Відмінності між версіями «ЄВРОПА ВІД ВЕЛ?КОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Велика Французька революція. Наполеонівські війни) |
(→Революція 1848-1849 рр.) |
||
| (не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Модернізація економіки. Формування модерних націй== | ==Модернізація економіки. Формування модерних націй== | ||
| + | |||
{| border="1" cellpadding="2" | {| border="1" cellpadding="2" | ||
|<p align=center>'''Стародавній світ'''</p> | |<p align=center>'''Стародавній світ'''</p> | ||
| Рядок 20: | Рядок 21: | ||
|Головна цінність – земля. | |Головна цінність – земля. | ||
|Первісне накопичення капіталу. | |Первісне накопичення капіталу. | ||
| − | |Модернізація економіки. '''Промисловий переворот''' | + | |Модернізація економіки. |
| − | + | '''Промисловий переворот''' | |
| + | |- | ||
|Утворення перших держав (монархії, республіки). | |Утворення перших держав (монархії, республіки). | ||
|Станова монархія | |Станова монархія | ||
| Рядок 28: | Рядок 30: | ||
громадянське суспільство | громадянське суспільство | ||
|- | |- | ||
| − | |colspan=3 | Аграрне суспільство | + | |colspan=3 | <p align=center>Аграрне суспільство</p> |
|Індустріальне суспільсьво | |Індустріальне суспільсьво | ||
формування '''модерних націй''' | формування '''модерних націй''' | ||
|- | |- | ||
| − | |colspan=2 |Корпоративний | + | |colspan=2 |<p align=center>Корпоративний</p> |
| − | |colspan=2 |Індивідуалістичний | + | |colspan=2 |<p align=center>Індивідуалістичний</p> |
|} | |} | ||
| + | |||
| + | Винаходи 19 ст. | ||
| + | |||
| + | {| border="1" cellpadding="2" | ||
| + | |середині XIX ст | ||
| + | |електричний зв'язок - телеграф | ||
| + | |- | ||
| + | |60-х рр. XIX ст. | ||
| + | |двигуни внутрішнього згоряння | ||
| + | |- | ||
| + | |1821 р | ||
| + | |Майкл Фарадей відкрив електромагнітну індукцію | ||
| + | |- | ||
| + | |пер. пол ХІХ ст | ||
| + | |с\г: добрива, багатопільна система, машини. | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 19 ст. – боротьба за світову гегемонію | ||
| + | {| border="1" cellpadding="2" | ||
| + | |Франція | ||
| + | |Наполеонівські війни, боротьба з Німеччиною на континенті, Англією за колонії | ||
| + | |- | ||
| + | |Англія | ||
| + | |«Майстерня світу», найбільша імперія, фритредерство. | ||
| + | |- | ||
| + | |Австрія, Росія | ||
| + | |полінаціональні держави-імперії, боротьба з визвольними рухами. | ||
| + | |- | ||
| + | |Німеччина, Італія | ||
| + | |боротьба за об‘єднання, боротьба за розподіл світу зі «старими» державами | ||
| + | |- | ||
| + | |США | ||
| + | |боротьба за вплив у світі, доктрина Монро – «Америка для американців», не втручання у справи Європи ( до 1941 р. Перл-Харбор). | ||
| + | |- | ||
| + | |Не державні народи Європи, Америки, Африки та Азії | ||
| + | |Формування націй, національні рухи за створення держав. | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ''Наполеонівські війни (скасування феодальних пережитків, «Кодекс Наполеона») → 1815-1848 Віденський конгрес (реакція) → Революції 1848 р. ліквідація феодальних пережитків, Росія (реформи 60-х рр.). | ||
| + | |||
| + | Війни: наполеонівські війни (кінець XVIII ст. - 1815 р.), громадянська війна у США (1861-1865 рр.), інтервенція розвинених держав у Китай (1851 -1865 рр.), Кримська (Східна) війна (1853-1856 рр.), війни з участю Пруссії (1866 р. і 1870-1871 рр.), Росії (1877-1878 рр.), колоніальні війни Франції та Великої Британії тощо.'' | ||
| + | |||
| + | ХІХ ст. для Європи це був час всеохопної '''модернізації''' (фр. сучасний), перехід від аграрного до індустріального суспільства. | ||
| + | |||
| + | Одним із продуктів нової епохи стала поява '''модерних націй''' - людська спільнота, яку об‘єднує власна самоповага, єдина спільна мова чи близькі діалекти, спільна релігія, традиції та історія, своя історична територія, спільне розуміння правди й кривди, спільна масова громадянська культура, спільна економіка. | ||
| + | |||
| + | Модерну епоху деякі вчені називали «епохою націоналізму», оскільки домодерні цивілізації не знали організації людських спільнот за національним принципом. | ||
| + | |||
| + | Упродовж ХІХ ст. у Європі поширюються процеси: | ||
| + | |||
| + | - '''урбанізації''' (лат. міський) – зосередження населення та економічного життя у великих містах. | ||
| + | |||
| + | - '''міграції''' (лат. переселення) – переміщення мас людей, пов’язані зі зміною постійного місця проживання. | ||
| + | |||
| + | - '''еміграція''' (лат. виселення») – вимушене або добровільне переселення людей зі своєї країни до іншої з економічних, політичних або релігійних причин | ||
| + | |||
| + | - '''імміграція''' (лат. вселення) – в’їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання. | ||
| + | |||
| + | Промислова революція кардинально вплинула і суспільне життя, спричинила появу цілої хвилі нових теорій, поглядів, рухів. | ||
| + | |||
| + | Для ідейних пошуків початку ХІХ ст. були характерними спроби зрозуміти і засвоїти уроки Французької революції кінцяXVIII ст.. Розчарування в ідеалах Просвітництва, коли під гаслами свободи, рівності й братерства спершу встановилась кривава якобінська диктатура, а згодом імперія Наполеона, спричинило формування нових ідейно-політичних течій: | ||
| + | |||
| + | • '''лібералізм''' – об’єднував прихильників парламентського устрою, свободи підприємництва, громадянських і політичних прав та свобод особи. На перше місце висувалися потреби окремої людини, які вважалися важливішими, ніж інтереси колективу; | ||
| + | |||
| + | • '''консерватизм''' – відображав політичні погляди тих, хто виступав за збереження традиційних вартостей і підвалин суспільного життя, а необхідність здійснення докорінних змін у житті суспільства категорично заперечував, схиляючись до поступових перетворень; | ||
| + | |||
| + | • '''радикалізм''' – об’єднував прихильників проведення рішучих змін у суспільстві, радикальних заходів і крайніх поглядів. Здійснити це вони вимагали негайно. | ||
| + | |||
| + | '''Націоналізм''' був течією, прихильники якої вважали націю однією з найбільших вартостей, вважали, що вона повинна бути вільною і жити власним політичним життям, маючи автономію чи незалежну державу. Право на це, на їх думку, було одним із невід’ємних, природних прав людини. | ||
| + | |||
| + | Молодіжний романтичний рух у Німеччині. Мета: об‘єднання Німеччини. | ||
| + | |||
| + | '''Романтизм''' – напрямок духовної культури першої половини ХІХ ст., який підтримував прагнення людини до свободи, її бажання самовдосконалюватися, стверджував велику вартість народних традицій і мови. | ||
| + | |||
| + | Національне пробудження бездержавних народів стало складовою частиною європейського суспільно-політичного життя ХІХ ст. | ||
| + | |||
| + | Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814) закликав німців до національного відродження. | ||
| + | |||
| + | Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803)теоретик романтизму. Звертав увагу на слов’янські народи. | ||
==Велика Французька революція. Наполеонівські війни== | ==Велика Французька революція. Наполеонівські війни== | ||
| Рядок 44: | Рядок 126: | ||
[http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/2.jpg Війни наполеонівської Франції] | [http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/2.jpg Війни наполеонівської Франції] | ||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1217.html § 2. Початок революції] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1218.html § 3. Повалення монархії та встановлення республіки у Франції] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1219.html §4. Якобінська диктатура. Термідоріанський режим] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1220.html §5. Консульство та імперія] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1221.html §6. Крах імперії Наполеона І. Віденський конгрес] | ||
1789 р Людовик ХVІ скликає '''Генеральні Штати''', Мета: нові податки. Голосування: 1 стан – 1 голос. '''Абат Сійес''' (співавтор Конституції, один з консулів) стаття «Що таке третій стан?». | 1789 р Людовик ХVІ скликає '''Генеральні Штати''', Мета: нові податки. Голосування: 1 стан – 1 голос. '''Абат Сійес''' (співавтор Конституції, один з консулів) стаття «Що таке третій стан?». | ||
| Рядок 214: | Рядок 305: | ||
==Великобританія== | ==Великобританія== | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1222.html §7. Англія та Франція у 1815-1847 рр] | ||
'''Економічний розвиток''' | '''Економічний розвиток''' | ||
| Рядок 325: | Рядок 418: | ||
==Франція== | ==Франція== | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1222.html §7. Англія та Франція у 1815-1847 рр] | ||
'''Промисловий переворот''' кін 18 – поч. 19 ст. гальмував режим Реставрації Перехід до використання машин (верстат Жаккарда) у ткацтві. Ріст машинобудування і металургії. | '''Промисловий переворот''' кін 18 – поч. 19 ст. гальмував режим Реставрації Перехід до використання машин (верстат Жаккарда) у ткацтві. Ріст машинобудування і металургії. | ||
| Рядок 403: | Рядок 498: | ||
==Італія== | ==Італія== | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1223.html §8. Німеччина та Італія у 1815-1847] | ||
30-40 рр 19 ст початок промислового перевороту. | 30-40 рр 19 ст початок промислового перевороту. | ||
| Рядок 490: | Рядок 587: | ||
==Російська імперія== | ==Російська імперія== | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1224.html §9. Російська імперія в першій половині XIX ст] | ||
Російська імперія: Петро І (перемога у Північній війні 1721 р.). 19 ст. Фінляндія, царство Польське, Бессарабія, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Приамур‘я та Примор‘я. Суспільство було феодальним, становим. Більша частина населення – кріпаки. | Російська імперія: Петро І (перемога у Північній війні 1721 р.). 19 ст. Фінляндія, царство Польське, Бессарабія, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Приамур‘я та Примор‘я. Суспільство було феодальним, становим. Більша частина населення – кріпаки. | ||
| Рядок 583: | Рядок 682: | ||
==Революція 1848-1849 рр.== | ==Революція 1848-1849 рр.== | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1225.html § 10. Революції у Франції та Німеччині] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1226.html § 11. Революція в Італії та Австрійській імперії] | ||
| + | |||
{| border="1" cellpadding="2" | {| border="1" cellpadding="2" | ||
| | | | ||
| Рядок 590: | Рядок 694: | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Франція</p> | |<p align=center>Франція</p> | ||
| − | |Економічне зростання 30-40-х pp. ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація. | + | |valign="top"|Економічне зростання 30-40-х pp. ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація. |
Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод. | Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод. | ||
| − | |22 лютого 1848 р. у Парижі демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон. Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана. | + | |valign="top"|22 лютого 1848 р. у Парижі демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон. Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана. |
25 лютого 1848 р. Францію проголошено республікою. | 25 лютого 1848 р. Францію проголошено республікою. | ||
| Рядок 611: | Рядок 715: | ||
В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці. | В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці. | ||
| − | |Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин. | + | |valign="top"|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин. |
22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині робітників пропонувалося вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування. | 22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині робітників пропонувалося вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування. | ||
| Рядок 626: | Рядок 730: | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Італія</p> | |<p align=center>Італія</p> | ||
| − | |Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття". | + | |valign="top"|Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття". |
У Римській області світська влада папи. | У Римській області світська влада папи. | ||
| Рядок 635: | Рядок 739: | ||
До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи. | До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи. | ||
| − | |12 січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення. | + | |valign="top"|12 січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення. |
Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів. | Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів. | ||
| Рядок 650: | Рядок 754: | ||
На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо. | На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо. | ||
| − | |Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду". | + | |valign="top"|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду". |
У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів. | У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів. | ||
| Рядок 657: | Рядок 761: | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Німеччина</p> | |<p align=center>Німеччина</p> | ||
| − | |38 самостійних держав. | + | |valign="top"|38 самостійних держав. |
Митні кордони | Митні кордони | ||
| Рядок 674: | Рядок 778: | ||
Революційні події у Франції та Італії | Революційні події у Франції та Італії | ||
| − | |18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна. | + | |valign="top"|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна. |
Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861 оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали. | Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861 оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали. | ||
У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом. | У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом. | ||
| − | |Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства повернула владу папі римському. | + | |valign="top"|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства повернула владу папі римському. |
Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів). 22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців. | Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів). 22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців. | ||
|- | |- | ||
|<p align=center>Австрія</p> | |<p align=center>Австрія</p> | ||
| − | |Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці. | + | |valign="top"|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці. |
Відсталість, кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку. | Відсталість, кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку. | ||
| Рядок 702: | Рядок 806: | ||
Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права. | Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права. | ||
12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання. | 12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання. | ||
| − | |У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині. | + | |valign="top"|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині. |
Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині. | Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині. | ||
|} | |} | ||
