Відмінності між версіями «ЄВРОПА ВІД ВЕЛ?КОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ до середини ХІХ ст.»
Матеріал з Iteach WIKI
(→Велика Французька революція. Наполеонівські війни) |
(→Революція 1848-1849 рр.) |
||
(не показано 38 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Модернізація економіки. Формування модерних націй== | ||
+ | |||
+ | {| border="1" cellpadding="2" | ||
+ | |<p align=center>'''Стародавній світ'''</p> | ||
+ | |<p align=center>'''Середні віки'''</p> | ||
+ | |colspan=2 | <p align=center>'''Новий час'''</p> | ||
+ | |- | ||
+ | |<p align=center>'''до 476 р'''</p> | ||
+ | |<p align=center>'''476-1492 (1453)'''</p> | ||
+ | |<p align=center>''' І період '''</p> | ||
+ | <p align=center>''' 1492-1789 '''</p> | ||
+ | |<p align=center>'''ІІ період'''</p> | ||
+ | <p align=center>'''1789 -1914 рр.'''</p> | ||
+ | |- | ||
+ | |Рабовласники, | ||
+ | |раби Феодали, | ||
+ | |селяни, ремісники | ||
+ | |colspan=2 | Буржуазія, наймані робітники | ||
+ | |- | ||
+ | |Головна цінність - раби. | ||
+ | |Головна цінність – земля. | ||
+ | |Первісне накопичення капіталу. | ||
+ | |Модернізація економіки. | ||
+ | '''Промисловий переворот''' | ||
+ | |- | ||
+ | |Утворення перших держав (монархії, республіки). | ||
+ | |Станова монархія | ||
+ | |Абсолютна монархія | ||
+ | |Республіка | ||
+ | громадянське суспільство | ||
+ | |- | ||
+ | |colspan=3 | <p align=center>Аграрне суспільство</p> | ||
+ | |Індустріальне суспільсьво | ||
+ | формування '''модерних націй''' | ||
+ | |- | ||
+ | |colspan=2 |<p align=center>Корпоративний</p> | ||
+ | |colspan=2 |<p align=center>Індивідуалістичний</p> | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | Винаходи 19 ст. | ||
+ | |||
+ | {| border="1" cellpadding="2" | ||
+ | |середині XIX ст | ||
+ | |електричний зв'язок - телеграф | ||
+ | |- | ||
+ | |60-х рр. XIX ст. | ||
+ | |двигуни внутрішнього згоряння | ||
+ | |- | ||
+ | |1821 р | ||
+ | |Майкл Фарадей відкрив електромагнітну індукцію | ||
+ | |- | ||
+ | |пер. пол ХІХ ст | ||
+ | |с\г: добрива, багатопільна система, машини. | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 19 ст. – боротьба за світову гегемонію | ||
+ | {| border="1" cellpadding="2" | ||
+ | |Франція | ||
+ | |Наполеонівські війни, боротьба з Німеччиною на континенті, Англією за колонії | ||
+ | |- | ||
+ | |Англія | ||
+ | |«Майстерня світу», найбільша імперія, фритредерство. | ||
+ | |- | ||
+ | |Австрія, Росія | ||
+ | |полінаціональні держави-імперії, боротьба з визвольними рухами. | ||
+ | |- | ||
+ | |Німеччина, Італія | ||
+ | |боротьба за об‘єднання, боротьба за розподіл світу зі «старими» державами | ||
+ | |- | ||
+ | |США | ||
+ | |боротьба за вплив у світі, доктрина Монро – «Америка для американців», не втручання у справи Європи ( до 1941 р. Перл-Харбор). | ||
+ | |- | ||
+ | |Не державні народи Європи, Америки, Африки та Азії | ||
+ | |Формування націй, національні рухи за створення держав. | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ''Наполеонівські війни (скасування феодальних пережитків, «Кодекс Наполеона») → 1815-1848 Віденський конгрес (реакція) → Революції 1848 р. ліквідація феодальних пережитків, Росія (реформи 60-х рр.). | ||
+ | |||
+ | Війни: наполеонівські війни (кінець XVIII ст. - 1815 р.), громадянська війна у США (1861-1865 рр.), інтервенція розвинених держав у Китай (1851 -1865 рр.), Кримська (Східна) війна (1853-1856 рр.), війни з участю Пруссії (1866 р. і 1870-1871 рр.), Росії (1877-1878 рр.), колоніальні війни Франції та Великої Британії тощо.'' | ||
+ | |||
+ | ХІХ ст. для Європи це був час всеохопної '''модернізації''' (фр. сучасний), перехід від аграрного до індустріального суспільства. | ||
+ | |||
+ | Одним із продуктів нової епохи стала поява '''модерних націй''' - людська спільнота, яку об‘єднує власна самоповага, єдина спільна мова чи близькі діалекти, спільна релігія, традиції та історія, своя історична територія, спільне розуміння правди й кривди, спільна масова громадянська культура, спільна економіка. | ||
+ | |||
+ | Модерну епоху деякі вчені називали «епохою націоналізму», оскільки домодерні цивілізації не знали організації людських спільнот за національним принципом. | ||
+ | |||
+ | Упродовж ХІХ ст. у Європі поширюються процеси: | ||
+ | |||
+ | - '''урбанізації''' (лат. міський) – зосередження населення та економічного життя у великих містах. | ||
+ | |||
+ | - '''міграції''' (лат. переселення) – переміщення мас людей, пов’язані зі зміною постійного місця проживання. | ||
+ | |||
+ | - '''еміграція''' (лат. виселення») – вимушене або добровільне переселення людей зі своєї країни до іншої з економічних, політичних або релігійних причин | ||
+ | |||
+ | - '''імміграція''' (лат. вселення) – в’їзд іноземців у країну на тривале або постійне проживання. | ||
+ | |||
+ | Промислова революція кардинально вплинула і суспільне життя, спричинила появу цілої хвилі нових теорій, поглядів, рухів. | ||
+ | |||
+ | Для ідейних пошуків початку ХІХ ст. були характерними спроби зрозуміти і засвоїти уроки Французької революції кінцяXVIII ст.. Розчарування в ідеалах Просвітництва, коли під гаслами свободи, рівності й братерства спершу встановилась кривава якобінська диктатура, а згодом імперія Наполеона, спричинило формування нових ідейно-політичних течій: | ||
+ | |||
+ | • '''лібералізм''' – об’єднував прихильників парламентського устрою, свободи підприємництва, громадянських і політичних прав та свобод особи. На перше місце висувалися потреби окремої людини, які вважалися важливішими, ніж інтереси колективу; | ||
+ | |||
+ | • '''консерватизм''' – відображав політичні погляди тих, хто виступав за збереження традиційних вартостей і підвалин суспільного життя, а необхідність здійснення докорінних змін у житті суспільства категорично заперечував, схиляючись до поступових перетворень; | ||
+ | |||
+ | • '''радикалізм''' – об’єднував прихильників проведення рішучих змін у суспільстві, радикальних заходів і крайніх поглядів. Здійснити це вони вимагали негайно. | ||
+ | |||
+ | '''Націоналізм''' був течією, прихильники якої вважали націю однією з найбільших вартостей, вважали, що вона повинна бути вільною і жити власним політичним життям, маючи автономію чи незалежну державу. Право на це, на їх думку, було одним із невід’ємних, природних прав людини. | ||
+ | |||
+ | Молодіжний романтичний рух у Німеччині. Мета: об‘єднання Німеччини. | ||
+ | |||
+ | '''Романтизм''' – напрямок духовної культури першої половини ХІХ ст., який підтримував прагнення людини до свободи, її бажання самовдосконалюватися, стверджував велику вартість народних традицій і мови. | ||
+ | |||
+ | Національне пробудження бездержавних народів стало складовою частиною європейського суспільно-політичного життя ХІХ ст. | ||
+ | |||
+ | Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814) закликав німців до національного відродження. | ||
+ | |||
+ | Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803)теоретик романтизму. Звертав увагу на слов’янські народи. | ||
+ | |||
==Велика Французька революція. Наполеонівські війни== | ==Велика Французька революція. Наполеонівські війни== | ||
Рядок 7: | Рядок 126: | ||
[http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/2.jpg Війни наполеонівської Франції] | [http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/2.jpg Війни наполеонівської Франції] | ||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1217.html § 2. Початок революції] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1218.html § 3. Повалення монархії та встановлення республіки у Франції] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1219.html §4. Якобінська диктатура. Термідоріанський режим] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1220.html §5. Консульство та імперія] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1221.html §6. Крах імперії Наполеона І. Віденський конгрес] | ||
1789 р Людовик ХVІ скликає '''Генеральні Штати''', Мета: нові податки. Голосування: 1 стан – 1 голос. '''Абат Сійес''' (співавтор Конституції, один з консулів) стаття «Що таке третій стан?». | 1789 р Людовик ХVІ скликає '''Генеральні Штати''', Мета: нові податки. Голосування: 1 стан – 1 голос. '''Абат Сійес''' (співавтор Конституції, один з консулів) стаття «Що таке третій стан?». | ||
Рядок 26: | Рядок 154: | ||
'''Політика жирондистів''' (більшість) – початок війни з І антифранцузькою коаліцією. | '''Політика жирондистів''' (більшість) – початок війни з І антифранцузькою коаліцією. | ||
− | [[Антифранцузькі коаліції]] | + | [[Антифранцузькі коаліції]]. Наполеонівські війни. |
Економічна криза, поразки на фронті, чутка про зраду Марії-Антуанетти → повстання в Парижі на чолі з Паризькою Комуною. | Економічна криза, поразки на фронті, чутка про зраду Марії-Антуанетти → повстання в Парижі на чолі з Паризькою Комуною. | ||
Рядок 130: | Рядок 258: | ||
|+ '''Віденський конгрес (вересень 1814 р. - травень 1815 р. )''' | |+ '''Віденський конгрес (вересень 1814 р. - травень 1815 р. )''' | ||
|- | |- | ||
− | | | + | |<p align=center>'''Країни'''</p> |
+ | |<p align=center>'''Керівники делеацій'''</p> | ||
|<p align=center>'''Вимоги країн'''</p> | |<p align=center>'''Вимоги країн'''</p> | ||
|<p align=center>'''Результати Віденського конгресу'''</p> | |<p align=center>'''Результати Віденського конгресу'''</p> | ||
Рядок 160: | Рядок 289: | ||
|- | |- | ||
|Інші держави | |Інші держави | ||
+ | | | ||
|Об‘єднання Німеччини | |Об‘єднання Німеччини | ||
|Німецький союз, до складу якого входило 38 дрібних держав та вільних міст | |Німецький союз, до складу якого входило 38 дрібних держав та вільних міст | ||
Рядок 169: | Рядок 299: | ||
Священний союз для боротьби проти революційних рухів. Священний союз придушив революції 20-х pp. в Іспанії, Італії, Португалії, повстання в царстві Польському (1830-1831 pp. ), але нічого не зміг протиставити національно-визвольним рухам у Латинській Америці (1810-1826 pp. ),був вимушений змиритися з перемогою революцій у Франції (1830 р. ) та Бельгії (1830 p. ). Зрештою, демократичні революції 1848-1849 pp. поклали край порядкам, на сторожі яких і стояв цей союз. | Священний союз для боротьби проти революційних рухів. Священний союз придушив революції 20-х pp. в Іспанії, Італії, Португалії, повстання в царстві Польському (1830-1831 pp. ), але нічого не зміг протиставити національно-визвольним рухам у Латинській Америці (1810-1826 pp. ),був вимушений змиритися з перемогою революцій у Франції (1830 р. ) та Бельгії (1830 p. ). Зрештою, демократичні революції 1848-1849 pp. поклали край порядкам, на сторожі яких і стояв цей союз. | ||
+ | |||
+ | '''Карта:''' | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/program2009/wh9/Maps/3.jpg Країни Європи у 1815–1847 роках] | ||
==Великобританія== | ==Великобританія== | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1222.html §7. Англія та Франція у 1815-1847 рр] | ||
+ | |||
+ | '''Економічний розвиток''' | ||
+ | |||
+ | 60 рр 18 ст -30-40 рр 19ст.єдина індустріальна країна. Промислові центри Текстильна (Йоркшир), Вугільна (Уельс), Металургійна (Бірмінгем) | ||
+ | |||
+ | 40-х рр всі міста сполучені залізницями 1815-1816 рр економічна криза, звільнення солдат. 1825, 1836, 1847 рр. кризи перевиробництва. | ||
+ | |||
+ | Посилення внутрішнього ринку. Розвиток науки. Основи електроенергетики Майкл Фарадей. | ||
+ | |||
+ | Династія Ганноверська: Георг І, ІІІ, IV, Вільгельм IV, Вікторія (1837-1901). | ||
+ | |||
+ | Найвищий розквіт Англії, “вікторіанська епоха”; | ||
+ | |||
+ | Монарх – вища виконавча влада, оголошував війну і мир, затверджував закони, уряд. | ||
+ | |||
+ | Парламент: Палата лордів(459 чол. спадкові, затверджували закони) та Палата общин (приймали закони формували уряд); | ||
+ | |||
+ | парламентська більшість формує уряд, затверджує королева; | ||
+ | |||
+ | Суд – присяжніх, призначалися парламентом довічно. | ||
+ | |||
+ | поштова реформа (марка); | ||
+ | |||
+ | шкільна реформа – обов’язкова початкова школа; | ||
+ | |||
+ | найбільша колоніальна імперія; | ||
+ | |||
+ | чартистський рух – робітничий рух під час економічних криз 1836-1838, 1842, 1845, 1847 рр., зникає після виникнення тред-юніонів. | ||
+ | |||
+ | '''Чартистський рух:''' | ||
+ | |||
+ | Причини: економічні кризи, боротьба за виборче право. | ||
+ | |||
+ | Вимоги: виборче право чоловіки з 21 року, скасування майнового цензу, рівне представництво в округах, таємне голосування, оплата роботи депутатів, щорічні вибори. | ||
+ | |||
+ | 1836 р - Лондонська асоціація робітників (Вільям Ловетт) | ||
+ | |||
+ | 1838 р – Перший з‘їзд чартистів. | ||
+ | |||
+ | 1839 р. Перша петиція (хартія) відхилена парламентом. | ||
+ | |||
+ | 1840 р – Національна чартистська організація (партія, Вільям Ловетт). | ||
+ | |||
+ | 1848 р. – Друга петиція – питання «ножа і віделки» - економічного становища робітників. | ||
+ | |||
+ | Економічне піднесення. Робітнича аристократія, тред-юніони. Поступовий занепад чартизму. | ||
+ | Значення: еволюційний шлях покращення життя робітників. Формування громадянського суспільства. | ||
+ | |||
+ | '''Формування політичних партій''' | ||
+ | |||
+ | з сер ХVП ст. віги і торі. | ||
+ | |||
+ | '''Торі 1783-1830''' – консерватори. Підтримували лендлорди(великі землевласники). | ||
+ | |||
+ | '''''“Реакційний торизм”:''''' | ||
+ | |||
+ | 1813 р. смертна кара за руйнування машин (луддитів). | ||
+ | |||
+ | 1815 р. економічна криза. | ||
+ | |||
+ | 1815 р – «хлібні закони», високе мито, захист землевласників, високі ціни на хліб; | ||
+ | |||
+ | друга хвиля луддистів, репресії проти виступів; | ||
+ | |||
+ | 1817 р. снято недоторканість особи, дозволено арешти, обшуки; | ||
+ | |||
+ | цензура - «акти для затикання рота». | ||
+ | |||
+ | '''''“Торизм реформаторський”:''''' уряд Джорджа Каннінга: | ||
+ | |||
+ | 1824 р. зняли заборону тред-юніонів і страйку, яккримінального злочину, закрили робітничі будинки; | ||
+ | |||
+ | 1825 р заборона страйків за підвищення зарплати; | ||
+ | |||
+ | 1829 р. зрівняння всіх релігій. | ||
+ | |||
+ | '''Віги – 1830-1841''' | ||
+ | |||
+ | 1832 р. парламентська реформа 42 округи, позбавлені представництва 56 «гнилих містечок», переважали представники промислових районів; робітники виборче право не отримали (майновий ценз); | ||
+ | |||
+ | 1833 р закон про знищення рабства; | ||
+ | |||
+ | обмежена дитяча праця; | ||
+ | |||
+ | 1834 р. скасований податок з підприємців на користь бідних. | ||
+ | |||
+ | 1835 р. право обирати всі платники податків. | ||
+ | |||
+ | З 1841 р до влади консерватори: заборонили працю дітей та жінок, тривалість робочого дня 12 годин. | ||
+ | |||
+ | 1846 р. скасували «хлібні закони». | ||
+ | |||
+ | 1845-47 рр голод в Ірландії, «картопляна хвороба», еміграція до США. | ||
+ | |||
+ | '''Зовнішня політика''' | ||
+ | |||
+ | Закріпила контроль над Канадою. | ||
+ | |||
+ | Колонізація Австралії та Нової Зеландії. (1788 р перша колонія). | ||
+ | |||
+ | Завершено завоювання Індії. | ||
+ | |||
+ | Намагалися встановити контроль над Афганістаном, Китаєм, Японією та ін. | ||
+ | |||
+ | 1839-1842 рр британо-китайська «опіумна війна» → нерівноправний договір, Китай відкрив для англійських товарів кілька портів. Захопили острів Сянган (Гонконг). | ||
+ | |||
+ | Найбільша колоніальна імперія – 11 млн км2, 120 млн чол. | ||
+ | |||
+ | Політика фритредерства – вільної торгівлі. | ||
==Франція== | ==Франція== | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1222.html §7. Англія та Франція у 1815-1847 рр] | ||
+ | |||
+ | '''Промисловий переворот''' кін 18 – поч. 19 ст. гальмував режим Реставрації Перехід до використання машин (верстат Жаккарда) у ткацтві. Ріст машинобудування і металургії. | ||
+ | |||
+ | Але гальмувався високим митом на сировину. | ||
+ | |||
+ | Основа економіки с\г. | ||
+ | |||
+ | Промислові центри Текстильна (Ельзас),Ліон, Марсель, Лілль, Рубе, Сент-Етьєн. | ||
+ | |||
+ | 1831 р почалося будівництво залізниці Товаризація с\г, ріст продуктивності на 50%. Розшарування селянства. | ||
+ | |||
+ | '''Людовик ХVШ''' (1815-1824) | ||
+ | |||
+ | Конституція “Хартія 1814 р.”- рівність всіх підданих; | ||
+ | |||
+ | збережені закони Наполеона та титули, повернення старих титулів; | ||
+ | |||
+ | 2-х палатні Законодавчі збори: палата перів (призначав король) та депутатів (майновий ценз). | ||
+ | законодавча ініціатива, король призначав міністрів, право вето. | ||
+ | |||
+ | Свобода слова, друку, віросповідань. | ||
+ | |||
+ | Придушення повстання в Іспанії. «Білий терор» Повернення єзуїтів. | ||
+ | |||
+ | '''Карл Х''' (1824-1830) | ||
+ | |||
+ | захищав інтереси емігрантів; | ||
+ | |||
+ | церковні переслідування; | ||
+ | |||
+ | 1827 р. розпущено Національну Гвардію; | ||
+ | |||
+ | 25 липня 1830 розпустив палату депутатів; | ||
+ | |||
+ | все це призвело до революції “трьох славетних днів” | ||
+ | |||
+ | '''Липнева монархія''' (1830-1848) | ||
+ | |||
+ | королем проголошено Луї-Філіппа Орлеанського. «Віднині у Франції правитимуть банкіри» Лаффіт. | ||
+ | влада банкірів та промисловців. | ||
+ | |||
+ | Хартія 1830 р Зниження майнового цензу, суд присяжних, король не має законодавчої влади. | ||
+ | |||
+ | '''Суспільно-політичні рухи''' | ||
+ | |||
+ | Ультра роялісти – виступали за відновлення абсолютизму(мали вплив на Людовика ХVШ та Карла Х). | ||
+ | |||
+ | Конституціоналісти роялісти – перемогли при Людовику XVШ. | ||
+ | |||
+ | Демократична опозиція: | ||
+ | |||
+ | Помірковані ліберали (Оди лон Барро) – реформи повинні попередити революцію. | ||
+ | |||
+ | Помірковані республіканці (Арман Марраст) – проведення соціальних реформ, зміцнення внутрішнього ринку. | ||
+ | |||
+ | Ліві демократичні республіканці – (Олександр Ледарю-Роллен) загальне виборче право, соціально-економічні перетворення. | ||
+ | |||
+ | Радикальні сили | ||
+ | |||
+ | Соціалісти - терористичні методи – Огюст Бланка, суспільство рівних П’єр Прудон. | ||
+ | |||
+ | '''Липнева революція 1830 р.''' | ||
+ | |||
+ | Республіканці (повстання в Парижі 1832, 1834, 1839 рр.) | ||
+ | |||
+ | Легітимісти – прихильники Бурбонів (Вандея). | ||
+ | |||
+ | Бонапартисти (повстання в Страсбурзі та Булоні). | ||
+ | |||
+ | '''Зовнішня політика''' | ||
+ | |||
+ | Віденський конгрес: Англія захопила частину колоній. | ||
+ | |||
+ | Липнева монархія Друга Французька колоніальна імперія. | ||
+ | |||
+ | 1830 р війна за підкорення Алжиру | ||
==Італія== | ==Італія== | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1223.html §8. Німеччина та Італія у 1815-1847] | ||
+ | |||
+ | 30-40 рр 19 ст початок промислового перевороту. | ||
+ | |||
+ | Роздробленість: митні кордони, власні міри і ваги, грошові одиниці, закони. | ||
+ | |||
+ | С\г натуральні податки, оренда землі, безробіття. | ||
+ | |||
+ | Віденський конгрес – 8 королівств і герцогств. Ломбардо-Венеціанське королівство (Австрія). Всі під впливом Австрії, крім Сардинського королівства (П‘ємонт. | ||
+ | |||
+ | Ліквідація наполеонівських реформ, абсолютизм. | ||
+ | |||
+ | Ломбардо-Венеціанське королівство – італійці позбавлені влади. → національно-визвольний рух. | ||
+ | |||
+ | Карбонарії (ще за Наполеона) – створили розгалужену мережу у всій Італії. | ||
+ | |||
+ | кін 18 ст – 1870 р.період «Рісорджименто» (Відродження). | ||
+ | |||
+ | 1820 р. повстання неаполітанських карбонаріїв. → Конституція, парламент. Втручання Священного союзу (Австрія) придушили, відновили абсолютизм, терор. | ||
+ | |||
+ | П‘ємонт гасло національна незалежність. Придушене Австрією. | ||
+ | |||
+ | Під впливом революції 1830 р повстання у Пармі, Модені, Папській області, → інтервенція Австрії. Поразка руху карбонаріїв. | ||
+ | |||
+ | 1831 р у Марселі Джузеппе Мадзіні (1805-1872) створив «Молоду Італію» - «кожній нації – держава». | ||
+ | |||
+ | Шлях: революція «з народом і для народу». Але спроби підняти повстання зазнали краху. | ||
+ | |||
+ | Джузеппе Гарібальді (1807-1882) за участь у змові «Молодої Італії» засуджений до смертної кари. Емігрував до Південної Америки. Брав участь у визвольній боротьбі. | ||
+ | |||
+ | Помірковані ліберали: великі землевласники, підприємці, інтелігенція. Методи: реформи зверху, зростання національної свідомості, «без крові, без хвилювань, без революцій» (Вінченцо Джоберті). | ||
+ | |||
+ | 1839-1847 рр. 9 конгресів вчених. У 1846-1847 рр. гасло до загальноіталійської війни проти Австрії. | ||
==Австрійська імперія== | ==Австрійська імперія== | ||
+ | |||
+ | Австрія: 9 королівств, 2 ерцгерцогств, та ін, автономії. | ||
+ | |||
+ | Франц II 1792-1835, Фердинанд І (1835-1848) канцлер – Клеменс Меттерніх (1809-1848) виступав за міжнародну співпрацю, «політику рівноваги в Європі», «політику союзів», «політику європейської безпеки», але реакційна політика, ініціатор створення Священного Союзу. | ||
+ | |||
+ | Абсолютна монархія. | ||
+ | |||
+ | Принцип «розділяй і володарюй», гноблення інших народів, | ||
+ | Освіта під контролем католицької церкви. | ||
+ | |||
+ | Заборона творів Й.Ф. Шиллера Й.В.Гете, Г.Е. Лессінга. | ||
+ | |||
+ | 1830 р передберезневий період (революція 1848 р почалася у березні). Рух за обмеження монархії. | ||
+ | |||
+ | Граф Іштван Сечені (Угорщина) розробив програму ліквідації кріпацтва, цехів, створення Національного банку та мережі кредитних установ. | ||
+ | |||
+ | 30-40-х роках промисловий переворот тільки в Нижній Австрії та Чехії. Інші були сировинними придатками та ринками збуту. Перша залізниця 1828 р. але поширення дуже повільне. 1830 р пароплавна лінія Відень-Пешт. Не увійшла до митного союзу. Кріпацтво – основа економіки. | ||
+ | Франці І заборонив створювати у Відні мануфактури, боявся робітничих рухів. | ||
==Німеччина== | ==Німеччина== | ||
+ | |||
+ | пер. пол 30-х рр 19 ст. початок промислового перевороту. | ||
+ | |||
+ | Основа с\г. Кріпацтво (скасовано тільки в деяких землях) – десятина, панщина. Брак робочої сили. Реформи Наполеона скасовані. | ||
+ | |||
+ | Райони: гірничо-хімічна промисловість (військова) Рейнсько-Вестфальська область, Сілезія, Саксонія. | ||
+ | |||
+ | 1834 р. – Митний союз (18 держав) на чолі з Прусією. Поширення прусського талера. | ||
+ | Не вирішував питань роздробленості. | ||
+ | |||
+ | 1835 р. перша залізниця. | ||
+ | |||
+ | Віденський конгрес - Німецький союз (8 липня 1815 р): 38 держав - Австрійська імперія, Королівства Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер, Вюртемберг, Герцогства та князівства Гессен-Драмштадт, Нассау, Брауншвейг тощо, Міста республіки Франкфурт, Гамбург, Бремен, Любек. | ||
+ | |||
+ | Союзний сейм, Столиця (Франкфурт-на-Майні). Керівник – Австрійський імператор. Посилення ролі Прусії Фрідріх Вільгельм III 1797-1840, Фрідріх Вільгельм IV 1840-1861. | ||
+ | |||
+ | 1815 р студентське товариство (Єнський університет). | ||
+ | |||
+ | 1817 р. святкування 300 річчя Реформації. | ||
+ | |||
+ | 1819 р. – Карлсбадські постанови – заборона студентських організацій, нагляд за університетами, цензура . | ||
+ | |||
+ | 1834 р. «Молода Німеччина» (Швейцарія). Програма: об‘єднання та республіка. Виселені з країни. | ||
+ | |||
+ | Фрадріх Ліст (1789-1846) праця «Національна система політичної економії» зв‘язок між економікою та національним об‘єднанням, формування нації. (економічний націоналізм). | ||
+ | |||
+ | Йоганн-Готліб Фіхте (1762–1814) філософ основоположник романтизму. | ||
+ | |||
+ | Йоганн-Готфрід Гердер (1744–1803) особливу увагу звертав на слов’янські народи, пророкуючи їм велике майбутнє. | ||
+ | |||
+ | Австрія: Після Липневої революції у Франції посилення реакції. Контроль освіти, цензура. | ||
==Російська імперія== | ==Російська імперія== | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1224.html §9. Російська імперія в першій половині XIX ст] | ||
+ | |||
+ | Російська імперія: Петро І (перемога у Північній війні 1721 р.). 19 ст. Фінляндія, царство Польське, Бессарабія, Кавказ, Закавказзя, Казахстан, Приамур‘я та Примор‘я. Суспільство було феодальним, становим. Більша частина населення – кріпаки. | ||
+ | |||
+ | Олександр І (1801-1825) на початку ліберальні реформи (радники В.Кочубей, М. Сперанський, В.Каразін): Указ про вільних хлібопашців (1803, право звільняти селян), Харківський (1805) та Петербурзький (1821) університети, (Московський 1755). | ||
+ | |||
+ | Михайло Сперанський розробив «План державних перетворень»: поділ влади, конституційна монархія. Супротив дворян. Після Наполеонівських війн реакція. «Аракччеєвщина» - військові поселення, контроль університетів. | ||
+ | |||
+ | Микола І (1825-1855) придушення декабристського руху, поліцейсько-репресивний режим. Особиста канцелярія імператора та таємна поліція. | ||
+ | |||
+ | Декабристський рух | ||
+ | |||
+ | Причини: | ||
+ | |||
+ | - піднесення національної свідомості після війни 1812 р. | ||
+ | закордонні походи, знайомство з життям європейських країн, відсталість Росії. | ||
+ | |||
+ | {| border="1" cellpadding="2" | ||
+ | |colspan=3|<p align=center>1816 р. Союз порятунку, 1818 р. Союз благоденства: скасування кріпацтва та самодержавства.</p> | ||
+ | |- | ||
+ | |colspan=3|<p align=center>1818-1821 розпущені і створені нові</p> | ||
+ | |- | ||
+ | | | ||
+ | |<p align=center>1821 р. Південне товариство (Тульчин)</p> | ||
+ | |<p align=center>1821 р. Північне товариство (Петербург)</p> | ||
+ | |- | ||
+ | | | ||
+ | |<p align=center>“Руська правда”</p> | ||
+ | |<p align=center>“Конституція”</p> | ||
+ | |- | ||
+ | |абсолютизм та станове суспільство | ||
+ | |ліквідація, виборче право – пряме рівне для всіх | ||
+ | |ліквідація, виборче право – майновий ценз | ||
+ | |- | ||
+ | |свободи | ||
+ | |демократичні свободи | ||
+ | |рівність перед законом, свобода слова, зборів, віросповідання | ||
+ | |- | ||
+ | |кріпосництво | ||
+ | |звільнення селян з землею | ||
+ | |скасування кріпацтва і рабства | ||
+ | |- | ||
+ | |устрій влади | ||
+ | |диктаторський революційний уряд Народне віче – законодавча, Державна дума виконавча | ||
+ | |конституційна монархія, Народне віче з двох палат – законодавча, виконавча імператор | ||
+ | |- | ||
+ | |устрій країни | ||
+ | |єдина неподільна Росія, злиття всіх в один народ | ||
+ | |федеративний устрій, самоврядування | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | 14 грудня 1825 року в день присяги військових Миколі І на Сенатську площу вийшло 3 тис. солдатів і офіцерів. | ||
+ | |||
+ | План: | ||
+ | |||
+ | - захопити Зимовий палац; | ||
+ | |||
+ | - заарештувати царську родину; | ||
+ | |||
+ | - змусити Сенат оприлюднити “Маніфест до російського народу”. | ||
+ | |||
+ | Але не вдалося реалізувати . Повстанців артилерією. | ||
+ | |||
+ | 29 грудня 1825 – 3 січня 1826 р. Повстання чернігівського полку. | ||
+ | |||
+ | 121 декабрист був висланий на каторгу. | ||
+ | |||
+ | Страчені були К.Рилєєв, П.Пестель, С.Муравйов-Апостол, М.Бестужев-Рюмін, П.Каховський. | ||
+ | |||
+ | Поразка декабристського руху. | ||
+ | |||
+ | Після розгрому декабристів почався період реакції Миколи І (1825-1855), який спирався на теорію офіційної народності (С. Уваров 1832р.) - “православ’я, самодержавство, народність” : “Захід” це повстання і революція, Росія це порядок і спокій. | ||
+ | |||
+ | Песимістичний настрій був виражений у “Філософських листах” П.Чаадаєв. | ||
+ | |||
+ | Слов’янофіли – 1889 О.Хомяков, П.Киреєвський, брати Аксакових – повернення до общинного соціалізму. Виключність Росії. Самодержавство. Петро І порушив гармонійний розвиток. | ||
+ | |||
+ | Західники – Тимофій Траковський, І. Панаєв, В.Боткін – Росія має загальний шлях, необхідні реформи на західний зразок. | ||
+ | |||
+ | Соціалісти – повалення режиму революційним шляхом. | ||
+ | |||
+ | Теорія “общинного соціалізму” О.Герцен і М.Огарьов. | ||
+ | |||
+ | Різновидами суспільно-політичного руху стали визвольні рухи. | ||
+ | |||
+ | Польський рух виступав за відновлення Польської Держави. | ||
+ | |||
+ | У другій чверті XIX ст. промислова революція. Кріпосницька промисловість була приречена на занепад. | ||
+ | |||
+ | У 30-х pp. почали з'являтися фабрично-заводські підприємства у легкій промисловості. | ||
+ | |||
+ | Пер пол. XIX ст. товаризація с/г. Шлях: посилення експлуатації залежних селян. | ||
==Революція 1848-1849 рр.== | ==Революція 1848-1849 рр.== | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1225.html § 10. Революції у Франції та Німеччині] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrmap.su/uk-wh9/1226.html § 11. Революція в Італії та Австрійській імперії] | ||
+ | |||
+ | {| border="1" cellpadding="2" | ||
+ | | | ||
+ | |<p align=center>Причини</p> | ||
+ | |<p align=center>Хід</p> | ||
+ | |<p align=center>Наслідки</p> | ||
+ | |- | ||
+ | |<p align=center>Франція</p> | ||
+ | |valign="top"|Економічне зростання 30-40-х pp. ↑ середньої промислової буржуазії. Опозиція: загального виборчого права для чоловіків та відновлення республіки. Корупція та політична деморалізація. | ||
+ | Високі податки → ↓ попиту на внутрішньому ринку → 1847 р., промислове виробництво у Франції скоротилося вдвічі. Безробіття і голод. | ||
+ | |valign="top"|22 лютого 1848 р. у Парижі демонстрації. розстрілянію Було зведено більш як 1500 барикад. Військо й гвардія перейшли на бік революції. Луї-Філіпп зрікся престолу і втік за кордон. Монархію було повалено. До Тимчасового уряду на вимогу повсталих вперше було включено двох представників робітників - Александра Альбера та Луї Блана. | ||
+ | |||
+ | 25 лютого 1848 р. Францію проголошено республікою. | ||
+ | |||
+ | Новий уряд: | ||
+ | |||
+ | - розпустив палати перів і депутатів, скасував дворянські титули, | ||
+ | |||
+ | - вивів із Парижа війська, зняв обмеження для громадян стосовно вступу до Національної гвардії, | ||
+ | |||
+ | - політичну амністію та відновив свободу слова, друку, зборів. | ||
+ | |||
+ | - скорочено тривалість робочого дня в Парижі з 11 до 10 годин, визнано право на працю (своїм декретом Тимчасовий уряд зобов'язався "забезпечити роботу для всіх громадян"), відкрито національні майстерні для безробітних. | ||
+ | |||
+ | - встановлено запільне виборче право для чоловіків віком від 21 року (кількість виборців зросла до 9, 3 млн осіб). | ||
+ | |||
+ | У Франції встановився найліберальніший політичний режим у Європі. | ||
+ | |||
+ | В квітні відбулися вибори до Установчих зборів. Перемогу на них здобули буржуазні республіканці. | ||
+ | |valign="top"|Контрреформи: обмеження свободи слова, тривалість ідк дня знову збільшили до 12-14 годин. | ||
+ | |||
+ | 22 червня опубліковано розпорядження про закриття національних майстерень у Парижі; частині робітників пропонувалося вступити до армії, а більшості - виїхати на ремонт шляхів до провінції Солонь, де лютувала малярія. 113 тис. робітників у Парижі залишилися без засобів до існування. | ||
+ | |||
+ | 23-26 червня Париж знов охопило повстання. З метою придушення повстання Установчі збори надали диктаторських повноважень військовому міністрові, генералові Кавеньяку, відомому своєю жорстокістю в боротьбі проти народу Алжиру. Повстання було жорстоко придушене. | ||
+ | |||
+ | 28 червня генерал Кавеньяк сформував новий уряд Франції. 4 листопада 1848 р. Установчі збори затвердили Конституцію Другої республіки. На чолі держави стояв президент, який обирався населенням на 4 роки і користувався величезною владою. 10 грудня президентом було обрано Луї-Наполеона Бонапарта - племінника Наполеона І. Підтримка фінансова і торговельно-промислова буржуазія, значна частина робітників (проти Кавеньяка), селянство (вірили що захищатиме інтереси дрібних землевласників). | ||
+ | |||
+ | У травні 1849 р. відбулися вибори до Законодавчих зборів. 2/3 місць у них дістали монархісти. | ||
+ | |||
+ | 2 грудня 1851 р. Луї-Наполеон учинив державний переворот. З допомогою армії він захопив столицю та розпустив парламент. Після проведення плебісциту 21 грудня 1851 р. Луї-Наполеон отримав усю повноту влади, а також право видання нової конституції. 14 січня 1852 р. Конституція: вся повнота влади переходила до президента, якого обирали строком на 10 років. | ||
+ | |||
+ | 2 грудня 1852 p., Друга імперія, що проіснувала 18 років. | ||
+ | |- | ||
+ | |<p align=center>Італія</p> | ||
+ | |valign="top"|Значна частина країни перебувала під австрійським ярмом (Ломбардія, Венеціанська область, Парма, Модена, Тоскана). Канцлер Меттерніх - Італія "виключно географічнє поняття". | ||
+ | |||
+ | У Римській області світська влада папи. | ||
+ | |||
+ | Королівство обох Сицилій (його континентальну частину за давньою звичкою називали Неаполітанським королівством) під владою іспанської гілки роду Бурбонів, найвідсталіша частина, де зберігалися феодальні відносини. | ||
+ | |||
+ | Ліберали: парламентську форму правління, громадянських і політичних прав. Революційних подіях брали участь більшість верств населення - ліберальне дворянство та підприємці, студентство, ремісники, робітники, селяни, міська біднота. | ||
+ | |||
+ | До боротьби за національне визволення були залучені навіть монархи. | ||
+ | |valign="top"|12 січня 1848 р. повстання в Палермо на о. Сицилія швидко поширилася в країні. Мітинги й демонстрації: об'єднання країни, запровадження конституції, війни за визволення від австрійського гноблення. | ||
+ | |||
+ | Запровадження в усіх італійських державах (окрім Ломбардії та Венеції) конституцій, обрання парламентів та формування урядів із поміркованих лібералів. | ||
+ | |||
+ | Революційні виступи у Відні → виступи у Венеції та Ломбардії. Австрійці вимушені вивести війська з Венеції, де було проголошено республіку і створено Тимчасовий уряд. | ||
+ | |||
+ | 18 березня 1848 р. повстання проти австрійців спалахнуло в Мілані. | ||
+ | |||
+ | Це спонукало короля П'ємонту Карла-Альберта 24 березня 1848 р. оголосити війну Австрії. Підтримку оголосили й інші монархи. | ||
+ | |||
+ | Джузеппе Гарібальді, повернувся з загоном своїх прибічників із Південної Америки. | ||
+ | |||
+ | Наприкінці липня 1848 р. австрійці знов окупували Північну Італію. | ||
+ | |||
+ | На початку 1849 р. повстання в Римі. Папа римський втік. Установчі збори скасували світську владу папи та проголосили Римську республіку. Було проведено демократичні перетворення: націоналізовано церковні землі, відокремлено школу від церкви, зменшено податки й мита тощо. | ||
+ | |valign="top"|Фрідріх-Вільгельм IV відмовився імператорського престолу і заявив, що не збирається "піднімати корону з бруду". | ||
+ | |||
+ | У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів. | ||
+ | |||
+ | Об'єднання німецьких держав у єдину національну державу не відбулося. | ||
+ | |- | ||
+ | |<p align=center>Німеччина</p> | ||
+ | |valign="top"|38 самостійних держав. | ||
+ | |||
+ | Митні кордони | ||
+ | |||
+ | Економічна криза 1847 р | ||
+ | |||
+ | Феодальні повинності. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Опозиція політичних і соціально-економічних перетворень. | ||
+ | Ліберали загальноімперський станово-представницький орган, поширення митного союзу, ліквідації привілеїв поміщиків. | ||
+ | |||
+ | Помірковані єдиної німецької держави у формі конституційної монархії. | ||
+ | |||
+ | Радикали боролися за об'єднання Німеччини і проголошення республіки, ліквідацію станових привілеїв, покращання матеріального становища. | ||
+ | |||
+ | Революційні події у Франції та Італії | ||
+ | |valign="top"|18 березня демонстрація до королівського палацу Тіргартен розстріляна. | ||
+ | |||
+ | Берлін укрили барикади. Фрідріх-Вільгельм IV 1840-1861 оголосив вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалися створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли й опозиційні ліберали. | ||
+ | |||
+ | У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні обрані населенням усієї Німеччини Національні збори: скасування внутрішніх мит, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян. Проект загальнонімецької конституції: федерація, імператор та загальноімперський двопалатний парламент - рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Демократичні права громадян, рівність усіх перед законом. | ||
+ | |valign="top"|Об'єднана коаліція Австрії, Франції, Іспанії та Неаполітанського королівства повернула владу папі римському. | ||
+ | |||
+ | Австрійці придушили повстання на Сицилії (відновлено там владу неаполітанських Бурбонів). 22 серпня впала Венеціанська республіка - останнє вогнище революції. В Італії розпочався австрійський терор, італійських патріотів страчували за вироками військово-польових судів, як злочинців. | ||
+ | |- | ||
+ | |<p align=center>Австрія</p> | ||
+ | |valign="top"|Багатонаціональна, "клаптиковою" держава. Слов'яни становили 18 млн, австрійські німці - 7 млн, мадяри (угорці) - 5 млн, решта - румуни та італійці. | ||
+ | |||
+ | Відсталість, кріпосне право, нерівномірність економічного розвитку. | ||
+ | |||
+ | Абсолютна монархія | ||
+ | |||
+ | Політика Меттерніха (з 1809-1848 pp.) придушувалася будь-яка вільна думка. Розпалювання національної ворожнечі між народами імперії. Імператор Франц: "Мої народи чужі один одному: тим краще. Вони не хворіють одночасно на ті самі хвороби... Я ставлю угорців в Італію, італійців в Угорщину, кожен стереже свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять одинодного. З їхньої неприхильності народжується порядок, з їхньої ворожнечі - загальний мир". | ||
+ | |||
+ | Економічна криза 1846 р: 3 неврожайних інфляція, зростання цін на хліб і картоплю, безробіття. | ||
+ | |У березні 1847 р. у Відні, Празі, Пешті голодні бунти. | ||
+ | Опозиція: ліберальна інтелігенція, підприємці, студенти, національна опозиція народів пригноблених Імперією. | ||
+ | |||
+ | 13 березня 1848 р. у столиці Австрії Відні розпочалися маніфестації під гаслами: "Конституція!", "Свобода!", "Геть Меттерніха!". Імператор Фердинанд скликати рейхстаг (парламент) і ввести конституцію. Меттерніха відправили у відставку. | ||
+ | |||
+ | У квітні проект конституції Австрійської імперії: слова, друку, зборів, відповідальність уряду перед парламентом. Але ігнорувалися національні інтереси народів, Парламент мав складатися з двох палат - аристократичного сенату і палати депутатів. Виборче право лише для власників нерухомості та збереження всієї повноти виконавчої влади за імператором. Таку конституцію було сприйнято як спробу відновлення абсолютизму. | ||
+ | |||
+ | Революційні виступи 15-26 травня зумовили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука та письмового запевнення про введення загального виборчого права. | ||
+ | 12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто велику армію, яка 17 червня придушила повстання. | ||
+ | |valign="top"|У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, італійці, поляки, словенці, українці, хорвати, чехи, чверть депутатів селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування феодально-кріпосницьких повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині. | ||
+ | |||
+ | Повстанці у Відні намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Після розправи з повстанням у Відні Імперський уряд заходився придушувати революцію в Угорщині. | ||
+ | |} |