Вікі стаття "Поведінкові адаптації"
Зміст
Назва проекту
Чи можуть адаптації бути абсолютними?
Автори проекту
Група учнів 11 класу.
Тема дослідження
Поведінкові адаптації організмів.
Проблема дослідження
Чи можуть поведінкові адаптації бути абсолютрими?
Гіпотеза дослідження
Поведінкові адаптації сприяють виживанню організмів у певних умовах, забезпечують існування виду.
Мета дослідження
З’ясувати і обґрунтувати, у чому полягає біологічна доцільність поведінкових адаптацій організмів.
Результати дослідження
Адаптації організмів виникли у процесі розвитку життя на Землі. Адаптації можна спостерігати як у найпримітивніших організмів, так і у високоорганізованих, оскільки виживання організмів можливе тільки при їхній відповідності умовам оточуючого середовища. Поведінкові адаптації – це зміни поведінки тварин у певних умовах.
Прикладами поведінкових адаптацій можуть бути наступні: сплячка; турбота про нащадків, шлюбна поведінка, об’єднання у зграї, сезонні перельоти та міграції, погрозливі пози, удавана смерть, запасання корму.
Сплячка — період деактивації життєвих процесів та метаболізму у тварин, характеризується зниженням температури тіла, уповільненням дихання, та всіх процесів метаболізму. Основним фізіологічним сенсом сплячки є збереження енергії в період несприятливих природних умов.
Розрізняють сезонну і несезонну сплячку. Сезонна сплячка може бути літньою та зимовою. Вважають, що саме завдяки впадінню в сплячку еполетові акули здатні виживати довгий час без кисню, навіть якщо їх витягнули з води, при температурі повітря до +26 °C. Інші тварини, що можуть довгий час обходитись без кисню — це золота рибка, червоновуха черепаха, лісова жаба та гірський гусак.
До останнього часу вважалось, що явище сплячки не спостерігається серед приматів. Але фізіолог Катрін Даусман з Марбурзького університету (Німеччина) разом із своїми співробітниками опублікувала в журналі Nature (за 24 липня 2004 року) докази того, що малий карликовий лемур з Мадагаскару проводить в сплячці в дуплах дерев сім місяців на рік. Це є особливо цікавим з огляду на той факт, що зимова температура на Мадагаскарі може становити більш ніж 30 °C, тож сплячка цього лемура, судячи зі всього, викликана в першу чергу не необхідністю перечікування низьких температур. Сплячка цього лемура у великій мірі залежить від будови дупла: якщо дупло погано ізольоване від навколишнього середовища, то температура тварини коливається у широких межах паралельно із температурою навколишнього середовища; але при якісній ізоляції дупла температура тіла тварини тримається стабільною та низькою, з періодичними підвищеннями, коли лемур прокидається. Також група Даусман показала, що уповільнення метаболізму у цієї тварини не вимагає обов'язкового зниження температури тіла.
Тварини, що впадають у сплячку: гризуни, малий та карликовий лемури, ведмідь, їжак звичайний, американська білогорла дрімлюга, чилійський опосум, австралійська єхидна, кажан, хом’як, соня, бабак, ховрах, бурундук, борсук, жаба.
Як відомо, для успішного існування біологічного виду, кожне покоління його представників повинне залишити після себе плідних нащадків. Успіх виживання нащадків значною мірою заляже від поведінки батьків. У тваринному світі зустрічаються найрізноманітніші форми турбування про нащадків. Наприклад: Виношування яєць на тілі одного з батьків. Жаба повитуха, піпа суринамська, морський коник. Будування гнізд Самець колюшки триголкової будує гніздо. Виношування ікри і мальків у роті - Тиляпія нильська. Самка коали цілий рік носить на собі дитинча, яке міцно тримається за її шерсть.
Кожна жива істота, щоб не зникнути з лиця землі, повинна розмножуватися. У багатьох ссавців шлюбні ігри досить короткі і прості. В інших, навпаки, ігри перед спаровуванням є складним і багатокроковим ритуалом їхньої поведінки. Самці антилоп ситатунга і ньяла мають дуже яскраве забарвлення. Повернувшись до самки боком і наїжачивши шерсть, вони, щоб привернути до себе увагу, урочисто марширують і торкаються до її крупу. Морські леви обходяться з самками луже суворо: при спробі самки втекти до іншого самця обидва накидаються на неї і кожен намагається перетягнути її на свій бік. У період спаровування самки багатьох ссавців стають дуже полохливими, і самцям доводиться їх „переслідувати". Самець дикого кролика жене обраницю по полю, але весь час він знаходиться позаду самки на відстані декількох метрів. Гонитва - це щось на зразок гри. Часто можна спостерігати такі пари, які, перервавши гру в квача, разом зупиняються, щоб попоїсти. Потім самець піднімає вгору хвіст і показує самці білий живіт. Такі ігри тривають до настання темряви. Білки також грають у квача, але самка при цьому весь час зупиняється та чекає на самця.
Для багатьох птахів переліт – важлива життєва функція. Здатність перелітати з місця на місце дозволяє їм у різну пору року мешкати у найбільш сприятливому кліматі. Зміна пір року – причина міграцій птахів. Полярні крачки перелітають найдальше, ніж інші птахи – з Арктики в Антарктиду і назад. Карликові лебеді летять з Північної Європи і Сибіру на південь.
Характерна риса поведінки опосума – його здатність прикидатися мертвим. Поранений або наляканий опосум падає, при цьому його очі скляніють, з рота тече піна, анальні залози виділяють секрет з неприємним запахом. Така поведінка рятує тварині життя – переслідувач, обнюхавши тіло, іде геть, а опосум через деякий час «оживає» і тікає.
Висновки
Таким чином, ми досягли поставленої мети, довівши, що біологічна доцільність поведінкових адаптацій полягає у виживанні організмів у певних умовах, забезпечують існування виду.
