Відмінності між версіями «ЄВРОПА ВІД ВЕЛ?КОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(Революція 1848-1849 рр.)
(Революція 1848-1849 рр.)
Рядок 548: Рядок 548:
 
{| border="1" cellpadding="2"
 
{| border="1" cellpadding="2"
 
|
 
|
|<p align=center>Франція</p>
 
|<p align=center>Італія</p>
 
|<p align=center>Німеччина</p>
 
|<p align=center>Австрія</p>
 
|-
 
 
|<p align=center>Причини</p>
 
|<p align=center>Причини</p>
|valign="top" Економічне зростання 30-40-х pp.  ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація.
+
|<p align=center>Хід</p>
Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод.
+
|<p align=center>Наслідки</p>
|valign="top" 38 самостійних держав.
+
+
Митні кордони
+
 
+
Економічна криза 1847 р
+
 
+
Феодальні повинності.
+
 
+
 
+
Опозиція політичних і соціально-економічних перетворень.
+
Ліберали загальноімперський станово-представницький орган, поширення митного союзу, ліквідації привілеїв поміщиків.
+
+
Помірковані єдиної німецької держави у формі конституційної монархії.
+
+
Радикали боролися за об'єднання Німеччини і проголошення республіки, ліквідацію станових привілеїв, покращання матеріального становища.
+
 
+
Революційні події у Франції та Італії
+
|valign="top" Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття".
+
 
+
У Римській області світська влада папи.
+
 
+
Королівство обох Сицилій (його континентальну частину за давньою звичкою називали Неаполітанським королівством) під владою іспанської гілки роду Бурбонів, найвідсталіша частина, де зберігалися феодальні відносини.
+
 
+
Ліберали: парламентську форму правління, громадянських і політичних прав. Революційних подіях брали участь більшість верств населення - ліберальне дворянство та підприємці, студентство, ремісники, робітники, селяни, міська біднота.
+
 
+
До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи.
+
|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці.
+
 
+
Відсталість,  кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку.
+
 
+
Абсолютна монархія
+
 
+
Політика  Меттерніха  (з 1809-1848 pp.) придушувалася будь-яка вільна думка. Розпалювання національної ворожнечі між народами імперії. Імператор Франц: "Мої народи чужі один одному: тим краще. Вони не хворіють одночасно на ті самі хвороби... Я ставлю угорців в Італію, італійців в Угорщину, кожен стереже свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять одинодного. З їхньої неприхильності народжується порядок, з їхньої ворожнечі - загальний мир".
+
 
+
Економічна криза 1846 р: 3 неврожайних інфляція, зростання цін на хліб і картоплю, безробіття.
+
 
|-
 
|-
|<p align=center>Хід</p>
+
|<p align=center>Франція</p>
 +
|Економічне зростання 30-40-х pp.  ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація.
 +
Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод.
 
|22 лютого 1848 р. у Парижі  демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон.  Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана.
 
|22 лютого 1848 р. у Парижі  демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон.  Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана.
  
Рядок 612: Рядок 574:
  
 
В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці.  
 
В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці.  
|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна.  
+
|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин.
  
Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861 оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали.
+
22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині  робітників пропонувалося вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування.  
  
У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом.
+
23-26 червня Париж знов охопило повстання. З метою придушення повстання Установчі збори надали диктаторських повноважень військовому міністрові, генералові Кавеньяку, відомому своєю жорстокістю в боротьбі проти народу Алжиру. Повстання було жорстоко придушене.
 +
 +
28 червня генерал Кавеньяк сформував новий уряд Франції. 4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки. На чолі держави стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Підтримка фінансова і торговельно-промислова буржуазія, значна частина робітників (проти Кавеньяка),  селянство (вірили що захищатиме інтереси дрібних землевласників).
 +
 
 +
У травні 1849 р. відбулися вибори до Законодавчих зборів. 2/3 місць у них дістали монархісти.
 +
 
 +
2 грудня 1851 р. Луї-Наполеон учинив державний переворот. З допомогою армії він захопив столицю та розпустив парламент. Після проведення плебісциту 21 грудня 1851 р. Луї-Наполеон отримав усю повноту влади, а також право видання нової конституції. 14 січня 1852 р. Конституція: вся повнота влади переходила до президента, якого обирали строком на 10 років.
 +
 
 +
2 грудня 1852 p., Друга імперія, що проіснувала 18 років.
 +
|-
 +
|<p align=center>Італія</p>
 +
|Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття".  
 +
 
 +
У Римській області світська влада папи.  
 +
 
 +
Королівство обох Сицилій (його континентальну частину за давньою звичкою називали Неаполітанським королівством) під владою іспанської гілки роду Бурбонів, найвідсталіша частина, де зберігалися феодальні відносини.
 +
 
 +
Ліберали: парламентську форму правління, громадянських і політичних прав. Революційних подіях брали участь більшість верств населення - ліберальне дворянство та підприємці, студентство, ремісники, робітники, селяни, міська біднота.
 +
 
 +
До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи.  
 
|12  січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення.  
 
|12  січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення.  
  
Рядок 632: Рядок 613:
  
 
На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо.
 
На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо.
|
+
|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду".
У березні 1847 р. у Відні, Празі, Пешті голодні бунти.
+
Опозиція:  ліберальна інтелігенція, підприємці, студенти,  національна опозиція народів пригноблених Імперією.
+
  
13 березня 1848 р. у столиці Австрії Відні розпочалися маніфестації під гаслами: "Конституція!", "Свобода!", "Геть Меттерніха!". Імператор Фердинанд скликати рейхстаг (парламент) і ввести конституцію. Меттерніха відправили у відставку.
+
У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів.
  
У квітні проект конституції Австрійської імперії: слова, друку, зборів, відповідальність уряду перед парламентом. Але ігнорувалися національні інтереси народів,  Парламент мав складатися з двох палат - аристократичного сенату і палати депутатів. Виборче право лише для власників нерухомості та збереження всієї повноти виконавчої влади за імператором. Таку конституцію було сприйнято як спробу відновлення абсолютизму.
+
Об'єднання німецьких держав у єдину національну державу не відбулося.
 
+
Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права.
+
12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання.
+
 
|-
 
|-
|<p align=center>Наслідки</p>
+
|<p align=center>Німеччина</p>
|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин.
+
|38 самостійних держав.
 +
 +
Митні кордони
  
22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині  робітників пропонувалося  вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування.
+
Економічна криза 1847 р
  
23-26 червня Париж знов охопило повстання. З метою придушення повстання Установчі збори надали диктаторських повноважень військовому міністрові, генералові Кавеньяку, відомому своєю жорстокістю в боротьбі проти народу Алжиру. Повстання було жорстоко придушене.
+
Феодальні повинності.
+
28 червня генерал Кавеньяк сформував новий уряд Франції. 4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки. На чолі держави стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Підтримка фінансова і торговельно-промислова буржуазія, значна частина робітників (проти Кавеньяка),  селянство (вірили що захищатиме інтереси дрібних землевласників).
+
  
У травні 1849 р. відбулися вибори до Законодавчих зборів. 2/3 місць у них дістали монархісти.
 
  
2 грудня 1851 р. Луї-Наполеон учинив державний переворот. З допомогою армії він захопив столицю та розпустив парламент. Після проведення плебісциту 21 грудня 1851 р. Луї-Наполеон отримав усю повноту влади, а також право видання нової конституції. 14 січня 1852 р. Конституція: вся повнота влади переходила до президента, якого обирали строком на 10 років.
+
Опозиція політичних і соціально-економічних перетворень.  
 +
Ліберали загальноімперський станово-представницький орган, поширення митного союзу, ліквідації привілеїв поміщиків.
 +
 +
Помірковані єдиної німецької держави у формі конституційної монархії.
 +
 +
Радикали боролися за об'єднання Німеччини і проголошення республіки, ліквідацію станових привілеїв, покращання матеріального становища.
  
2 грудня 1852 p.,  Друга імперія, що проіснувала 18 років.
+
Революційні події у Франції та Італії
|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду".
+
|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна.  
  
У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів.
+
Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861  оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали.
  
Об'єднання німецьких держав у єдину національну державу не відбулося.
+
У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом.
 
|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства  повернула владу папі римському.  
 
|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства  повернула владу папі римському.  
  
 
Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів).  22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців.
 
Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів).  22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців.
 +
|-
 +
|<p align=center>Австрія</p>
 +
|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці.
 +
 +
Відсталість,  кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку.
 +
 +
Абсолютна монархія
 +
 +
Політика  Меттерніха  (з 1809-1848 pp.) придушувалася будь-яка вільна думка. Розпалювання національної ворожнечі між народами імперії. Імператор Франц: "Мої народи чужі один одному: тим краще. Вони не хворіють одночасно на ті самі хвороби... Я ставлю угорців в Італію, італійців в Угорщину, кожен стереже свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять одинодного. З їхньої неприхильності народжується порядок, з їхньої ворожнечі - загальний мир".
 +
 +
Економічна криза 1846 р: 3 неврожайних інфляція, зростання цін на хліб і картоплю, безробіття.
 +
|У березні 1847 р. у Відні, Празі, Пешті голодні бунти.
 +
Опозиція:  ліберальна інтелігенція, підприємці, студенти,  національна опозиція народів пригноблених Імперією.
 +
 +
13 березня 1848 р. у столиці Австрії Відні розпочалися маніфестації під гаслами: "Конституція!", "Свобода!", "Геть Меттерніха!". Імператор Фердинанд скликати рейхстаг (парламент) і ввести конституцію. Меттерніха відправили у відставку.
 +
 +
У квітні проект конституції Австрійської імперії: слова, друку, зборів, відповідальність уряду перед парламентом. Але ігнорувалися національні інтереси народів,  Парламент мав складатися з двох палат - аристократичного сенату і палати депутатів. Виборче право лише для власників нерухомості та збереження всієї повноти виконавчої влади за імператором. Таку конституцію було сприйнято як спробу відновлення абсолютизму.
 +
 +
Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права.
 +
12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання.
 
|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині.
 
|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині.
  
 
Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині.
 
Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині.
 
|}
 
|}

Версія за 20:21, 25 серпня 2013