Відмінності між версіями «СЕРЕДНЬОВІЧН?Й СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОП?»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Людина Середньовіччя) |
(→Людина Середньовіччя) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
Станове суспільство: | Станове суспільство: | ||
| − | Духівництво («Біле» - священики та «чорне» - монахи»). Феодали надавали священикам титул (земельний наділ), великі феодали призначали абатів. | + | |
| − | Рицарство займалися війнами, у мирний час турніри. Мали герби, кодекс честі. Пізніше перетворилися на дворян, які отримали землю у спадкове володіння. | + | '''Духівництво''' («Біле» - священики та «чорне» - монахи»). Феодали надавали священикам титул (земельний наділ), великі феодали призначали абатів. |
| − | Селянство залежні селяни кріпаки в натуральному господарстві. Поступово відпускали селян за грошову винагороду. Платили податки: ренту (частину доходів), чинш (плата за користування землею), повинність (примусові обов’язки на користь феодала чи держави). Існувала сільська громада. | + | |
| − | Міські жителі (бюргери (нім.), буржуа (фр.), пополани (італ.) – ремісники, купці, сфера обслуговування). | + | '''Рицарство''' займалися війнами, у мирний час турніри. Мали герби, кодекс честі. Пізніше перетворилися на дворян, які отримали землю у спадкове володіння. |
| − | Феодали: Монархи (королі), герцоги (очолювали області), графи (невеликі округи), маркграфи (прикордонні області). Їхні володіння були державами в державі, це призвело до феодальної роздробленості. | + | |
| − | Феодальна роздробленість заважала розвитку господарства селян та городян, тому вони були прихильниками сильної монархії. Для протистояння феодалам король створював армію та чиновників, для цього збільшував податки. Щоб не визвати бунт селян король використовував підтримку станів: дворян, духівництва, купецтва, створював дорадчи органи(в Англії – парламент, у Франції – генеральні штати, в Іспанії – кортеси, в Німеччині – рейхстаг, у Польщі, Угорщині, Чехії – сейм, у Росії – дума), це станова монархія. | + | '''Селянство''' залежні селяни кріпаки в натуральному господарстві. Поступово відпускали селян за грошову винагороду. Платили податки: ''ренту'' (частину доходів), ''чинш'' (плата за користування землею), ''повинність'' (примусові обов’язки на користь феодала чи держави). Існувала сільська громада. |
| − | Законодавство Європи ґрунтувалося на римському праві та германськими законами – «правдами» (найбільша «Салічна правда» франків записана у 6 ст.), королі видавали капітуляції. У 12 ст. сердновічне законодавство було зведено у дві великі збірки – «Звід цивільного права» та «Звід церковного права». Церква також втручалася в судові справи. В складних справах використовували «Божий суд» та ордалії випробування окропом,вогнем, чи розжареним залізом. | + | |
| − | Середньовічні міста | + | '''Міські жителі''' (бюргери (нім.), буржуа (фр.), пополани (італ.) – ремісники, купці, сфера обслуговування). |
| − | Ратуша – місце де збиралася міська рада. | + | |
| − | Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає комунальний рух за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. | + | '''Феодали:''' Монархи (королі), герцоги (очолювали області), графи (невеликі округи), маркграфи (прикордонні області). Їхні володіння були державами в державі, це призвело до феодальної роздробленості. |
| − | Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. в 13 ст. в Німеччині виникає магдебурзьке право (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну. | + | |
| − | Ремісники об’єднувалися в цехи, для захисту своїх прав від сеньйорів та конкурентів з інших міст. Портачів (які не належали до цеху) виганяли з міста. Цехи мали статут, старшину цеху, який слідкував за кількістю виробленого, якістю, сировиною тощо. Це гальмувало виробництво. | + | '''Феодальна роздробленість''' заважала розвитку господарства селян та городян, тому вони були прихильниками сильної монархії. Для протистояння феодалам король створював армію та чиновників, для цього збільшував податки. Щоб не визвати бунт селян король використовував підтримку станів: дворян, духівництва, купецтва, створював дорадчи органи(в Англії – ''парламент'', у Франції – ''генеральні штати'', в Іспанії – ''кортеси'', в Німеччині – ''рейхстаг'', у Польщі, Угорщині, Чехії – ''сейм'', у Росії – ''дума''), це ''станова монархія''. |
| − | Найвпливовішою частиною міста був – патріціат. Вони боролися с цехами за владу в містах. | + | |
| − | Для успішної торгівлі також потрібні були об’єднання. В 13-14 ст. наймогутніше з них було Ганза – майже 80 міст Німеччини, Прибалтики. | + | '''Законодавство''' Європи ґрунтувалося на [[римському праві]] та германськими законами – «правдами» (найбільша '''«Салічна правда»''' франків записана у 6 ст.), королі видавали ''капітуляції''. У 12 ст. сердновічне законодавство було зведено у дві великі збірки – '''«Звід цивільного права»''' та '''«Звід церковного права»'''. Церква також втручалася в судові справи. В складних справах використовували «Божий суд» та ''ордалії'' випробування окропом,вогнем, чи розжареним залізом. |
| + | |||
| + | '''Середньовічні міста''' | ||
| + | |||
| + | ''Ратуша'' – місце де збиралася міська рада. | ||
| + | |||
| + | Міста були васалами феодалів на землях яких вони будувалися. 10-12 ст виникає ''комунальний рух'' за самоврядування. Городяни викупали привілеї та записували це до міських хартій. | ||
| + | |||
| + | Комуни обирали магістрат, мали свій суд, фінанси. Хто прожив у місті «рік і один день» ставав вільним. Деякі міста мали часткове самоврядування (право обирати магістрат) – Париж, Лондон та ін. в 13 ст. в Німеччині виникає '''магдебурзьке право''' (право обирати суд та адміністрацію), поширилося на всю Європу та Україну. | ||
| + | |||
| + | Ремісники об’єднувалися в ''цехи'', для захисту своїх прав від сеньйорів та конкурентів з інших міст. Портачів (які не належали до цеху) виганяли з міста. Цехи мали статут, старшину цеху, який слідкував за кількістю виробленого, якістю, сировиною тощо. Це гальмувало виробництво. | ||
| + | |||
| + | Найвпливовішою частиною міста був – ''патріціат''. Вони боролися с цехами (''поспільство'') за владу в містах. | ||
| + | |||
| + | Для успішної торгівлі також потрібні були об’єднання. В 13-14 ст. наймогутніше з них було '''Ганза''' – майже 80 міст Німеччини, Прибалтики. | ||
| + | |||
У Європі переважала транзитна торгівля, в районі Середземного, Балтійського й Північного морів. | У Європі переважала транзитна торгівля, в районі Середземного, Балтійського й Північного морів. | ||
В середньовічній роздробленій Європі існувало багато перешкод для торгівлі: численні мита, відверті розбої, «що з воза впало, то пропало»; існування багатьох грошових одиниць, існувала професія міняйл, лихварів, пізніше виникли банківські контори перша в Ломбардії (походить ломбард). | В середньовічній роздробленій Європі існувало багато перешкод для торгівлі: численні мита, відверті розбої, «що з воза впало, то пропало»; існування багатьох грошових одиниць, існувала професія міняйл, лихварів, пізніше виникли банківські контори перша в Ломбардії (походить ломбард). | ||
| + | |||
Городяни поділялися на бюргерів (які мали садибу та могли обиратися та обирали) та небюргерів всі інші. Бюргери поділялися на патриціїв та цехових майстрів. Патриції прагнули бути схожими на рицарів. | Городяни поділялися на бюргерів (які мали садибу та могли обиратися та обирали) та небюргерів всі інші. Бюргери поділялися на патриціїв та цехових майстрів. Патриції прагнули бути схожими на рицарів. | ||
| + | |||
Найнижча верства це були жебраки. | Найнижча верства це були жебраки. | ||
| − | Господарське життя | + | |
| + | '''Господарське життя''' | ||
| + | |||
Сільське господарство. Винайдення хомута та збруї покращило продуктивність сільського господарства та торгівлі. | Сільське господарство. Винайдення хомута та збруї покращило продуктивність сільського господарства та торгівлі. | ||
| + | |||
Ремісники тримали свою майстерність в таємниці. | Ремісники тримали свою майстерність в таємниці. | ||
| + | |||
З 9 ст. винайдено ткацький верстат, в наступному столітті водяне колесо у виробництві сукна, паперу, збагачуванні руди, використовували вітряні млини, у 14-15 ст. з’явився годинник, також винайдено лінзи, папір, книгодрукування, вогнепальну зброю, компас. | З 9 ст. винайдено ткацький верстат, в наступному столітті водяне колесо у виробництві сукна, паперу, збагачуванні руди, використовували вітряні млини, у 14-15 ст. з’явився годинник, також винайдено лінзи, папір, книгодрукування, вогнепальну зброю, компас. | ||
| − | Будинки будували анфіладою – суміжні приміщення, двері розташовані на одній лінії. Феодали будували замки, які ратували від нападників, селян та короля. | + | |
| + | Будинки будували анфіладою – суміжні приміщення, двері розташовані на одній лінії. Феодали будували замки, які ратували від нападників, селян та короля. | ||
| + | |||
Шляхи були поганими, але виникають перші правило дорожнього руху. | Шляхи були поганими, але виникають перші правило дорожнього руху. | ||
| − | Найбільша кількість винаходів стосувалося зброї. | + | |
| + | Найбільша кількість винаходів стосувалося зброї. У 7-8 ст. з’явилися довгий меч, кольчуга, удосконалено щит, кинджал, бойову сокиру. До появи вогнепальної зброї найстрашнішою зброєю були лук та арбалет. | ||
| + | |||
| + | У 14-15 ст. винайшли вогнепальну зброю, рицарське знаряддя стало непотрібним. | ||
| + | |||
Одяг відображував соціальний стан. | Одяг відображував соціальний стан. | ||
| + | |||
1100 р з’явився спирт. | 1100 р з’явився спирт. | ||
