Відмінності між версіями «ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВ? В Х—ХV ст.»
Матеріал з Iteach WIKI
(→ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х—ХV ст.) |
(→ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х—ХV ст.) |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
|<p align=center>'''Папа'''</p> | |<p align=center>'''Папа'''</p> | ||
|<p align=center>'''Патріарх'''</p> | |<p align=center>'''Патріарх'''</p> | ||
| + | |- | ||
|colspan=2 |<p align=center>(виборні посади)</p> | |colspan=2 |<p align=center>(виборні посади)</p> | ||
|- | |- | ||
| Рядок 48: | Рядок 49: | ||
|} | |} | ||
| − | Аврелій Августин – єпископ 4-5 ст., написав «Сповідь» - церква посередник між людьми та Богом. | + | '''Аврелій Августин''' – єпископ 4-5 ст., написав «Сповідь» - церква посередник між людьми та Богом. |
| + | |||
Християнізація Європи: франки Хлодвіг 498 р., інші з 5 по 7-8 ст., останні 12-14 ст. | Християнізація Європи: франки Хлодвіг 498 р., інші з 5 по 7-8 ст., останні 12-14 ст. | ||
| + | |||
Сприяло об’єднанню Європи, феодалізації, церква найбільший феодал. | Сприяло об’єднанню Європи, феодалізації, церква найбільший феодал. | ||
| + | |||
Хрестові походи сприяли колонізації європейців та поширення християнства поза межами Європи. | Хрестові походи сприяли колонізації європейців та поширення християнства поза межами Європи. | ||
| + | |||
5-6 ст. скориставшись слабкою владою в Італії, посилилася Папська влада. | 5-6 ст. скориставшись слабкою владою в Італії, посилилася Папська влада. | ||
| + | |||
Папа на чолі Римської єпархії(єпископ). | Папа на чолі Римської єпархії(єпископ). | ||
| − | Григорій І Великий умовив лангобардів не нападати на Рим, остаточно назвав Рим містом святого Петра, а себе його спадкоємцем. | + | |
| − | У 756 р. утворилася Папська держава. | + | '''Григорій І Великий''' умовив лангобардів не нападати на Рим, остаточно назвав Рим містом святого Петра, а себе його спадкоємцем. |
| − | (При підтримці франкського короля Пипіна Короткого, Карлу Великому Папа надав титул імператора). | + | |
| − | Після розпаду імперії Карла Великого папство потрапило під владу німецьких імператорів. | + | У 756 р. утворилася Папська держава. (При підтримці франкського короля Пипіна Короткого, Карлу Великому Папа надав титул імператора). |
| + | |||
| + | Після розпаду імперії Карла Великого папство потрапило під владу німецьких імператорів. | ||
| + | |||
Вони почали призначати єпископів (інвеститура), що призвело до продажу церковних посад (симонія). | Вони почали призначати єпископів (інвеститура), що призвело до продажу церковних посад (симонія). | ||
| − | 1054 р церква розкололася(схизма) на Західну(католицьку) та Східну(православну). | + | 1054 р церква розкололася(схизма) на Західну(католицьку) та Східну(православну). |
| − | Хрестові походи (1096-1270 рр.) | + | |
| + | <p align=center>'''Хрестові походи (1096-1270 рр.)'''</p> | ||
| + | |||
Папа Григорій VІІ («святий чорт») – навів порядок, домовився про розподіл влади з королями. | Папа Григорій VІІ («святий чорт») – навів порядок, домовився про розподіл влади з королями. | ||
| + | |||
Мета походів: спрямувати феодальні міжусобні війни проти мусульман, посилити католицьку церкву. | Мета походів: спрямувати феодальні міжусобні війни проти мусульман, посилити католицьку церкву. | ||
| − | Привід Візантія в кін 11 ст. попросила допомогу проти турків-сельджуків. Папа | + | |
| − | Перший 1096-1099 - селянський похід, розгромлено, рицарський - засновано рицарські держави в Сирії та Палестині | + | Привід Візантія в кін 11 ст. попросила допомогу проти турків-сельджуків. Папа '''Урбан ІІ''' закликав визволити Гроб Господній. |
| − | Другий (1147-1149) рогромлений турками, | + | |
| − | Третій (1189-1192) очолили нім. Фрідріх І Барбароса, фрн. Філіпп ІІ Август, анг Ричард І Левове Серце пересварилися, поразка. | + | '''Перший''' 1096-1099 - селянський похід, розгромлено, рицарський - засновано рицарські держави в Сирії та Палестині |
| − | Четвертий (1202-1204) підбурені веніціанськими купцями пограбували християнську Візантію. | + | |
| − | П’ятий-восьмий не мали значного успіху. | + | '''Другий''' (1147-1149) рогромлений турками, |
| − | Орден – католицькі громади зі статутом | + | |
| + | '''Третій''' (1189-1192) очолили нім. Фрідріх І Барбароса, фрн. Філіпп ІІ Август, анг Ричард І Левове Серце пересварилися, поразка. | ||
| + | |||
| + | '''Четвертий''' (1202-1204) підбурені веніціанськими купцями пограбували християнську Візантію. | ||
| + | |||
| + | '''П’ятий-восьмий''' не мали значного успіху. | ||
| + | |||
| + | '''Орден''' – католицькі громади зі статутом. | ||
| + | |||
Керував орденом великий магістр чи генерал, їх обирало духовенство і затверджував папа. | Керував орденом великий магістр чи генерал, їх обирало духовенство і затверджував папа. | ||
| − | Найстаріший католицький орден – Бенедиктський. Його заснував святий Бенедикт Нурсійський У 530 році у місті Монте-Касіно (Італія). Монахи цього ордену проводили своє життя в молитвах та у фізичній праці. Їх девиз: ”МОЛИСЬ І ПРАЦЮЙ!” Саме бенедиктинці заклали знамениті виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина). Саме вони привчили європейців до споживання фруктів, горіхів, городніх та лікарських рослин. | + | |
| − | Бернардинський орден названий на честь відомого церковного натхненника Другого Хрестового походу – Бернарда Клервоського. | + | Найстаріший католицький орден – '''Бенедиктський.''' Його заснував святий Бенедикт Нурсійський У 530 році у місті Монте-Касіно (Італія). Монахи цього ордену проводили своє життя в молитвах та у фізичній праці. Їх девиз: ”МОЛИСЬ І ПРАЦЮЙ!” Саме бенедиктинці заклали знамениті виноградники в Бургундії (Франція) та в долині Рейну (Німеччина). Саме вони привчили європейців до споживання фруктів, горіхів, городніх та лікарських рослин. |
| − | Францисканці — римо-католицький орден Жебраків. Був заснований у 1209 році в Італії сином звичайного купця Франциском Асізьким. Вони вели мандрівне життя, завзято боролися проти єретиків. | + | |
| − | В Іспанії у 1215 році був заснований Домініканський орден. Його символ – собака із запаленим смолоскипом у пащі. Тому домініканців називали | + | '''Бернардинський''' орден названий на честь відомого церковного натхненника Другого Хрестового походу – Бернарда Клервоського. |
| + | |||
| + | '''Францисканці''' — римо-католицький орден Жебраків. Був заснований у 1209 році в Італії сином звичайного купця Франциском Асізьким. Вони вели мандрівне життя, завзято боролися проти єретиків. | ||
| + | |||
| + | В Іспанії у 1215 році був заснований '''Домініканський орден'''. Його символ – собака із запаленим смолоскипом у пащі. Тому домініканців називали | ||
“псами господніми”. Орден віддавався боротьбі з єресями (вченнями, що заперечують основні положення церкви). | “псами господніми”. Орден віддавався боротьбі з єресями (вченнями, що заперечують основні положення церкви). | ||
| + | |||
У період Хрестових походів виникли також духовно –рицарські ордени. | У період Хрестових походів виникли також духовно –рицарські ордени. | ||
| − | Найвідоміши з них були: орден госпітальєрів – він об’єднуав монахів “госпіталю” – притулку для хворих і убогих. Пізніше їх стали називати мальтійцями (бо пересилилися на острів Мальту). | + | |
| − | Орден тамплієрів – перший осідок яких з’вився в Єрусалімі – в місці , де колись стояв храм єврейського царя Соломона. 1312 р Філіпп ІV Красивий знищив з папою Климентом V орден тамплієрів. | + | Найвідоміши з них були: орден '''госпітальєрів''' – він об’єднуав монахів “госпіталю” – притулку для хворих і убогих. Пізніше їх стали називати '''мальтійцями''' (бо пересилилися на острів Мальту). |
| − | Орден тевтонців – німецького походження, заснований у 12 ст. | + | |
| + | '''Орден тамплієрів''' – перший осідок яких з’вився в Єрусалімі – в місці , де колись стояв храм єврейського царя Соломона. 1312 р Філіпп ІV Красивий знищив з папою Климентом V орден тамплієрів. | ||
| + | |||
| + | '''Орден тевтонців''' – німецького походження, заснований у 12 ст. | ||
==Візантія== | ==Візантія== | ||
