Відмінності між версіями «Соціально-економічне життя народу та український національний рух у I пол. ХІХ ст.»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_15_files/image002.jpg Революційні події 40-х рр.. ХІХ ст. на західноукраїнських землях]
 
[http://ukrmap.su/program2010/uh9/uh9_15_files/image002.jpg Революційні події 40-х рр.. ХІХ ст. на західноукраїнських землях]
 +
 +
==Економічне життя==
 +
 +
30-ті рр – 70-80 ті рр ХІХ ст промисловий переворот. Найвищі темпи в імперії.
 +
 +
С\г переважало поміщицьке землеволодіння. Селяни: кріпаки (Правобережжя (нагадувало плантаційне рабство на Півдні США) та державні селяни  (особисто вільні, Південь та Лівобережжя). Панщина, або відробіткова рента, та оброк - грошова й натуральна рента. Закон 1797 р. офіційно обмежував її 3 днями на тиждень, урочна система до 6 днів. «Місячина» за панщину отримували місячне утримання натурою.
 +
 +
Товаризація виробництва. Розшарування селянства.
 +
 +
Галузі: цукрова, зернова, чорна металургія, вугільна. Вивіз сировини. 1843 – парова цукроварня «Брати Яхненки й Симиренки) Черкащина.
 +
 +
1841 перший завод з виробництва сільськогосподарської техніки, гідравлічних пресів, парових котлів для цукрових заводів збудував Кандиба
 +
 +
Спеціалізація:  Лівобережжя зернові, тютюн і коноплі. Правобережжя цукровий буряк, Південь зерно, вівчарство.
 +
 +
Ярмарки найбільші відбувались у січні–лютому та червні–серпні, коли ґрунтові шляхи були найбільш придатними для перевезення вантажів. Найбільші у Харкові, Сумах, Ромнах, Полтаві, Кролевці, Києві, Кременчузі, Ніжині, Стародубі, Бердичеві, Єлисаветграді, Катеринославі, Одесі. У Києві, на Подолі, діяв з 1797 р. Контрактовий ярмарок.
 +
 +
Вивіз ресурсів, ввіз готової продукції.
 +
 +
Чумацький промисел – перевезення.
 +
 +
Зовнішня торгівля: 78% хлібного експорту і 55% вивозу вовни з імперії.
 +
 +
У 1803 р. указ про «вільних хліборобів», можливість звільнення селян.
 +
 +
1839–1841 рр. державні селяни сплачували грошовий оброк, це втягування їх у ринкові відносини.
 +
 +
У 1847–1848 рр. на Правобережжі «Правила управління маєтками згідно зі встановленими інвентарями», або ж «Інвентарні правила» угода поміщика з селянами про розмір податків. Мета протиставити поляків-поміщиків та селян.
 +
 +
Катерина ІІ оголосила що Південь заселятимуться лише вільними поселянами. Не шукали біглих кріпаків.
 +
Тваринництво, експорт вовни, велика рогата худоба. Виноградарство та виноробство. Основа зернові.
 +
 +
Одеса – заснована 1794 р, порто-франко у 1817 р. , сер 19 ст найбільше за чисельністю місто.
 +
 +
==Право==
 +
 +
1827–1835 рр. у містах Наддніпрянщини було магдебурзького права, а в 1840–1842 рр. Литовських статутів і поширено Зводові законів Російської імперії;
 +
 +
==Повстання==
 +
 +
Військові поселення О.Аракчеєв 1816-1857 . Повстання: вересні 1817 р. під проводом сотника Федора Барвінського на Херсонщині. 1818 р. бузькі козаки, влітку 1819 р. м.Чугуєва на Харківщині. у селищах Базаліївка (1817–1818 рр.) та Шебелинка (1829 р.).
 +
 +
'''Устим Кармелюк''' (1787–1835)  «український Робін Гуд», за висловом Т.Шевченка, «славний рицарь».
 +
Повстання з 1814 р. протягом 23 років Поділля та сусідні райони Волині, Київщини, Бессарабії. Кармелюк шість разів він тікав із в’язниць і каторги. Кармелюкові довелося витримати численні катування, він спромігся вижити після тисячі ударів шпіцрутенами. Втікши із Сибіру, пішки повернувся на Поділля і продовжив боротьбу.
 +
 +
1833 р. спеціальна комісія імперського уряду та польські поміщики, власні загони, які винищували українських повстанців.
 +
 +
==Національний рух==
 +
 +
30-х рр. «теорія офіційної народності» міністра просвіти графа С.Уварова: православ’я, самодержавства та народності (визнання існування єдиного російського народу, відданого православ’ю і самодержавству).

Версія за 22:33, 8 листопада 2013

Господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.

Суспільно-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ ст.

Революційні події 40-х рр.. ХІХ ст. на західноукраїнських землях

Економічне життя

30-ті рр – 70-80 ті рр ХІХ ст промисловий переворот. Найвищі темпи в імперії.

С\г переважало поміщицьке землеволодіння. Селяни: кріпаки (Правобережжя (нагадувало плантаційне рабство на Півдні США) та державні селяни (особисто вільні, Південь та Лівобережжя). Панщина, або відробіткова рента, та оброк - грошова й натуральна рента. Закон 1797 р. офіційно обмежував її 3 днями на тиждень, урочна система до 6 днів. «Місячина» за панщину отримували місячне утримання натурою.

Товаризація виробництва. Розшарування селянства.

Галузі: цукрова, зернова, чорна металургія, вугільна. Вивіз сировини. 1843 – парова цукроварня «Брати Яхненки й Симиренки) Черкащина.

1841 перший завод з виробництва сільськогосподарської техніки, гідравлічних пресів, парових котлів для цукрових заводів збудував Кандиба

Спеціалізація: Лівобережжя зернові, тютюн і коноплі. Правобережжя цукровий буряк, Південь зерно, вівчарство.

Ярмарки найбільші відбувались у січні–лютому та червні–серпні, коли ґрунтові шляхи були найбільш придатними для перевезення вантажів. Найбільші у Харкові, Сумах, Ромнах, Полтаві, Кролевці, Києві, Кременчузі, Ніжині, Стародубі, Бердичеві, Єлисаветграді, Катеринославі, Одесі. У Києві, на Подолі, діяв з 1797 р. Контрактовий ярмарок.

Вивіз ресурсів, ввіз готової продукції.

Чумацький промисел – перевезення.

Зовнішня торгівля: 78% хлібного експорту і 55% вивозу вовни з імперії.

У 1803 р. указ про «вільних хліборобів», можливість звільнення селян.

1839–1841 рр. державні селяни сплачували грошовий оброк, це втягування їх у ринкові відносини.

У 1847–1848 рр. на Правобережжі «Правила управління маєтками згідно зі встановленими інвентарями», або ж «Інвентарні правила» угода поміщика з селянами про розмір податків. Мета протиставити поляків-поміщиків та селян.

Катерина ІІ оголосила що Південь заселятимуться лише вільними поселянами. Не шукали біглих кріпаків. Тваринництво, експорт вовни, велика рогата худоба. Виноградарство та виноробство. Основа зернові.

Одеса – заснована 1794 р, порто-франко у 1817 р. , сер 19 ст найбільше за чисельністю місто.

Право

1827–1835 рр. у містах Наддніпрянщини було магдебурзького права, а в 1840–1842 рр. Литовських статутів і поширено Зводові законів Російської імперії;

Повстання

Військові поселення О.Аракчеєв 1816-1857 . Повстання: вересні 1817 р. під проводом сотника Федора Барвінського на Херсонщині. 1818 р. бузькі козаки, влітку 1819 р. м.Чугуєва на Харківщині. у селищах Базаліївка (1817–1818 рр.) та Шебелинка (1829 р.).

Устим Кармелюк (1787–1835) «український Робін Гуд», за висловом Т.Шевченка, «славний рицарь». Повстання з 1814 р. протягом 23 років Поділля та сусідні райони Волині, Київщини, Бессарабії. Кармелюк шість разів він тікав із в’язниць і каторги. Кармелюкові довелося витримати численні катування, він спромігся вижити після тисячі ударів шпіцрутенами. Втікши із Сибіру, пішки повернувся на Поділля і продовжив боротьбу.

1833 р. спеціальна комісія імперського уряду та польські поміщики, власні загони, які винищували українських повстанців.

Національний рух

30-х рр. «теорія офіційної народності» міністра просвіти графа С.Уварова: православ’я, самодержавства та народності (визнання існування єдиного російського народу, відданого православ’ю і самодержавству).