Результаты исследования учащихся в проекте Досліджуємо світ тварин
Зміст
Результати діяльності учнів І групи у навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki
Назва навчального проекту
І група
Завдання дослідження: Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку назв видів птахів, які населяють територію регіону та характеризуються малою (зникаючі види птахів) або великою чисельністю особин у популяції. Здійснити опитування вчителів і учнів школи та з’ясувати, які, на їх думку, види птахів складають найбільш чисельні у регіоні популяції птахів, а які є найменш чисельними і потребують захисту. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати назви побачених пернатих. За складеним переліком назв птахів визначити приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій.
Особливості організації роботи дітей у групі: Члени групи об’єднуються у дві мікрогрупи. Переструктурування в середині групи здійснюється у відповідності з пізнавальним інтересом, виявленим кожним її членом до одного із запропонованих видів діяльності: підготовка узагальнених матеріалів за результатами проведеної дослідницької роботи в довкіллі та підготовка узагальнених матеріалів за результатами опрацювання різних джерел інформації. Після виконання завдань переструктурування в групі здійснюється з метою об’єднання двох мінігруп у одну групу. Подальша робота групи будується за таким планом: почергова презентація результатів роботи, проведеної учнями кожної мінігрупи; співставлення двох переліків назв птахів з метою визначення, які категорії птахів в залежності від стану їх популяцій спостерігали учні в довкіллі; формулювання висновків.
Хід виконання завдань дослідження.Спочатку учні першої мінігрупи провели опитування учнів та вчителів школи. Під час спілкування з’ясували, що і учнівському, і вчительському загалу було нескладно перелічити назви птахів, які, на їх думку, спостерігаються в нашому регіоні та мають найбільшу чисельність особин у популяції. Натомість визначення назв зникаючих птахів викликало певні утруднення для учнів. Після цього учні першої мікрогрупи провели безпосереднє спостереження за птахами в довкіллі та склали перелік їх видових назв. Потім назви птахів, занесених до переліку, охарактеризували на предмет приналежності їх до однієї із категорій в залежності від стану їх популяцій. Учні другої мікрогрупи опрацювали різні джерела інформації та склали перелік джерел, які містять інформацію про видову й кількісну характеристику представників класу Птахів та підготували перелік назв видів птахів, які населяють територію регіону й характеризуються малою (зникаючі види птахів) чисельністю особин у популяції. Спільною діяльністю учнів двох груп було здійснено співставлення назв птахів двох переліках, а саме: переліку видового представлення пернатих у регіоні та в переліку назв категорій птахів у залежності від стану їх популяцій, та визначено, які категорії птахів спостерігали учні.
Звіт за результатами проектної діяльності. Членами нашої групи було з’ясовано, що в Україні функціонує Українське товариство охорони птахів (УТОП), яке докладає великих зусиль для збереження птахів, їх природного середовища та біорізноманіття. Протягом десяти років УТОП привертає увагу громадськості до проблем пернатих у нашій країні. Великий зимовий облік, акція «Птах року», різноманітні конкурси, запроваджені товариством, сприяють поширенню інформації про птахів. Серед останніх заходів, проведених УТОП, - підготовка до друку першого в Україні польового визначника птахів, у якому досить повно представлено сучасну орнітофауну: систематизовано 413 видів пернатих із короткою характеристикою кожного виду. Книга містить близько 1500 різноманітних ілюстрацій та карт, додаткові відомості про перебування пернатих на території України, інформацію про особливості поведінки та характерні місця їх перебування, вказані українські, латинські та англійські назви. Виконуючи завдання проектної діяльності ми дізналися, що у світі налічується десять тисяч видів птахів. Вони є в кожній країні, в кожному океані й практично в кожному біомі. Птахи живуть в найхолодніших, найспекотніших і найпосушливіших умовах та у місцях, куди людина проникла порівняно недавно. Проте незважаючи на неймовірні адаптаційні можливості, за інформацією Українського товариства охорони птахів, майже 1200 видів пернатих знаходяться під загрозою глобального зникнення. 12 відсотків птахів, тобто кожен восьмий вид, визнаний на міжнародному рівні як такий, що знаходиться під загрозою глобального зникнення. У багатьох видів птахів спостерігається різке зниження чисельності чи звуження ареалу поширення. Скорочення чисельності відбувається в половини усіх видів птахів у світі, тобто у кожного другого виду! В Україні налічується 413 видів птахів. 10 видів мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі. 86 видів мають несприятливий природоохоронний статус у межах Європи. 67 видів занесено до Червоної книги України (Червона книга України, 1994), тобто фактично кожний шостий вид потребує захисту.
В Україні статус «вразливий вид» (VU) надано таким птахам: гуска білолоба мала, казарка червоновола, підорлик великий, могильник, боривітер степовий, дрохва, очеретянка прудка, пелікан кучерявий. Статус «критично загрозливий» (CR) стосується такого птаха як кульон тонкодзьобий. Статус «загрозливий» (EN) отримали: савка й балабан. Українське товариство охорони птахів виконувало природоохоронні проекти щодо таких глобально вразливих видів як: кульон тонкодзьобий, деркач, дрохва, баклан малий, очеретянка прудка, казарка червоновола, балабан. Для всіх видів проводився облік основних ареалів по всій Україні; доповнено чи перероблено Національні плани дій. Також нами було з’ясовано, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
[Видове представлення птахів у заповідних зонах Кіровоградщини]
Під час виконання завдання проекту ми дізналися, що на території Кіровоградської області можна зрідка зустріти 10 видів птахів, які занесені до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. З них більш-менш регулярно трапляються такі птахи як: деркач і орлан-білохвіст. Із 155 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України, в межах Кіровоградщини спостерігати 114, в тому числі – 43 види птахів. Зокрема, боривітра степового, канюка степового, підорлика великого, орла-карлика, орлана-білохвоста, пугача, сипуху.
Переліки видів птахів, які потребують охорони, оскільки занесені до Червоної книги України (перший перелік) та підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області (другий перелік) розміщено на:
Під час спостереження в довкіллі ми склали перелік назв птахів, яких мали нагоду бачити. Зафіксовані назви видів птахів нами були проаналізовані з огляду на приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій, особливості сезонної поведінки, розвитку та розмноження.
II група
Завдання дослідження. Провести спостереження за птахами та визначити особливості їхнього руху під час зльоту, у процесу польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми). Здійснити відповідні нотування в електронному щоденнику спостережень. Опрацювати різні джерела інформації з метою пошуку матеріалу про пристосованість внутрішньої та зовнішньої будови тіла птахів до польоту. Узагальнити матеріали в таблиці.
Особливості організації роботи дітей у групі. Вибір варіанту завдання здійснюється кожним членом групи особисто. У залежності від обраного варіанту завдання учні об’єднуються в мінігрупи, після його виконання здійснюється переструктурування учнів у групу з метою узагальнення та систематизації дібраного матеріалу.
Хід виконання завдань дослідження. Спочатку учні першої мінігрупи опрацювали різні джерела інформації з метою пошуку інформації про пристосування птахів до польоту. Аналіз дібраних матеріалів здійснили в аспекті визначення та систематизації особливостей зовнішньої та внутрішньої будови тіла, котрі позначаються на пристосуванні птахів до польоту. Учні другої мікрогрупи провели спостереження за поведінкою тварин у природі та узагальнили результати спостережень у електронному календарі спостережень.
Звіт за результатами проектної діяльності. Членами нашої групи було визначено особливості зовнішньої та внутрішньої будови тіла птахів, з’ясовано чинники, що свідчать про пристосування пернатих до польотів, та дібрано додаткову інформацію, що демонструє особливості зовнішньої та внутрішньої будови птаха.
[Представлено узагальненні результати в таблиці:]
Учні другої мікрогрупи провели спостереження птахів у природі та визначили особливості їхнього руху під час зльоту, у процесу польоту та під час посадки на землю. Результати спостереження зафіксувано у електронному щоденнику спостережень.
III група
Завдання дослідження. З’ясувати підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Провести спостереження за поведінкою птахів та охарактеризувати її у відповідності до пори року. Здійснити відповідні записи у електронному щоденнику спостережень.
Особливості організації роботи дітей у групі. Для виконання завдань учні об’єднуються в дві мікрогрупи, склад останніх визначається з урахуванням пізнавальних інтересів школярів. Після виконання завдання дослідження, учні об’єднуються у групу для обговорення результатів проектної діяльності.
Хід виконання завдань дослідження. Спочатку учні першої мінігрупи опрацювали різні джерела інформації з метою пошуку інформації, що стосується висвітлення підходів до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Узагальненні результати представили в таблиці. Учні другої мікрогрупи провели спостереження за птахами в довкіллі та здійснили відповідні записи у електронному щоденнику природи. Після об’єднання учнів двох мінігруп у одну групу здійснено почергову презентацію результатів проектної діяльності та визначено, у який спосіб пристосувалися до сезонних змін птахи, перелік яких було складено учнями другої мікрогрупи під час проведеного ними спостереження пернатих у довкіллі.
Звіт за результатами проектної діяльності. Члени нашої групи на основі опрацювання різних джерел інформації визначили підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства та систематизували їх у таблиці. [[3]]
Здійснили співставлення власних матеріалів з узагальненими матеріалами поданими на [[4]]
VI група
Завдання дослідження. Розкрити на прикладі шпака особливості розмноження й розвитку птахів.
Особливості організації роботи дітей у групі. Учні, яких зацікавило це завдання, об’єдналися в групу, обговорили план спільних дій визначили правила взаємодії під час виконання завдання проекту та здійснили реалізацію запланованого.
Хід виконання завдань дослідження. Спочатку учні опрацювали різні джерела інформації з метою пошуку необхідної інформації. Потім здійснили аналіз і систематизацію дібраного матеріалу та підготували буклет.
Звіт за результатами проектної діяльності. Члени нашої групи на основі опрацювання різних джерел інформації, у яких висвітлювався матеріал про шпака, склали досьє на птаха, охарактеризували місце гніздування птаха, період перебування його пташенят у гнізді, вказали на секрети вигодовування потомства, висвітлили інформацію про рожевого шпака та деталізували процес виготовлення штучних домівок для птахів.
Тематичні блоги
[Електронний щоденник спостережень за птахами]
Висновки:
Завдання дослідження. З’ясувати підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства.
Провести спостереження за поведінкою птахів та охарактеризувати її у відповідності до пори року. Здійснити відповідні записи у електронному щоденнику спостережень.
Особливості організації роботи дітей у групі. Для виконання завдань учні об’єднуються в дві мікрогрупи, склад останніх визначається з урахуванням пізнавальних інтересів школярів. Після виконання завдання дослідження, учні об’єднуються у групу для обговорення результатів проектної діяльності.
Хід виконання завдань дослідження. Спочатку учні першої мінігрупи опрацювали різні джерела інформації з метою пошуку інформації, що стосується висвітлення підходів до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Узагальненні результати представили в таблиці. Учні другої мікрогрупи провели спостереження за птахами в довкіллі та здійснили відповідні записи у електронному щоденнику природи. Після об’єднання учнів двох мінігруп у одну групу здійснено почергову презентацію результатів проектної діяльності та визначено, у який спосіб пристосувалися до сезонних змін птахи, перелік яких було складено учнями другої мікрогрупи під час проведеного ними спостереження пернатих у довкіллі.
Звіт за результатами проектної діяльності. Члени нашої групи на основі опрацювання різних джерел інформації визначили підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства та систематизували їх у таблиці.
