстого кишечнику? === | ||
+ | |||
+ | Перетравлення і всмоктування їжі завершується переважно в тонкому кишечнику. Неперетравлені рештки харчової маси (хімусу) завдяки хвилеподібним (перистальтичним) скороченням тонкого кишечнику надходять до товстого кишечнику. Перистальтика (з грец. перистальтикос - той, що охоплює, стискає) - хвилеподібний рух стінок кишечнику, шлунка, сечоводів унаслідок скорочення їхніх м'язів, що забезпечує переміщення вмісту цих органів. | ||
+ | Товстий кишечник має такі відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком - апендиксом (лат. апендикс - придаток), ободову, сигмоподібну і пряму кишки. | ||
+ | Загальна довжина товстого кишечнику дорівнює 1,5-2 м. Його слизова оболонка не має ворсинок. Залози слизової оболонки виділяють сік, у якому кількість ферментів незначна, але багато слизу, що полегшує просування та виведення неперетравлених решток. У порожнині товстої кишки є велика кількість мікроорганізмів. їхнє значення полягає в поліпшенні травлення та підсиленні засвоєння поживних речовин, утворенні деяких вітамінів (зокрема К і групи В), запобіганні розвиткові хвороботворних мікроорганізмів. | ||
+ | У товстому кишечнику всмоктується більша частина води і формуються калові маси, які надходять до прямої кишки і виводяться з організму. | ||
+ | Випорожнення прямої кишки відбувається рефлекторно за участі діафрагми й м'язів живота. Центр цього рефлексу розташований у спинному мозку, але його діяльність регулюється відділами головного мозку. | ||
+ | |||
+ | ==Висновки== | ||
+ | Якщо кишечник перестане функціонувати, то організм існувати не зможе. Бо саме в кишечнику складні поживні речовини розщеплюються на прості, які можуть всмоктуватися в кров і лімфу та засвоюватися клітинами. Де вони використовуються як будівельний матеріал та джерело енергії. | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 Вікіпедія] | ||
+ | |||
+ | [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D1%88%D0%BB%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%B9_%D0%BA%D0%B8%D1%88%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83. school.xvatit.com] | ||
+ | |||
+ | [http://www.valeologija.ru Портал про здоров'я] |
Поточна версія на 11:33, 21 лютого 2013
Зміст
Назва проекту
Які процеси відбуваються в кишечнику?
Автори проекту
3 група учнів,які досліджували це пеитання.
Тема дослідження
Будова та функції кишечника.
Проблема дослідження
Чому їжа введена в кров викликає смерть, а пройшовши через травну систему засвоюється клітинами?
Гіпотеза дослідження
Чи зможе існувати організм, якщо перестане функціонувати кишечник?
Мета дослідження
Дізнатися які зміни відбуваються з харчовою грудкою в кишечнику, умови біохімічних процусів та засвоєння поживних речовин клітинами.
Результати дослідження
Яка будова і функції тонкого кишечника?
Частково перетравлена в шлунку їжа, яку називають хімусом, завдяки скороченню м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до наступного відділу травного каналу - тонкого кишечнику. Саме в ньому поживні речовини їжі розщеплюються остаточно і всмоктуються в кров і лімфу. У дорослої людини тонкий кишечник завдовжки 5-6 м. Його поділяють на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту таклубову кишки. Довжина дванадцятипалої кишки всередньому дорівнює ширині складених разом 12 пальців руки (27-30 см), звідси й назва. До неї відкриваються протоки підшлункової залози, печінки та жовчного міхура. І хоча харчові маси затримуються в цій кишці недовго, проте саме тут на них діє велика кількість травних ферментів. Підшлункова залоза завдовжки 12-15 см, розміщена під шлунком, між селезінкою і дванадцятипалою кишкою. Це залоза змішаної секреції, зовнішньосекреторна функція якої полягає у виробленні травного соку. Травний сік підшлункової залози має лужну реакцію, виділяється тільки під час надходження до неї хімусу. До його складу входять ферменти, які сприяють розщепленню всіх поживних речовин: трипсин впливає на розщеплення білків до амінокислот, ліпаза - жирів до гліцерину та жирних кислот, амілаза розщеплює крохмаль на глюкозу.
Яка роль печінки у травленні?
Печінка - це найбільша залоза в організмі людини, розташована переважно в правому підребер’ї, під діафрагмою. Печінка виконує такі функції: секреторну, захисну, обмінну, синтетичну. У печінці постійно утворюється жовч - зеленкувато-жовта, гіркувата на смак рідина, до складу якої входять вода, і ні кислоти та їхні солі, а також невелика кількість ферментів. За відсутності травлення жовч збирається в жовчному міхурі, а під час вживання їжі по жовчній протоці з міхура надходить до дванадцятипалої кишки. За добу в людини виділяється 500-700 мл жовчі. Під дією жовчі жири розпадаються на дрібненькі краплинки (емульгація жирів), у такому вигляді вони краще розщеплюються ферментами. Крім того, жовч активізує дію деяких ферментів підшлункової залози (наприклад, трипсину), а також посилює рухову активність кишок. Завдяки своїм бактерицидним властивостям жовч затримує гнильні процеси в кишечнику. Жовчовиділення регулюється нервовою системою і гуморально. Нервові імпульси, що постійно надходять до печінки, то стимулюють жовчовиділення, то пригнічують його. Гуморальна регуляція жовчовиділення пов'язана з діяльністю деяких гормонів (наприклад, гормони залоз дванадцятипалої кишки посилюють, а гормони жовчного міхура пригнічують жовчовиділення). Печінка ще відіграє важливу захисну (бар'єрну) функцію. Венозна кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, надходить до печінки через ворітну вену. У печінці з цієї крові відбираються речовини, потрібні організмові. У печінці знезаражуються деякі шкідливі речовини і разом із жовчю виводяться назовні. Печінка бере участь в обміні вуглеводів, білків, жирів і вітамінів ; кровотворенні; утилізує зруйновані еритроцити, а білок гемоглобін, який вивільняється, використовує для вироблення жовчі. Вона бере участь в окисненні жирів, завдяки чому зменшує їхню кількість у підшкірній клітковині і, таким чином, допомагає організмові позбавитися їх надлишку. У печінці утворюється гемоглобін і речовини, які беруть участь у зсіданні крові (протромбін і фібриноген) та запобігають її зсіданню (гепарин), вітамін К.
Що таке пристінкове (мембранне) травлення і всмоктування?
Пристінкове травлення в кишечнику в 1958 р. відкрив російський фізіолог О. М. Уголєв. Воно полягає в тому, що частинки молекул поживних речовин стикаються зі стінками тонкого кишечнику, слизова оболонка якого утворює безліч складок - ворсинок (мал.2). Клітини кожної ворсинки мають вирости мембрани - мікроворсинки, у яких є ферменти, що сприяють остаточному розщепленню вуглеводів до глюкози, білків до амінокислот. Пристінкове (мембранне) травлення забезпечує найретельніше розщеплення поживних речовин і всмоктування їх у кров і лімфу.
Мал.2. Будова ворсинок кишечнику
Всмоктування - це складний фізіологічний процес проникнення поживних речовин у кров і лімфу завдяки активній діяльності ворсинок. Усередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. Крізь стінки ворсинок у ці капіляри проникають найдрібніші молекули, утворені в результаті розщеплення поживних речовин. Продукти розщеплення білків (амінокислоти) й вуглеводів (глюкоза) всмоктуються в кров, а жирів (гліцерин і жирні кислоти) - переважно в лімфу. У процесі всмоктування важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран кишечнику, явища дифузії, фільтрації. При цьому витрачається енергія.
Яка будова та функції товстого кишечнику?
Перетравлення і всмоктування їжі завершується переважно в тонкому кишечнику. Неперетравлені рештки харчової маси (хімусу) завдяки хвилеподібним (перистальтичним) скороченням тонкого кишечнику надходять до товстого кишечнику. Перистальтика (з грец. перистальтикос - той, що охоплює, стискає) - хвилеподібний рух стінок кишечнику, шлунка, сечоводів унаслідок скорочення їхніх м'язів, що забезпечує переміщення вмісту цих органів. Товстий кишечник має такі відділи: сліпу кишку з червоподібним відростком - апендиксом (лат. апендикс - придаток), ободову, сигмоподібну і пряму кишки. Загальна довжина товстого кишечнику дорівнює 1,5-2 м. Його слизова оболонка не має ворсинок. Залози слизової оболонки виділяють сік, у якому кількість ферментів незначна, але багато слизу, що полегшує просування та виведення неперетравлених решток. У порожнині товстої кишки є велика кількість мікроорганізмів. їхнє значення полягає в поліпшенні травлення та підсиленні засвоєння поживних речовин, утворенні деяких вітамінів (зокрема К і групи В), запобіганні розвиткові хвороботворних мікроорганізмів. У товстому кишечнику всмоктується більша частина води і формуються калові маси, які надходять до прямої кишки і виводяться з організму. Випорожнення прямої кишки відбувається рефлекторно за участі діафрагми й м'язів живота. Центр цього рефлексу розташований у спинному мозку, але його діяльність регулюється відділами головного мозку.
Висновки
Якщо кишечник перестане функціонувати, то організм існувати не зможе. Бо саме в кишечнику складні поживні речовини розщеплюються на прості, які можуть всмоктуватися в кров і лімфу та засвоюватися клітинами. Де вони використовуються як будівельний матеріал та джерело енергії.