Відмінності між версіями «Соціально-економічне життя народу та український національний рух у I пол. ХІХ ст.»
(→Національний рух) |
(→Декабристський рух) |
||
| Рядок 111: | Рядок 111: | ||
|valign="top" |14 федеральних штатів, два з яких – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові створювалися на Лівобережжі й Слобожанщині | |valign="top" |14 федеральних штатів, два з яких – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові створювалися на Лівобережжі й Слобожанщині | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Програмні документи декабристів свідчили, що хоча українські землі були головною ареною діяльності організацій, «українське питання» вони фактично ігнорували. | ||
| + | |||
| + | Повстання Чернігівського полку, на Київщині. 3 січня 1826 р. розгромили. | ||
| + | |||
| + | Декабристський рух вплинув на розвиток українського національно-визвольного руху. | ||
| + | |||
| + | ==Український рух== | ||
| + | |||
| + | {| border="1" cellpadding="2" | ||
| + | |+Стедентські гуртки | ||
| + | |- | ||
| + | |1826 р. Харків Володимир Розаліон-Сошальський Петро Балабуха | ||
| + | |проти самодержавства В.Розаліон-Сошальський памфлет «Рилєєв у в’язниці» природне право кожної людини на вільне життя | ||
| + | |- | ||
| + | |1820 р. Ніжинська гімназія вищих наук директор Іван Орлай (1771–1829) | ||
| + | |таємна «бібліотека вільного читання» (М.Гоголь), рукописні журнали | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | '''Іван Орлай''' (1771–1829) медик, історик, педагог, просвітник, учений-словесник, представник доби зачину українського національно-культурного відродження в Закарпатті, одним із перших висунув ідею єдності українців, директор Ніжинська гімназія вищих наук та Рішельєвського ліцею в Одесі (1826–1829 рр.). | ||
Версія за 23:02, 8 листопада 2013
Господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.
Суспільно-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ ст.
Революційні події 40-х рр.. ХІХ ст. на західноукраїнських землях
Зміст
Економічне життя
30-ті рр – 70-80 ті рр ХІХ ст промисловий переворот. Найвищі темпи в імперії.
С\г переважало поміщицьке землеволодіння. Селяни: кріпаки (Правобережжя (нагадувало плантаційне рабство на Півдні США) та державні селяни (особисто вільні, Південь та Лівобережжя). Панщина, або відробіткова рента, та оброк - грошова й натуральна рента. Закон 1797 р. офіційно обмежував її 3 днями на тиждень, урочна система до 6 днів. «Місячина» за панщину отримували місячне утримання натурою.
Товаризація виробництва. Розшарування селянства.
Галузі: цукрова, зернова, чорна металургія, вугільна. Вивіз сировини. 1843 – парова цукроварня «Брати Яхненки й Симиренки) Черкащина.
1841 перший завод з виробництва сільськогосподарської техніки, гідравлічних пресів, парових котлів для цукрових заводів збудував Кандиба
Спеціалізація: Лівобережжя зернові, тютюн і коноплі. Правобережжя цукровий буряк, Південь зерно, вівчарство.
Ярмарки найбільші відбувались у січні–лютому та червні–серпні, коли ґрунтові шляхи були найбільш придатними для перевезення вантажів. Найбільші у Харкові, Сумах, Ромнах, Полтаві, Кролевці, Києві, Кременчузі, Ніжині, Стародубі, Бердичеві, Єлисаветграді, Катеринославі, Одесі. У Києві, на Подолі, діяв з 1797 р. Контрактовий ярмарок.
Вивіз ресурсів, ввіз готової продукції.
Чумацький промисел – перевезення.
Зовнішня торгівля: 78% хлібного експорту і 55% вивозу вовни з імперії.
У 1803 р. указ про «вільних хліборобів», можливість звільнення селян.
1839–1841 рр. державні селяни сплачували грошовий оброк, це втягування їх у ринкові відносини.
У 1847–1848 рр. на Правобережжі «Правила управління маєтками згідно зі встановленими інвентарями», або ж «Інвентарні правила» угода поміщика з селянами про розмір податків. Мета протиставити поляків-поміщиків та селян.
Катерина ІІ оголосила що Південь заселятимуться лише вільними поселянами. Не шукали біглих кріпаків. Тваринництво, експорт вовни, велика рогата худоба. Виноградарство та виноробство. Основа зернові.
Одеса – заснована 1794 р, порто-франко у 1817 р. , сер 19 ст найбільше за чисельністю місто.
Право
1827–1835 рр. у містах Наддніпрянщини було магдебурзького права, а в 1840–1842 рр. Литовських статутів і поширено Зводові законів Російської імперії;
Повстання
Військові поселення О.Аракчеєв 1816-1857 . Повстання: вересні 1817 р. під проводом сотника Федора Барвінського на Херсонщині. 1818 р. бузькі козаки, влітку 1819 р. м.Чугуєва на Харківщині. у селищах Базаліївка (1817–1818 рр.) та Шебелинка (1829 р.).
Устим Кармелюк (1787–1835) «український Робін Гуд», за висловом Т.Шевченка, «славний рицарь». Повстання з 1814 р. протягом 23 років Поділля та сусідні райони Волині, Київщини, Бессарабії. Кармелюк шість разів він тікав із в’язниць і каторги. Кармелюкові довелося витримати численні катування, він спромігся вижити після тисячі ударів шпіцрутенами. Втікши із Сибіру, пішки повернувся на Поділля і продовжив боротьбу.
1833 р. спеціальна комісія імперського уряду та польські поміщики, власні загони, які винищували українських повстанців.
Національний рух
30-х рр. «теорія офіційної народності» міністра просвіти графа С.Уварова: православ’я, самодержавства та народності (визнання існування єдиного російського народу, відданого православ’ю і самодержавству).
Масонство (від англ. mason – каменяр) виникло в Англії на початку XVIII ст.
1817 р. були «Понт Евксинський» і «Три царства природи» в Одесі | |
«Мінерва» у Буцьківцях на Поділлі | |
«Озирис до пломеніючої зорі» у Кам’янці-Подільському | |
| «З’єднані слов’яни» у Києві | поляки, росіяни та українці визволення всіх слов’янських народів |
| «Любов до істини» в Полтаві | дослідження минулого України І.Котляревський, В.Капніст, В.Тарновський, В.Лукашевич |
| 20-х рр. ХІХ ст. на Лівобережжі «Малоросійське таємнє товариство» | Василь Лукашевич (бл. 1783–1866) осередки в Києві, Полтаві, Чернігові, Чигирині. «Катехізис автономіста» написаний В.Лукашевичем, відновлення української автономії в союзі з Польщею. Перша українська таємна політична організація в Наддніпрянщині. |
У 1822 р. заборонено Олександром І.
Декабристський рух
14 грудня 1825 р. Повстання декабристів у Петербурзі.
Товариство «Залізні персні» (1815 р.). Кам’янці-Подільському В.Раєвський, проти кріпосництва порядків, республіка, саморозпустилося.
Петербурзі – «Союз порятунку» (1816 р.), у Москві – «Союз благоденства» (1818 р.).
| 1821 р. Тульчині «Південне товариство» | 1823 р. в Новограді-Волинському «Товариство об’єднаних слов’ян» | Петербурзі, «Північне товариство» |
| Павло Пестель | братами Андрієм і Петром Борисовими | Микитою Муравйовим |
| «Руську правду» | «Правила» та «Клятвена обіцянка» | «Конституції» |
| унітарну республіку з однопалатним парламентом військова диктатура «Тимчасового правління», громадські свободи | Республіка, верховна влада загальним зборам | конституційну монархію з федеративним устроєм за зразком США центр право зовнішньої політики, випуску грошей і створення збройних сил |
скасування кріпацтва | ||
| «Малоросія» ніколи не зможе стати окремою державою державність визнавав лише за Польщею | федерацію слов’янських республік «між чотирма морями – Чорним, Балтійським, Адріатичним і Льодовитим». Росія, Польща, Богемія, Моравія, Сербія, Молдавія, Далмація, Кроація, Угорщина і Трансільванія Української держави не передбачали | 14 федеральних штатів, два з яких – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові створювалися на Лівобережжі й Слобожанщині |
Програмні документи декабристів свідчили, що хоча українські землі були головною ареною діяльності організацій, «українське питання» вони фактично ігнорували.
Повстання Чернігівського полку, на Київщині. 3 січня 1826 р. розгромили.
Декабристський рух вплинув на розвиток українського національно-визвольного руху.
Український рух
| 1826 р. Харків Володимир Розаліон-Сошальський Петро Балабуха | проти самодержавства В.Розаліон-Сошальський памфлет «Рилєєв у в’язниці» природне право кожної людини на вільне життя |
| 1820 р. Ніжинська гімназія вищих наук директор Іван Орлай (1771–1829) | таємна «бібліотека вільного читання» (М.Гоголь), рукописні журнали |
Іван Орлай (1771–1829) медик, історик, педагог, просвітник, учений-словесник, представник доби зачину українського національно-культурного відродження в Закарпатті, одним із перших висунув ідею єдності українців, директор Ніжинська гімназія вищих наук та Рішельєвського ліцею в Одесі (1826–1829 рр.).
