Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії

Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії України та правознавства (з власного досвіду роботи)

Практика викладання історії в школі засвідчує, що проблемі формування національної культури приділяється належна увага. Але, на превеликий жаль, майже відсутні програми, методичні посібники, підручники, де була б актуалізована проблема виховання в учнів національної культури. Все це визначає актуальність дослідження, яке спрямоване на пошук і визначення шляхів та методичних засад формування національної культури учнів у процесі вивчення шкільних курсів історії та правознавства у 7-9 класах.

З досвіду роботи можна зазначити, що при апробації ефективності інтерактивних методів навчання при формуванні національної культури, серед учнів проводилося анкетування по виявленню знань про інтерактивне навчання (Додаток 1). За результатами анкетування було виявлено, що 20% учнів чули поняття «інтерактивні методи навчання», але не знають його змісту; 65% - не знають, що це за поняття; 15% - змогли дати орієнтовне визначення поняття. При не розумінні учнів поняття «інтерактивні методи навчання» 93 % опитаних дітей відповіли, що їм подобається, коли на уроках вчителі пропонують об’єднуватися у групи, працювати в парах, використовують ігрові форми роботи. Для виявлення рівнів сформованості національної культури, було розроблено анкету (Додаток 2, 3). На основі отриманих результатів анкетування, бесід, спостереження, було визначено, що в більшості учнів, низький і середній рівень сформованості національної культури.

Результати анкетувань показало, що існує проблема національного виховання в сучасній школі. Перед вчителем історії України стоїть важливе завдання - виховати патріота держави. Стає зрозумілим, що цього можна досягти лише проводячи для дітей цікаві уроки з використанням інтерактивних методів навчання. Досвід проведених мною уроків у 7-9 класах з використанням інтерактивних методів свідчать про неабияке прагнення учнів використовувати різні форми та методи роботи: «Прес», «Моя позиція», «Мікрофон», «Акваріум», «Ажурна пилка», «Два-чотири - всі разом», оргдіалог, «Розумовий штурм», «Карусель», «Аукціон», конкурси, вікторини, прес-конференція, інтерв'ю, семінар, робота в парах, роботи в групах, рольові ігри, дискусії. У цій роботі я хочу поділитися досвідом найбільше використовуваних інтерактивних методів у 7-9 класах.

Метод «АКВАРІУМ» Клас поділено на три групи. Кожна з груп отримує завдання та необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр класу та обговорює питання запропоноване вчителем уголос. Інші групи спостерігають мовчки. Зачитується завдання, обговорюється, приймається рішення. Кожна група по черзі обговорює своє завдання. В кінці діяльності кожна група, все сказане нею обговорюється класом. Наприклад (історія України 8 клас) Запитання. Утворення козацької республіки - Запорізької Січі. Козацькі клейноди. Завдання групам. ГРУПА 1. Як утворилася козацька республіка - Запорізька Січ? Пригадайте, що таке республіка, її ознаки. ГРУПА 2. Ознайомтеся з поняттями «Кіш», «Гетьман», «Козацька старшина». Схематично охарактеризуйте політичний устрій Війська Запорізького. ГРУПА 3. Дайте характеристику козацьких клейнодів. Поясніть значення відзнак та атрибутів влади української козацької старшини ХVІ-ХVІІІ століття: корогва, литаври, булава, бунчук, пірнач, військова печатка, каламар.

Метод «АЖУРНА ПИЛКА» Клас поділяється на 5 груп. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було б чітко та зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів. Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп. Завдання експертної групи - здійснити обмін інформацією. В кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновки.

Порядок роботи в домашніх групах: 1. Кожна група отримує завдання для вивчення. 2. У групі обираються тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання. Порядок роботи в експертних групах: 1. Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалася ним у «домашній» групі. 2. По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію. Повернувшись до «домашніх» груп, учень має поділитися інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.

Наприклад (історія України 7 клас). Питання. «Впровадження християнства, як державної релігії». Завдання групам: Група І. Визначити передумови і причини прийняття християнства в Київській державі. Група ІІ. Дайте характеристику першої релігійної реформи Володимира Святославовича і впровадження ним шестибожія. Група ІП. З'ясуйте, чому Володимир надав перевагу християнству серед інших релігій. Група 4. Опишіть процес хрещення Русі 988/989 р. Група 5. Проаналізуйте історичне значення запровадження християнства в Київській державі. Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють причини, процес хрещення та його наслідки і історичне значення для держави. Пов'язують із сьогоденням, яке значення християнство відіграє сьогодні в Україні. Підбивають підсумок. Розв'язують проблемні завдання.

Метод «МОЯ ПОЗИЦІЯ» У класі, на вільному від парт місці, де учні необмежені рухом позначуємо місця «так», «ні», «не знаю». Учні опрацьовують певне проблемне питання і займають «свою» позицію стосовно запитання, заданого вчителем.

Наприклад. (Історія України 9 клас). Тема: «Національно визвольний рух на західно-українських землях під час революції 1848-1849 р.р. в Австрійській імперії».

Учні аналізують в групах перебіг подій революції квітень - листопад 1848 р.. і утворення Головної Руської Ради. Учитель ставить проблемне запитання: «Відомий український історик М. Грушевський оцінюючи діяльність Головної Руської Ради називав її першим національним урядом. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?» Учні займають свою позицію в класній кімнаті, обґрунтовуючи її з вчителем. Якщо в класній кімнаті немає можливості рухатися, учні демонструють свою позицію, використовуючи кольорові картинки.

Метод «РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ». Робота в малих групах 4-6 чоловік, як правило проводиться з метою набуття навичок спілкування і співпраці. Всього створюється 5 груп. Групи отримують конкретне завдання.

Наприклад (історія України в 8 класі) Питання. «Національно - визвольні повстання українського народу 20-30-х р.р. XVII століття».

Завдання групам: Група 1. Як і чому фортецю Кодах 1635 р. було зруйновано козаками. Група 2. Дайте характеристику національно - визвольним повстанням 1637-1638 р.р. під час керівництва П.Павлюка, Я.Острянина, О.Гуні. Група 3. У результаті яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію1638 року...» і що вона передбачає. Порівняйте її з Куруківською угодою і визначте, у чому полягає їхня відмінність. Група 4. Чому і як розгорнувся новий етап повстання в 30 роках ХVІІ століття. Що таке «золотий спокій». Група 5. Які особливості і результати повстань 20-30 років XVII століття? Опрацьовані питання учні висвітлюють перед іншими групами. Учні вчаться виділяти головне, занотовувати ключові моменти (складати конспект). Дати, прізвища, незрозумілі поняття, слова застосуються на дошці одним із членів групи. Одне одному ставлять перехресні запитання. Кожна група в кінці робить висновок. При вивчення історії Запорізької Січі, а саме теми «Виникнення козацтва та Запорозької Січі», для покращення рівня сформованості національної культури було вирішено розробити ряд інтерактивних форм проведення уроків, які включають в себе «мозковий штурм», рольові ігри, «метод мікрофону, роботу в групах (Додаток 4). Вони сприяють активізації особистості, виявленню її індивідуальних особливостей, нахилів, здібностей, задоволенню інтелектуальних потреб, допомагають на основі рольвої практики виховати дітей у дусі національних традицій, сприяють високому емоційному піднесенню, що в свою чергу призводить до стійкого засвоєння народних почуттів, ідеалів, культурного досвіду.

Важливість вивчення цієї теми полягає в тому, що саме українське козацтво було праобразом сучасної демократичної України. Саме в цьому суспільстві можна побачити справжніх патріотів, воїнів, синів своєї Батьківщини. Для поглиблення теоретичних знань школярів найдоцільніше використовувати роботу в групах. При цьому учні набувають постійних вмінь та навичок. Для викладу матеріалу було використано інтерактивну лекцію, такі засоби як індивідуальні та групові картки із завданням, що дають можливість краще розглянути певне історичне явище або проблему та набути навичок порівнювати та узагальнювати. Також використовувалися таблиці та портрети, що сприяють формуванню образів, уявлень, розвитку абстрактного мислення та уявлення тогочасних реалій. Учні також мали змогу використовувати додаткову наукову літературу для виконання поставлених завдань. На уроці правознавства можна використовувати роботу в групах та парах. Наприклад, пропоную учням прочитати статтю 36 Конституції України і запитую, що озна¬чає її положення “Громадяни... мають право на свободу об’єднання”, чим відрізняються громадські організації від державних органів, а чим - політичні партії від громадських орга¬нізацій. Зауважую, що учні як повноправні громадяни також мають право на об’єднання і створення власної організації - дитячої чи молодіжної. Зазначаю, як це зробити в рамках чинного законодавства, присвячується наступний етап їхньої діяльності на уроці.

Для виконання завдання запрошую учнів об’єднатись у п’ять малих груп і пропоную прочи¬тати положення законодавства, наведені у підручнику (із Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (статті 2, 4, 5, 6), із Закону України “Про об’єднання громадян” (статті 9, 10, 13, 14, 15, 18). Обговоріть, чи зрозуміли учні:

— Хто і навіщо може об’єднуватись у молодіжні і дитячі організації? — Хто може виступати засновниками і членами організації? — Де можуть бути створені організації (з яким статусом)? — Хто приймає рішення про створення організації? — Що записують у Статуті організації? — Що таке легалізація і що таке реєстрація організації? — Що таке символіка організації і хто її створює ?

Потім надаю кожній групі окреме завдання (краще написати їх на картках): перші чотири групи “створюватимуть” молодіжну або дитячу громадську організацію, а п’ята — представлятиме громадян поза громадськими організаціями. Після проведення контролю знань, анкетування, бесід було виявлено значне підвищення рівня сформованості рівня національної культури. Проведена робота на уроках історії України дає підставу стверджувати, що використання інтерактивних методів навчання, дотримання педагогічних умов формування національного виховання в учнів сприяють підвищенню рівнів сформованості національної культури і національного виховання.