Соціально-економічне життя народу та український національний рух у I пол. ХІХ ст.
Господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.
Суспільно-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ ст.
Революційні події 40-х рр.. ХІХ ст. на західноукраїнських землях
Зміст
Економічне життя
30-ті рр – 70-80 ті рр ХІХ ст промисловий переворот. Найвищі темпи в імперії.
С\г переважало поміщицьке землеволодіння. Селяни: кріпаки (Правобережжя (нагадувало плантаційне рабство на Півдні США) та державні селяни (особисто вільні, Південь та Лівобережжя). Панщина, або відробіткова рента, та оброк - грошова й натуральна рента. Закон 1797 р. офіційно обмежував її 3 днями на тиждень, урочна система до 6 днів. «Місячина» за панщину отримували місячне утримання натурою.
Товаризація виробництва. Розшарування селянства.
Галузі: цукрова, зернова, чорна металургія, вугільна. Вивіз сировини. 1843 – парова цукроварня «Брати Яхненки й Симиренки) Черкащина.
1841 перший завод з виробництва сільськогосподарської техніки, гідравлічних пресів, парових котлів для цукрових заводів збудував Кандиба
Спеціалізація: Лівобережжя зернові, тютюн і коноплі. Правобережжя цукровий буряк, Південь зерно, вівчарство.
Ярмарки найбільші відбувались у січні–лютому та червні–серпні, коли ґрунтові шляхи були найбільш придатними для перевезення вантажів. Найбільші у Харкові, Сумах, Ромнах, Полтаві, Кролевці, Києві, Кременчузі, Ніжині, Стародубі, Бердичеві, Єлисаветграді, Катеринославі, Одесі. У Києві, на Подолі, діяв з 1797 р. Контрактовий ярмарок.
Вивіз ресурсів, ввіз готової продукції.
Чумацький промисел – перевезення.
Зовнішня торгівля: 78% хлібного експорту і 55% вивозу вовни з імперії.
У 1803 р. указ про «вільних хліборобів», можливість звільнення селян.
1839–1841 рр. державні селяни сплачували грошовий оброк, це втягування їх у ринкові відносини.
У 1847–1848 рр. на Правобережжі «Правила управління маєтками згідно зі встановленими інвентарями», або ж «Інвентарні правила» угода поміщика з селянами про розмір податків. Мета протиставити поляків-поміщиків та селян.
Катерина ІІ оголосила що Південь заселятимуться лише вільними поселянами. Не шукали біглих кріпаків. Тваринництво, експорт вовни, велика рогата худоба. Виноградарство та виноробство. Основа зернові.
Одеса – заснована 1794 р, порто-франко у 1817 р. , сер 19 ст найбільше за чисельністю місто.
Право
1827–1835 рр. у містах Наддніпрянщини було магдебурзького права, а в 1840–1842 рр. Литовських статутів і поширено Зводові законів Російської імперії;
Повстання
Військові поселення О.Аракчеєв 1816-1857 . Повстання: вересні 1817 р. під проводом сотника Федора Барвінського на Херсонщині. 1818 р. бузькі козаки, влітку 1819 р. м.Чугуєва на Харківщині. у селищах Базаліївка (1817–1818 рр.) та Шебелинка (1829 р.).
Устим Кармелюк (1787–1835) «український Робін Гуд», за висловом Т.Шевченка, «славний рицарь». Повстання з 1814 р. протягом 23 років Поділля та сусідні райони Волині, Київщини, Бессарабії. Кармелюк шість разів він тікав із в’язниць і каторги. Кармелюкові довелося витримати численні катування, він спромігся вижити після тисячі ударів шпіцрутенами. Втікши із Сибіру, пішки повернувся на Поділля і продовжив боротьбу.
1833 р. спеціальна комісія імперського уряду та польські поміщики, власні загони, які винищували українських повстанців.
Масонський рух
30-х рр. «теорія офіційної народності» міністра просвіти графа С.Уварова: православ’я, самодержавства та народності (визнання існування єдиного російського народу, відданого православ’ю і самодержавству).
Масонство (від англ. mason – каменяр) виникло в Англії на початку XVIII ст.
1817 р. були «Понт Евксинський» і «Три царства природи» в Одесі | |
«Мінерва» у Буцьківцях на Поділлі | |
«Озирис до пломеніючої зорі» у Кам’янці-Подільському | |
| «З’єднані слов’яни» у Києві | поляки, росіяни та українці визволення всіх слов’янських народів |
| «Любов до істини» в Полтаві | дослідження минулого України І.Котляревський, В.Капніст, В.Тарновський, В.Лукашевич |
| 20-х рр. ХІХ ст. на Лівобережжі «Малоросійське таємнє товариство» | Василь Лукашевич (бл. 1783–1866) осередки в Києві, Полтаві, Чернігові, Чигирині. «Катехізис автономіста» написаний В.Лукашевичем, відновлення української автономії в союзі з Польщею. Перша українська таємна політична організація в Наддніпрянщині. |
У 1822 р. заборонено Олександром І.
Декабристський рух
14 грудня 1825 р. Повстання декабристів у Петербурзі.
Товариство «Залізні персні» (1815 р.). Кам’янці-Подільському В.Раєвський, проти кріпосництва порядків, республіка, саморозпустилося.
Петербурзі – «Союз порятунку» (1816 р.), у Москві – «Союз благоденства» (1818 р.).
| 1821 р. Тульчині «Південне товариство» | 1823 р. в Новограді-Волинському «Товариство об’єднаних слов’ян» | Петербурзі, «Північне товариство» |
| Павло Пестель | братами Андрієм і Петром Борисовими | Микитою Муравйовим |
| «Руську правду» | «Правила» та «Клятвена обіцянка» | «Конституції» |
| унітарну республіку з однопалатним парламентом військова диктатура «Тимчасового правління», громадські свободи | Республіка, верховна влада загальним зборам | конституційну монархію з федеративним устроєм за зразком США центр право зовнішньої політики, випуску грошей і створення збройних сил |
скасування кріпацтва | ||
| «Малоросія» ніколи не зможе стати окремою державою державність визнавав лише за Польщею | федерацію слов’янських республік «між чотирма морями – Чорним, Балтійським, Адріатичним і Льодовитим». Росія, Польща, Богемія, Моравія, Сербія, Молдавія, Далмація, Кроація, Угорщина і Трансільванія Української держави не передбачали | 14 федеральних штатів, два з яких – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові створювалися на Лівобережжі й Слобожанщині |
Програмні документи декабристів свідчили, що хоча українські землі були головною ареною діяльності організацій, «українське питання» вони фактично ігнорували.
Повстання Чернігівського полку, на Київщині. 3 січня 1826 р. розгромили.
Декабристський рух вплинув на розвиток українського національно-визвольного руху.
Польський рух
Польське повстання 1830-1831 рр.
Імперський указ про формування полків малоросійського козацтва у Чернігівській та Полтавській губерніях. малоросійський генерал-губернатор Микола Рєпнін (1778–1845) сформував 8 полків по 1 тис. душ у кожному. Однак у придушенні повстання козацькі полки взяти участь не встигли.
Тим часом російські війська у червні 1831 р. придушили виступи збунтованої польської шляхти на Правобережжі, а на початку вересня штурмом оволоділи Варшавою.
Микола І боротьба проти «європейської зарази».
Кампанія насильницької русифікації краю. Кам’янецький ліцей, ліквідували. 1834 р. Київський університет, «поширювати російську культуру і російську національність на спольщених землях Західної Росії».
Український рух
| 1826 р. Харків Володимир Розаліон-Сошальський Петро Балабуха | проти самодержавства В.Розаліон-Сошальський памфлет «Рилєєв у в’язниці» природне право кожної людини на вільне життя |
| 1820 р. Ніжинська гімназія вищих наук директор Іван Орлай (1771–1829) | таємна «бібліотека вільного читання» (М.Гоголь), рукописні журнали |
Іван Орлай (1771–1829) медик, історик, педагог, просвітник, учений-словесник, представник доби зачину українського національно-культурного відродження в Закарпатті, одним із перших висунув ідею єдності українців, директор Ніжинська гімназія вищих наук та Рішельєвського ліцею в Одесі (1826–1829 рр.).
«Філологічні бунтівники» - народна мова є одним із головних чинників становлення нової нації.
20–30-х рр. ХІХ ст. українське відродження.
| Збирання історичних документів і відтворення на їхній підставі історії українського народу | істориків-аматорів були твори Василя Рубана «Короткий літопис Малоросії» (1777 р.), Федіра Туманського «Топографічний опис Гетьманщини» (1779 р.), Олександра Рігельмана «Літописна розповідь про Малоросію» (1786 р.), Якова Марковича «Записки про Малоросію, її мешканців і твори» (1798 р.). «Першим істориком України» Дмитра Бантиш-Каменського (1788–1850). «Историю Малой России»
Миколою Маркевичем (1804–1860) у Москві «Истории Малороссии» (1842–1843 рр.). |
| Дослідження фольклору і поширення уявлень про те, що українці є окремим народом з власною культурою і традиціями | Микола Цертелев (1790–1869), Михайлом Максимовичем (1804–1873). |
| Дослідження народної мови як однієї з важливих ознак національної ідентичності українців і появу на її підставі літературної мови | 1798 р. Іван Котляревський «Енеїда» Олексія Павловського (бл.1770-1822) «Граматика малоросійського наречия...» Ізмаїла Срезневського (1812–1880) «Мысли об истории русского языка» (1850 р.) |
| Харків - розширенню сфери літературного й наукового використання української мови | іІзмаїл Срезневський заснував літературний гурток харківських романтиків «Український альманах» (1831 р.) 1833–1838 рр. шість випусків фольклорно-етнографічної збірки «Запорожская старина». | Історія українських земельє невичерпним джерелом для написання історичних творів і поем. популяризація творів І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, збірок українських пісень М.Цертелева та М.Максимовича. Петро Гулак-Артемовський сам писав художні твори і робив переклади Григорія Квітки-Основ’яненка на теми з народного життя |
| на межі 20-30-х рр. Петербург | Микола Гоголь Тарас Шевченко (1831–1845 рр.) | «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» «Кобзаря» (1840 р.) альманаху «Ластівка» (1841 р.), Є.Гребінкою |
| Київський університет | В.Білозерський, М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак У 1845 р. посаду викладача університету дістав Т.Шевченко |
Кирило-Мефодіївське товариство (братство)
1846 р. перетворення гуртка на таємне товариство з метою пропаганди ідей слов’янської єдності тривала 14 місяців. Ініціаторами створення братства стали полтавський вчитель В.Білозерський, державний службовець П.Гулак, історик М.Костомаров, письменник П.Куліш, етнограф О.Маркович 12 осіб. Знаком членів братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.».
Просвітницька діяльність, збирали кошти на відкриття народних шкіл, писали шкільні підручники. Зокрема, П.Куліш написав перший підручник з історії України «Повість про український народ» (1846 р.).
Микола Костомаров (1817–1885) письменник і публіцист, історик і етнограф, громадсько-політичний діяч і поет, драма «Сава Чалий», а 1846 р. професор кафедри російської історії Київського університету. Ідейний провідник Кирило-Мефодіївського товариства. Праці «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Мазепинці», «Останні роки Речі Посполитої», «Гетьманство Виговського», «Павло Полуботок» та ін.
Програма: «Книга буття українського народу» і «Статут слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», написаних лідером братчиків Миколою Костомаровим (1817–1885). поєднання національної, християнської і соціальної ідеї.
Слов’янська спілка християнських республік. Ідея українського месіанства: визволяючи слов’янські народи, українці виконують волю Божу.
Ліквідація кріпацтва та станової нерівності, рівності всіх громадян, незалежно від їхнього «народження, християнського віросповідання та майнового стану». Демократичні свободи – слова, друку, свободи совісті, отримання освіти та заміни постійних армій народною міліцією.
Засоби: поширення освіти серед народу та мирна проповідь. Визвольні війни та соціальні революції, рішуче засуджували.
Скорочено «До братів українців» та «До братів великоросів і поляків». пропаганда і поширення своїх ідей серед інших слов’янських народів.
