Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

Початок Литовської доби

Міндовг створив Русько-Литовське князівство.

1316-1341 Гедемін приєднав Волинь (князь син Любарт). Любарт переніс столицю до Луцька. Боровся за Галичину.

Верхній замок у Луцьку, Замок Любарта

1345-1377 Ольгерд, спільна битва проти татар на Синіх Водах у 1362 р, приєднав Чернігово-Сівещину (у татар), Київщину, Подіддя, Переяславщину, боротьба за Волинь.

Київські князі з династії Олельковичів:

Володимир Олелькович (1362-1392) (син Ольгерда) карбував власну монету, позбавлений влади Вітовтом.

Олелько Володимирович (1443-1455) відновив Київьке удільне князівство.

Семен Олелькович - останній київський удільний. 1471 ліквідація Київського князівства.

Становище українських земель

Назва	Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське
Мова	руська
Віра	православна
Влада	Автономія в ВЛК. Українські князі та шляхта мали рівні права з литовськими. Поступова втрата автономії та закріпачення селян.
Закони	1529, 1566, 1588 Литовські статути (привілеї князів, магнатів та шляхти, закріпачення селян). Діяли до сер. 19 ст.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі

Після смерті останнього галицького князя Юрія ІІ Болеслава з династії Романовичів, 1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини. 1366 забрав у Литви Галичину і Волинь. Спроба Любарта, який володів Волинню, приєднати Галичину невдала. Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.

1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі, Ядвігою, онукою Казиміра ІІІ.

1434 р Галицька, Львівська, Перемишльська і Сяноцька землі були об'єднані в Руське воєводство. На західній Волині утворилося Белзьке воєводство, Західне Поділля – Подільське воєводство з центром у м. Кам'янець-Подільський.

Литва потребувала союзника у боротьбі з Тевтонським орденом, Московським князівством, тощо. Союзник – Польща, унії.

1385 р Кревська унія, одруження Ягайла та Ядвіги, покатоличення Литви.

1392 - Острозька угода. Вітовт визнаний довічним правителем Великого князівства Литовського, намісником, ягайла.

Невдоволені Кревською унією об‘єдналися навколо брата Ягайла Вітовта (1392-1430 pp.), Вітовт прийняв титул великого князя литовського. У 1398 р. унію було скасовано. Вітовт ліквідував уділи, управління намісникам. Представляв інтереси католиків. Ліквідована автономія. Поразка Вітовта від монголо-татар на р. Ворсклі (1399) змусила до нової унії. Ця унія викликала обурення Свидригайла Ольгердовича, молодшого брата Ягайла, який хотів позбавлення влади Вітовта Вітовт остаточно звільнив руські землі від монголів, воював з Москвою (1406-1408 pp.) та поширив свій вплив на ці землі, переміг у Грюнвальдській битві (1410 р.). У 1413 р. було укладено Городельську унію, яка зберігала автономію Литви, урівнювала литовців з поляками.

Після смерті Вітовта литовські і руські магнати обрали князем Свидригайла Ольгердовича. Це викликало незадоволення Польщі та католиків. У 1432 р. проти Свидригайла було влаштовано змову, в результаті якої великим литовським князем став Сигізмунд. Виникли дві держави — Литва і "Велике князівство Руське", між якими розгорілася війна. Вирішальна битва відбулася біля Вількомира (1435 р.), в якій Сигізмунд здобув переконливу перемогу. У 1440 р. представники української аристократії вбили Сигізмунда, намагаючись проголосити великим князем Свидригайла. Але князем проголосили сина Ягайла — Казимира (1440-1492 pp.), який у 1447 р. став і королем Польщі. Він видав "Віленський привілей", який розширював права і свободи православної шляхти, відновив Київське князівство.

Після смерті Свидригайла, ліквідував Волинське (1452 р.) та Київське (1471 р.) князівства. На українські землі було поширено воєводський устрій. 1471 р. кінець історії Київської Русі. Остання спроба зберегти автономію повстання під керівництвом М.Глинського у 1508 p.

Закарпаття під владою Угорщини.

Територія проживання білих хорватів. Ужгородський замок заснований князем Лаборцем. Через територію краю пройшли угорці, але не підкорили(Нестор). В 11 ст. Закарпаття у складі Київської Русі. 12 ст. поширення виноградарства. 13 ст. остаточне захоплення Угорцями, монголо-татарська навала. кін 13 ст. Лев Данилович повертає до Галицько-Волинського князівства, Юрій Львович знову втратив. Закарпаття це домен – землі, що належали особисто королю. В 14 ст. управителем Берегівського округу був Федір Коріятович, який розбудував Мукачеський замок «Паланок». Мукачевський православний монастир допоміг зберегти населенню свою самобутність. Сучасна самоназва населення Закарпаття – русини.

Буковина у складі Молдавського князівства

Територія проживання тиверців. 10 ст. входить до складу Київської Русі, Теребовлянське князівство. Входить до Галицько-Волинської держави. Шипинська земля входить до Золотої Орди. 1345 р переходить до Угорщини. 1359 в ході анти угорського повстання Шипинської землі входять до Молдовського князівства, виникла назва Буковина. У 1514 р. разом з Молдавією стає васалом Османської імперії, де перебуває до 1774 року. Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань 15 століття українських молдавських селян в 1490—1492 роках на чолі з селянином Мухою.

Чернігово-Сіверські землі у складі Московського князівства

Іван ІІІ остаточно звільнив землі від Орди, утворилася Московська держава. 1471 р руські землі втратили автономію у складі Великого князівства Литовського. І московські князі вступають у змагання з Литвою за українські землі (Литовсько-московські війни). Іван ІІІ отримує титул «государя всея Русі». 1500 р Чернігово-Сіверські землі приєднані до Московського князівства. Литва намагалася зробити спроби повернути їх, але Василій ІІІ 1 1523 році остаточно їх приєднує до Москви.

Кримське ханство

Ханський палац у Бахчисараї

На території Криму існував улус Золотої Орди, столиця Солхаті (Старий Крим). Назва «Таврія», Крим походить від татарського «рів, укріплення», збудоване навколо міста Солхат.

30-ті рр ХV ст створення Кримського ханства. Керували нашадки Чінгісхана - Гіреї, першим правителем Кримського улусу був Хадхі-Гірей, столиця – Бахчисарай.

1478 р. хан Менглі-Гірей визнав себе васалом турецького султана.

На узбережжях Криму на місці колишніх грецьких міст-держав, створювалися факторії, колонії засновані переселенцями з Італії, Вірменії. Найбільша факторія – Кафа(Феодосія), найбільший невільничий ринок.

Соціальна структура населення

Король

↓

Великокнязівська рада

↓

Князі – мали військо, хорогви, суд, податки на своїх землях, впливовіші за короля. Православні князі та їх замки ставали центрами української культури

↓

Магнати (нащадки князів та бояр) мали вотчинні землі

↓

Шляхта (не платили податки, служили в армії) – дрібна, середня та велика (магнати)

↓

Міщани: ремісники та торговці, що жили в містах

↓

Селяни: особисто вільні та кріпаки

Костянтин Острозький «некоронований король Русі», приймав участь на посаді литовського гетьмана (очільника війська) у війнах з проти кримських татар, нападаючи на них коли ті поверталися із здобиччю, завдяки цьому відбулося заселення Київщини та Поділля. Також брав участь у походах на Московське князівство, переміг у битві під Оршею. Острог став центром української культури там діяла школа, друкарня тощо.

Історія православної церкви

Спробу перемістити митрополію в Суздаль зробив Андрій Боголюбський.

1300 р. київський митрополит переносить свою резиденцію у Володимир-на-Клязьмі.

Юрій Львович у 1303 р створив окрему Галицьку церковну митрополію;

У 1325 р. Іван Калита перевіз до себе митрополита галицького. Москву перетворили на духовний центр Північно-Східної Русі.

Велике князівство Литовське вело боротьбу за митрополію з Московською державою. 1448 році відбувся розкол православної церкви, не визнаний Патріархом Константинопольським. Московська православна церква стала автокефальною (незалежною), митрополит з «Київського» став іменуватися «Московським і всія Русі».

З 1385 року (Кревська унія) починається покатоличення литовських та руських земель. Православні на тривалий час стали безправними.

Господарське життя

"Дике поле" - незаселенні землі Півдня України, через набіги татар.

"Уходники" - люди, які сезонно селилилися на землях Дикого Поля. Селяни: "похожі" та "непохожі", данники, тяглові, слуги.

Селянська громада

Копа - збір податків, суд

↓ ↓ ↓

Дворища - об'єднання господарств

↓ ↓ ↓

"дими" - окремі господарства

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала. Володимир-Волинський (1356) Сянок (1339) Львів (1356) Кам'янець (1374)

Магістрат - міська адміністрація (очолює війт)

↓	↓	↓
Бургомістри	Райці	Лавники
(помічники війта)	(особи, що управляли містом)	(засідателі судів)

Міста: королівські, приватні та церковні. Колонізація - німці, поляки, вірмени, татари, євреї. В містах жили по районах. В центрі міста Ринок.

Цех - об'єднання ремісникві. Мали статут. Керував цехмістр, складався з майстрів, підмайстрів та учнів. Партачі - ремісники, яки не приймали в цехи, православні українці.

ВЕРСТВИ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

↓	↓	↓
Патріціат	Бюргери	Плебс
(багаті купці, цехові майстри)	(особи, що управляли містом)	(засідателі судів)

Розвиток культури

Освіта. Православна церква. Латина. Навчання в європейських університетах: Болоньї, Парижі, Кракові.

Юрій Дрогобич - навчався в Кракові, став доктором та ректором Болонського університету. Написав "Прогностик" - твір про розташування небесних тіл. Був професором медицини та титул "королівського лікаря".

Книгодрукування: 1491 р. Швайпольт Фіоль видав кирилицею у краківській друкарні "Осьмигласник", "Тріодь цвітна", "Часословець".

Літописи: Короткий Київський літопис" (862-1515), Литовські літописи.

Київський псалтир - переписаний з константинопольського рукопису 11 ст. у 1397 році, дяком Спиридонієм.

Архітектура та мистецтво:

Верхній замок у Луцьку столиці Любарта. 2 пол. 14 ст.

Кам’янець-Подільська фортеця - центр Подільського воєводства.

Хотинська фортеця- центр Буковини.

Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях одночасно є фортецею і храмом.

Вірменський собор у Львові (1363) центр вірменської общини.

Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях.