Користувач:Брюхович Альона

Естетичне виховання школярів на уроках математики. В останній час збільшилась увага до проблем теорії і практики естетичного виховання, як важливого засобу формування відношення до дійсності, засобу морального та розумового виховання, тобто, як засобу формування всебічно розвинутої духовно багатої особистості. Формувати особистість та естетичну культуру, особливо важливо, в найбільш сприятливому для цього, шкільному віці - відмічає багато письменників, педагогів, діячів культури (Д.Б.Кабалєвский, А.С.Макаренко, Б.М.Нємєнський, В.А.Сухомлинський, К.Д.Ушинський), - Відчуття краси природи оточуючих людей, речей створює в дитині особливі емоційно психічні стани, збуджує інтерес до життя, загострює допитливість, розвиває мислення, пам'ять, волю і інші психічні процеси [2,6,7]. Навчити бачити чудове навколо себе в оточуючій дійсності, покликана система естетичного виховання. Для того щоб ця система впливала на дитину найбільш ефективно і досягала наміченої цілі Б.М.Нємєнський виділив наступну її особливість: "Система естетичного виховання повинна бути, перш за все єдиною, об'єднуючою всі предмети, всі позакласні заняття, все суспільне життя школяра, де кожний предмет, кожний вид заняття має свою чітку задачу в справі формування естетичної культури та особистості школяра"[2]. Естетичний компонент притаманний математичній науці. Математика на відміну від більшості інших дисциплін, має предметом свого навчання не безпосередньо речі, що становить навколишній світ, а кількісні відносини і просторові форми, властиві цим речам. Мова математики – це особлива мова науки. У відмінності від природної мови, яка в основному класифікує предмети і тому є мовою якісною, мова математики перш за все кількісна [5,c.104]. Найважливішою перевагою кількісної мови математики є стислість і точність. У цьому її величезна перевага і в цьому її краса, бо саме в математичній мові втілюється один з основних ознак краси в науці: зведення складності до простоти.

      Початок уроку це дуже важливий момент з виховної точки зору, оскільки на цьому етапі відбувається вплив на мотиваційну сферу. Урок можна почати з виконання таких вправ, які виведуть на можливість створити проблемну ситуацію. Наприклад, при вивченні теми формули скороченого множення, можна організувати самостійне відкриття формули куб суми (різниці) двох виразів. При даному прийомі відбувається розумове виховання, виховується творча самостійність, сила волі, працьовитість, відповідальність. [6, с. 144]. Так само, урок можна почати з практичної роботи дослідницького характеру. Наприклад, при вивченні теми «Сума кутів трикутника» на початку уроку роздамо кожному вирізані з паперу трикутники різного вигляду і запропонуємо за допомогою транспортира виміряти всі кути трикутника і знайти їх суму. Обговорюючи результати практичної роботи, учні роблять вивід, що сума у всіх вийшла приблизно однакова – з'являється гіпотеза, яку потрібно довести. Проведення такої роботи дозволяє виховувати критичне мислення, працьовитість, акуратність, дозволяє створити ситуацію успіху, викликає інтерес, створює мотиви до вивчення теми. 
        Етап актуалізації опорних знань можна організувати також, різними способами. 

Це може бути робота з геометрії по готовим кресленням, складання свого завдання, завдання – загадки «Що приховано?», «Що ти бачиш?» і так далі. Все це дозволяє виховувати пізнавальну активність, відповідальність, сміливість думок, критичне мислення. Робота в парах із застосуванням тренажерів для усного рахунку. Використання на уроці подібних тренажерів дозволяє здійснювати взаємоконтроль і ефективно організовувати усний рахунок. Використання на уроці такої форми роботи з використанням тренажерів дозволяє раціонально використовувати час уроку, перевірити всіх і виховує у учнів відповідальність, уважність, чесність, самостійність, взаємоповагу. [7, с. 931] Велику роль в реалізації виховного потенціалу грають завдання, які вирішують на уроках школярі, завдання цікаві за змістом, багаті ідеями, мають декілька способів рішення. Підбираючи спеціальним чином завдання, можна здійснювати і етичне, і економічне, і екологічне і інше виховання.

           Різноманітний контроль на уроці математики дозволяє також вирішувати ряд виховних завдань. Контроль на уроці обов'язково повинен бути всестороннім і здійснюватися диференційовано: контроль з боку вчителя, взаємоконтроль, самоконтроль. Здійснювати контроль можна різними способами. Це диференційовані картки-тренажери контролюючого характеру, тести, самостійні роботи різного вигляду, заліки, електронні тести і так далі. З погляду виховання різні види контролю дозволяють здійснювати етичне виховання, виховувати відповідальність, самостійність, критичність, силу волі, комунікабельність, працьовитість. 

Виховання творчої самостійності можна здійснювати за допомогою різних творчих домашніх робіт. Великий виховний ефект на уроках математики мають математичні казки, тут можна спостерігати політ фантазії у дітей. Таку роботу можна проводити з учнями, починаючи з 5 класу, пропонуючи при вивченні деяких тем скласти і художньо оформити свою математичну казку. Казки готують до вивчення курсу геометрії, яка вимагає розвиненої уяви, уміння обдумати запропоновану ситуацію, виявити і використовувати необхідну інформацію для ухвалення рішення. Казка дозволяє увірватися на урок гумору, фантазії, загадки, творчості. [4, с. 500] На уроках математики обов'язково потрібно застосовувати різні підходи в оцінюванні. Після проведення контрольної роботи і за підсумками чверті бажано скласти з учнями «сходи успіхів». Використовуючи цей прийом багато років можна з упевненістю сказати, що прийом дуже ефективний, оскільки хлоп'ята, аналізуючи свої успіхи і невдачі, проявляють такі якості як критичність, взаємоповагу, вчаться радіти успіхам інших, вголос висловлюють критику по відношенню до себе і однокласникам. Систематичне використання таких «драбинок» в роботі приводить до того, що при аналізі контрольної роботи тим, хто отримав п'ятірку, хлоп'ята починають ляскати в долоні, щиро радіючи за них, співпереживають невдачам інших. На деяких уроках доцільно застосовувати оцінюючі жетони, за допомогою яких кожен сам себе оцінює за правильні відповіді. Спостереження показало, що активність на уроці збільшується.

 В кінці уроку легко підвести підсумок і виставити відповідну оцінку в журнал. Цей прийом дозволяє виховувати відповідальність, чесність, порядність, взаємоповагу. Звичайно, протягом уроку обов'язково повинна бути присутньою словесна оцінка вчителя - схвальні репліки вчителя, при деяких видах діяльності оцінювання з боку однокласників. 
        Етап рефлексії в кінці уроку або на проміжних етапах повинен бути присутнім обов'язково. Саме на цьому етапі надається можливість оцінити урок разом з хлоп'ятами з виховної точки зору. Тут присутній аналіз вчителя, учнів і самоаналіз. Робляться акценти на етичних критеріях, трудових успіхах або невдачах, зачіпаються аспекти розумового виховання. [6, с. 144]
Будь-який урок несе величезний виховний потенціал і тому на вчителя покладається велика відповідальність, щоб не нашкодити дитині. Методично правильно побудований урок виховує кожним своїм моментом. 

Будучи елементом виховання, урок не перестає залишатися частиною життя дитини. І характер життя, що протікає на уроці, стає якістю наочного способу життя, гідного людини, бо на уроці кожен проживає гідно цей шматок свого життя – звичайно, якщо організатором уроку є педагог-професіонал.

              І тому за умов правильної організації навчального процесу естетично-виховні аспекти виявляються на уроках з усіх навчальних предметів. Вони дають змогу формувати естетичні знання учнів, розвивати їхні естетичні почуття, смаки, ідеали, творчі здібності, тобто допомагають закладати фундамент загального естетичного розвитку. Водночас вони значно підвищують ефективність навчально-виховної роботи школи [5, с.44].