Відмінності між версіями «ЄВРОПА ВІД ВЕЛ?КОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.»

Матеріал з Iteach WIKI
Перейти до: Навігація, пошук
(→‎Російська імперія)
(→‎Революція 1848-1849 рр.)
Рядок 546: Рядок 546:
  
 
==Революція 1848-1849 рр.==
 
==Революція 1848-1849 рр.==
 +
 +
{| border="1" cellpadding="2"
 +
|
 +
|<p align=center>Франція</p>
 +
|<p align=center>Франція</p>
 +
|<p align=center>Франція</p>
 +
|-
 +
|<p align=center>Причини</p>
 +
|Економічне зростання 30-40-х pp.  ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація.
 +
Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод.
 +
|38 самостійних держав.
 +
 +
Митні кордони
 +
 +
Економічна криза 1847 р
 +
 +
Феодальні повинності.
 +
 +
 +
Опозиція політичних і соціально-економічних перетворень.
 +
Ліберали загальноімперський станово-представницький орган, поширення митного союзу, ліквідації привілеїв поміщиків.
 +
 +
Помірковані єдиної німецької держави у формі конституційної монархії.
 +
 +
Радикали боролися за об'єднання Німеччини і проголошення республіки, ліквідацію станових привілеїв, покращання матеріального становища.
 +
 +
Революційні події у Франції та Італії
 +
|Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття".
 +
 +
У Римській області світська влада папи.
 +
 +
Королівство обох Сицилій (його континентальну частину за давньою звичкою називали Неаполітанським королівством) під владою іспанської гілки роду Бурбонів, найвідсталіша частина, де зберігалися феодальні відносини.
 +
 +
Ліберали: парламентську форму правління, громадянських і політичних прав. Революційних подіях брали участь більшість верств населення - ліберальне дворянство та підприємці, студентство, ремісники, робітники, селяни, міська біднота.
 +
 +
До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи.
 +
|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці.
 +
 +
Відсталість,  кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку.
 +
 +
Абсолютна монархія
 +
 +
Політика  Меттерніха  (з 1809-1848 pp.) придушувалася будь-яка вільна думка. Розпалювання національної ворожнечі між народами імперії. Імператор Франц: "Мої народи чужі один одному: тим краще. Вони не хворіють одночасно на ті самі хвороби... Я ставлю угорців в Італію, італійців в Угорщину, кожен стереже свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять одинодного. З їхньої неприхильності народжується порядок, з їхньої ворожнечі - загальний мир".
 +
 +
Економічна криза 1846 р: 3 неврожайних інфляція, зростання цін на хліб і картоплю, безробіття.
 +
|-
 +
|<p align=center>Хід</p>
 +
|22 лютого 1848 р. у Парижі  демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон.  Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана.
 +
 +
25 лютого 1848 р. Францію проголошено республікою.
 +
 +
Новий уряд:
 +
 +
-  розпустив палати перів і депутатів, скасував дворянські титули,
 +
 +
- вивів із Парижа війська, зняв обмеження для громадян стосовно вступу до Національної гвардії,
 +
 +
-  політичну амністію та відновив свободу слова, друку, зборів.
 +
 +
- скорочено тривалість робочого дня в Парижі з 11 до 10 годин, визнано право на працю (своїм декретом Тимчасовий уряд зобов'язався "забезпечити роботу для всіх громадян"), відкрито національні майстерні для безробітних.
 +
 +
-  встановлено запільне виборче право для чоловіків віком від 21 року (кількість виборців зросла до 9, 3 млн осіб).
 +
 +
У Франції встановився найліберальніший політичний режим у Європі.
 +
 +
В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці.
 +
|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна.
 +
 +
Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861  оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали.
 +
 +
У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом.
 +
|12  січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення.
 +
 +
Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів.
 +
 +
Революційні виступи у Відні →  виступи  у Венеції та Ломбардії. Австрійці вимушені вивести війська з Венеції, де було проголошено республіку і створено Тимчасовий уряд.
 +
 +
18 березня 1848 р. повстання проти австрійців спалахнуло в Мілані.
 +
 +
Це спонукало короля П'ємонту Карла-Альберта 24 березня 1848 р. оголосити війну Австрії. Підтримку оголосили й інші монархи.
 +
 +
Джузеппе Гарібальді, повернувся з загоном своїх прибічників із Південної Америки.
 +
 +
Наприкінці липня 1848 р. австрійці знов окупували Північну Італію.
 +
 +
На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо.
 +
|
 +
У березні 1847 р. у Відні, Празі, Пешті голодні бунти.
 +
Опозиція:  ліберальна інтелігенція, підприємці, студенти,  національна опозиція народів пригноблених Імперією.
 +
 +
13 березня 1848 р. у столиці Австрії Відні розпочалися маніфестації під гаслами: "Конституція!", "Свобода!", "Геть Меттерніха!". Імператор Фердинанд скликати рейхстаг (парламент) і ввести конституцію. Меттерніха відправили у відставку.
 +
 +
У квітні проект конституції Австрійської імперії: слова, друку, зборів, відповідальність уряду перед парламентом. Але ігнорувалися національні інтереси народів,  Парламент мав складатися з двох палат - аристократичного сенату і палати депутатів. Виборче право лише для власників нерухомості та збереження всієї повноти виконавчої влади за імператором. Таку конституцію було сприйнято як спробу відновлення абсолютизму.
 +
 +
Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права.
 +
12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання.
 +
|-
 +
|<p align=center>Наслідки</p>
 +
|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин.
 +
 +
22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині  робітників пропонувалося  вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування.
 +
 +
23-26 червня Париж знов охопило повстання. З метою придушення повстання Установчі збори надали диктаторських повноважень військовому міністрові, генералові Кавеньяку, відомому своєю жорстокістю в боротьбі проти народу Алжиру. Повстання було жорстоко придушене.
 +
 +
28 червня генерал Кавеньяк сформував новий уряд Франції. 4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки. На чолі держави стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Підтримка фінансова і торговельно-промислова буржуазія, значна частина робітників (проти Кавеньяка),  селянство (вірили що захищатиме інтереси дрібних землевласників).
 +
 +
У травні 1849 р. відбулися вибори до Законодавчих зборів. 2/3 місць у них дістали монархісти.
 +
 +
2 грудня 1851 р. Луї-Наполеон учинив державний переворот. З допомогою армії він захопив столицю та розпустив парламент. Після проведення плебісциту 21 грудня 1851 р. Луї-Наполеон отримав усю повноту влади, а також право видання нової конституції. 14 січня 1852 р. Конституція: вся повнота влади переходила до президента, якого обирали строком на 10 років.
 +
 +
2 грудня 1852 p.,  Друга імперія, що проіснувала 18 років.
 +
|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду".
 +
 +
У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів.
 +
 +
Об'єднання німецьких держав у єдину національну державу не відбулося.
 +
|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства  повернула владу папі римському.
 +
 +
Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів).  22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців.
 +
|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині.
 +
 +
Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині.
 +
|}

Версія за 19:42, 25 серпня 2013

Отримано з http://wiki.iteach.com.ua/index.php?title=ЄВРОПА_ВІД_ВЕЛ%3FКОЇ_ФРАНЦУЗЬКОЇ_РЕВОЛЮЦІЇ_до_середини_ХІХ_ст.&oldid=457695