Відмінності між версіями «Учнівська вікі-сторінка "ЖАРКОМ"»
Elina (обговорення • внесок) (→Висновки) |
Elina (обговорення • внесок) (→Корисні ресурси) |
||
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| − | '' | + | [[Файл:Комп.jpg|thumb|left|“ПЕНТЮХ-КОМП'ЮТЕР]] |
| + | ''Комп'ютерні жаргони, які ми вживаємо, є досить різноманітними і відмінними у різних групах. Наприклад, лексему '''«хакнути»''' в одній компанії звикли замінювати словом '''«крякнути»''', а в іншій – '''«ломанути»''' або '''«проломити»'''. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній людині. Така різноманітність викликана насамперед тим, що ми прагнемо вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості. У даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато з нас намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.'' | ||
==Корисні ресурси== | ==Корисні ресурси== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Жаргон Вікіпедія Жаргон] | ||
| + | [http://uk.wiktionary.org/wiki/Додаток:Комп%27ютерний_сленг Вікісловник] | ||
| − | [[Категорія: 10 версія]] | + | [http://www.philology.kiev.ua/Lingur/art_16.htm Лінгвістичний гурток] |
| + | |||
| + | [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Novfil/2009-34/256-259.pdf Бібліотека Вернадського] | ||
| + | |||
| + | [http://www.krotus.org/it/humor/184-slang. Матеріали для словника] | ||
| + | |||
| + | [http://www.viconsult.com/portal.php?page_id=zashita-autors&lang=ua&gclid=CJKXh-iW3rcCFcSz3godw2sASQ Все про авторське право] | ||
| + | [[Категорія: 10 версія]] | ||
[[Категорія:Банк проектів]] | [[Категорія:Банк проектів]] | ||
[[Категорія:Інформатика]] | [[Категорія:Інформатика]] | ||
[[Категорія:Проект для учнів 8 класу]] | [[Категорія:Проект для учнів 8 класу]] | ||
Поточна версія на 14:48, 14 червня 2013
Зміст
Автор проекту
Назва проекту
Комп'ютерний жаргон
Тема дослідження
Інформаційна культура
Проблема дослідження
Часто в деяких місцях, наприклад, в інтернет-кафе, трапляються ситуації коли не рорумієш про що говорять, особливо, коли це вкрай необхідно. І річ тут не лише у вікових чи індивідуально-психологічних особливостях. Справа в слензі – діалекті, жаргоні, наборі фраз та висловів, що мають вузьке застосування та не є граматично правильними словами в мові. Спробуємо це дослідити!
Гіпотеза дослідження
Якщо знати комп'ютерні сленги, можна розуміти мову багатьох соціальних груп.
Діяльність учнів
1 етап - об'єднання у групи. Для цього ми вирішили пройти он-лайн опитуваннядля виявлення рівня наших знань про інформаційну культуру.
ОБ'ЄДНАЛИСЯ! РОЗПОДІЛЯЄМО ОБОВЯЗКИ!
1 група – збираємо інформацію в Інтернеті про комп'ютерний жаргон та матеріал дослідження походження. Складаємо список корисних посилань.
2 група – проводимо опитування з метою виявлення причин вживання жаргонів та створюємо діаграму.
2 етап – разом створюємо тлумачний список комп'ютерних жаргонів у вигляді словничка, який супроводжується гумористичними текстами та малюнками.
3 етап - пишемо вікі-статтю та розробляємо до неї критерії оцінювання.
Результати дослідження
З метою з’ясування ролі комп'ютерного жаргону було проведене соціологічне опитування у підлітковому середовищі 8-9 класі.
Пропонувались наступні запитання:
Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова?
Якщо так, то що саме спричиняє їх вживання?
Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше. Поясніть їх.
Результати опитування були наступними:
Досить часто у своєму мовленні ми вживаємо жаргонні слова 30%, інколи – 60%, ніколи – 10%.
Вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори:
вплив оточення і друзів – 43% опитаних;
звичка – 60% учнів;
прагнення не вирізнятися серед інших – 75% учнів;
недостатнім свій літературний словниковий запас – 20% школярів;
бажання бути сучасним – 57% опитуваних.
Висновки
Комп'ютерні жаргони, які ми вживаємо, є досить різноманітними і відмінними у різних групах. Наприклад, лексему «хакнути» в одній компанії звикли замінювати словом «крякнути», а в іншій – «ломанути» або «проломити». Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній людині. Така різноманітність викликана насамперед тим, що ми прагнемо вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості. У даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато з нас намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.
