|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Тема. Будова речовини. Урок узагальнення і систематизації матеріалу
| + | <nowiki>Перевірка задач |
| − | Мета: закріпити знання теоретичних положень теми „Будова речовини”, розширити, узагальнити та систематизувати знання учнів про фізичні величини і зв’язки між ними, розширити кругозір учнів;
| + | |
| − | Розвивати спостережливість, логічне мислення, кмітливість уміння швидко переключати увагу, розвивати навички розв’язування задач та вміння застосовувати здобуті знання в різних ситуаціях;
| + | |
| − | Виховувати моральні якості, такі як доброзичливість, взаєморозуміння, бажання поповнювати свої знання, викликати захоплення таємничим світом природи.
| + | |
| − | | + | |
| − | Обладнання: технічні засоби навчання – комп’ютер, мультимедійний проектор, кристали солі і мідного купоросу, плакат „У світі кристалів”
| + | |
| − | | + | |
| − | Хід уроку
| + | |
| − | I. ВСТУП
| + | |
| − | - Діти, сьогодні ми з вами знову зустрілися, щоб продовжувати вивчати таку цікаву, захоплюючу науку – фізику.
| + | |
| − | - Хто скаже, що вивчає фізика одним словом? (Природу)
| + | |
| − | - Так, а ще можна сказати і так „Фізика – наука розуміти природу”. Тому на кожному уроці ми з вами намагаємося розуміти природу, щоб будь-яке явище, що відбувається навколо нас, було нам зрозумілим.
| + | |
| − | Сьогодні у нас узагальнюючий урок з теми „Будова речовини”. Щоб зрозуміти властивості речовин, нам довелося зазирнути всередину тіл. Скільки ж нових знань ми з вами здобули! А сьогодні ми з вами повторимо ці знання, розширимо та узагальнимо їх, і побачимо, як же набуті знання допомагають нам розуміти природу, розкривати її таємниці. Запишемо в зошиті число, класна робота. Так які ж наші знання? Починаємо з перевірки домашнього завдання.
| + | |
| − | II. Перевірка домашнього завдання
| + | |
| − | 1)Задача 1
| + | |
| − | У нас є три однакові за об’ємом кубики. Відомо, що один з них виготовлено із заліза, один із міді, а ще один із алюмінію. Як дізнатися – де який? Чим треба для цього скористатися?
| + | |
| − | | + | |
| − | Відповіді дітей. Треба скористатися терезами і зважити ці кубики, щоб дізнатися, який з них найважчий, а який найлегший. Потім, користуючись таблицею густин дізнаємось, що найважчий кубик виготовлено із міді, а найлегший із алюмінію, так як густина алюмінію – 2700 кг/м3; із заліза – 7800 кг/м3 , а з міді - 8900 кг/м3
| + | |
| − | | + | |
| − | - Означенням якої фізичної величини ви скористалися? (Означенням густини)
| + | |
| − | - Перевіримо, як ви засвоїли означення та формули з теми.
| + | |
| − | 2) Продовж ланцюжок знань:
| + | |
| − | - Густина речовини – це ...
| + | |
| − | - Густина позначається ...
| + | |
| − | - Одиницею густини є ...
| + | |
| − | - Щоб визначити густину, треба ...
| + | |
| − | - Щоб перетворити 1г/см3 в 1 кг/м3, потрібно ...
| + | |
| − | - Густина льоду 900 кг/м3 означає...
| + | |
| − | 3) Домашнє завдання ”Ми дослідники”
| + | |
| − | Визначити густину брускового мила
| + | |
| − | Відповіді дітей. Діти розповідають, як вони визначали густину мила, яке значення вони отримали.
| + | |
| − | III. Мотивація навчальної діяльності.
| + | |
| − | Отже, і в класі під час виконання лабораторної роботи, і вдома ви були справжніми дослідниками. Адже, так і науковці, досліджуючи, або вивчаючи будь-яке явище, або речовину, проводять спеціальні досліди, вимірювання обчислювання та складають довідники. З одним із таких довідників ви вже ознайомилися – це довідник густин різних речовин.
| + | |
| − | - А навіщо нам довідники густин?
| + | |
| − | Відповіді дітей. (Користуючись довідниками густин та формулами ми можемо розв’язувати багато різних задач – тобто знаходити відповіді на багато запитань)
| + | |
| − | | + | |
| − | Отже, маючи довідники густин можна:
| + | |
| − | - можна дізнатися, із чого виготовлено тіло;
| + | |
| − | - дізнатися, чи суцільне воно;
| + | |
| − | - дізнатися про параметри тіла – довжину, ширину, товщину стінок, тощо..
| + | |
| − | - можна дізнатися, яка маса тіла.
| + | |
| − | Адже не завжди буває зручним користуватися терезами, а інколи це буває просто неможливо, тоді виконують обчислення.
| + | |
| − | Наприклад, інженери, проектуючи будівлі, завжди враховують густину речовини, та обчислюють будівлі, щоб знати яку масу вони можуть витримати.
| + | |
| − | Давайте запишемо з вами ще раз формулу, яку вивчили на минулих уроках. Адже ви зрозуміли, що вона надзвичайно важлива, так, як і важливі довідники густин речовин.
| + | |
| − | або, або
| + | |
| − |
| + | |
| − | IV. Повторення знань про густину речовини
| + | |
| − | 1. Розв’язування задач
| + | |
| − | Зараз закріпимо наші знання розв’язуванням задач. На дошці умова задач. I варіант виконує задачу № 1, а II варіант - задачу № 2. Хто першим отримає відповідь, піднесіть руку.
| + | |
| − | Задача № 1 I варіант
| + | |
| − | Визначити масу крижини, якщо вона має довжину 2,5 м ширину -1,2 м, товщину – 40 см.
| + | |
| − | Задача № 2 II варіант
| + | |
| − | Мідна куля має масу 840 г , а об’єм – 120 см3. Суцільна ця куля, чи має всередині порожнину? ρл= 900 кг/м3
| + | |
| − | Перевірка задач | + | |
| | Задача 1 | | Задача 1 |
| | Дано: СІ | | Дано: СІ |
| Рядок 60: |
Рядок 7: |
| | m - ? m= кг/м3•м3=кг | | m - ? m= кг/м3•м3=кг |
| | Відповідь: 1080 кг | | Відповідь: 1080 кг |
| − | | + | </nowiki> |
| − | | + | |
| − | Задача 2
| + | |
| − | Дано: СІ
| + | |
| − | ρм =8,9 г/см3
| + | |
| − | m = 840 г ρ= • ρк =7 г/см3 V= 120 см3 ρк < ρм , отже куля має порожнину
| + | |
| − | ρк - ?
| + | |
| − | Відповідь: куля має порожнину.
| + | |
| − | 2. Середня густина – фізична величина
| + | |
| − | Але в житті часто буває так, що тіло виготовлене із різних речовин. Як тоді дізнатися і визначити густину тіла? Тоді, визначають середню густину речовини за формулою:
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | Отже, щоб знайти середню густину, треба всю масу тіла поділити на весь об’єм тіла.
| + | |
| − | V. Повторення знань про основні положення будови речовини
| + | |
| − | 1) Основні положення МКТ( фронтальна робота)
| + | |
| − | - А чи однакову густину буде мати одна і та ж речовини в різних станах? (Ні)
| + | |
| − | - Чому? (Молекули в них по різному упаковані )
| + | |
| − | - А що таке молекули? Що ми про них знаємо? Давайте повторимо ще раз основні положення МКТ – молекулярно-кінетичної теорії
| + | |
| − | Основні положення МКТ
| + | |
| − | - Всі тіла складаються із найменших частинок – атомів і молекул, між якими є проміжки.
| + | |
| − | - Всі атоми і молекули перебувають у хаотичному русі, що залежить від температури
| + | |
| − | - Всі атоми і молекули взаємодіють між собою .
| + | |
| − | | + | |
| − | Отже, ми з вами повторили основні положення МКТ, яка стала основою всієї фізики. Тому я можу вам сказати: „ Діти, перед вами скарбниця. Справжня скарбниця знань, яка є дуже цінною, від знань якої залежить розвиток всієї цивілізації. До цього скарбу людство йшло понад 2000 років. А ви отримали їх всього за 5-6 днів.”
| + | |
| − | | + | |
| − | 2) Підтвердження молекулярної будови речовини( Робота в парах)
| + | |
| − | - Скажіть, я чому так довго була незрозуміла будова речовини? (Тому що молекули мають дуже малі розміри, їх не можна побачити неозброєним оком, навіть у мікроскоп)
| + | |
| − | - Тільки у 20-му столітті з появою електронного мікроскопу людині вдалося отримати фотографії справжніх молекул – найдрібніших частинок речовини, що зберігають всі її хімічні властивості.
| + | |
| − | - А як же можна все-таки підтвердити молекулярну будову речовини? Чи існують якісь досліди, спостереження для цього? (Існують)
| + | |
| − | | + | |
| − | Зараз я демонструю вам мультимедійні досліди, деякі ви вже бачили на минулих уроках. Ваше завдання – подивитися дослід і назвати те положення МКТ, яке вони підтверджують. При цьому 1-ий варіант дає відповіді 2-му варіанту. А 2-ий варіант, вислуховує відповіді, потім перевіряє на екрані і порівнює з відповіддю сусіда і ставить йому або „+”, або „-” в його зошиті.
| + | |
| − | Досліди:
| + | |
| − | 1) Слайд № 15. Почергове розведення фарби у стакані з водою. Щоразу отримуємо все світліший і світліший колір ( Пояснення - Отже, всі речовини подільні)
| + | |
| − | 2) Слайд № 16 Дослід, що демонструє дифузію (Пояснення Отже, всі речовини складаються із найдрібніших частинок, які знаходяться в безперервному русі)
| + | |
| − | | + | |
| − | Тепер варіанти дітей міняються завданнями – 2-ий варіант дає відповіді 1-му, а 1-ий перевіряє.
| + | |
| − | | + | |
| − | 3) Слайд № 17. Якщо сталеву кульку нагріти, то вона не зможе проходити в кільце, в яке проходила холодною (Пояснення Між молекулами або атомами речовини існують проміжки, які можуть збільшуватися при підвищенні температури)
| + | |
| − | 4) Слайд № 18. Демонстрація броунівського руху.(Пояснення – броунівські частинки рухаються в результаті ударів об них великої кількості молекул, отже молекули знаходяться у хаотичному безперевному русі Слайд № 19)
| + | |
| − | 3) Пояснення властивостей речовини на основі молекулярної будови тіла (Фронтальна робота з класом)
| + | |
| − | - Слайд № 20. А про що свідчить цей фрагмент ? (Існує три агрегатних стани речовини)
| + | |
| − | Слайд № 21 А цей фрагмент? (Вода може одночасно перебувати у трьох агрегатних станах)
| + | |
| − | - чи однакові молекули води, льоду, пару? (Однакові)
| + | |
| − | - Чому ж такі різні властивості мають вода, лід і пара? (Молекули однакові, а властивості визначаються проміжками між молекулами речовини і характером їх руху)
| + | |
| − | - Слайд № 23. Визначте, якому стану речовини відповідають наступні моделі
| + | |
| − | VI. Закріплення вивченого. Якісні задачі
| + | |
| − | Як ми розгадуємо таємниці природи (Фронтальна робота з класом)
| + | |
| − | - 1) Слайд № 24. Як комахи знаходять квіти?
| + | |
| − | - 2) Слайд № 25 Чому дим з часом розсіюється у повітрі?
| + | |
| − | - 3) Слайд № 26 Що заважає семикласнику Миколі, якого побачив під час паління директор школи, розпастися на окремі молекули і зникнути?
| + | |
| − | - 4) Слайд № 27 Леся, яка стояла у мами за спиною, тихенько вилила собі на голову парфуми. Як мама про це дізналася?
| + | |
| − | - 5) Слайд № 28. Чому рейки укладають не щільно, а роблять між ними проміжки?
| + | |
| − | - 6) Слайд № 29. Коли пахощі квітів більш відчутні – в теплу чи холодну погоду?
| + | |
| − | - 7) Слайд № 30. В якому стакані цукор розчиниться швидше – у стакані з холодною водою чи з гарячею?
| + | |
| − | VII. Підсумок уроку та отримання домашнього завдання.
| + | |
| − | - Чи допомогли нам знання фізики, а зокрема основні положення молекулярно-кінетичної теорії відповісти на таємниці природи, що нас оточують? (Відповіді дітей)
| + | |
| − | - Вам сподобалось розгадувати загадки природи? А яка найбільше сподобалась? (Відповіді дітей)
| + | |
| − | - А якщо сподобалось, то вдома спробуйте розгадати ще одну загадку.
| + | |
| − | - Домашнє завдання: замалювати в зошиті кілька сніжинок і дати відповідь на запитання - чому сніжинки мають таку симетричну форму?
| + | |
| − | - А зараз я пропоную Вам ще раз перевірити, на скільки ви добре засвоїли основні положення молекулярної будови тіла, та знання про фізичну величину – густину. На протязі 5 хвилин вам треба знайти правильні відповіді на запитання тесту. Результати виконаного тесту покажуть вам, чи добре ви озброєні знаннями.
| + | |
| − | VIII. Перевірка знань.
| + | |
| − | Індивідуальна робота з тестами з наступною перевіркою. Діти міняються бланками з виконаними тестами і здійснюють перевірку за поданими відповідями, підраховують число правильних відповідей, потім здають бланки відповідей вчителю
| + | |
Перевірка задач
Задача 1
Дано: СІ
а=2,5 м m=900•2,5•1,2•0,4
в= 1,2 м m= 1080 кг= 1т 80 кг с= 40 см = 0,4 м V=a•b•c
ρл =900 кг/м3 m=ρ•a•b•c
m - ? m= кг/м3•м3=кг
Відповідь: 1080 кг
