Відмінності між версіями «Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (кін. ХVІІІ — І пол. ХІХ ст.)»
(→Формування території України та входження до складу двох імперій) |
(→Формування території України та входження до складу двох імперій) |
||
| Рядок 51: | Рядок 51: | ||
'''Закарпаття''' Київська Русь Володимир, 1015-1945 до Угорщини Лев Данилович 1280-1302, 1699 зі Східною Угорщиною до Австрії, чотири комітати 1919-1939 Чехословаччина Тріановський договір, березень 1939 Карпатська Україна. | '''Закарпаття''' Київська Русь Володимир, 1015-1945 до Угорщини Лев Данилович 1280-1302, 1699 зі Східною Угорщиною до Австрії, чотири комітати 1919-1939 Чехословаччина Тріановський договір, березень 1939 Карпатська Україна. | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Економічний розвиток== | ||
| + | |||
| + | С\г трипілля, український важкий плуг( малоросійський, новоросійський, степовий). 40 рр. 19 ст. легкий плуг. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, просо. | ||
| + | |||
| + | Городництво - звичні: буряки, капуста, гарбузи, часник, цибуля, огірки, морква, нові: кукурудза, помідори, баклажани і перець, картопля. Садівництво: яблука, груші, вишні, сливи, а на Півдні – черешні, горіхи, абрикоси, персики, у Причорномор’ї та Закарпатті – виноград. | ||
| + | |||
| + | Воли - тяглова сила. Бджільництво П.Прокопович, який 1814 р. рамочний вулик. Чумацький промисел. | ||
| + | Маєтки – садово-парковий комплекс Софіївка в Умані графа Потоцького, маєтки Ґалаґанів у Сокиринцях і Тарновського в Качанівці на Чернігівщині та ін. | ||
| + | |||
| + | ==Релігійне питання== | ||
| + | |||
| + | Православна церква: знаряддя контролю та русіфікації 1797 р., імператор оголошувався главою Російської православної церкви. 1799 р. 9 єпархій (по губерніям): Харківська, Чернігівська, Полтавська, Херсонська, Катеринославська, Таврійська, Подільська, Волинська й Київська. | ||
| + | |||
| + | Правобережжя «боротьба за душі» греко-католиків між польськими католиками і російським православ’ям. | ||
| + | Павло І (1796–1801) лояльність для католиків і уніатів. | ||
| + | |||
| + | Олександр І (1801–1825) розквіт польської культури. | ||
| + | |||
| + | Микола І (1825–1855) після повстання 1830–1831 рр. русифікація. | ||
| + | |||
| + | 1839 р. Йосип Семашко лист - приєднати греко-католицьку церкву до православної. Медаль із написом: «Отторгнутые насилием (1569 г.) присоединены любовью (1839 г.)». | ||
Версія за 22:01, 8 листопада 2013
Карти:
Українські землі наприкінці XVIII ст.
Українські землі у складі Австрійської та Російської імперій на початку XIХ ст.
Населення українських земель на початку XIХ ст.
Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1806-1812 рр.)
Українські землі в системі міжнародних відносин першої половини XIХ ст. (1812-1830 рр.)
Участь козаків-задунайців у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр.
Формування території України та входження до складу двох імперій
Російська імперія |
Австрійська імперія |
генерал-губернаторства Малоросійське Київське Новоросійсько- Бесарабське губернії Чернігівська Київська Катеринославська Полтавська Подільська Херсонська Харківська Волинська Таврійська Чернігів (1500 від Литви до Москви, 1635 Річ Посполита) 1667 Андрусівський договір, 1686 Вічний мир – поділ на Лівобережну (Росія), Правобережна (Річ Посполита) Слобожанщина 1765 р Х полковий устрій, Слобідсько-Українська губернія, 1780 Харківське намісництво, 1835 губернія. Лівобережжя Гетьманщина 1649-1765, → Малоросійська губернія, 1781 Х полковий устрій Київське, Чернігівське і Новород-Сіверське намісництва. 1796 р Х намісництв, Малоросійська губернія, 1802 р. поділена на Черніівську і Полтавську, до складу Малоросійського генерал губернаторства. 1783 р. закріпачення, 1785 р. козацька старшина=дворянство. 95% українців. «Смуга осідлості» 1791 р. територія компактного проживання євреїв (крім Харківщини, міт Києва, Миколаїва, Севастополя). 1831 р. ліквідоване Магдебурське право. Правобережжя 1793, 1795 до Росії – Південно-Західний край. 1796 р. губернії. українці 85%, поляки 5% - панівне становище. Південь (Дике поле) 1797 р. Новоросійська губернія, 1802 Миколаївська (1803 Херсонська), Катеринославська й Таврійська губернії. 1806-1812 – Бессарабія1828 генерал-губернаторство. Українці 74% , росіяни – 12%, молдавани – 9%, були серби, поляки, німці, болгари, угорці, євреї та ін. Кріпаків дуже мало. Крим 30 рр 15 ст ханство, 1478 залежність від Османської імперії, 1774 незалежність (Кючук-Кайнарджійський договір), 1783 приєднання до Росії. |
Галичина (1387-1939 Польща, 1772-1918 Австрія коронний край (провінція) «Королівство Галичини і Лодомерії» , 1918-1919 ЗУНР)
Буковина (Київська Русь Теребовлянське князівство, Шипинська земля, 1359 Молдавське князівство, 1514 до Османської імперії, 1774 Австрійська імперія 1786-1861 окремий округ у «Королівство Галичини і Лодомерії» 1861 р. було створено два окремі крайові сейми – в Галичині та Буковині , Румунія (1918-1940) Сен-Жерменський та Севрський договори. Закарпаття Київська Русь Володимир, 1015-1945 до Угорщини Лев Данилович 1280-1302, 1699 зі Східною Угорщиною до Австрії, чотири комітати 1919-1939 Чехословаччина Тріановський договір, березень 1939 Карпатська Україна. |
Економічний розвиток
С\г трипілля, український важкий плуг( малоросійський, новоросійський, степовий). 40 рр. 19 ст. легкий плуг. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, просо.
Городництво - звичні: буряки, капуста, гарбузи, часник, цибуля, огірки, морква, нові: кукурудза, помідори, баклажани і перець, картопля. Садівництво: яблука, груші, вишні, сливи, а на Півдні – черешні, горіхи, абрикоси, персики, у Причорномор’ї та Закарпатті – виноград.
Воли - тяглова сила. Бджільництво П.Прокопович, який 1814 р. рамочний вулик. Чумацький промисел. Маєтки – садово-парковий комплекс Софіївка в Умані графа Потоцького, маєтки Ґалаґанів у Сокиринцях і Тарновського в Качанівці на Чернігівщині та ін.
Релігійне питання
Православна церква: знаряддя контролю та русіфікації 1797 р., імператор оголошувався главою Російської православної церкви. 1799 р. 9 єпархій (по губерніям): Харківська, Чернігівська, Полтавська, Херсонська, Катеринославська, Таврійська, Подільська, Волинська й Київська.
Правобережжя «боротьба за душі» греко-католиків між польськими католиками і російським православ’ям. Павло І (1796–1801) лояльність для католиків і уніатів.
Олександр І (1801–1825) розквіт польської культури.
Микола І (1825–1855) після повстання 1830–1831 рр. русифікація.
1839 р. Йосип Семашко лист - приєднати греко-католицьку церкву до православної. Медаль із написом: «Отторгнутые насилием (1569 г.) присоединены любовью (1839 г.)».
