|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | | | |
| | | | |
| − | Назва навчальної теми
| |
| − | "Чарівні літери алфавіту"
| |
| − | Основний та другорядні (дотичні) навчальні предмети
| |
| − | Навчальні предмети: навчання грамоти
| |
| − | Вік учнів, клас
| |
| − | 6-7років, 1-А клас
| |
| − | Стислий опис проекту (скопіювати з Плану)
| |
| − | Даний матеріал допоможе вчителю початкових класів у навчанні дітей звуків і букв в 1 класі. Застосовані різні форми роботи при ознайомленні і закріпленні матеріалу уроку.
| |
| − |
| |
| − | Завдання:
| |
| − |
| |
| − | - знайомство із використанням алфавіту в навколишньому житті,
| |
| − |
| |
| − | - розвивати вміння розпізнавати звук і букву;
| |
| − |
| |
| − | - формувати початкові уявлення про роль звуків у розрізненні сенсу слів, уміння порівнювати слова.
| |
| − |
| |
| − | - розвивати інтерес до вивчення української мови, літератури, розвиток творчих здібностей.
| |
| − |
| |
| − | - Як з'явився сучасний алфавіт?
| |
| − |
| |
| − | В I столітті нашої ери на території Європи жили наші предки - племена слов'ян, які говорили на стародавній мові (вчені дали йому назву праслов'янську мову). З часом ці племена розселилися на різних територіях, і їх спільну мову теж почав розпадатися: у праслов'янської мови утворилися різні гілки. Однією такою гілкою був давньоруський мова - попередник російської, білоруської та української мов.
| |
| − |
| |
| − | Писемності виникла у слов'ян у IX столітті з появою таких держав, як Сербія, Болгарія, Польща, Хорватія, Чехія. А коли на зміну давнім язичництву прийшло християнство (Русь прийняла християнство у 988 році), писемності зросла ще більше (виникла потреба в економічних і культурних зв'язків з іншими державами). Наші далекі предки слов'яни утворили давньоруську народність, куди увійшли східнослов'янські племена полян, древлян, кривичів, в'ятичів. На території, прилеглій до середньої течії Дніпра, заселеної полянами, з'явилася могутня держава - Київська Русь. У VIII-IX століттях, крім Києва, утворилися давньоруські міста Псков, Чернігів, Полоцьк, Смоленськ, в яких розвивалися різні ремесла. У Київську Русь почали надходити перші церковні книги, написані старослов'янською мовою. Ця мова склався на основі перекладів з грецької мови перших християнських книг і справив великий вплив на розвиток багатьох слов'янських мов. Продовженням старослов'янської мови як мови літературної був церковнослов'янська. Люди вже користувалися деякими буквами грецького алфавіту для рахунку і листа, але його треба було упорядкувати, систематизувати, пристосувати до вживання в нових умовах. Перша слов'янська азбука - кирилиця - було створено на основі грецького алфавіту в 863 році. Цією азбукою (звичайно, у видозміненому варіанті) ми користуємось і зараз. Слов'янська азбука названа кирилицею на честь свого творця - Кирила. Правда, справжнє його ім'я - Костянтин. Кирилом його нарекли незадовго до смерті, так як він постригся в ченці (а ченцям після обряду постригу дається нове ім'я). Кирило розробляв абетку на основі грецької абетки разом зі своїм братом Мефодієм. Часто їх називають солунскими братами, так як вони родом з грецького міста Салоніки (інакше званого Солунью).
| |
| − |
| |
| − | У 863 року Кирило і Мефодій відправилися з важливим дорученням у Велике князівство Моравское (території сучасних Чехії і Словаччини). Місія братів полягала в тому, щоб розтлумачити людям християнське віровчення на їх рідній мові. А для цього потрібно було спочатку перекласти богослужбові книги з грецької мови на слов'янську. Ось тому і зайнялися Кирило і Мефодій розробкою нової абетки. Вони створили навіть 2 абетки - кирилицю і глаголицю, але глаголиця з часом була забута (на Русі нею користувалися тільки в перші роки розвитку і поширення писемності). Від кирилиці і відбувається наш російський алфавіт. На її основі були створені також український, білоруський і болгарський алфавіти - ось чому ці мови так схожі.
| |
| − |
| |
| − | Звичайно, той алфавіт, яким ми користуємося зараз, мало схожий на стародавній старослов'янську абетку. І сучасний російську мову теж сильно відрізняється від старослов'янської і давньоруської мов.
| |
| − |
| |
| − | Кирилиця багато в чому схожа на наше сучасне лист. Якщо ви подивитеся на букви цієї абетки, то побачите, що багато літери зникли з нашого сучасного вживання: юс великий і юс малий (вони позначали носові голосні; ці звуки залишилися польською та французькою мовами); замість фиты і ферта ми використовуємо літеру ф; замість зело і земля - літеру з; замість ять і є - букву е; ксі і псі.
| |
| − |
| |
| − | Ну і звичайно, багато літер кирилиці з часом змінили своє знамено. Назви сучасних букв теж стали коротшими.
| |
| − |
| |
| − | Літери кирилиці мали спочатку ще і числове значення, тобто вживалися замість цифр.
| |
| − |
| |
| − | У кирилиці було кілька видів писемності. Довгий час (особливо у східних слов'ян) зберігалося статутне лист, або статут: кириличні літери писалися прямо, окремо одна від іншої. Статутом писали в основному богослужбові книги. З плином часу статут замінився напівуставом, який зустрічається в книгах XV-XVII століть. За зразком півуставу шрифт був відлитий перших російських друкованих книг.
| |
| − |
| |
| − | Полуустав змінився скорописом, у якій початкове накреслення кириличних літер значно змінилося. Починаючи з часу Петра I кирилиця, з якої були виключені деякі букви, отримала назву російської цивільної азбуки. Так кілька видозмінена кирилиця лягла в основу нашого сучасного алфавіту. Грамотність високо цінувалася на Русі. З глибини століть дійшли до нас пам'ятники давньої російської писемності: церковні книги, зводи законів, ділові документи, літописи, літературні твори. Найстарші збережені російські рукописні книги відносяться до XI століття. Переписування від руки в Стародавній Русі було єдиним способом "тиражування" книги і поширення її серед грамотних людей. Поява книгодрукування на Русі стало початком нової епохи.
| |
| − |
| |
| − | Робота з пошуку матеріалів
| |
| − |
| |
| − | 1. Екскурсія до бібліотеки.
| |
| − |
| |
| − | 2. Бесіда з бібліотекарем «Порядок книг у бібліотеці»
| |
| − |
| |
| − | 3. Підбір віршів «Веселий алфавіт»
| |
| − |
| |
| − | 1. При підготовці до захисту проекту ми відвідали шкільну бібліотеку. Там ми дізналися, що книги на полицях розставлені не лише на теми, але й в алфавітному порядку прізвища авторів.
| |
| − |
| |
| − | 2. Бібліотекар Зоя Михайлівна показала нам стелаж з книгами для дітей молодшого шкільного віку. А ця полиця з книгами про Великої Вітчизняної війні.
| |
| − |
| |
| − | 3. Ще в бібліотеці є картотека. Облікові картки з назвою книг і прізвищ авторів теж в алфавітному порядку.
| |
| − |
| |
| − | 4. В орфографічному словнику ми можемо дізнатися правильне написання різних слів. У кожному орфографічному словнику є список імен. Щоб не помилятися, треба частіше заглядати у словник.
| |
| − |
| |
| − | 5. У нас була прекрасна можливість ближче познайомитися з енциклопедіями та словниками. Ми попрацювали з тлумачним словничком для учнів початкових класів. Знаючи напам'ять алфавіт, ми легко знаходили слово і впізнавали його значення. Це було цікаво!
| |
| − |
| |
| − | 6. В нашій школі у секретаря Ольги Євгеніївни є папки з особовими справами. Є там і особиста справа кожного з нас. Дотримується строгий порядок. Всі справи в алфавітному порядку.
| |
| − |
| |
| − | Букви люблять порядок. Щоб жодна не заблукала, люди склали їх в алфавіт. Алфавіт - це повне зібрання всіх букв. Кожна з них стоїть у нього на своєму, строго визначеному місці. По написанню букви бувають прописними (великими) та малими (маленькими), друкованими і письмовими. І у кожної з них є своє ім'я.
| |
| − |
| |
| − | Букви-значки, як бійці на парад,
| |
| − |
| |
| − | У строгому порядку вишикувалися в ряд.
| |
| − |
| |
| − | Кожен в обумовленому місці стоїть
| |
| − |
| |
| − | І називається ...(алфавіт)
| |
| − |
| |
| − | Стиран Наталія Миколаївна
| |
| − | Вчитель початкових класів
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Дунаєвецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3
| |
| − |
| |
| − | м.Дунаєвець Хмельницької області
| |
| − |
| |
| − | 3 листопада 2014року
| |
| | | | |
| | Дунаєвецька ЗОШ І-ІІІ ст.№3 | | Дунаєвецька ЗОШ І-ІІІ ст.№3 |
