Відмінності між версіями «ЄВРОПА ВІД ВЕЛ?КОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Революція 1848-1849 рр.) |
(→Революція 1848-1849 рр.) |
||
| Рядок 694: | Рядок 694: | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Франція</p> | |<p align=center>Франція</p> | ||
| − | |Економічне зростання 30-40-х pp. ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація. | + | |valign="top"|Економічне зростання 30-40-х pp. ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація. |
Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод. | Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод. | ||
|22 лютого 1848 р. у Парижі демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон. Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана. | |22 лютого 1848 р. у Парижі демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон. Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана. | ||
| Рядок 715: | Рядок 715: | ||
В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці. | В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці. | ||
| − | |Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин. | + | |valign="top"|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин. |
22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині робітників пропонувалося вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування. | 22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині робітників пропонувалося вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування. | ||
| Рядок 730: | Рядок 730: | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Італія</p> | |<p align=center>Італія</p> | ||
| − | |Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття". | + | |valign="top"|Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття". |
У Римській області світська влада папи. | У Римській області світська влада папи. | ||
| Рядок 739: | Рядок 739: | ||
До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи. | До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи. | ||
| − | |12 січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення. | + | |valign="top"|12 січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення. |
Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів. | Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів. | ||
| Рядок 754: | Рядок 754: | ||
На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо. | На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо. | ||
| − | |Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду". | + | |valign="top"|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду". |
У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів. | У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів. | ||
| Рядок 778: | Рядок 778: | ||
Революційні події у Франції та Італії | Революційні події у Франції та Італії | ||
| − | |18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна. | + | |valign="top"|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна. |
Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861 оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали. | Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861 оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали. | ||
У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом. | У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом. | ||
| − | |Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства повернула владу папі римському. | + | |valign="top"|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства повернула владу папі римському. |
Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів). 22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців. | Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів). 22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців. | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Австрія</p> | |<p align=center>Австрія</p> | ||
| − | |Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці. | + | |valign="top"|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці. |
Відсталість, кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку. | Відсталість, кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку. | ||
| Рядок 806: | Рядок 806: | ||
Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права. | Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права. | ||
12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання. | 12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання. | ||
| − | |У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині. | + | |valign="top"|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині. |
Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині. | Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині. | ||
|} | |} | ||
