Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПР�?КІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВ�?НІ XVIII ст.»

«Синопсис» 1674 р. перша історична праця, слугував підручником історії аж до початку XIX ст.. Автор його невідомий, ймовірно ректор КМА Інокентій Гізель.  

Літопис Самовидця – події 1648-1702, висвітлено з позицій представника старшинської верхівки. Засуджує гетьманів-невдах, народний рух. Літопис Самовидця чудова літературна і мовна пам'ятка, розмовної мовою, з багатьма приказками, прислів'ями.

Літопис Самійла Величка - чотиритомний (1648-1720), прославляє історію козацтва. Перший том «Сказання про війну козацьку з поляками» (Б.Х.).  

Літопис Григорія Граб'янки гадяцького полковника. на його думку, історичні знання мають і практичне значення. автор прагнув показати «народ український як рівний серед усіх народів», поборник автономії України.

Пишномовний стиль бароко - переклади західноєвропейських лицарських романів і повістей. Читачам того часу подобалися описи битв, перемог, побутових драматичних сцен, любовних історій та інтриг.

У «Філософських пропозиціях» Яків Козельський антикріпосницькі й просвітницькі ідеї, за ліквідацію кріпосництва, схвалював боротьбу пригнобленого народу, вважав ідеальним суспільний лад, заснований на республіканських засадах.

Василь Капніст  в «Оді на рабство», викриває безглуздість і антигуманність закріпачення українських селян. Він з великою силою і майстерністю показує бюрократичну самодержавну систему Росії й у комедії «Ябеда».

Семен Дівович віршований твір «Розмова Великоросії з Малоросією» де в алегоричній формі бесіди двох країн довів старожитність походження України та її невід'ємне право на самостійне державне існування.

Поема Івана Котляревського «Енеїда» 1798 р - ознаменували початок нової української літератури, що писалася живою, розмовною народною мовою.

Театр та музика. 1789 р. заснування у Харкові постійного театру. Вуличні вистави, шкільна драма, вертеп.

Випускник Глухівського музичного училища (1737), і Києво-Могилянської академії Максим Березовський (1745-1777) - класик європейської музики, автор духовних концертів («Не отвержи мене во время старости»). Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки і чембало, написана в Пізі 1772 року. Став автором першої в Росії опери «Демофонт».  

Його земляк і учень Дмитро Бортнянський (1751-1825) автор 6 опер («Креонт», «Сокіл»), а також понад 100 хорових творів, багато з яких і донині чарують слухачів талановитістю. Створив новий тип хорового концерту. Д. Бортнянський тридцять років керував придворною капелою у Санкт-Петербурзі.  

Артем Ведель (1767-1808) твори тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант.

Народна музика - кобзарів, лірників, співців, троїстих музик. Семен Климовський, пісня «Їхав козак за Дунай», що й нині входить до репертуару більшості хорів.

Маруся Чурай напівлегендарна народна поетеса з Полтави. Їй належить багато пісень, складених під час Визвольної війни, що й сьогодні на устах у народу.

У кінці XVII ст. з'явилася перша збірка фольклору - «Вірші та приповісті посполиті» Климентія Зіновієва.  

Мистецтво та архітектура

Багато храмів і цивільних будов Києва споруджено за проектами архітекторів Києво-Печерської Лаври. Кріпак-архітектор Степан Ковнір (1695-1786) побудував друкарню, дзвіницю, келії монастиря. Будівничий Іван Григорович-Барський (1713-1785) спорудив будинок Академії, Покровську церкву на Подолі (1766) тощо. їхні будівлі мали білі стіни, широкі фронтони, барвисті, червоні й зелені дахи, вкриті позолотою маківки, багато орнаментувалися гірляндами листя, плодів, квітів. Архітектурний ансамбль Покровської церкви складають: • Покровська церква (XVIII ст.) • Двоповерхова прибудова, облаштованої з західного фасаду на початку XIX ст. • Дзвіниця (друга половина XVIII ст.) За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у 1766 — 1772 рр. в стилі українського бароко відомим архітектором Іваном Григоровичем-Барським.

Яскравою пам'яткою дерев'яної народної архітектури є козацький Троїцький собор у Новоселиці (Новомосковськ Дніпропетровської області), збудований народним майстром Якимом Погрібняком у стилі козацького бароко. споруджений у 1772—81 рр. із дерева без жодного залізного цвяха. Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором деревяної архітектури України, єдиний збережений в Україні девятидільний храм, відноситься до 100 найкращих деревяних споруд світу.

Успенська соборна церква Почаївської лаври 1771-1783 Найголовніша святиня православної України Свято- Успенська Почаївська лавра згадується ще в ХIII столітті. Перші ченці, рятуючись від татаро-монголів, за легендою, побачили над Почаївською горою Богоматір у вогняному стовпі. Вражені видінням, вони збудували біля підніжжя гори церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На одній із скель навіть залишився відбиток її ноги й пробилося джерело з цілющою водою. Це одна з найбільших святинь, яка збирає до Лаври численну кількість віруючих. Головна прикраса лаври — Соборний храм Успіння Божої Матері, зведений коштом графа Миколи Потоцького ще в 1780 році. Там зберігається і знаменита чудотворна Почаївська ікона Богоматері.

Собор Святого Юра у Львові 1744-1762 Собор Святого Юра у Львові На Св. Юрській  площі розташована перлина старої Львівської архітектури - греко-католицький кафедральний собор Св. Юрія (Юра). І хоча монастир тут знаходився ще з княжих часів, свій нинішній вигляд храм набув у 1761 - 1774 рр. Автором проекту прекрасної церкви в стилі бароко став Бернард Меретин, а після його смерті в 1759 році собор Святого Юрія і прилеглі будівлі завершував Клеменс Фесінгер. На дзвіниці Собору святого Юра - найстаріший в Україні дзвін, вилитий, згідно з написом на ньому, 1341 року. До архітектурного комплексу собору входять: • Собор святого Юра • Дзвіниця собору Святого Юра • Митрополичий палац • Капітульні будинки: ліве крило, північний корпус • Будинок стайні при огорожі • Брами: «від базару», «від городу» • Сади собору святого Юра Скульптурна група святого Юрія змієборця на фасаді собору святого Юра у ЛьвовіСкульптурне оформлення фасаду Собору святого Юра – витвір геніального митця XVIII століття Івана Георгія Пінзеля. Створена ним скульптурна група Юрій Змієборець, якою увінчаний пірамідальний аттик собору, є шедевром світової пластики.  

Палац Кирила Розумовського в Батурині Палац Кирила Розумовського в Батурині - памятка архітектури, що є частиною Національного історико- культурного заповідника "Гетьманська столиця", палац останнього українського гетьмана. Палац побудований на замовлення графа К.Г. Розумовського за проектом Ч. Камерона, того самого, що збудував Камеронову галерею в Царському селі під Санкт- Петербургом. Палац був у стилі класицизму, триповерховий палац мав восьмиколонний портик грецького іонічного ордера заввишки у два поверхи. Коли Кирило Розумовський помер, будівництво палацу було припинено. Кілька разів у XIX-XX робилися спроби реставрації палацу, але... Потім палац було розорено, та ще настільки (люди крали вікна, двері, підлогу), що в 1955 р впала половина головної колонади. Зараз йде реставрація, відтворено палац та один з флігелів.  

Андріївська церква в Києві була закладена 1744 року в зв'язку з приїздом імператриці Єлизавети I до Києва. Зведена у 1749 — 1754 роках за проектом Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі, на початку Андріївського узвозу (назва від Андрія Первозванного). Це єдина в Україні збережена робота архітектора. Будівництвом керував зодчий І. Мічурін.

Провідне місце у розвитку іконопису і монументального живопису займали майстри Києва. Тут дуже ретельно і талановито оновлювалися настінний живопис і мозаїка Софійського собору. А в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври було створено галерею портретів світської знаті, гетьманів, полковників. Від Києва не відставали й інші міста. Створена на Лівобережжі композиція «Воздвиження Христа» побудована на протиставленні юрбі знаті групи співаків - міщан, козаків, селян. Особливо яскраво реалістичні риси мистецтва проявились у роботі художника I. Паєвського над портретом молодої дружини козацького полковника з Новгород-Сіверського Євдокії Журавки з дітками.

На Західній Україні уславилися живописними творами Іван Руткович (з Жовкви) та Йов Кондзелевич (з Волині). Вони малювали в основному на замовлення багатих людей. Проте у портретах, за розкішним одягом і блиском багатства, бачимо звичайних людей з їхніми турботами і переживаннями. Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича Згідно з християнським віровченням Архистратиг Михаїл, славний вірним служінням Богу і допомогою благочестивим людям у біді, очолює ангелів. Для киян Архистратиг Михаїл має особливу вагу – він є патроном міста. На стародавньому гербі Києва зображено Архангела Михаїла з мечем, бо головна функція Архистратига – боротися з нечистю. На іконі Івана Рутковича архангела зображено на повен зріст, з опорою на праву ногу, яка виступає на перший план. Ліву ногу архангел трохи припідняв – немов хоче ступити. Архангел стоїть на білій хмарі, у правій руці він тримає меч, а у лівій – терези. Одягнений у біло-рожеву сорочку, котра виглядає з-під кольчуги. Поверх кольчуги на лівому плечі розвівається велика рожево-червона стрічка і сягає аж колін архангела. На грудях на кольчузі зображено мальтійський хрест. За спиною архангела видніються темно-зелені крила, вищі від голови. Голова повернута злегка вліво, а погляд його спрямований на глядача.

Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича  Йов Кодзелевич народився у 1667 р. в місті Жовкві, а помер близько 1740 р. В молоді літа він переїхав на Волинь, до самої смерті жив у Луцьку, а головним чином — у Білостоцькому монастирі. Основним заняттям Кондзелевича був іконопис. Одним із найпершим твором митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря, що складаються із зображень шести апостолів та ікони «Успіння» . Йову Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння» та «Вознесіння», архангелів Михаїла та Гавриїла на дияконських дверях, «Тайної вечері», «Розпяття», «Христа і Никодима», «Христа з самаритянкою» та інших ікон.

Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І . МигуриМазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709 рр.); видатний державно- політичний і культурний діяч кінця XVII — поч. XVIII ст. І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Гетьман Мазепа був великим меценатом культурних починів і будов в Україні. Найбільш вражає в часи Мазепи розвиток образотворчого мистецтва, головне архітектури. В добу Мазепи відроджується Київ як духовий центр України. Мазепинська доба створила свій власний стиль, що виявився не лише в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України.