Антифранцузькі коаліції

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 13:26, 31 липня 2013, створена Svetickushnerova (обговореннявнесок)

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук
Антифранцузькі коаліції
І

1792 1797

Австрія, Прусія, Англія, Голландія, Іспанія, Португалія, Неаполітанське королівство, Сардінія, Папська держава 1792 р. Французи оголосили війну Австрії. До Австрії приєдналася Прусія. Перші поразки революційної армії. Заклик Законодавчих зборів: «Вітчизна в небезпеці!». "Марсельєза".

Битва при Вальмі (20.09.1792) – перша перемога революційної Франції, зупинили просування прусської до Парижу. В цей день почав роботу Національний Конвент, проголосив республіку. Францію звільнено, почали захоплення Священної Римської Імперії.

1793 р наступ австрійців. Битва при Нервінде (18.03.1793) поразка французів у Нідерландах.

1794 р - перша антифранцузька коаліція зазнала останньої поразки.

1795 р. Франція Базельський мир з Пруссією ( до Франції відійшли землі лівого берега Рейну). Іспанія мир, і перша антифранцузька коаліція розпалась.

Але Австрія вирішила й далі вести війну, а Англія допомагала їй грішми.

1796-1787 Італійський похід генерала Бонапарта: 30 тис. французів, 80-тисячна армія Австрії. Швидкість наступу з навальністю ударів, дали перемогу.

17 жовтня 1797 р. Кампоформіоський мир: Франція здобула Бельгію, Ломбардію з сусідніми країнами та лівий берег Рейну. Італія - залежні від Франції республіки. Швейцарія та Голландія також перетворилися на залежні від Франції республіки. Проте головний ворог - Англія залишалася невразливою.

ІІ

1798 1801

Австрія, Англія, Росія, Туреччина, Неаполітанське королівство, Португалія 1798-1799 pp. Битва біля пірамід (21.07.1798) перемога Бонапарта над турецько-єгипетськими військами. Але похід у Єгипет і Сирію проти Англії закінчився повним провалом.

Битві біля мису Абукір (01.08.1798) англійський адмірал Нельсон знищив французький флот.

1799 р перехід російських військ через Альпи (О.Суворов), перемоги Росії в Італії. Але потім Росія програла в Швейцарії та Голландії, і вийшла з коаліції.

Другий італійський похід: Битва при Маренго (14.06.1800) очолив перший Консул (9.11.1799- Консульство) капітуляція австрійської армії в Італії.

Поразка Австрії при Гогенліндені (03.12.1800) на Рейні.

Лютневільський мир: Франція отримала Бельгію, незалежність Швейцарії та Голандії (фактично підкорялися Франції)

Першою регулярна армія в Європі. Вільні селяни, які отримали землю, а не з найманців. Командири, призначені на посади завдяки власним здібностям, а не дворянському походженню.

1802 р. Ам‘єнська мирна угода з Англією.

ІІІ

1805

антинаполео-нівська

Австрія, Англія, Росія, Неаполітанське королівство, Швеція

Англійський флот біля мису Трафальгар (21.10.1805), очолюваний адміралом Нельсоном, завдав поразки французькому та Іспанському флотам. «Якщо я за 15 днів не буду в Лондоні, то я маю бути в середині листопада у Відні».

Вирішальна перемога над австрійською та російською арміями під Ульмом (20.10. 1805) Аустерліцем (02.12.1805). Австрія визнала свободу дій в Італії, Німеччині, погодитися на загарбання ним Венеції. 1806 р - ліквідація Священної Римської імперії.

ІV

1806 1807

Англія, Прусія, Росія, Саксонія 1806 p. французи вдерлися до Пруссії та протягом 19 днів вщент розбили прусську армію у битвах біля Єни та Ауерштадта (14.10.1806). Декрет про континентальну блокаду, який забороняв усім залежним від Франції державам вести торгівлю з Англією.

Російські війська поразки біля Прейсіш – Ейлау (07-08.02.1807) та Фрідланду (14.06.1809). Тільзітський мир приєднання до континентальної блокади. Німеччина - Вестфальське королівство, Герцогство Варшавське.

1808 р. вторгся до Іспанії, Жозеф Бонапарт - король. Народна партизанська війна. Французькі війська залишили Іспанію лише в 1813 р.

Португалія окупована французами.

V

1809

Англія, Австрія Битву при Анперні Наполеон програв, але у битві при Ваграмі (05.07.1809) поразка Австрії. Шенбурнський мир: До Франції приєднано Істрію, Трієст, Далмацію, а згодом - Папську область, Голландію, Німецьке узбережжя Північного моря. Маріонеткові держави, якими правили родичі імператора.
1812 У червні 1812 р. 400-тисячна французька армія вторглась у Російську імперію і рушила на Москву. Російська армія, поступаючись чисельно, уникала вирішальної битви. Її командувач М. І. Кутузов прагнув заманити французів у глиб Росії, розтягнути їхні комунікації. Головна битва відбулася під Бородіном 26 серпня1812 p., одначе жодна сторона не спромоглася здобути в ній вирішальну перемогу і знищити противника. Наполеон вступив до Москви, але російський імператор відмовився підписувати мирну угоду. Тим часом російська армія здійснила блискучий маневр: заступила французам шлях у незруйновані райони Російської імперії. З настанням холодів наполеонівська армія вимушена була залишити місто і рушити на захід. Переслідування російських військ, дошкульні атаки партизан і нестерпні морози перетворили армію імператора на деморалізований, голодний натовп. Зрозумівши, що врятувати гинучу армію неможливо, Наполеон кинув її та повернувся до Парижа.

1813 1814

Росія, Австрія, Прусія, Англія, Іспанія, Португалія Наполеон відкидав можливість будь-яких поступок.

Битва під Лейпцигом 16- 19 жовтня 1813 р. У "битві народів" проти 190 тис. французів виступило до 300 тис. союзницьких військ (Росії, Пруссії, Австрії та Швеції) з 1370 гарматами. Втрати з обох сторін сягнули 140 тис. вояків, у тому числі до 60 тис. французів і 38 тис. росіян.

31 березня 1814 р вони ввійшли до Парижа. Наполеон заслали о. Ельба біля берегів Італії. Людовік XVIII(1814-1824) Паризький мир 1814 p.,за яким Франція поверталася до кордонів 1792 р.

VІІ

1815

Росія, Австрія, Прусія, Англія, Іспанія, Португалія, Швеція "Сто днів" Наполеона

У березні 1815 р. висадився на півдні Франції та рушив на Париж.

Наполеон розпочав похід на Бельгію.

18 червня 1815 р. Ватерлоо.

22 червня, після стоденного правління. Наполеон змушений був удруге зректися престолу, а після цього здався в полон та був засланий на о. Св. Єлени в Атлантичному океані під охорону англійців, де й помер 5 травня 1821 р. за загадкових обставин.