Відмінності між версіями «Результаты исследования учащихся в проекте Досліджуємо світ тварин»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(→‎І група)
 
(не показані 76 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
==Вступление==
+
==Результати діяльності учнів І групи у навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki==
−
Город, урбоэкосистема  - это искусственно созданная и поддерживаемая человеком среда, нечто вроде огромного дома или квартиры, в которой только её творец и хозяин - человек - может поддерживать порядок.
+
  
−
Любой город, в том числе и Саратов, особенно с высоким промышленным потенциалом, является крайне неустойчивой системой, зачастую полностью утратившей способность к самовосстановлению под воздействием негативных экологических факторов среды. В городах и городских агломерациях как бы фокусируется антропогенное воздействие на среду. Поэтому вероятность появления различных экологических проблем здесь значительно больше, чем на неурбанизированных территориях.
+
'''Назва навчального проекту'''
  
−
Проблема бездомных собак существует в каждом городе. Большинство горожан не радует вид бродячих, брошенных без попечения животных. Многие относятся к бездомным животным равнодушно. Некоторые - с сочувствием, при случае подкармливая несчастных животных. Но есть случаи неоправданной жестокости. Позиция, занимаемая официальными властями до последнего времени, объективно способствовала такой жестокости. Ведь кроме отлова и уничтожения, часто самыми варварскими способами, других подходов к решению проблемы бездомных животных власти не предлагали. Проблема гораздо серьёзнее, чем кажется на первый взгляд.  
+
«Досліджуємо світ тварин».
  
−
Поэтому мы решили провести исследование и предложить пути решения этой проблемы
+
'''Автори й учасники проекту'''
  
 +
Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.
 +
Учасники: учні 8 класу, І група.
  
−
== Ціль дослідження: ==
+
'''Тема дослідження групи'''
−
Изучить причины появления пробелемы бездомных животны, выяснить существующие способы решения и предложить пути выхода из сложившейся ситуации
+
  
 +
Видове різноманіття птахів, зникаючі види пернатих (на прикладі природничого матеріалу регіону).
  
−
Зясувати види птахів, які населяють територію регіону й відносяться до найбільш чисельної та зникаючої популяції тварин; підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства; особливочсті розмноження і розвитку птахів; порівняти розмноження й плодовитість риб, плазунів, земноводних і птахів, визначити спільні та відмінні ознаки
+
'''Проблемне питання (питання для дослідження)'''
 +
- Які види птахів, що мешкають у природному середовищі регіону, мають найбільшу та найменшу кількість особин у популяції?
  
−
== І група ==
+
'''Гіпотеза дослідження'''
−
''' Завдання дослідження:'''  
+
−
Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку назв видів птахів, які населяють територію регіону та характеризуються малою (зникаючі види птахів) або великою чисельністю особин у популяції. Здійснити опитування вчителів і учнів школи та з’ясувати, які, на їх думку, види птахів складають найбільш чисельні у регіоні популяції птахів, а які є найменш чисельними і потребують захисту. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати назви побачених пернатих. За складеним переліком назв птахів визначити приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій.
+
−
'''Особливості організації роботи дітей у групі:'''
+
−
Члени групи об’єднуються у дві мікрогрупи. Переструктурування в середині групи здійснюється у відповідності з пізнавальним інтересом, виявленим кожним її членом до одного із запропонованих видів діяльності: підготовка узагальнених матеріалів за результатами проведеної дослідницької роботи в довкіллі та підготовка узагальнених матеріалів за результатами опрацювання різних джерел інформації. Після виконання завдань переструктурування в групі здійснюється з метою об’єднання  двох мінігруп у одну групу. Подальша робота групи будується за таким планом: почергова презентація результатів роботи, проведеної учнями кожної мінігрупи; співставлення двох переліків назв птахів з метою визначення, які категорії птахів в залежності від стану їх популяцій спостерігали учні в довкіллі; формулювання висновків.
+
  
−
== І група==
+
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що привернути увагу підростаючого покоління до проблеми зникаючих видів тварин можна значно продуктивніше, якщо залучати учнів до:
 +
спостереження за птахами в довкіллі;
 +
збору даних про видове різноманіття птахів регіону;
 +
узагальнення матеріалів про природоохоронну  діяльність на рівні держави та у регіоні;
 +
визначення складових екологічно доцільної поведінки з птахами.
  
−
'''Завдання дослідження:''' собрать  и  проанализировать  информацию  по  проблеме  бездомных  животных, выяснить общие заболевания человека и собаки, предложить пути уменьшения  их численности;
+
'''Мета дослідження'''
  
 +
З’ясувати видове різноманіття птахів, які спостерігаються на території проживання учнів, охарактеризувати кількісний склад виявлених популяцій птахів з опорою на власні спостереження та дані подані на друкованих (електронних) носіях.
  
−
Нас интересовал вопрос, какое количество бездомных собак живет в нашем городе.
+
'''Завдання дослідження'''
  
−
К сожалению, не одна из официальных структур нам такие сведения не дала, так как не обладает этой информацией, поэтому мы использовали метод экстраполяции, подсчитав количество бездомных животных на выбранных нами участках. Для наблюдения мы выбрали равноценные участки, площадью 200 кв. м в микрорайонах (м-он 6-Дачная, м-он Техстекло, м-он Крытый рынок) по количеству жилых домов, проживающих в них людей, объектов инфраструктуры и др. Преднамеренно выбирались «спальные» микрорайоны. В течение двух месяцев в одно и то же время дня осуществлялось патрулирование выбранных участков с целью подсчёта бездомных собак, выявление мест их кормления и убежищ
+
Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку назв видів птахів, які населяють територію регіону та характеризуються малою (зникаючі види птахів) або великою чисельністю особин у популяції. Здійснити опитування учнів школи та з’ясувати, які, на їх думку, види птахів складають найбільш чисельні в регіоні популяції птахів, а які є найменш чисельними й потребують захисту. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати назви побачених пернатих. За складеним переліком назв птахів визначити приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій. З’ясувати, яким чином учні пояснюють причини зменшення кількості особин у популяції та яку поведінку вони характеризують як екологічно доцільну. 
  
−
'''Проведённые нами исследования позволили:'''
+
'''Результати дослідження'''
−
* определить среднее количество жителей города на 1 бездомную собаку (1 собака/475 жителей). Известно, что в целом по России этот показатель меньше, составляет 1 собака/100 жителей.
+
−
* cравнить среднее количество жителей города на 1 бездомную собаку в разных микрорайонах города. В центральном микрорайоне этот показатель оказался выше. Уменьшение количества собак мы связываем с относительно благополучной санитарной обстановкой в м-не Крытого рынка. Поскольку эта территория считается «визитной карточкой города», здесь регулярно вывозится мусор и, скорее всего, проводится зачистка (то есть попросту бездомных животных с данной территории убирают).
+
  
−
* зная численность населения г. Саратова (800 000 человек) и  среднее количество жителей города на 1 бездомную собаку (1 собака/475 жителей), вычислить приблизительное количество бездомных собак в городе  -   '''1680 собак'''
+
З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані.
 +
Ми, учні першої мінігрупи, провели анкетування школярів 3-4-х та 8-х класів;
 +
поспостерігали за птахами в довкіллі.
 +
До анкетування нами було залучено 90 учнів 3-4 класів. Вивчаючи їхні роботи, ми звернули увагу на те, що частина дітей до зникаючих видів птахів віднесли пернатих, які не мешкають на досліджуваній території (папуги, пелікани), є персонажами казок (жар-птиця) або безпосередньо не сприймаються анкетованими біля їхніх домівок (сова, дятел, орел, сокіл, лелека, журавель, зозуля, соловей, дрізд, вівсянка, мухоловка, очеретянка). Дані, отриманні під час аналізу відповідей учнів на питання анкети щодо визначення ними найпоширеніших видів птахів у місті Кіровограді, [http://www.slideshare.net/Tanya_Mantula/diagrama-presentation-922771 узагальнено в діаграмі]
  
−
№ Название микрорайона Количество жителей
+
Під час спостереження за пернатими ми заповнили таблицю, до якої занесли назви птахів, яких ми мали нагоду спостерігати в довкіллі. Таблицю розмістили в електронному щоденнику спостережень за птахами.
−
Количество бездомных собак, встречен-ных за �2 месяца Количество жителей в расчете на одну бездомную собаку
+
−
1. 6-я Дачная 3000 9 330
+
−
2. Техстекло 2800 7 400
+
−
3. Крытый рынок 2780 4 695
+
  
 +
[http://mantula.blog.com/ Електронний щоденник спостережень за птахами]
  
−
'''Экология города и бездомные животные'''
+
[http://www.slideshare.net/Tanya_Mantula/electronic-diary-presentation Результати спостереження за птахами в довкіллі]
 +
 +
Анкетування учнів 8-х класів здійснювалося нами з метою з’ясування розуміння ними причин зменшення видового різноманіття птахів. До найтиповіших причин зникнення птахів школярі віднесли:
 +
- порушення екологічної рівноваги в природі;
 +
- сміттєве забруднення довкілля;
 +
- зміну кліматичних умов;
 +
- недостатню сформованість у підростаючого покоління екологічної культури.
 +
Проаналізувавши записи учнів, ми визначили перелік складових екологічно доцільної поведінки в довкіллі. На думку учнів 8-х класів, необхідно будувати штучні гнізда (шпаківні, дуплянки, синичники), не розмовляти голосно в період гніздування птахів, не руйнувати гнізд, не брати до рук яйця птахів та самих пташенят, не відловлювати дорослих птахів, підгодовувати птахів узимку, не знищувати зелені насадження.
  
−
Бродячие животные приспосабливаются к жизни в городе. Собаки объединяются в стаи, которые имеют сложную организацию, свою территорию, своё логово. Они знают, где можно подкормиться. Одни регулярно обходят дворы, свалки и помойки, другие попрошайничают у магазинов, кафе и столовых. И только немногие из них являются действительно бездомными бродягами.
+
Ми, учні другої мінігрупи, склали перелік джерел, які містять інформацію про видову й кількісну характеристику представників класу Птахів та підготували перелік назв видів птахів, які населяють територію регіону й характеризуються малою) чисельністю особин у популяції, тобто є зникаючими видами птахів.
  
−
Существует мнение, что бездомные собаки являются неотъемлемой частью животного мира города. Обратите внимание - "неотъемлемой". Таким образом закрепляется бездомность некогда домашних животных, как некая безусловно положительная реальность, как идеал. Термин "экологическое равновесие" сейчас популярен в свете идей охраны природы и зеленого движения. Однако в отношении животных он уместен для описания естественных экологических систем, например, леса, где сложнейшие взаимосвязи между видами флоры и фауны формировались на протяжении тысячелетий, и где каждое рождение и каждая смерть не напрасны и служат для поддержания общего баланса.
+
Під час виконання завдання ми з’ясували, що всього на планеті Земля нараховується близько десяти тисяч видів птахів. Вони спостерігаються практично повсюди, оскільки мешкають і в найхолодніших, і у найспекотніших, і в найпосушливіших куточках планети. Однак, незважаючи на високі адаптаційні можливості, видове різноманіття птахів з кожним роком зменшується. Сьогодні під загрозою глобального зникнення знаходиться майже 1200 видів пернатих. Інші види пернатих зазнають суттєвого зменшення кількості особин у популяції або відчутного звуження ареалу їх поширення.
 +
В Україні питаннями збереження біорізноманіття птахів і їхнього природного середовища опікується Українське товариство охорони птахів (УТОП). Діяльністю товариства передбачено проведення Великого зимового обліку птахів, акцій «Птах року», конкурсів, що сприяють поширенню інформації про пернатих. Також членами товариства підготовлено до друку перший в Україні польовий визначник птахів, що містить опис 413 видів пернатих, 1500 ілюстрацій і карт, додаткові відомості про особливості поведінки птахів та характерні місця їх перебування на території України.
 +
З публікацій Українського товариства охорони птахів, ми дізналися, що в Україні налічується 413 видів птахів, з яких, 10 видів мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі; 86 видів мають такий статус у межах Європи, а 67 видів занесено до Червоної книги України, тобто фактично кожний шостий вид птахів потребує захисту.  
  
−
А город, мегаполис -это искусственная система, созданная и поддерживаемая человеком, нечто вроде огромного дома или квартиры, в которой только её творец и хозяин -человек - может поддерживать порядок, то есть то самое "равновесие". Кроме того, история современного типа городской среды, асфальтобетонного пространства - это всего несколько десятилетий.
+
[http://docs.google.com/View?docID=ddj9c9fb_36494gwsf7&revision=_latest Назви категорій птахів у залежності від стану їх популяцій та опис кількісного складу популяції систематизовано в класифікації IUCN]
 +
 +
Ми довідалися, що в Україні статус «вразливий вид» (VU) надано таким птахам: гуска білолоба мала, казарка червоновола, підорлик великий, могильник, боривітер степовий, дрохва, очеретянка прудка, пелікан кучерявий. Статус «критично загрозливий» (CR) стосується такого птаха як кульон тонкодзьобий. Статус «загрозливий» (EN) отримали: савка й балабан. Українське товариство охорони птахів виконувало природоохоронні проекти щодо таких глобально вразливих видів як: кульон тонкодзьобий, деркач, дрохва, баклан малий, очеретянка прудка, казарка червоновола, балабан. Для всіх видів проводився облік основних ареалів по всій Україні.
 +
Також ми з’ясували, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Нами було проаналізоване видове різноманіття птахів відповідно до заповідних зон та систематизовано дані у таблиці.
  
−
Существует мнение, что бездомные собаки, поедая мусор и отбросы, очищают город. Тем самым животным "заботливо" отводиться роль мусороперерабатывающих предприятий на четырех ногах. Вряд ли такая роль действительно эффективна. Собака, роющаяся в мусорном контейнере, разбрасывает упаковки, банки и недоеденные крошки на землю - на поживу, кстати, не способным высоко прыгать крысам. А те пищевые отбросы, которые попадают ей в желудок, вместо того, чтобы быть вывезенными на свалку, в конечном итоге так и остаются в городе. Неужели это можно считать очисткой города?  
+
[http://docs.google.com/View?docID=ddj9c9fb_39hnrcsgzp&revision=_latest Видове представлення птахів у заповідних зонах Кіровоградщини]
  
−
Также считается, что собаки регулируют численность грызунов. Но эффективность этой роли противоречит и биологии собак, произошедших от волка - специалиста по крупной добыче, а главное - не подтверждается научными наблюдениями (например, А.Д.Пояркова). Они показывают, что для собак крысы - случайная, "факультативная" добыча, на которую они охотятся не ради пропитания, а ради временного удовольствия. Ядро крысиного царства - различные узкие подземелья и норы - для собак недостижимы. Скорее, доступность некоторых крыс для собак - знак того, что грызунов в городе очень много и они чувствуют себя уверенно, позволяя себе прогулки на "открытом воздухе", единственно, где они уязвимы для собак. Кроме того, в городах стаи собак постоянно нападают на гуляющих во дворах домашних кошек - естественных истребителей грызунов, более приспособленных для этой задачи. Смертность домашних кошек по причине нападений стай необычайно высока. Так что собаки в жилых кварталах скорее не враги крыс, а их союзники.
+
Ми дізналися, що на території Кіровоградської області можна зрідка зустріти 10 видів птахів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, оскільки вони знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. З них, більш-менш часто можна спостерігати деркача та орлана-білохвостого. Із пернатих Червоної книги України, в межах Кіровоградщини можна спостерігати 43 види птахів. Зокрема, боривітра степового, канюка степового, підорлика великого, орла-карлика, орлана-білохвоста, пугача, сипуху.  
 +
Опрацювавши літературу, ми склали:
  
−
'''Общие заболевания человека и собаки:'''
+
[http://docs.google.com/View?docID=ddj9c9fb_40gxdhv6fv&revision=_latest перелік назв видів птахів, які занесені до Червоної книги України];
−
# Гельминтозы;[http://www.zooclub.ru/dogs/vet/86.shtml]
+
−
# Бешенство;[http://zooclub.ru/wild/10.shtml]
+
−
# Туляремия;
+
−
# Лептоспироз;[http://www.zooclub.ru/dogs/vet/152.shtml]Бруцеллез;
+
−
# Стригущий лишай; [http://www.zooclub.ru/dogs/vet/37.shtml]
+
−
# Туберкулез [http://www.zooclub.ru/dogs/vet/3.shtml]
+
−
# и др.[http://zooclub.ru/wild/zaraz.shtml]
+
  
−
Бездомные собаки ежегодно травмируют в России до 500 тыс. человек (и это только фиксируемые Госэпиднадзором случаи), а среди диагностируемых случаев бешенства животных делят с лисами первое место (по 31% от всех заболевших животных по стране за 1996-2000гг.)
+
[http://docs.google.com/View?docID=ddj9c9fb_42c2nkgbch&revision=_latest перелік назв видів птахів, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області]
  
−
Самым очевидным с точки зрения биолога способом уменьшить популяцию бездомных животных является стерилизация животных. Однако, существующие наисследования показывают, что для предотвращения восстановления популяции безнадзорных животных необходимо обеспечить изъятие из среды или стерилизацию единовременно не менее 70% безнадзорных животных. При этом требуется создание  служб, занимающихся оценкой эффективности внедрения данной политики, включая подсчет животных и определение достаточных объемов финансирования, необходимых для получения требуемого эффекта. (Средняя стоимость такой операции в ветеринарных клиниках города Саратова - 2000 руб)
+
'''Робота групи'''.
  
−
Таким образом, для уменьшения количества бездомных собак путем стерилизации в Саратове должны быть одновременно отловлены и простерилизованны не менее 1180 собак. Пока 70% популяции собак  не стерилизованы, стерилизация некоторых, но не всех, может в действительности приводить к репродуктивному взрыву. Это связано с тем, что уменьшение количества новорожденных животных имеет тенденцию приводить к увеличению выживаемости популяции. Не охваченные стерилизацией беременные и кормящие самки встречают меньше конкуренции, поэтому и увеличиваются шансы на получение добычи. Получающие лучшее качество и количество корма щенки и котята менее подвержены болезням и так как они дольше остаются с матерью, они менее подвержены внешним угрозам. [http://www.animalsprotectiontribune.ru/DokMir.html#bb10]
+
Складенні переліки назв видів птахів були використанні учнями всієї групи для аналізу даних таблиці, заповненої учнями першої мінігрупи під час спостережень в довкіллі, з метою визначення приналежності зафіксованих назв видів птахів до чисельних або зникаючих популяцій.  
 +
Узагальнені дані ми розмістили в електронному щоденнику спостережень за птахами.
 +
[http://mantula.blog.com/ Електронний щоденник спостережень за птахами]
  
−
'''Выводы'''
+
'''Висновки'''
  
−
Бездомные животные не являются естественным явлением, эта частью экологической системы города появляется под воздействием антропогенного фактора и вносит свой вклад в экологическое неблагополучие мегаполиса.
+
1.Світ пернатих характеризується видовим різноманіттям як в межах планети, так і в межах досліджуваної території регіону.
 +
2.Видове різноманіття птахів регіону частково представлене популяціями птахів, які занесені до переліків назв птахів у Європейському Червоному списку тварин та у Червоній книзі України.
 +
3.У масштабах держави і конкретно на території Кіровоградської області здійснюються заходи щодо збереження  видового різноманіття птахів.
 +
4.Учні молодших класів у цілому обізнані зі світом пернатих, проте вважаємо за доцільне залучити їх до участі у навчальному проекті, мета якого дослідження різноманіття тваринного світу рідного краю. Об’єктом для спостереження обрати птахів, які мешкають на території проживання дітей. Кінцевим результатом проектної діяльності має бути заповнена таблиця, що містить перелік птахів, які часто (рідко) зустрічаються на досліджуваній території.
 +
5.Обговорити з учнями школи правила екологічно доцільної поведінки в довкіллі.
 +
6. Визначити заходи, які учні можуть здійснити з метою збереження видового різноманіття птахів.
  
−
Стерилизация животных - сложное мероприятие, и если не соблюдать требования к числу простерилизованных животных, то скорее всего, мы не получим ожидаемого сокращению численности бездомных собак.
+
'''Корисні ресурси'''
  
−
== Группа Социологи  Социально-нравственный аспект проблемы ==
+
1. Пройшов Великий зимовий облік пернатих. URL http://www.day.kiev.ua/43598/
−
'''Задача исследования:'''  выяснить с помощью социологического опроса:
+
−
# насколько  информированы  жители  города  о  роли  и  состоянии бездомных животных;
+
−
# какова нравственная позиция горожан к данной проблеме;
+
  
−
С целью выяснить насколько информированы жители города о роли и состоянии бездомных животных, а также,  какова нравственная позиция горожан к данной  проблеме мы провели социологический опрос. В опросе участвовали 130 человек, среди них: учащиеся медико-биологического лицея, учителя, родители лицеистов, жители разных микрорайонов.  
+
2. Українське товариство охорони птахів. Охорона рідкісних видів. Фактори ризику для орнітофауни в глобальному аспекті. URL http://www.birdlife.org.ua/con-prt.htm
  
−
* Большинство респондентов согласились с тем, что бездомных животных на улицах становится больше ("да" - 84%, "нет" - 9%, "затрудняюсь ответить" - 7%)
+
3. Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева, Н. А. Гладкова. – М.: Советская наука, 1954. — Т. 5. . – 533с.
−
* Ответы на вопрос «Как Вы относитесь к бездомным животным?» ("не замечаю" - 38%, "помогаю" - 51%, "отрицательно" - 11%)
+
−
* Какие методы сокращения численности  бездомных животных Вы считаете наиболее приемлемыми ("стерилизация" - 30%, "содержание в приютах" - 56%, "уничтожение" - 14% )
+
  
−
*«Согласны ли Вы, что бездомные животные могут быть опасны?»("да" - 53%, "нет" - 35%, "затрудняюсь ответить" - 12%)
+
4. Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева. – М.: Мысль, 1958.– 637с.
  
−
* «Случалось ли, что Вы брали бездомное животное в дом?» ("да" - 8%, "нет" - 92%)
+
5. Заповідні куточки Кіровоградської землі. /  Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко – К: Арктур-А; 1999. – 238с.
−
*Выразите свою позицию к утверждению: �«Я готов(а) помочь бездомным животным» ("да" - 77%, "нет" - 9%, "затрудняюсь ответить" - 14%)
+
  
−
Таким образом, большинство населения гуманно относится к бездомным животным, готово им помочь, но не готово брать животных в дом. Большинство горожан считают самым приемлимым способом решения проблемы приюты для животных и кастрацию.
+
6. Топольний Ф.П. Ліс та його ресурси: Навчальний посібник. Кіровоград; 2007. – 152 с.
  
−
== Группа Юристы Юридический аспект проблемы ==
+
7. Тарасенко Г.С. Паросток. Методика гуманістичного виховання молодших школярів засобами природи. 1-4 класи. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 144с.
−
'''задача исследования:''' проанализировать нормативную базу, регулирующую наше отношение к животным, существующие концепции решения этой проблемы.
+
  
−
'''Концепции решения проблемы безнадзорных животных''' [http://www.animalsprotectiontribune.ru/DokMir.html]
+
8. Мантула Т.І. Дослідницька робота в довкіллі. Навчальний посібник для учнів 3-4 класів. Кіровоград, 2004. – 88с.
  
−
I группа  Концепций - "гуманные" к животным:
+
9. Годівниці для птахів // Колосок. – № 1. – 2007. – С. 26-27. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
−
* стерилизация безнадзорных собак и кошек с возвращением на прежние места обитания (внедрена в Москве с 2002 года);
+
−
* создание пожизненных приютов для безнадзорных собак и кошек (реализована в некоторых странах с небольшим количеством безнадзорных животных);
+
−
* содержание безнадзорных животных гражданами по договору платной опеки (принципиально новая концепция);
+
  
−
II группа Концепций - относительно "гуманные" к животным:
+
==Результати діяльності учнів ІІ групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki==
  
−
создание приютов-распределителей, где отловленные животные передерживаются в течение определенного срока и при отсутствии на них спроса (владельца) усыпляются. (применяется во многих европейских странах, в т.ч. Англии, Германии, США, где спрос на животных примерно соответствует предложению и большая часть животных из этих приютов обретает новых владельцев; однако, такая концепция не приемлема для России, где спрос на кошек и собак практически отсутствует, и в результате, всех животных в таких приютах-распределителях через определенное время ждет неминуемое уничтожение);
+
'''Назва навчального проекту'''
  
 +
Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».
  
−
III группа Концепций - негуманные к животным:
+
'''Автори й учасники проекту'''
  
−
поддержание ограниченной численности безнадзорных собак и кошек путем регулярного отстрела или отлова безнадзорных животных с целью их уничтожения или усыпления (применяется сегодня на большей части территории России)
+
Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.
 +
Учасники: учні 8 класу, ІІ група.
  
 +
'''Тема дослідження групи'''
  
−
Выступая за гуманное отношение к брошенным без попечения животным, мы должны опираться не только на силу убеждения и примера, но и применять установленные законом меры ответственности, в том числе административные и уголовно-правовые.
+
Пристосування птахів до польоту.
−
Наше отношение к животным регулируют:
+
Проблемне питання (питання для дослідження)
−
* Конституция РФ
+
-Як птахи пристосувалися до польоту?
−
* Гражданский кодекс
+
-Чи потрібні птахам великі очі та велике серце?
−
* Декларация защиты животных
+
  
−
Свободное обитание бездомных животных в городе нарушает права тех людей, для которых благоприятная окружающая среда несовместима с постоянным повышенным риском нападения на них безнадзорных собак. Так как собаки нападают избирательно, то, следовательно, нарушаются гарантированные Конституцией РФ (статья 6 ч.2; статья 17 ч.З; статья 19 ч.2 и ч.З) равные права и свободы граждан: более ущемленными перед опасностью подвергнуться нападению безнадзорных собак оказываются физически слабые люди: дети, инвалиды, пожилые, женщины (зависимость от пола), а также люди, например, живущие рядом с пустырями и иными местами дислокации стай собак (зависимость от места жительства) и т.д. При этом нарушаются права граждан на свободу передвижения и на доступ к объектам социальной инфраструктуры, предусмотренные федеральным законодательством.
+
'''Гіпотеза дослідження'''
  
−
По действующему законодательству забота о бездомных животных возложена на муниципальные власти. До последнего времени эта проблема решалась путём отлова и уничтожения животных.
+
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, для того, щоб птах зміг літати  мають відбутися певні зміни у зовнішній та внутрішній будові його тіла, які забезпечать:
−
Конституция РФ гарантирует права каждому гражданину. В данном случае причиной нарушения прав являются безнадзорные животные.  
+
зменшення ваги тіла;
 +
досягнення найбільшої обтічності його форм;
 +
збільшення витривалості до фізичних навантажень під час польотів.  
  
−
'''Выводы:''' муниципальные власти обязаны принять меры, чтобы очистить улицы от безнадзорных животных (реализуя права одних людей), но не уничтожая их, а обеспечив их благополучное существование (реализуя права других граждан). Эти принципы и должны быть заложены в оптимальную концепцию работы с безнадзорными животными.
+
'''Мета дослідження'''
  
−
== Выводы: ==
+
З’ясувати особливості зовнішньої та внутрішньої будови тіла птаха, що забезпечують пристосування його до польоту.
 +
Завдання дослідження
 +
Опрацювати різні джерела інформації з метою пошуку матеріалу про особливості внутрішньої та зовнішньої будови тіла птаха. Узагальнити матеріали в таблиці.
 +
Провести спостереження за птахами та визначити особливості їхнього руху під час зльоту, у процесу польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми). Здійснити відповідні нотування в електронному щоденнику спостережень.
 +
Результати дослідження
 +
З метою пошуку відповіді на поставлені питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою, з метою обговорення результатів проектної діяльності та формулювання висновків. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані.
 +
Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації, дібрали й систематизували матеріал, що стосується особливостей зовнішньої та внутрішньої будови тіла птаха. Також ми визначили перелік змін у зовнішній та внутрішній будові тіла, котрі свідчать про пристосування пернатих до польотів, та дібрали додаткову пізнавальну інформацію на підтвердження складеного переліку змін.
  
 +
[http://docs.google.com/View?docid=ddj9c9fb_43hmwzvzfp Представлено узагальненні результати в таблиці:]
  
−
'''Причины возникновения проблемы бездомных животных'''
+
Ми, учні другої мінігрупи, провели опитування учнів школи та здійснили власне спостереження за поведінкою птахів під час польоту.
−
* Безответственное владение животными.
+
Під час спілкування з учнями школи ми звернули увагу на те, що учні, даючи відповідь на запитання (Як птахи злітають, та, що особливого у їхніх польотах вони помічали?) найчастіше відповідали, що вони швидко або не дуже швидко махають крилами.
−
* Отсутствие обучения владельцев правилам содержания животных
+
Найбільш вдалою, на нашу думку, була відповідь учениці 8-А класу К. Лобач, яка вказала на те, що, «злітаючи, пташка підстрибує в повітря і дуже швидко махає крилами.
−
* Отсутствие полного учета животных, находящихся во владении у населения и на предприятиях
+
Великі за вагою птахи, перед зльотом розбігаються та розмахують крилами, щоб набрати потрібну швидкість і відірватися від землі. Під час польоту великі птахи махають крилами не дуже часто, ловлячи потоки повітря, вони вміють зависати в повітряних потоках та спостерігати за здобиччю. Маленькі птахи частіше махають крилами. Так, колібрі швидко працює крилами, може висіти в повітрі, летіти вперед і назад.»
−
* Недостаточная стерилизация животных.
+
Проведене нами спостереження за особливостями руху птахів під час зльоту, у процесі польоту та під час посадки на землю дало нам можливість дослідити та описати як літає  горобець польовий, синиця велика, ворона чорна. Результати спостережень ми розмістили в електронному щоденнику спостережень.  
−
* Коммерческое использование животных.
+
−
* Отсутствие приютов.
+
  
 +
[http://mantula.blog.com/ Електронний щоденник спостережень за птахами]
  
−
С помощью стерилизации и создания сети пожизненных приютов, ограничения разведения породистых животных можно эффективно снизить количество бездомных животных.
+
[http://www.slideshare.net/Tanya_Mantula/electronic-diary-presentation Результати спостереження за птахами в довкіллі]
 +
 +
Робота групи.
  
−
С бездомностью животных нужно бороться, но с бездомностью, а не с животными. Необходимость принятия в России мер по решению проблемы, очевидна.
+
'''Висновки'''
  
 +
1.Здатність до польоту основна особливість птахів (за виключенням страусів, пінгвінів).
  
−
== Предложения: ==
+
2.Будова тіла птаха підпорядкована здійсненню польотів: передні кінцівки набули форми крил, скелет полегшений, грудні м’язи досягли високого рівня розвитку, під шкірою знаходяться особливі повітряні мішки, рівень обміну речовин в організмі підвищений. Зазнали змін і внутрішні органи, велике за розмірами 4-камерне серце, два самостійних кола кровообігу, стравохід розширений, органи зору досягли високого рівня розвитку, кут зору розширився до 360°, подвійне дихання, зуби, сечовий міхур та правий яєчник відсутні.
 +
 
 +
3. На поведінку птахів під час зльоту, у процесі польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми) має вплив вага тіла, особливості руху та харчування.
 +
 
 +
'''Корисні ресурси'''
 +
 
 +
1. Матеріали ІІ конференції молодих орнітологів В Україні. URL  http://aetos.narod.ru/online/berkut05-2/inform5-2.pdf
 +
 
 +
2. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Анатомія птахів.  URL http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2
 +
 
 +
==Результати діяльності учнів ІІІ групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki==
 +
 
 +
'''Назва навчального проекту'''
 +
 
 +
Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».
 +
 
 +
'''Автори й учасники проекту'''
 +
 
 +
Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.
 +
 
 +
Учасники: учні 8 класу, ІІІ група.
 +
 
 +
'''Тема дослідження групи'''
 +
 
 +
Сезонні зміни в поведінці птахів.
 +
Проблемне питання (питання для дослідження)
 +
 
 +
-Що краще: відлетіти в теплі краї чи залишитися?
 +
 
 +
-Які сезонні особливості поведінки птахів?
 +
 
 +
'''Гіпотеза дослідження'''
 +
 
 +
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що сезонну поведінку птахів варто розглядати як різні види пристосувань до змін у природному середовищі.
 
   
 
   
 +
'''Мета дослідження'''
 +
 +
З’ясувати способи пристосування птахів до сезонних змін у природному середовищі.
 +
 +
'''Завдання дослідження'''
 +
 +
Опрацювати різні джерела інформації з метою визначення підходів до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства.
 +
Провести спостереження за поведінкою птахів та охарактеризувати її відповідно до пори року, у яку проводилося спостереження. Здійснити записи у електронному щоденнику спостережень.
 +
 +
'''Результати дослідження'''
 +
 +
З метою пошуку відповіді на поставлені питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані.
 +
Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації й здійснили  пошук матеріалів, у яких висвітлюються підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Слід вказати на те, що до сучасного трактування сезонної поведінки птахів людство прийшло не відразу, до кінця XVІІІ століття існували різні підходи до пояснення поведінки пернатих восени. 
 +
 +
[http://docs.google.com/View?docID=ddj9c9fb_58dt295chd&revision=_latest Дані, що розкривають зміст цих підходів, ми узагальнили в таблиці].
 +
 +
Сучасний підхід до трактування сезонних перельотів птахів базується на тому, що в процесі еволюції кожний із видів птахів набув специфічних пристосувань до сезонних змін у довкіллі. Ці пристосування розвивалися в двох напрямках: у одних птахів збільшувалася здатність переносити різкі сезонні коливання температур на місці, дії інших – спрямовувалися на уникнення безпосереднього впливу несприятливих сезонних факторів середовища шляхом активної зміни місць мешкання, сезонної міграції в райони з більш сприятливими умовами.
 +
Ми з’ясували, що прикладом збільшення здатності птахів переносити сезонні зміни в довкіллі є такі фактори як:
 +
-пристосування до зміни кормового раціону;
 +
-пристосування до зміни температурних умов;
 +
-пристосування до використанням спеціальних хованок для захисту від негоди;
 +
-пристосування до зміни умов освітлення;
 +
-пристосування до зміни захисних умов.
 +
Визначені фактори ми деталізували та презентували
 +
 +
Також ми дізналися про те, що у разі сезонної міграції птахів до районів з більш сприятливими природними  умовами протягом тривалого часу використовувалися різні методи вивчення особливостей їх сезонної поведінки. Найдавнішим, найпростішим і найбільш поширеним є метод прямого спостереження. Багато державних служб різних країн регулярно публікують результати таких спостережень. Проте впровадження цього методу в значній мірі обмежується тривалістю дня. 
 +
Різновидом методу прямого спостереження є «місячне спостереження» –спостереження напрямку прольоту птахів та визначення кількості перелітних птахів на фоні повного Місяця  та за допомогою спеціально дібраних телескопів. Зазвичай у такий спосіб під час сезону міграцій пернатих вдається підраховувати за одну годину в нічний час близько 30 птахів.
 +
Слуховий метод базується на підсиленні голосових сигналів птахів під час їхніх міграцій. Спеціальний пристрій в умовах безмісячної ночі записує звуконаслідування птахів, які пролітають на висоті до 4 кілометрів. Проте цей пристрій не дає точних даних про кількість перелітних птахів.
 +
Метод збереження зразків дає додатковий матеріал шляхом дослідження збережених залишків птахів разом з даними про час та місце їх збору.
 +
Методом мічення передбачено кільцювання птахів, при якому мітка прикріпляється до ніг птахів (шиї, крил).
 +
Радіоспостереженням (телеметрією) передбачено використання невеликого радіопередавача, що розміщується на тілі мігруючого птаха й видає періодичні сигнали, за якими й відстежується місце знаходження пернатого.
 +
Спостереження за допомогою радарів дозволяє спостерігати за птахами, визначати напрям і швидкість руху їх зграй, дату і час перельотів, загальну кількість особин у зграї незалежно від погоди та протягом будь-якого часу доби.
 +
 +
Ми, учні другої  мінігрупи, провели спостереження в довкіллі та склали перелік назв птахів, яких мали нагоду спостерігати. 
 +
Робота групи.
 +
Об’єднавшись у групу, ми проаналізували у який спосіб пристосувалися до сезонних змін у природі птахи, назви яких були занесені до переліку, складеного учнями другої мінігрупи. Характеристику поведінки птахів ми здійснили з урахуванням  наведених вище факторів. Узагальнені дані занесли до електронного щоденника спостережень.
 +
 +
[http://mantula.blog.com/ Електронний щоденник спостережень за птахами ]
 +
 +
[http://www.slideshare.net/Tanya_Mantula/electronic-diary-presentation Результати спостереження за птахами в довкіллі]
 +
 +
'''Висновки'''
 +
1. До питання пояснення особливостей сезонної поведінки птахів людство зверталося з давніх часів.
 +
2. Відомі різні підходи до трактування поведінки птахів восени: перевтілення одних видів птахів у інші; зимування зграй пернатих на дні водойм; перебування несприятливих природних умов у печерах; відліт птахів на Місяць тощо. 
 +
3.  У сучасному трактуванні сезонні перельоти птахів є прямим наслідком сезонних змін у середовищі й розглядаються як один із способів пристосування до них.
 +
4.  У процесі еволюції кожний із видів птахів набув специфічних пристосувань до сезонних змін у довкіллі.
 +
5. Дослідження перельотів птахів як одного із способів пристосування до сезонних змін у довкіллі може здійснюватися за допомогою таких методів як: пряме спостереження, «місячне спостереження», слуховий метод, метод збереження зразків, мічення (кільцювання) птахів, радіоспостереження, спостереження за допомогою радарів.
 +
 +
'''Корисні ресурси'''
 +
 +
1.Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Анатомія птахів.  URL
 +
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2
 +
 +
2. Башта А.-Т. Пташині мандрівки. // Колосок. – № 2. – 2008. – С. 28-30. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F200
 +
 +
3. Башта А.-Т. Пташині мандрівки // Колосок. – № 3. – 2008. – С. 26-29. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008
 +
 +
==Результати діяльності учнів ІV групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki==
 +
 +
'''Назва навчального проекту'''
 +
 +
Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».
 +
 +
'''Автори й учасники проекту'''
 +
 +
Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.
 +
 +
Учасники: учні 8 класу, ІV група.
 +
 +
'''Тема дослідження групи'''
 +
 +
Розмноження і розвиток птахів.
 +
 +
'''Проблемне питання (питання для дослідження)'''
 +
 +
- Які особливості розмноження і розвитку птахів?
 +
 +
'''Гіпотеза дослідження'''
 +
 +
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що плодовитість птахів значно менша, від плодовитості риб, плазунів та земноводних це суттєво впливає на процеси розмноження і розвитку пернатих.
 +
 +
'''Мета дослідження'''
 +
 +
Встановити прогресивні риси розмноження і плодовитості птахів. Визначити особливості розмноження та розвитку птахів.
 +
 +
'''Завдання дослідження'''
 +
 +
Здійснити порівняльну характеристику розмноження та розвитку птахів, риб, плазунів та земноводних. Склали досьє птаха, у якому висвітлити особливості його розмноження й розвитку.
 +
 +
'''Результати дослідження'''
 +
 +
З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою, з метою обговорення результатів проектної діяльності та формулювання висновків. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані.
 +
Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації, дібрали й систематизували матеріал, що стосується особливостей розмноження, розвитку та плодовитості птахів, риб, земноводних та плазунів. 
 +
 +
[http://docs.google.com/View?docID=ddj9c9fb_55f9qpxwhh&revision=_latest Дібраний матеріал ми узагальнили в  колонках порівняльної таблиці та розмістили за адресою]
 +
 +
Ми, учні другої мінігрупи, склали досьє шпака
 +
 +
[http://mandosie.blog.com/ Досье птаха.]
 +
 +
Підготовлені нами матеріали містять інформацію про місце гніздування птаха, період перебування його пташенят у гнізді, секрети вигодовування потомства. Також «Досье шпака» включає матеріали про рожевого шпака та процес виготовлення штучних домівок для птахів.
 +
Під час проектної діяльності ми дізналися, що обираючи помешкання для гніздування, шпаки надають перевагу житлу невеликому за розмірами. Здійснення такого вибору пояснюється просто: у надто просторому будиночку (де довжина й ширина дна перевищує 17 см) місця вистачить для чотирьох або п'яти шпаченят. Проте, прогодувати їх належ¬ним чином батькам не під силу. Писклята ростимуть кволими і, як правило, не ви¬тримують  майбутнього тривалого  пере¬льоту до теплих країв. Натомість із тісної оселі (в якій довжина й ширина дна сягає позначки 14-15 см) з часом вилетить лише двоє, інколи - троє, здорових та енергійних пташенят.
 +
Також ми з’ясували, що під час виготовлення шпаківні не потріб¬но застругувати внутрішні поверхні стін домівки. Вони мають залишатися нерівними. Вилітаючи, шпаки чіплятимуться за стінки кігтями. У змайстрованому буди¬ночку не варто замащувати щілини, адже птахи це зроблять значно краще. Дах домівки не прибивають наглухо, щоб після відльоту птахів можна було очистити будиночок від гнізда, яке повторно птахами не використовується. Якщо у штучній оселі все ж таки залишити гніздо, то навесні шпаки поверх нього збудують нове.
 +
Розвішувати домівки потрібно на висоті трьох метрів на будь-якому лис¬тяному дереві або на жердині. Щоб захистити пташину домівку від небажа¬них гостей (наприклад, котів), вдаються до певних хитрощів: на середині жердини закріплюють фанеру діаметром 50 сантиметрів. Варто прислухатися і до порад учених, які рекомендують не захоплюва¬тися розвішуванням надмірної кількості шпаківень у садах, парках, скверах. Поява великої кількості шпаків спричинить суперництво між ними за їжу та призведе до відльоту частини птахів. У шкільному саду достатньо буде роз¬вісити 1-2 шпаківні. Птахам, які там оселяться, і їжі вистачить, і знищення шкідливих комах стане для них посильним завданням.
 +
 +
'''Робота групи.'''
 +
 +
'''Висновки'''
 +
 +
1.Плодовитість птахів значно менша від плодовитості риб, плазунів та земноводних. На відміну від останніх у птахів зменшена кількість відкладених ними яєць (від 1-10, у деяких видів до 25 яєць);
 +
 +
2.Заплідненні яйця пернаті відкладають у спеціально зроблені гнізда.
 +
 +
3.Яйця розвиваються під дією «батьківського» тепла.
 +
 +
4.Гнізда різними способами захищені від хижаків.
 +
 +
5.Птахи здійснюють піклування про потомство.
 +
 +
6.Кожний вид птахів має властиві лише йому особливості гніздування, вигодовування та розвитку.
 +
 +
'''Корисні ресурси'''
 +
 +
1.Кийко А. Хвилясті балакуни // Колосок. – № 3. – 2006. – С. 30-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2006
 +
 +
2.Синьошийка – «Птах року - 2006» // Колосок. – № 3. – 2006. – С. 44-45. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2006
 +
 +
3. Яскевич Л. Вивільга – крилатий символ 2007 року // Колосок. – № 4. – 2007. – С. 24-27. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
 +
 +
4.Мантула Т. Правила виживання // Колосок. – № 4. – 2007. – С. 28-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
 +
 +
5.Мантула Т. Робочі та вихідні дні сально-потової залози // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 24-25. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
 +
 +
6.Хорняк М. Чудо з ріжками у пір’ях // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 26-29. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
 +
 +
7.Кийко А. Маленькі і гарненькі // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 34-35. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
 +
 +
8.Мантула Т. Секрети вигодовування потомства // Колосок. – № 6. – 2007. – С. 28-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007
  
−
'''С 23 по 27 апреля в МБЛ проводим акция помощи бездомным животным!'''
+
9.Мантула Т. Відгадуємо загадки про птахів // Колосок. – № 3. – 2008. – С. 16-19. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008
  
−
Приглашаем всех принять в ней участие!!!
+
10.Мантула Т. Відгадуємо загадки про птахів // Колосок. – № 4. – 2008. – С. 14-17. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008
  
−
В лицее проводится сбор средств для животных Саратовского приюта.
+
[[Категорія:ТЕО]]
 +
[[Категорія:Банк проектів]]
 +
[[Категорія:Біологія]]
 +
[[Категорія:Проект для учнів 8 класу]]

Поточна версія на 21:44, 26 вересня 2010

Результати діяльності учнів І групи у навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

«Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна. Учасники: учні 8 класу, І група.

Тема дослідження групи

Видове різноманіття птахів, зникаючі види пернатих (на прикладі природничого матеріалу регіону).

Проблемне питання (питання для дослідження) - Які види птахів, що мешкають у природному середовищі регіону, мають найбільшу та найменшу кількість особин у популяції?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що привернути увагу підростаючого покоління до проблеми зникаючих видів тварин можна значно продуктивніше, якщо залучати учнів до: спостереження за птахами в довкіллі; збору даних про видове різноманіття птахів регіону; узагальнення матеріалів про природоохоронну діяльність на рівні держави та у регіоні; визначення складових екологічно доцільної поведінки з птахами.

Мета дослідження

З’ясувати видове різноманіття птахів, які спостерігаються на території проживання учнів, охарактеризувати кількісний склад виявлених популяцій птахів з опорою на власні спостереження та дані подані на друкованих (електронних) носіях.

Завдання дослідження

Опрацювати різні джерела інформації з метою складання переліку назв видів птахів, які населяють територію регіону та характеризуються малою (зникаючі види птахів) або великою чисельністю особин у популяції. Здійснити опитування учнів школи та з’ясувати, які, на їх думку, види птахів складають найбільш чисельні в регіоні популяції птахів, а які є найменш чисельними й потребують захисту. Провести спостереження в довкіллі та зафіксувати назви побачених пернатих. За складеним переліком назв птахів визначити приналежність їх до чисельних або зникаючих популяцій. З’ясувати, яким чином учні пояснюють причини зменшення кількості особин у популяції та яку поведінку вони характеризують як екологічно доцільну.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, провели анкетування школярів 3-4-х та 8-х класів; поспостерігали за птахами в довкіллі. До анкетування нами було залучено 90 учнів 3-4 класів. Вивчаючи їхні роботи, ми звернули увагу на те, що частина дітей до зникаючих видів птахів віднесли пернатих, які не мешкають на досліджуваній території (папуги, пелікани), є персонажами казок (жар-птиця) або безпосередньо не сприймаються анкетованими біля їхніх домівок (сова, дятел, орел, сокіл, лелека, журавель, зозуля, соловей, дрізд, вівсянка, мухоловка, очеретянка). Дані, отриманні під час аналізу відповідей учнів на питання анкети щодо визначення ними найпоширеніших видів птахів у місті Кіровограді, узагальнено в діаграмі

Під час спостереження за пернатими ми заповнили таблицю, до якої занесли назви птахів, яких ми мали нагоду спостерігати в довкіллі. Таблицю розмістили в електронному щоденнику спостережень за птахами.

Електронний щоденник спостережень за птахами

Результати спостереження за птахами в довкіллі

Анкетування учнів 8-х класів здійснювалося нами з метою з’ясування розуміння ними причин зменшення видового різноманіття птахів. До найтиповіших причин зникнення птахів школярі віднесли: - порушення екологічної рівноваги в природі; - сміттєве забруднення довкілля; - зміну кліматичних умов; - недостатню сформованість у підростаючого покоління екологічної культури. Проаналізувавши записи учнів, ми визначили перелік складових екологічно доцільної поведінки в довкіллі. На думку учнів 8-х класів, необхідно будувати штучні гнізда (шпаківні, дуплянки, синичники), не розмовляти голосно в період гніздування птахів, не руйнувати гнізд, не брати до рук яйця птахів та самих пташенят, не відловлювати дорослих птахів, підгодовувати птахів узимку, не знищувати зелені насадження.

Ми, учні другої мінігрупи, склали перелік джерел, які містять інформацію про видову й кількісну характеристику представників класу Птахів та підготували перелік назв видів птахів, які населяють територію регіону й характеризуються малою) чисельністю особин у популяції, тобто є зникаючими видами птахів.

Під час виконання завдання ми з’ясували, що всього на планеті Земля нараховується близько десяти тисяч видів птахів. Вони спостерігаються практично повсюди, оскільки мешкають і в найхолодніших, і у найспекотніших, і в найпосушливіших куточках планети. Однак, незважаючи на високі адаптаційні можливості, видове різноманіття птахів з кожним роком зменшується. Сьогодні під загрозою глобального зникнення знаходиться майже 1200 видів пернатих. Інші види пернатих зазнають суттєвого зменшення кількості особин у популяції або відчутного звуження ареалу їх поширення. В Україні питаннями збереження біорізноманіття птахів і їхнього природного середовища опікується Українське товариство охорони птахів (УТОП). Діяльністю товариства передбачено проведення Великого зимового обліку птахів, акцій «Птах року», конкурсів, що сприяють поширенню інформації про пернатих. Також членами товариства підготовлено до друку перший в Україні польовий визначник птахів, що містить опис 413 видів пернатих, 1500 ілюстрацій і карт, додаткові відомості про особливості поведінки птахів та характерні місця їх перебування на території України. З публікацій Українського товариства охорони птахів, ми дізналися, що в Україні налічується 413 видів птахів, з яких, 10 видів мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі; 86 видів мають такий статус у межах Європи, а 67 видів занесено до Червоної книги України, тобто фактично кожний шостий вид птахів потребує захисту.

Назви категорій птахів у залежності від стану їх популяцій та опис кількісного складу популяції систематизовано в класифікації IUCN

Ми довідалися, що в Україні статус «вразливий вид» (VU) надано таким птахам: гуска білолоба мала, казарка червоновола, підорлик великий, могильник, боривітер степовий, дрохва, очеретянка прудка, пелікан кучерявий. Статус «критично загрозливий» (CR) стосується такого птаха як кульон тонкодзьобий. Статус «загрозливий» (EN) отримали: савка й балабан. Українське товариство охорони птахів виконувало природоохоронні проекти щодо таких глобально вразливих видів як: кульон тонкодзьобий, деркач, дрохва, баклан малий, очеретянка прудка, казарка червоновола, балабан. Для всіх видів проводився облік основних ареалів по всій Україні. Також ми з’ясували, що в Кіровоградської області зафіксовано 23 природні заповідні території загальнодержавного значення – 18 заказників, 2 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 1 дендрологічний парк, а також місцевого значення – 33 заказники, 37 пам’яток природи, 32 заповідні урочища, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Нами було проаналізоване видове різноманіття птахів відповідно до заповідних зон та систематизовано дані у таблиці.

Видове представлення птахів у заповідних зонах Кіровоградщини

Ми дізналися, що на території Кіровоградської області можна зрідка зустріти 10 видів птахів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, оскільки вони знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. З них, більш-менш часто можна спостерігати деркача та орлана-білохвостого. Із пернатих Червоної книги України, в межах Кіровоградщини можна спостерігати 43 види птахів. Зокрема, боривітра степового, канюка степового, підорлика великого, орла-карлика, орлана-білохвоста, пугача, сипуху. Опрацювавши літературу, ми склали:

перелік назв видів птахів, які занесені до Червоної книги України;

перелік назв видів птахів, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області

Робота групи.

Складенні переліки назв видів птахів були використанні учнями всієї групи для аналізу даних таблиці, заповненої учнями першої мінігрупи під час спостережень в довкіллі, з метою визначення приналежності зафіксованих назв видів птахів до чисельних або зникаючих популяцій. Узагальнені дані ми розмістили в електронному щоденнику спостережень за птахами. Електронний щоденник спостережень за птахами

Висновки

1.Світ пернатих характеризується видовим різноманіттям як в межах планети, так і в межах досліджуваної території регіону. 2.Видове різноманіття птахів регіону частково представлене популяціями птахів, які занесені до переліків назв птахів у Європейському Червоному списку тварин та у Червоній книзі України. 3.У масштабах держави і конкретно на території Кіровоградської області здійснюються заходи щодо збереження видового різноманіття птахів. 4.Учні молодших класів у цілому обізнані зі світом пернатих, проте вважаємо за доцільне залучити їх до участі у навчальному проекті, мета якого дослідження різноманіття тваринного світу рідного краю. Об’єктом для спостереження обрати птахів, які мешкають на території проживання дітей. Кінцевим результатом проектної діяльності має бути заповнена таблиця, що містить перелік птахів, які часто (рідко) зустрічаються на досліджуваній території. 5.Обговорити з учнями школи правила екологічно доцільної поведінки в довкіллі. 6. Визначити заходи, які учні можуть здійснити з метою збереження видового різноманіття птахів.

Корисні ресурси

1. Пройшов Великий зимовий облік пернатих. URL http://www.day.kiev.ua/43598/

2. Українське товариство охорони птахів. Охорона рідкісних видів. Фактори ризику для орнітофауни в глобальному аспекті. URL http://www.birdlife.org.ua/con-prt.htm

3. Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева, Н. А. Гладкова. – М.: Советская наука, 1954. — Т. 5. . – 533с.

4. Птицы Советского Союза / Под ред. Г. П. Дементьева. – М.: Мысль, 1958.– 637с.

5. Заповідні куточки Кіровоградської землі. / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко – К: Арктур-А; 1999. – 238с.

6. Топольний Ф.П. Ліс та його ресурси: Навчальний посібник. Кіровоград; 2007. – 152 с.

7. Тарасенко Г.С. Паросток. Методика гуманістичного виховання молодших школярів засобами природи. 1-4 класи. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 144с.

8. Мантула Т.І. Дослідницька робота в довкіллі. Навчальний посібник для учнів 3-4 класів. Кіровоград, 2004. – 88с.

9. Годівниці для птахів // Колосок. – № 1. – 2007. – С. 26-27. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

Результати діяльності учнів ІІ групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна. Учасники: учні 8 класу, ІІ група.

Тема дослідження групи

Пристосування птахів до польоту. Проблемне питання (питання для дослідження) -Як птахи пристосувалися до польоту? -Чи потрібні птахам великі очі та велике серце?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, для того, щоб птах зміг літати мають відбутися певні зміни у зовнішній та внутрішній будові його тіла, які забезпечать: зменшення ваги тіла; досягнення найбільшої обтічності його форм; збільшення витривалості до фізичних навантажень під час польотів.

Мета дослідження

З’ясувати особливості зовнішньої та внутрішньої будови тіла птаха, що забезпечують пристосування його до польоту. Завдання дослідження Опрацювати різні джерела інформації з метою пошуку матеріалу про особливості внутрішньої та зовнішньої будови тіла птаха. Узагальнити матеріали в таблиці. Провести спостереження за птахами та визначити особливості їхнього руху під час зльоту, у процесу польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми). Здійснити відповідні нотування в електронному щоденнику спостережень. Результати дослідження З метою пошуку відповіді на поставлені питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою, з метою обговорення результатів проектної діяльності та формулювання висновків. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації, дібрали й систематизували матеріал, що стосується особливостей зовнішньої та внутрішньої будови тіла птаха. Також ми визначили перелік змін у зовнішній та внутрішній будові тіла, котрі свідчать про пристосування пернатих до польотів, та дібрали додаткову пізнавальну інформацію на підтвердження складеного переліку змін.

Представлено узагальненні результати в таблиці:

Ми, учні другої мінігрупи, провели опитування учнів школи та здійснили власне спостереження за поведінкою птахів під час польоту. Під час спілкування з учнями школи ми звернули увагу на те, що учні, даючи відповідь на запитання (Як птахи злітають, та, що особливого у їхніх польотах вони помічали?) найчастіше відповідали, що вони швидко або не дуже швидко махають крилами. Найбільш вдалою, на нашу думку, була відповідь учениці 8-А класу К. Лобач, яка вказала на те, що, «злітаючи, пташка підстрибує в повітря і дуже швидко махає крилами. Великі за вагою птахи, перед зльотом розбігаються та розмахують крилами, щоб набрати потрібну швидкість і відірватися від землі. Під час польоту великі птахи махають крилами не дуже часто, ловлячи потоки повітря, вони вміють зависати в повітряних потоках та спостерігати за здобиччю. Маленькі птахи частіше махають крилами. Так, колібрі швидко працює крилами, може висіти в повітрі, летіти вперед і назад.» Проведене нами спостереження за особливостями руху птахів під час зльоту, у процесі польоту та під час посадки на землю дало нам можливість дослідити та описати як літає горобець польовий, синиця велика, ворона чорна. Результати спостережень ми розмістили в електронному щоденнику спостережень.

Електронний щоденник спостережень за птахами

Результати спостереження за птахами в довкіллі

Робота групи.

Висновки

1.Здатність до польоту основна особливість птахів (за виключенням страусів, пінгвінів).

2.Будова тіла птаха підпорядкована здійсненню польотів: передні кінцівки набули форми крил, скелет полегшений, грудні м’язи досягли високого рівня розвитку, під шкірою знаходяться особливі повітряні мішки, рівень обміну речовин в організмі підвищений. Зазнали змін і внутрішні органи, велике за розмірами 4-камерне серце, два самостійних кола кровообігу, стравохід розширений, органи зору досягли високого рівня розвитку, кут зору розширився до 360°, подвійне дихання, зуби, сечовий міхур та правий яєчник відсутні.

3. На поведінку птахів під час зльоту, у процесі польоту та під час посадки на землю (поверхню водойми) має вплив вага тіла, особливості руху та харчування.

Корисні ресурси

1. Матеріали ІІ конференції молодих орнітологів В Україні. URL http://aetos.narod.ru/online/berkut05-2/inform5-2.pdf

2. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Анатомія птахів. URL http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2

Результати діяльності учнів ІІІ групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.

Учасники: учні 8 класу, ІІІ група.

Тема дослідження групи

Сезонні зміни в поведінці птахів. Проблемне питання (питання для дослідження)

-Що краще: відлетіти в теплі краї чи залишитися?

-Які сезонні особливості поведінки птахів?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що сезонну поведінку птахів варто розглядати як різні види пристосувань до змін у природному середовищі.

Мета дослідження

З’ясувати способи пристосування птахів до сезонних змін у природному середовищі.

Завдання дослідження

Опрацювати різні джерела інформації з метою визначення підходів до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Провести спостереження за поведінкою птахів та охарактеризувати її відповідно до пори року, у яку проводилося спостереження. Здійснити записи у електронному щоденнику спостережень.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлені питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації й здійснили пошук матеріалів, у яких висвітлюються підходи до пояснення сезонних особливостей поведінки пернатих на різних етапах розвитку людства. Слід вказати на те, що до сучасного трактування сезонної поведінки птахів людство прийшло не відразу, до кінця XVІІІ століття існували різні підходи до пояснення поведінки пернатих восени.

Дані, що розкривають зміст цих підходів, ми узагальнили в таблиці.

Сучасний підхід до трактування сезонних перельотів птахів базується на тому, що в процесі еволюції кожний із видів птахів набув специфічних пристосувань до сезонних змін у довкіллі. Ці пристосування розвивалися в двох напрямках: у одних птахів збільшувалася здатність переносити різкі сезонні коливання температур на місці, дії інших – спрямовувалися на уникнення безпосереднього впливу несприятливих сезонних факторів середовища шляхом активної зміни місць мешкання, сезонної міграції в райони з більш сприятливими умовами. Ми з’ясували, що прикладом збільшення здатності птахів переносити сезонні зміни в довкіллі є такі фактори як: -пристосування до зміни кормового раціону; -пристосування до зміни температурних умов; -пристосування до використанням спеціальних хованок для захисту від негоди; -пристосування до зміни умов освітлення; -пристосування до зміни захисних умов. Визначені фактори ми деталізували та презентували

Також ми дізналися про те, що у разі сезонної міграції птахів до районів з більш сприятливими природними умовами протягом тривалого часу використовувалися різні методи вивчення особливостей їх сезонної поведінки. Найдавнішим, найпростішим і найбільш поширеним є метод прямого спостереження. Багато державних служб різних країн регулярно публікують результати таких спостережень. Проте впровадження цього методу в значній мірі обмежується тривалістю дня. Різновидом методу прямого спостереження є «місячне спостереження» –спостереження напрямку прольоту птахів та визначення кількості перелітних птахів на фоні повного Місяця та за допомогою спеціально дібраних телескопів. Зазвичай у такий спосіб під час сезону міграцій пернатих вдається підраховувати за одну годину в нічний час близько 30 птахів. Слуховий метод базується на підсиленні голосових сигналів птахів під час їхніх міграцій. Спеціальний пристрій в умовах безмісячної ночі записує звуконаслідування птахів, які пролітають на висоті до 4 кілометрів. Проте цей пристрій не дає точних даних про кількість перелітних птахів. Метод збереження зразків дає додатковий матеріал шляхом дослідження збережених залишків птахів разом з даними про час та місце їх збору. Методом мічення передбачено кільцювання птахів, при якому мітка прикріпляється до ніг птахів (шиї, крил). Радіоспостереженням (телеметрією) передбачено використання невеликого радіопередавача, що розміщується на тілі мігруючого птаха й видає періодичні сигнали, за якими й відстежується місце знаходження пернатого. Спостереження за допомогою радарів дозволяє спостерігати за птахами, визначати напрям і швидкість руху їх зграй, дату і час перельотів, загальну кількість особин у зграї незалежно від погоди та протягом будь-якого часу доби.

Ми, учні другої мінігрупи, провели спостереження в довкіллі та склали перелік назв птахів, яких мали нагоду спостерігати. Робота групи. Об’єднавшись у групу, ми проаналізували у який спосіб пристосувалися до сезонних змін у природі птахи, назви яких були занесені до переліку, складеного учнями другої мінігрупи. Характеристику поведінки птахів ми здійснили з урахуванням наведених вище факторів. Узагальнені дані занесли до електронного щоденника спостережень.

Електронний щоденник спостережень за птахами

Результати спостереження за птахами в довкіллі

Висновки 1. До питання пояснення особливостей сезонної поведінки птахів людство зверталося з давніх часів. 2. Відомі різні підходи до трактування поведінки птахів восени: перевтілення одних видів птахів у інші; зимування зграй пернатих на дні водойм; перебування несприятливих природних умов у печерах; відліт птахів на Місяць тощо. 3. У сучасному трактуванні сезонні перельоти птахів є прямим наслідком сезонних змін у середовищі й розглядаються як один із способів пристосування до них. 4. У процесі еволюції кожний із видів птахів набув специфічних пристосувань до сезонних змін у довкіллі. 5. Дослідження перельотів птахів як одного із способів пристосування до сезонних змін у довкіллі може здійснюватися за допомогою таких методів як: пряме спостереження, «місячне спостереження», слуховий метод, метод збереження зразків, мічення (кільцювання) птахів, радіоспостереження, спостереження за допомогою радарів.

Корисні ресурси

1.Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Анатомія птахів. URL http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2

2. Башта А.-Т. Пташині мандрівки. // Колосок. – № 2. – 2008. – С. 28-30. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F200

3. Башта А.-Т. Пташині мандрівки // Колосок. – № 3. – 2008. – С. 26-29. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008

Результати діяльності учнів ІV групи в навчальному проекті «Досліджуємо світ тварин»From Iteach Wiki

Назва навчального проекту

Навчальний проект «Досліджуємо світ тварин».

Автори й учасники проекту

Автор проекту: Мантула Тетяна Іванівна.

Учасники: учні 8 класу, ІV група.

Тема дослідження групи

Розмноження і розвиток птахів.

Проблемне питання (питання для дослідження)

- Які особливості розмноження і розвитку птахів?

Гіпотеза дослідження

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що плодовитість птахів значно менша, від плодовитості риб, плазунів та земноводних це суттєво впливає на процеси розмноження і розвитку пернатих.

Мета дослідження

Встановити прогресивні риси розмноження і плодовитості птахів. Визначити особливості розмноження та розвитку птахів.

Завдання дослідження

Здійснити порівняльну характеристику розмноження та розвитку птахів, риб, плазунів та земноводних. Склали досьє птаха, у якому висвітлити особливості його розмноження й розвитку.

Результати дослідження

З метою пошуку відповіді на поставлене питання члени нашої групи спочатку виконували завдання, об’єднавшись у дві мікрогрупи, потім продовжили роботу в повному складі, тобто групою, з метою обговорення результатів проектної діяльності та формулювання висновків. У результаті такої організації проектної діяльності були отримані наступні дані. Ми, учні першої мінігрупи, опрацювали різні джерела інформації, дібрали й систематизували матеріал, що стосується особливостей розмноження, розвитку та плодовитості птахів, риб, земноводних та плазунів.

Дібраний матеріал ми узагальнили в колонках порівняльної таблиці та розмістили за адресою

Ми, учні другої мінігрупи, склали досьє шпака

Досье птаха.

Підготовлені нами матеріали містять інформацію про місце гніздування птаха, період перебування його пташенят у гнізді, секрети вигодовування потомства. Також «Досье шпака» включає матеріали про рожевого шпака та процес виготовлення штучних домівок для птахів. Під час проектної діяльності ми дізналися, що обираючи помешкання для гніздування, шпаки надають перевагу житлу невеликому за розмірами. Здійснення такого вибору пояснюється просто: у надто просторому будиночку (де довжина й ширина дна перевищує 17 см) місця вистачить для чотирьох або п'яти шпаченят. Проте, прогодувати їх належ¬ним чином батькам не під силу. Писклята ростимуть кволими і, як правило, не ви¬тримують майбутнього тривалого пере¬льоту до теплих країв. Натомість із тісної оселі (в якій довжина й ширина дна сягає позначки 14-15 см) з часом вилетить лише двоє, інколи - троє, здорових та енергійних пташенят. Також ми з’ясували, що під час виготовлення шпаківні не потріб¬но застругувати внутрішні поверхні стін домівки. Вони мають залишатися нерівними. Вилітаючи, шпаки чіплятимуться за стінки кігтями. У змайстрованому буди¬ночку не варто замащувати щілини, адже птахи це зроблять значно краще. Дах домівки не прибивають наглухо, щоб після відльоту птахів можна було очистити будиночок від гнізда, яке повторно птахами не використовується. Якщо у штучній оселі все ж таки залишити гніздо, то навесні шпаки поверх нього збудують нове. Розвішувати домівки потрібно на висоті трьох метрів на будь-якому лис¬тяному дереві або на жердині. Щоб захистити пташину домівку від небажа¬них гостей (наприклад, котів), вдаються до певних хитрощів: на середині жердини закріплюють фанеру діаметром 50 сантиметрів. Варто прислухатися і до порад учених, які рекомендують не захоплюва¬тися розвішуванням надмірної кількості шпаківень у садах, парках, скверах. Поява великої кількості шпаків спричинить суперництво між ними за їжу та призведе до відльоту частини птахів. У шкільному саду достатньо буде роз¬вісити 1-2 шпаківні. Птахам, які там оселяться, і їжі вистачить, і знищення шкідливих комах стане для них посильним завданням.

Робота групи.

Висновки

1.Плодовитість птахів значно менша від плодовитості риб, плазунів та земноводних. На відміну від останніх у птахів зменшена кількість відкладених ними яєць (від 1-10, у деяких видів до 25 яєць);

2.Заплідненні яйця пернаті відкладають у спеціально зроблені гнізда.

3.Яйця розвиваються під дією «батьківського» тепла.

4.Гнізда різними способами захищені від хижаків.

5.Птахи здійснюють піклування про потомство.

6.Кожний вид птахів має властиві лише йому особливості гніздування, вигодовування та розвитку.

Корисні ресурси

1.Кийко А. Хвилясті балакуни // Колосок. – № 3. – 2006. – С. 30-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2006

2.Синьошийка – «Птах року - 2006» // Колосок. – № 3. – 2006. – С. 44-45. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2006

3. Яскевич Л. Вивільга – крилатий символ 2007 року // Колосок. – № 4. – 2007. – С. 24-27. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

4.Мантула Т. Правила виживання // Колосок. – № 4. – 2007. – С. 28-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

5.Мантула Т. Робочі та вихідні дні сально-потової залози // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 24-25. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

6.Хорняк М. Чудо з ріжками у пір’ях // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 26-29. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

7.Кийко А. Маленькі і гарненькі // Колосок. – № 5. – 2007. – С. 34-35. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

8.Мантула Т. Секрети вигодовування потомства // Колосок. – № 6. – 2007. – С. 28-31. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2007

9.Мантула Т. Відгадуємо загадки про птахів // Колосок. – № 3. – 2008. – С. 16-19. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008

10.Мантула Т. Відгадуємо загадки про птахів // Колосок. – № 4. – 2008. – С. 14-17. URL http://www.kolosok.lviv.ua/Journals/index.php?album=%2F2008

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=Результаты_исследования_учащихся_в_проекте_Досліджуємо_світ_тварин&oldid=27114