Зелені друзі

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 12:55, 4 вересня 2012, створена Ellkinstar (обговореннявнесок) (Створена сторінка: Зелені друзі Природу не дарма називають чарівницею. Це не тільки нев...)

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук
                           Зелені друзі
    Природу не дарма називають чарівницею. Це не тільки невичерпна скарбниця багатств, джерело життя, - природа прикрашає зеленим килимом лісів і гаїв, шовковими травами і барвистими запашними квітами. Вона дарує людям здоров’я, почуття сили, чистоти, пробуджує в них людяність, щирість, сердечність і доброту.
   І мимоволі тягнеться людина до квітів.
   У сиву давнину квіти обожнювали, вважали їх уособленням найніжніших почуттів. На острові Таїті й досі всіх дітей до 6-тирічного віку звуть «тіті», що означає «квітка». У нас дітей також часто порівнюють із квітами. У різні часи і в різних народів квіти були не лише «учасниками» багатьох урочистих подій, іноді свята влаштовувалися саме на честь квітучих рослин. Слов’янські народи з давніх язичницьких часів під час свята «русалії» вшановували берізку. Молоденькі берізки прикрашали стрічками й вінками, водили довкола них таночки, співали, розкладали багаття, влаштовували ігри.
    У Греції святкувалися гіацинтії, у Стародавньому Римі – розалії, у Франції – роз’єри і свято конвалій.
    Особливо багато квіткових свят було в Китаї та Японії: у лютому – свято цвітіння слив, у березні – цвітіння персиків, у квітні – вишень, у червні – півонії, у жовтні – хризантем і свято червоніючого листя . У свята відповідними квітами прикрашали будинки, одяг, коней, лунала музика, поети писали вірші на довгих паперових стрічках, які чіпляли на квітучі дерева й кущі.
    На землі сила силенна квітів, але в кожного народу є найулюбленіші – це квіти рідного краю. Невід’ємним елементом українського пейзажу з килимом шовкових трав,нешвидкою течією спокійних річок, густими лісами і світлими березовими гаями є ромашки, ніжні конвалії, дзвоники.
    Кілька квіток, що ростуть серед степів, зелених перелісків,світлих дібров України, народ оспівав у піснях. Це маки – гордовиті червоні квіти, що весною тріпотливим килимом вкривають степ. Не менш улюблені – синій барвінок, конвалій, ромашки, волошки. Якщо уважно придивитися до візерунків народного вбрання, рушників тощо, можна впізнати в них обриси чорнобривців, нагідок, горицвіту, соняшників, мальв, барвінку.