Відмінності між версіями «МАТЕРІАЛЬН?Й І ДУХОВН?Й СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Архітектура) |
(→Література) |
||
| (не показано 17 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
|- | |- | ||
|Англійська легенда про короля Артура | |Англійська легенда про короля Артура | ||
| − | | | + | |Король Артур – хоробрий борець проти англо-саксонських завойовників Британії. Рицарі „круглого столу”, чарівний меч Ескалібур, дружина Джинерва, чарівник Мерлін – стали невід’ємними частинами образу. |
|- | |- | ||
|Англо-саксонська «Оповiдь про Беовульфа» | |Англо-саксонська «Оповiдь про Беовульфа» | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
Рицарська культура: Рицарські романи (куртуазна) література – основні теми: любов і рицарська вірність. | Рицарська культура: Рицарські романи (куртуазна) література – основні теми: любов і рицарська вірність. | ||
| − | | border="1" cellpadding="2" | + | {|border="1" cellpadding="2" |
|Віршовані романи Кретьєна де Труа, написані у 1160 – 1190 рр. | |Віршовані романи Кретьєна де Труа, написані у 1160 – 1190 рр. | ||
|Романи “Ланселот”, “Персеваль”. “Персеваль” про пошуки “Святого Грааля” — чаші, якою користувався Христос на тайній вечері, і в яку Йосип із Аримафеї зібрав кров із Хрис¬тової рани, завданої римським воїном. | |Романи “Ланселот”, “Персеваль”. “Персеваль” про пошуки “Святого Грааля” — чаші, якою користувався Христос на тайній вечері, і в яку Йосип із Аримафеї зібрав кров із Хрис¬тової рани, завданої римським воїном. | ||
| Рядок 86: | Рядок 86: | ||
[[Файл:1084 1670.jpeg|200px|thumb|Собор Нотер-Дам у Реймсі]] | [[Файл:1084 1670.jpeg|200px|thumb|Собор Нотер-Дам у Реймсі]] | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:1243348482 bogomater-s-mladencem.jpg|200px|thumb|left|Вітраж Богоматері з немовлям собору Шартра]] |
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Amiens1.jpg|200px|thumb|Собор в Ам’єні]] |
| + | |||
| + | [[Файл:0 2a5db 364e2e50 XL.jpg|200px|thumb|Собор Паризької Богоматері]] | ||
Романський стиль — 11-12 ст., готичний — у 12-15 ст. | Романський стиль — 11-12 ст., готичний — у 12-15 ст. | ||
| Рядок 96: | Рядок 98: | ||
Кам’яне перекриття будівлі вирішено зведенням напівциркулярного склепіння. '''Вормський собор''' (Німеччина). Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини. | Кам’яне перекриття будівлі вирішено зведенням напівциркулярного склепіння. '''Вормський собор''' (Німеччина). Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини. | ||
| − | Готичний стиль виник у Франції собори в Реймсі та Ам’єні, Лані та Бове, Шартрі та Парижі. Собори мали вмістити майже всіх мешканців міста того часу. Архітектура церкви має нести красу, легкість і велич, тонкі стіни, висока стрімка аркова стеля, великі вікна, прикрашені кольоровими вітражами | + | Готичний стиль виник у Франції собори в '''Реймсі та Ам’єні, Лані та Бове, Шартрі та Парижі'''. Собори мали вмістити майже всіх мешканців міста того часу. Архітектура церкви має нести красу, легкість і велич, тонкі стіни, висока стрімка аркова стеля, великі вікна, прикрашені кольоровими вітражами ('''вітражі собору Шартра'''). |
| + | |||
Конструкція спиралася на несучий каркас, споруджений поза стінами собору. Вертикалізація будівництва стала важливою особливістю готичного стилю. | Конструкція спиралася на несучий каркас, споруджений поза стінами собору. Вертикалізація будівництва стала важливою особливістю готичного стилю. | ||
| + | |||
Скульптура, яка наче оспівує, наповнює споруду рухом, відіграє роль, з одного боку, архітектурної прикраси, а з іншого, — енциклопедії знань і уявлень про світ середньовічної людини. Скульптури звичайних людей, набули людських рис, характеру. Так у надрах готичного стилю зародилися паростки Відродження. | Скульптура, яка наче оспівує, наповнює споруду рухом, відіграє роль, з одного боку, архітектурної прикраси, а з іншого, — енциклопедії знань і уявлень про світ середньовічної людини. Скульптури звичайних людей, набули людських рис, характеру. Так у надрах готичного стилю зародилися паростки Відродження. | ||
| − | Ранній гуманізм і Відродження | + | |
| + | =='''Ранній гуманізм і Відродження'''== | ||
| + | |||
Причини: початок розвитку капіталізму, потрібні знання та здібності. | Причини: початок розвитку капіталізму, потрібні знання та здібності. | ||
| + | |||
Батьківщина Італія (Флоренція) батьківщина капіталізму та спадкоємниця античності. | Батьківщина Італія (Флоренція) батьківщина капіталізму та спадкоємниця античності. | ||
| + | |||
Гуманізм - любов до людей і таке розуміння світу, при якому людина є найвищою цінністю. | Гуманізм - любов до людей і таке розуміння світу, при якому людина є найвищою цінністю. | ||
| − | + | ||
| − | Данте Аліг`єрі (1265-1321 рр.) народився у Флоренції, але більшу частину життя був змушений прожити у вигнанні. Був попередником Відродження, Його поезії були присвячені Беатріче. Беатріче стала дружиною іншого і померла рано. Найбільш відомий твір Данте „Божественна комедія”. Комедіями у ті часи називали твори зі щасливим кінцем про незвичні події героїв. Божественною її назвали за видатне художнє виконання. | + | '''Данте Аліг`єрі''' (1265-1321 рр.) народився у Флоренції, але більшу частину життя був змушений прожити у вигнанні. Був попередником Відродження, Його поезії були присвячені Беатріче. Беатріче стала дружиною іншого і померла рано. Найбільш відомий твір Данте '''„Божественна комедія”'''. Комедіями у ті часи називали твори зі щасливим кінцем про незвичні події героїв. Божественною її назвали за видатне художнє виконання. |
| − | Для свого твору Данте обрав форму видіння: у темному лісі він раптово зустрічає видатного римського поета Віргілія, з яким відправляється у подорож у потойбічний світ. З ним він проходить дев’ять кругів Пекла, а потім з іншими героями Чистилище і Рай. Поема розповідає про Італію, Флоренцію. Пап, імператорів, монахів і святих, античних полководців і мудреців. Її головний герой – сам Данте і його сучасники. Одних він суворо критикує, іншими захоплюється. Всіх, кого зустрічає Данте у потойбічному світі продовжують переживати страсті земного життя: гнів, гордість, презирство. | + | |
| − | Франческо Петрарка (1304-1374 рр.) став першою людиною Відродження. Він не займав ніяких офіційних посад, але був настільки відомим, що з його думкою рахувалися королі і папи. Петрарку уславила „Книга пісень” – 366 віршів (сонетів) присвячені його коханій Лаурі. Як і Данте, він закохався у Лауру в дитинстві. Але його любов до неї залишилася нерозділеною. Сама Лаура померла від епідемії чуми. За свої поетичні здібності він, як у Античні часи, був коронований лавровим вінцем на римському Капітолії. | + | Для свого твору Данте обрав форму видіння: у темному лісі він раптово зустрічає видатного римського поета Віргілія, з яким відправляється у подорож у потойбічний світ. З ним він проходить дев’ять кругів Пекла, а потім з іншими героями Чистилище і Рай. Поема розповідає про Італію, Флоренцію. Пап, імператорів, монахів і святих, античних полководців і мудреців. Її головний герой – сам Данте і його сучасники. Одних він суворо критикує, іншими захоплюється. Всіх, кого зустрічає Данте у потойбічному світі продовжують переживати страсті земного життя: гнів, гордість, презирство. |
| − | Джованні Боккаччо (1313-1375 рр.) був послідовником і другом Петрарки. Він теж писав вірші про кохану Марію. Але славу йому приніс збірник зі ста розповідей „Декамерон”. Розповіді написані від імені веселої компанії з семи дівчат і трьох хлопців, що у продовж десяти днів знаходилися у заміському будинку, переховуючись від епідемії чуми. У продовж десяти днів вони забавляли один одного всілякими життєвими історіями про кохання, розставання, подорожі, пригоди. | + | |
| − | Всі вище зазначені твори були написані живою народною італійською мовою. Цим вони довели, що народною мовою можна писати видатні твори, передавати весь спектр почуттів. | + | [[Файл:5arh151b.jpg|200px|thumb|left|Джотто. Фреска "Поцілунок Іуди" в церкві в Падуї]] |
| − | Джеффрi Чосер 1344-1400 - англiйський поет став також провiсником нової європейської лiтератури. Автор сповнених гумору й людяностi | + | |
| − | Мистецтво: поява лінійної перспективи. предмети зображуються так, як бачить світ людське око: предмети на передньому плані більші, на задньому – менші. Передати індивідуальні риси людини, її характер. З`являється такий новий жанр, як портрет. | + | [[Файл:Мазаччо.jpg|200px|thumb|left|Мазаччо. Фреска "Вигнання з раю" ]] |
| − | Джотто де Бондоне (1266-1337 рр.) флорентієць, започаткував у мистецтві нову культуру. Він малював портрети, ікони, фрески. Першою його великою роботою була фреска присвячена життю Святого Франциска. Найбільш відомою роботою Джотто була розпис церкви у Падуї. На фресках він зобразив Ісуса, діву Марію, апостолів як земних людей – розумними, чесними, красивими, твердими духом. На їх обличчях людські почуття і переживання. Сцена | + | |
| − | Мазаччо (1401-1428 рр.). у творчості флорентійця вперше з`явилася тілесність, об`ємність фігур, лінійна перспектива. Хоча він прожив коротке життя, він встиг здобути гучну славу. Найвідомішою стала сцена | + | [[Файл:Nasterea-lui-venus.jpg|200px|thumb|Сандро Боттічеллі „Народження Венери”]] |
| − | Сандро Боттічеллі (1445-1510 рр.) – творчість вважається вершиною Раннього Відродженя. Його картини | + | |
| − | Донателло (бл.1386-1466 рр.) флорентієць відродив античні традиції в скульптурі, відступивши від середньовічних традицій, створив круглу скульптуру. Така статуя була самостійним витвором митця, а не частиною прикраси храму. Її можна було споглядати з усіх сторін. Найвидатнішим твором Донателло стала скульптура біблійного Давіда. | + | [[Файл:Botticelli-primavera.jpg|200px|thumb|Сандро Боттічеллі „Весна”]] |
| − | + | ||
| + | [[Файл:21868844 David.jpg|200px|thumb|left|Донателло Давид]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:695623bee0b6d9060fb503b116bddcf4.jpg|200px|thumb|Філіпп Брунеллескі Купол собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:29953 flore.jpg|200px|thumb|Філіпп Брунеллескі Купол собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Франческо Петрарка''' (1304-1374 рр.) став першою людиною Відродження. Він не займав ніяких офіційних посад, але був настільки відомим, що з його думкою рахувалися королі і папи. Петрарку уславила '''„Книга пісень”''' – 366 віршів (сонетів) присвячені його коханій Лаурі. Як і Данте, він закохався у Лауру в дитинстві. Але його любов до неї залишилася нерозділеною. Сама Лаура померла від епідемії чуми. За свої поетичні здібності він, як у Античні часи, був коронований лавровим вінцем на римському Капітолії. | ||
| + | |||
| + | '''Джованні Боккаччо''' (1313-1375 рр.) був послідовником і другом Петрарки. Він теж писав вірші про кохану Марію. Але славу йому приніс збірник зі ста розповідей „Декамерон”. Розповіді написані від імені веселої компанії з семи дівчат і трьох хлопців, що у продовж десяти днів знаходилися у заміському будинку, переховуючись від епідемії чуми. У продовж десяти днів вони забавляли один одного всілякими життєвими історіями про кохання, розставання, подорожі, пригоди. | ||
| + | |||
| + | Всі вище зазначені твори були написані живою ''народною італійською мовою''. Цим вони довели, що народною мовою можна писати видатні твори, передавати весь спектр почуттів. | ||
| + | |||
| + | '''Джеффрi Чосер''' 1344-1400 - англiйський поет став також провiсником нової європейської лiтератури. Автор сповнених гумору й людяностi «'''Кентерберiйських оповiдань'''». | ||
| + | |||
| + | Мистецтво: поява ''лінійної перспективи''. предмети зображуються так, як бачить світ людське око: предмети на передньому плані більші, на задньому – менші. Передати індивідуальні риси людини, її характер. З`являється такий новий жанр, як ''портрет''. | ||
| + | |||
| + | '''Джотто де Бондоне''' (1266-1337 рр.) флорентієць, започаткував у мистецтві нову культуру. Він малював портрети, ікони, фрески. Першою його великою роботою була фреска присвячена життю Святого Франциска. Найбільш відомою роботою Джотто була розпис церкви у Падуї. На фресках він зобразив Ісуса, діву Марію, апостолів як земних людей – розумними, чесними, красивими, твердими духом. На їх обличчях людські почуття і переживання. Сцена „'''Поцілуй Іуди'''” показує і ставлення художника до євангельських подій. Джотто багато зробив для рідного міста, за що був похований як видатний громадянин у соборі міста. | ||
| + | |||
| + | '''Мазаччо''' (1401-1428 рр.). у творчості флорентійця вперше з`явилася тілесність, об`ємність фігур, лінійна перспектива. Хоча він прожив коротке життя, він встиг здобути гучну славу. Найвідомішою стала сцена „'''Вигнання з Раю'''” з фрески однієї з флорентійських церков. | ||
| + | |||
| + | '''Сандро Боттічеллі''' (1445-1510 рр.) – творчість вважається вершиною Раннього Відродженя. Його картини „'''Весна'''”, „'''Народження Венери'''” передають розуміння краси як внутрішньої, так і зовнішньої митцями Відродження. | ||
| + | |||
| + | '''Донателло''' (бл.1386-1466 рр.) флорентієць відродив античні традиції в скульптурі, відступивши від середньовічних традицій, створив круглу скульптуру. Така статуя була самостійним витвором митця, а не частиною прикраси храму. Її можна було споглядати з усіх сторін. Найвидатнішим твором Донателло стала скульптура біблійного Давіда. | ||
| + | |||
| + | '''Філіпп Брунеллескі''' (1377-1446 рр.) архітектор і скульптор, заклав початки культури Відродження в архітектурі. Він розробив закони лінійної перспективи і розв`язав складні інженерні завдання зі створення величезних куполів над соборами. Головним у його творчості стало створення купола собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції. | ||
