Вікі-стаття навчального проекту учня

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 22:59, 29 травня 2013, створена Tanyuska-v (обговореннявнесок) (Висновки)

Перейти до: Навігація, пошук




Назва проекту

"Комедію нам дайте, комедію, що бичує страшною сатирою всіх і сміхом через сльози сміється над пороками"

Автори проекту

Венгеловська Тетяна

Тема дослідження

Проблема влади грошей над долями героїв.

Проблема дослідження

1. Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?

2. У чому полягає зв’язок грошей і влади?

3. у чому головний конфлікт твору?

4.Пояснити символічність назви трагікомедії «Сто тисяч»

Гіпотеза дослідження

Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію «Сто тисяч», він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80—90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». У наш час ця тема залишається актуальною. Люди живуть заради матеріального збагачення, забувши про моральність.

Мета дослідження

1. З'ясувати від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні.

2. Пояснити у чому полягає зв’язок грошей і влади?

3.З'ясувати у чому головний конфлікт твору?

4.Пояснити символічність назви трагікомедії «Сто тисяч»

Результати дослідження

П’єса «Сто тисяч» (друга її назва «Гроші») була створена 1889 року і одразу стала популярною: настільки реалістично зобразив автор деяких типових персонажів українського села, настільки гострою та безкомпромісною була його сатира.Насправді український народ завжди відзначався любов’ю до землі – у фольклорі її називають матінкою, годувальницею… Але Калитка – то дещо інший випадок. Він не стільки любить землю та чесну хліборобську працю на ній, скільки прагне наживи та багатства, йому байдуже, на що доводиться йти заради цієї землі. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: "робітники й собаки надворі повинні буть"; "обіцянка - цяцянка, а дурневі - радість"; "кругом, кругом моє"; "бери і в свого, і в чужого"; "лупи та дай"; "гроші всьому голова"; "Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою..."

Висновки

Драма Карпенка-Карого не втрачає своєї актуальності і за наших часів, бо і зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все. Я вважаю, що п’єса «Сто тисяч» є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам, що Гера-сими Калитки існують, їх багато і вони поміж нас, що треба пам’ятати про те справжнє та одвічне, що є в житті людини, про те, що має цінність завжди. Треба пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч»…

Корисні ресурси

http://uk.wikipedia.org/wiki/Карпенко-Карий – відомості про автора .

http://school.xvatit.com/index.php/title=Іван_Карпенко-Карий_«Сто_тисяч» - критичні відомості про п’єсу Карпенка - Карого

http://www.ukrcenter.com/Література/Іван-Карпенко-Карий/20654/Сто-Тисяч - електронний варіант п’єси Карпенка - Карого