Відмінності між версіями «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.»

Версія за 23:16, 30 грудня 2012

1349 Казимір ІІІ захопив частину Галицько-Волинського князівства, яке після смерті переходило до Угорщини.

1366 забрав у Литви Галичину і Волинь.

Після смерті Казиміра ІІІ Волинь →Литві, Галичина→Угорщини.

1387 Галичина остаточно приєднана до Польщі.

Словничок

• Магнати та шляхта – великі та дрібні землевласники.

• Панщина – форма відробітку на землі феодала.

• Фільварок – великі господарства напівфеодальні (засновані на праці кріпаків) та напівкапіталістичні (продаж зерна на ринок).

• Конкуренція – боротьба за ринки збуту продукції.

• Унія – об’єднання.

• Станова монархія – влада монарха спирається на станово-представницький орган (Сейм).

• Сеймики – зібрання шляхти.

• “Шляхетська республіка” – станова монархія у Річі Посполитій з обранням короля на сеймі.

• Цех – об’єднання ремісників, з метою захисту своїх прав.

• Партачі – позацехові ремісники (православні українці).

Економічна розвиток

“Революція цін” та розвиток мануфактур в Європі призводить до потреб у продовольстві. Польські магнати та шляхта вимагають заміни оброка на панщину. Шляхта вимагала відсутності мита на європейські товари, гальмувало розвиток країни.

Колонізація

Колонізація півдня України: селяни втікачі, магнати та шляхта (слободи, звільнені від податків) – утворення козацтва.

Українська (православна шляхта) та духівництво були безправними.

Магдебурське право

Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. Ратуша – місце де збиралася міська рада.

В 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну.

Магдебурське право - самоврядування міст, незалежність від феодала: Львів (1287,1356), Володимир-Волинський (1287,1356), Сянок (1339), Кам'янець (1374), Київ (?,1494). Міста центри торгівлі – ярмарки. (Київ, Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк.

Міське населення: патріціат (купецько-лихварська вірхівка), поспільство (цехова верхівка), міські низи. Більша частина городян не українці: поляки, євреї, вірмени тощо.

Закріпачення селян

Дике поле – незаселені території.

Уходи – місця проживання козаків. 1492 перша офіційна згадка про козаків.

Фільварки та панщина.

Закріпачення селян:

“Устав на волоки” (1557) – міра площі (19,5 га) волока, за кожну волоку селяни повинні відробляти 2 дня панщини. Решта землі у селян відрізали під фільварки.

Литовські статути (1529, 1566, 1588) третій статут остаточне закріпачення селян.

Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої.

Передумови об’єднання:

Литва: - Боротьба литовських князів та шляхти за владу. - Боротьба українських князів за автономію. - Литва ослаблена війною з Росією (Лівонська 1558-1583) та татарами.

Лівонська війна

Польща: - польська шляхта прагнула захопити українські землі під фільваркове господарство.

Умови Люблінської унії

Українські землі 6 воєводств: Руське, Белзьке, Подільське,Брацлавське, Волинське, Київське.

Реформація. Братства

Шляхта намагалася захопити землі православної церкви, покатоличення.

Напрямок протестантизму – социніанство: визнавали тільки Бога-Отця, проти церков та ікон, людина божа істота. Поширення на Волині,осередки в Києві, Поділлі, Галичині.

Єзуїти ( «Товариство Христове» проти протестантів, Ігнатій Лойола, 1540) – після Люблінської унії, поширили вплив на Україну, єзуїтські колегіуми у Львові, Кам‘янці-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові та ін.

Православна церква. Після 1453 р втратила підтримку Константинополя. 1583 р Стефан Баторій передав землі православних церков єзуїтом. Опір покатоличенню українські магнати (Григорій Ходкевич, Костянтин Острозький).

Братства – Львівське 1453, 1586 – ставропігія (автономія): 1586 школа, викладав Іов Борецький (1620 р стане Київським митрополитом), діяла друкарня 1574 р надруковані І.Федоровим «Буквар» та «Апостол».

Берестейська церковна унія 1596

Продовження боротьби між Польщею, Литвою та Москвою за Київську митрополію.

Ідея унії (К.Острозький, Іпатій Потій, Петро Скарга) – збереження обряду, підпорядкування Папі, зрівняння в правах з католиками.

Полемічна література – полеміка між прихильниками та противниками унії.

Розвиток культури

Василь-Костянтин Острозький - «некоронований король Русі» , був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої: йому належало 80 міст і містечок, останній руський князь , що проводив відносно незалежну політику в українських землях, приймав участь в обговоренні Люблінської та Берестейської уній, де захищав права православних. Був ініціатор, а потім противником уніатської церкви. Був претендентом на польський і московський престоли (вів родословну від Рюриковичів).

Перетворив Острог на центр культури. Розбудував Острозький замок під керівництвом італійського архітектора П’єтро Сперендіо. Створив гурток слов’янських та грецьких учених, публіцистів, теологів та богословів, до якого входили Герасим Смотрицький, Василь Сурозький, Христофор Філалет (Мартин Броневський), Еммануїл Ахіллес, Лука Сербин, Кирило Лукаріс (майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх), Никифор Парасхес-Кантакузен, Клірик Острозький, брати Лаврентій і СтефанЗизанії-Тустановські, Дем’ян Наливайко та інші. У 1576 р відкрита Острозька слов'яно-греко-латинська академія. В Острозі була зібрана велика бібліотека, запросив Івана Федорова для організації друкарні, де надруковано перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою 1581 р. - «Острозька Біблія».

Під час повстання Криштофа Косинського у 1591—1593 рр., у вирішальній битві під П’яткою військо Островського нанесло нищівної поразки повсталим, виступив проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 рр.