Застосування технології моніторингу якості освіти при викладанні математики

Якість освіти є тим показником, зазначає В.М. Приходько [4, c.4], за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь – якої держави на будь –якому етапі її розвитку, особливо у період реформування. Якість здобутої людиною освіти, зокрема, се-редньої, завжди була і залишається в полі зору політиків, оскільки певною мірою визначає й майбутній інтелектуальний потенціал країни, її подальший економічний і політичний розвиток, забезпечує державі певний авторитет на міжнародній арені, її конкурентоспроможність і самостійність. Шкільна освіта сьогодні розвивається в руслі компетентнісного підходу, що більше відповідає попитам сучасного ринку праці та вимогам інформаційного часу. Учні повинні бути готовими використовувати засвоєні в школі знання та соціальні навички для вирішення практичних та теоретичних завдань.

Фахівці в галузі проведення міжнародних порівняльних дослі-джень з питань якості шкільної освіти визначають навчальну компе-тентність як загальну здібність людини визначати і розуміти свою роль у світі, в якому вона живе, висловлювати обґрунтовані міркування і використовувати освіту так, щоб задовольнити сьогодні і в майбутньому потреби, які притаманні творчій, креативній особистості. Впровадження компетентнісного підходу у змісті освіти передбачає компетентнісний підхід і в оцінюванні. Тому на державному рівні широко застосовується дослідження якості навчальних досягнень учнів, прикладом чого є зовнішнє незалежне оцінювання як шлях до вступу випускників шкіл до вищих навчальних закладів. У навчально – виховному процесі школи технологія моніторингу якості освіти відповідає особистісно – орієнтованій системі, диференціації вимог до результатів навчання в залежності від інтелектуальних можливостей учня, його життєвих планів. Ефективність роботи вчителя неможлива без наявності об’єктивної інформації про стан навчальної підготовки учнів. Цьому сприяє проведення моніторингу шкільної предметної освіти школярів, його використання передбачає участь всіх суб’єктів навчально – виховного процесу: учнів, вчителів, психолога школи, адміністрації закладу. З метою забезпечення практичної реалізації впровадження технології моніторингу якості навчальних досягнень учнів у курсі шкільної предметної освіти на базі школи у жовтні 2010 року проведено міський семінар –практикум вчителів математики, під час якого було визначено роль технології моніторингу якості освіти, враховуючи особливості предмета математики як основи наук. Технологія застосування моніторингу має декілька етапів: -Формівний (проведення індивідуальних консультацій, практичних семінарів, вивчення матеріалів, за якими буде здійснюватися дослідження з учасниками моніторингу); -Апробаційний (застосування основних методик використання окремого виду моніторингу, обробка й аналіз отримання даних); -Завершальний (узагальнення результатів моніторингу, вироблення рішень і рекомендацій по усуненню недоліків, прогалин у знаннях учнів). Технологія моніторингу якості освіти дозволяє виокремити особу кожного учня і диференціювати, здійснюючи особистісно – орієнтований підхід: учні з достатньо високим рівнем навчальних можливостей і творчої активності, учні з недостатнім ступенем самореалізації, учні, які потребують пильної педагогічної уваги. Основним завданням моніторингу предметної освіти є чітке визнання учителем – наскільки випадковий чи закономірний характер має та чи інша помилка учня, своєчасна корекція та об’єктивне оцінювання його навчальних досягнень. Опираючись на Державні стандарти освіти, моніторинг предметної освіти у нашій школі здійснюється за наступною схемою: -вхідна діагностична робота (для визначення стартового рівня навчальних досягнень учнів на початку навчального року – вересень місяць ); -уроки, самостійні роботи (здійснення оперативного контролю); -індивідуальні завдання, колоквіум, залік, підсумкова контрольна робота (оцінка навченості); -позакласні заходи з предметів, конкурси, олімпіади, дослідницька робота, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання (оцінка компетентності учня). Такий моніторинг дає повну оцінку навчальних компетентностей учнів у курсі шкільної освіти. Основним структурним елементом навчання в школі є урок – як головний компонент навчально – виховного процесу, як форма реалізації педагогічних спрямувань, де проходить безпосереднє і систематичне спілкування вчителя і учнів. Саме від якості уроку в найбільшій мірі залежить якість і об’єм знань, які отримує учень. Вчителі нашої школи використовують в практиці своєї роботи різноманітні форми, методи та прийоми, інтерактивні вправи, перш за все для того, щоб процес отримання знань не став одноманітно – втомлюючим ні для учнів, ні для вчителя; проводять контроль знань, що їх отримали учні в даний момент часу – і тут важливо, що даний контроль здійснюється на кожному уроці, а не лише по закінченню вивчення блоку навчального матеріалу. Своєчасність контролю дозволяє вчителям, побачивши затруднення у засвоєнні матеріалу, провести корекцію своїх дій або дій учнів. Моніторингове дослідження рівня навчальних досягнень учнів проводиться на кожному етапі уроку у вигляді: - предметного диктанту; - самостійної роботи навчального або контрольного характеру; - контрольної роботи; - тестової перевірки; - практичного заліку тощо. Ефективність самостійної роботи залежить від підготовленості учителя до її організації, тобто його вміння здійснювати діагностику індивідуальних навчальних можливостей учнів, аналізувати зміст навчального матеріалу і визначати характер можливих труднощів для засвоєння його учнями; уміння розробляти систему завдань для самостійної роботи учнів, надавати їм консультативну допомогу. Будь – яка робота дає позитивні результати тільки тоді, коли вона є системою, що задовольняє певні вимоги. Самостійна навчально – пізнавальна діяльність: -допомагає учням засвоювати навчальний матеріал; -формує вміння самостійно розширювати і поглиблювати знання та застосовувати їх на практиці; -розвиває пізнавальні здібності учнів; -відповідає основним принципам дидактики, а сама: доступності, систематичності, зв’язку теорії з практикою, свідомості, творчій активності. Вчителі підбирають такі завдання до самостійної роботи, щоб вони були різні за змістом і дидактичною метою, а зміст і обсяг роботи – посильним для учнів. Послідовність виконання домашніх і класних самостійних робіт така, щоб виконання одних робіт логічно випливало з попередніх і готувало учнів до виконання наступних. Пропонуються завдання, що розв’язуються за готовими алгоритмами, а також ті, які вимагають їх створення. Необхідно враховувати те, що різним людям потрібна різна кількість часу для засвоєння одного і того ж навчального матеріалу, також завдання повинні бути цікавими для учнів. Тестова система перевірки знань є одним із найважливіших засобів активізації розумової діяльності учнів і розвитку їх креативності. Тому педагоги школи активно використовують тестові завдання в практиці своєї роботи. Також учні розв’язують тестові завдання, беручи участь у Міжнародних, Всеукраїнських, Регіональних конкурсах інтелектуальних конкурсах ( у 2012 -2013 навчальному році: «Кенгуру» - 95 учнів, «Соняшник» - 114 учнів, «Левеня» - 24 учня, «Лелека» - 54 учня, «Геліантус» - 23 учня, «Колосок» - 28 учнів, «Бобер» -13 учнів, «Грінвіч» -20 учнів, «Олімпус» - 23 учня, «Еврика» - 11 учнів. Всього залучено до участі у конкурсах 78% учнів). Досить популярним для старшокласників є участь у пробному тестуванні по підготовці та участі у зовнішньому незалежному оцінюванні для вступу до вищих навчальних закладів. Тестові завдання мобілізують діяльність учнів, захоплюють своєю простотою навіть слабких школярів. Якщо тестова пе-ревірка проводиться систематично, то на основі набутих вмінь та навичок учні досягають гарних результатів. Основними перевагами тестової форми роботи педагоги вважають: -врахування індивідуальних особливостей учнів; -перевірка якості засвоєння як практичного так і теоретичного матеріалу; -здійснення оперативної діагностики результатів засвоєння навчального матеріалу кожним учнем; -можливість детальної перевірки кожної теми курсу; -заощадження навчального часу для перевірки знань і оцінки ре-зультатів навчання. Вчителі закладу виділяють такі види тестів: 1)теоретичний. Він дає можливість перевірити ступінь засвоєння учнями теоретичного матеріалу, рівень осмислення сприйняття матеріалу, уміння фіксувати його в пам’яті і відтворювати текст за зразком; 2)традиційний. Призначений для організації поточного контролю і допомагає вчителям отримати інформацію про рівень уміння застосовувати матеріал при розв’язуванні типових завдань. Його основна мета – виявити найбільш поширені помилки, усунути причини їх виникнення; 3)позитивний. Вибір учнем з ряду тверджень того, яке він вважає правильним. Цей вид роботи розвиває аналітичні здібності школярів, навички, пам’ять, увагу, швидкість реакції. Тестова перевірка досить поширена в навчальному процесі. Завдання для ДПА та ЗНО теж складено у вигляді тестів. Залік дозволяє здійснити особистісно – орієнтований підхід, активізувати навчально – пізнавальну діяльність учнів. Педагоги школи проводять заліки у вигляді огляду знань, брейн – рингу, міні – екзамену, інтелектуальної гри тощо. Форми проведення перевірки знань учителі школи обирають індивідуально для кожної теми, окремого етапу уроку, кожного предмету окремо. Проте загальна схема моніторингу рівня навчальних досягнень учнів – однакова для всіх педагогів. Це вхідна діагностична робота – тематична – семестрова – підсумкова моніторингова робота –річна. Інформація про підсумки подається у вигляді графіків, діаграм по кожному предмету окремо та для кожного класу в цілому, узагальнюється та систематизується адміністрацією в аналітичних довідках і наказах по школі. Таким чином, застосування моніторингу якості предметної освіти дає змогу визначити рівень росту позитивної динаміки навча-льних досягнень школярів, об’єктивно оцінити навчально – виховний процес та визначити ступінь його ефективності.