Відмінності між версіями «МАТЕРІАЛЬН?Й І ДУХОВН?Й СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Філософія) |
(→Література) |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
|Розповідає про події Реконкісти в Іспанії, де відважний рицар Сід громить двох мусульманських правителів і велику кількість їх воїнів. Сід уславився своєю сміливістю, великодушністю, любов’ю до батьківщини і відданості королю. | |Розповідає про події Реконкісти в Іспанії, де відважний рицар Сід громить двох мусульманських правителів і велику кількість їх воїнів. Сід уславився своєю сміливістю, великодушністю, любов’ю до батьківщини і відданості королю. | ||
|} | |} | ||
+ | |||
+ | Рицарська культура: Рицарські романи (куртуазна) література – основні теми: любов і рицарська вірність. | ||
+ | |||
+ | | border="1" cellpadding="2" | ||
+ | |Віршовані романи Кретьєна де Труа, написані у 1160 – 1190 рр. | ||
+ | |Романи “Ланселот”, “Персеваль”. “Персеваль” про пошуки “Святого Грааля” — чаші, якою користувався Христос на тайній вечері, і в яку Йосип із Аримафеї зібрав кров із Хрис¬тової рани, завданої римським воїном. | ||
+ | |- | ||
+ | |Трістан та Ізольда - самий відомий рицарський роман | ||
+ | |Трістан був відданим васалом короля Марка, відважним воїном, мисливцем, поетом і знав багато мов, а також був музикантом і добрим, щедрим рицарем. Король Марк вирішив одружитися на заморській красуні Ізольді і відправив за нею свого вірного васала. На зворотному шляху, на кораблі, Трістан та Ізольда випадково випили напій кохання і покохали один одного. Король вирішив їх стратити, але Трістан вирішив піти у вигнання. Там він був смертельно поранений. Останнім його бажанням було побачити Ізольду і він відправив за нею корабля. Якщо вона буде на кораблі то вітрила на ньому мали бути білими. Проте коли корабль з Ізольдою повертався, то на ньому забули змінити вітрила. Трістан побачивши такий колір помер з горя не дочекавшись зустрічі. Ізольда. Що збігла на берег, побачивши бездиханне тіло Трістана, теж замертво падає. | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | '''Трубадури''' (Франція, Прованс) – виконавці рицарських пісень про кохання. Переслідувалися церквою. | ||
+ | |||
+ | '''Мінезінгери''' – німецькі виконавці «любовних пісень». Основа народні пісні, опис природи. Вальтер фон дер Фогельвейде. | ||
+ | |||
+ | Вплав жінок на політику – «Шукайте жінку» (фр.) | ||
+ | |||
+ | Міська культура: Література- байки, жарти. | ||
+ | |||
+ | {| border="1" cellpadding="2" | ||
+ | |Французький „Роман про Лиса” | ||
+ | |Головний герой – Лис Ренар, кмітливий, життєрадісний, здатний знайти вихід з будь-якої ситуації. Ренар є уособленням заможного бюргера. Він постійно водить за ніс Вовка Ізегріната його брата Прімо (уособлювали образи рицарів): то примусить Ізегріна ловити рибу хвостом і того поб’ють селяни, то переконає Прімо служити у церкві і той ледь втече від розгніваних селян. Лис обдурює Лева (короля), глузує з жадного Осла (священика). Як справжній Лис, він ганяється за зайцями, курми (звичайні люди), але з цього у нього нічого не виходить. | ||
+ | |- | ||
+ | |„Роман про Троянду” | ||
+ | |Оспівується природа та людський розум, стверджується рівність людей. | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | '''Жонглери''' - мандрівні актори, музиканти, співаки, танцюристи і акробати, фокусники. | ||
+ | |||
+ | Книгодрукування винайшов у '''1445''' р. німецький ремісник '''Йоган Гутенберг''' (1399 – 1468) | ||
+ | |||
+ | =='''Архітектура'''== | ||
+ | [[Файл:Img08 ii 1class q4 big.jpg|200px|thumb|left|Вормський собор(Німеччина)]], | ||
+ | романський стиль — 11-12 ст., готичний — у 12-15 ст. | ||
+ | |||
+ | Романський замок - оборонна споруд, масивність форм, монументальність, свідчив про могутність воло¬даря. Романський собор, утілюваа ідею величі й могутності церкви. В основу романського собору ліг план римської громадської (світської) будівлі — ''базиліки''. | ||
+ | |||
+ | Кам’яне перекриття будівлі вирішено зведенням напівциркулярного склепіння. '''Вормський собор''' (Німеччина). Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини. | ||
+ | |||
+ | Готичний стиль виник у Франції собори в Реймсі та Ам’єні, Лані та Бове, Шартрі та Парижі. Собори мали вмістити майже всіх мешканців міста того часу. Архітектура церкви має нести красу, легкість і велич, тонкі стіни, висока стрімка аркова стеля, великі вікна, прикрашені кольоровими вітражами .( вітражі собору Шартра) | ||
+ | Конструкція спиралася на несучий каркас, споруджений поза стінами собору. Вертикалізація будівництва стала важливою особливістю готичного стилю. | ||
+ | Скульптура, яка наче оспівує, наповнює споруду рухом, відіграє роль, з одного боку, архітектурної прикраси, а з іншого, — енциклопедії знань і уявлень про світ середньовічної людини. Скульптури звичайних людей, набули людських рис, характеру. Так у надрах готичного стилю зародилися паростки Відродження. | ||
+ | Ранній гуманізм і Відродження | ||
+ | Причини: початок розвитку капіталізму, потрібні знання та здібності. | ||
+ | Батьківщина Італія (Флоренція) батьківщина капіталізму та спадкоємниця античності. | ||
+ | Гуманізм - любов до людей і таке розуміння світу, при якому людина є найвищою цінністю. | ||
+ | Література: | ||
+ | Данте Аліг`єрі (1265-1321 рр.) народився у Флоренції, але більшу частину життя був змушений прожити у вигнанні. Був попередником Відродження, Його поезії були присвячені Беатріче. Беатріче стала дружиною іншого і померла рано. Найбільш відомий твір Данте „Божественна комедія”. Комедіями у ті часи називали твори зі щасливим кінцем про незвичні події героїв. Божественною її назвали за видатне художнє виконання. | ||
+ | Для свого твору Данте обрав форму видіння: у темному лісі він раптово зустрічає видатного римського поета Віргілія, з яким відправляється у подорож у потойбічний світ. З ним він проходить дев’ять кругів Пекла, а потім з іншими героями Чистилище і Рай. Поема розповідає про Італію, Флоренцію. Пап, імператорів, монахів і святих, античних полководців і мудреців. Її головний герой – сам Данте і його сучасники. Одних він суворо критикує, іншими захоплюється. Всіх, кого зустрічає Данте у потойбічному світі продовжують переживати страсті земного життя: гнів, гордість, презирство. | ||
+ | Франческо Петрарка (1304-1374 рр.) став першою людиною Відродження. Він не займав ніяких офіційних посад, але був настільки відомим, що з його думкою рахувалися королі і папи. Петрарку уславила „Книга пісень” – 366 віршів (сонетів) присвячені його коханій Лаурі. Як і Данте, він закохався у Лауру в дитинстві. Але його любов до неї залишилася нерозділеною. Сама Лаура померла від епідемії чуми. За свої поетичні здібності він, як у Античні часи, був коронований лавровим вінцем на римському Капітолії. | ||
+ | Джованні Боккаччо (1313-1375 рр.) був послідовником і другом Петрарки. Він теж писав вірші про кохану Марію. Але славу йому приніс збірник зі ста розповідей „Декамерон”. Розповіді написані від імені веселої компанії з семи дівчат і трьох хлопців, що у продовж десяти днів знаходилися у заміському будинку, переховуючись від епідемії чуми. У продовж десяти днів вони забавляли один одного всілякими життєвими історіями про кохання, розставання, подорожі, пригоди. | ||
+ | Всі вище зазначені твори були написані живою народною італійською мовою. Цим вони довели, що народною мовою можна писати видатні твори, передавати весь спектр почуттів. | ||
+ | Джеффрi Чосер 1344-1400 - англiйський поет став також провiсником нової європейської лiтератури. Автор сповнених гумору й людяностi «Кентерберiйських оповiдань». | ||
+ | Мистецтво: поява лінійної перспективи. предмети зображуються так, як бачить світ людське око: предмети на передньому плані більші, на задньому – менші. Передати індивідуальні риси людини, її характер. З`являється такий новий жанр, як портрет. | ||
+ | Джотто де Бондоне (1266-1337 рр.) флорентієць, започаткував у мистецтві нову культуру. Він малював портрети, ікони, фрески. Першою його великою роботою була фреска присвячена життю Святого Франциска. Найбільш відомою роботою Джотто була розпис церкви у Падуї. На фресках він зобразив Ісуса, діву Марію, апостолів як земних людей – розумними, чесними, красивими, твердими духом. На їх обличчях людські почуття і переживання. Сцена „Поцілуй Іуди” показує і ставлення художника до євангельських подій. Джотто багато зробив для рідного міста, за що був похований як видатний громадянин у соборі міста. | ||
+ | Мазаччо (1401-1428 рр.). у творчості флорентійця вперше з`явилася тілесність, об`ємність фігур, лінійна перспектива. Хоча він прожив коротке життя, він встиг здобути гучну славу. Найвідомішою стала сцена „Вигнання з Раю” з фрески однієї з флорентійських церков. | ||
+ | Сандро Боттічеллі (1445-1510 рр.) – творчість вважається вершиною Раннього Відродженя. Його картини „Весна”, „Народження Венери” передають розуміння краси як внутрішньої, так і зовнішньої митцями Відродження. | ||
+ | Донателло (бл.1386-1466 рр.) флорентієць відродив античні традиції в скульптурі, відступивши від середньовічних традицій, створив круглу скульптуру. Така статуя була самостійним витвором митця, а не частиною прикраси храму. Її можна було споглядати з усіх сторін. Найвидатнішим твором Донателло стала скульптура біблійного Давіда. | ||
+ | Філіппов Брунеллескі (1377-1446 рр.) архітектор і скульптор, заклав початки культури Відродження в архітектурі. Він розробив закони лінійної перспективи і розв`язав складні інженерні завдання зі створення величезних куполів над соборами. Головним у його творчості стало створення купола собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції. |