Учнівська вікі-стаття "Наша школа"
Зміст
Назва проекту
Перлина Загребелля
Автори проекту
Сахно Альона, Анодіна Наталія, Черевко Катерина
Тема дослідження
Темою нашого дослідження є історія виникнення та функціонування навчального закладу в районі Загребелля, як одного з районів міста Конотопа.
Проблема дослідження
Як протягом часу, в різні періоди вітчизняної історії, змінювались назви, функції та склад навчального закладу.
Гіпотеза дослідження
Яким чином внутрішньополітичні та суспільні зміни в державі впливали на якість випускників нашої школи.
Мета дослідження
Ознайомитись з історією своєї школи.
Результати дослідження
Історія держави й будь-якого населеного пункту тісно пов’язана й переплетена з історією розвитку освіти. А історія кожного навчального закладу є невід’ємною частиною розвитку міста або села. Так, і Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7, один із найстаріших навчальних закладів міста, – це органічна частина минулого, сьогодення і майбутнього Конотопа.
Історія Конотопської школи № 7 бере свій початок від церковно-парафіяльних шкіл, що діяли у ХІХ ст. на Загребеллі при церквах святого Миколая та Богоявленській, і є історією двох шкіл: № 6 і № 7.
У 1928-29 роках по вулиці Петровського було збудоване та здане в експлуатацію нове приміщення школи № 7, яка отримала статус семирічної й назву «Школа колгоспної молоді». У 1937 р. відбувся перший випуск семирічної школи № 7 Наприкінці 30-х років школа № 7 отримала статус середньої, і в 1941 р. відбувся перший довоєнний випуск учнів середньої школи № 7.
У приміщенні колишньої Миколаївської церковно-парафіяльної школи функціонувала ще одна школа, яка у 1933 р. була переведена у колишнє приміщення Конотопського окрвиконкому (нині вулиця Конотопських партизан) і працювала до початку війни як початкова школа № 6.
У 1944 р. школи № 6 та № 7 перепрофілюють, і вони розпочинають новий навчальний рік як чоловіча - школа № 6 та жіноча - школа № 7. У 1949 році школи № 6 і 7 здійснили свій перший післявоєнний випуск.
З 1953-1954 н.р. знову було введено спільне навчання хлопців та дівчат, і школа № 6 стала працювати як початкова, а № 7 - як восьмирічна.
У 20-50 роках ХХ ст. директорами шкіл № 6 і № 7 були Маїрко Г.Г., Лисенко Г.О., Савченко О.М., Забіяка В.Я., Данько М.М., Косач О.М. та Писаревська О.Д.
У 1968 році школи № 6 і 7 були об’єднані в одну школу № 7, яка отримала статус середньої й у 1970 р. здійснила перший випуск 10 класу.
У 70-х роках минулого століття наш навчальний заклад підтримував дружні стосунки з учнями Галюгаївської школи Ставропольського краю, де похований наш випускник, Герой Радянського Союзу П.І.Руденко, а у 80-х роках ХХ ст. школа № 7 встановила партнерські зв’язки зі школою в селищі Звєрино (Болгарія), і в 1988-1989 роках ці навчальні заклади обмінялися делегаціями.
13 років, з 1981 по 1995, директором школи була Голуб З.І. досвідчений, ініціативний, талановитий педагог, за роки керівництва якої наш навчальний заклад змінив не тільки свій зовнішній вигляд, була збудована нова простора їдальня, а й значно оновлений навчально-виховний процес, завдяки чому школа стала базовим навчальним закладом у місті з окремих предметів.
У 2002 – 2005 роках за ініціативи та фінансування випускника школи № 7 Сура Євгена Георгійовича місцевою благодійною організацією “Світанок” велося будівництво нового приміщення основної школи, урочисте відкриття якого відбулося 1 жовтня 2005 р., а навчальні заняття у ньому для учнів 5-11 класів розпочалися 12 грудня 2005 р., і цей день став традиційним святом – Днем школи.
Усі приміщення навчального закладу обладнані КМБО "Світанок" за меценатські кошти, благодійна організація і надалі продовжує опікуватися рідною школою. Вона є надійним партнером, який допомагає у вирішенні багатьох питань життєдіяльності нашого навчального закладу.
А з 2006 року за ініціативи та фінансування ради меценатів благодійна організація "Світанок" по вул. Петровського на місці старої будівлі школи розпочалося будівництво нового триповерхового приміщення для початкових класів.
У 2009 році на території школи був відкритий пам’ятник видатному діячу козацької доби Григорію Гуляницькому, ім’я якого у 2010 року присвоєно школі.
У 2009 році наш навчальний заклад святкував 80-річний ювілей. За весь період свого існування школа № 7 здійснила 63 випуски. Тут навчалися Герой Радянського Союзу, льотчик П.І Руденко.; чемпіон Європи, світу, Олімпійських ігор з греко-римської боротьби М. Маміашвілі; чемпіон Європи та світу з греко-римської боротьби С. Цвір; чемпіони Європи з греко-римської боротьби О. Блохін та Р.Жуков; чемпіон та рекордсмен України, європейських змагань зі стендової стрільби І.Тельний.
Директорами школи в ІІ половині ХХ та на початку ХХІ ст. були: Шматко І.Т. (1965-1970 р.р.), Шульженко Ф.І. (1970-1980 р.р.), Воробей М.М. (1980 -1982 р.р.), Голуб З.І. (1982-1995 р.р.), Бібік В.В. (1996 .-1998 р.р.), Лемещук С.Х. (1998- 2000 р.р.), Заїка О.С. (2000-2002 р.р.).
З 2002 р. колектив школи очолює Пустовойт Сергій В’ячеславович, під керівництвом якого навчальний заклад не тільки зберіг традиції та надбання попередніх років, а й активно впроваджує новітні педагогічні технологій в навчально-виховний процес.
У 2006 році була підписана угода про співпрацю між нашою школою та Голосіївською гімназією № 59 ім. О.М.Бойченка (м. Київ), у рамках якої проводилися спільні засідання дебатного клубу, тренінги, «майстер-класи» та «круглі столи».
Головним напрямком діяльності школи на сучасному етапі є формування успішної конкурентноздатної особистості з активною громадянською позицією. З цією метою у рамках програми «Моя маленька Батьківщина», який реалізуємо спільно з Конотопською місцевою благодійною організацією «Світанок», у 2007-2010 роках працювали над створенням моделі навчального закладу громадянського спрямування за проектом «Школа громадянства та життєтворчості», а з 2010 року розпочали роботу над проектом «Здоров’я та успіх».
У нашому навчальному закладі обладнані усі навчальні кабінети, серед них інформаційно-комунікативних технологій та комп’ютерний, які підключені до мережі Internet, лінгафонні, українознавства; у бібліотеці створений інформаційно-довідковий центр. Шкільний історико-краєзнавчий музей «Моя маленька Батьківщина» став центром громадянського виховання, а найбільшій в області спортивний зал - центром фізкультурно-масової та оздоровчої роботи, високий рівень якої підтвердили результати Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання у навчальних закладах України, у якому Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 у 2008 р. стала переможцем та посіла 1 місце серед загальноосвітніх навчальних закладів нашої держави. У 2009 році команда школи стала чемпіоном області в змаганнях «Біола – «ігри чемпіонів» та була нагороджена поїздкою в Міжнародний табір «Артек».
Ми беремо участь у реалізації всеукраїнських проектів різного спрямування та створюємо власні, ведемо пошукову та дослідницьку роботу, багато подорожуємо територією України та здійснюємо туристичні походи по маршрутах рідного краю, є активними учасниками предметних олімпіад, різноманітних конкурсів, змагань. Так, за підсумками 2009-2010 навчального року учні школи зайняли на міському, обласному та всеукраїнському рівнях 97 призових місць в 45 інтелектуальних, творчих, спортивних та туристичних змаганнях, переможцями стали 143 учні 3-11 класів, тобто кожний 3-ій.
Серед педагогів нашого навчального закладу – відмінники освіти України, лауреати міських і обласних турів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» та міської педагогічної відзнаки «Феліца», нагороджені почесними відзнаками: «Спортивна особистість Сумщини 2008 року» та нагрудним знаком «В.Сухомлинський».
Сьогодні у школі 18 класів, 441 учень.
Працює 35 учителів. З них мають:
- вищу категорію – 9;
- І категорію – 12;
- ІІ категорію - 4;
- спеціалістів – 10;
- звання «старший вчитель» – 3.
Конотопська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Григорія Гуляницького – це сучасний навчальний заклад, у якому створені всі необхідні умови для навчання, розвитку й виховання підростаючого покоління. А наші досягнення дають підставу впевнено дивитися в майбутнє, примножуючи славні традиції одного з найстаріших закладів міста.
Висновки
Отже, виникнення та функціонування навчального закладу на території Загребелля було викликане нагальною потребою держави у створенні потужної матеріально-технічної бази та підняття освітнього рівня населення, як будівників нового суспільсва. Зміни, які відбувалися з часу створення школи, вносили свої корективи в плани розвитку закладу, але протягом всього часу це не впливало на якість її випускників.
