Мартин Небаба

Неба́ба Мартин (Максим; р. н. невід., м. Коростишів Житомирської обл. — 06.07.1651) — військовий діяч Хмельниччини, полковник.

З молодих літ перебував на Запорожжі, деякий час був отаманом. У травні 1648 р. очолив народне повстання проти польської шляхти на Чернігово-Сіверщині. Став організатором і першим полковником Борзнянського полку, а з поч. 1649 р. — полковником чернігівським.

Учасник Пилявецької битви 1648 р. та походу козацьких військ у Галичину. У жовтні 1648 р. Мартин Небаба очолював авангард української армії під час походу на Замостя. На початку 1649 р. — наказний гетьман лівобережних полків. На чолі свого полку брав участь у Зборівській битві, а потім в облозі 1649 р. Виступав проти укладення Зборівського мирного договору 1649 р.

Брав участь у поході в 1650 р. до Молдови, де діяв проти господаря В. Лупула.

Улітку 1649 р. за дорученням Богдана Хмельницького командував українськими військами у Білорусі. Улітку 1651 р. полк під командуванням Небаби взяв в облогу Гомель, але внаслідок наступу значних польсько-литовських сил був змушений відступити. Керував обороною Чернігово-Сіверщини від нападу військ князя Януша Радзивілла. Загинув у бою з переважаючими силами ворога під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу.