Приклад унівської роботи, проект "Поклик віків"
Зміст
Назва проекту
'"Поклик віків"
Автори проекту
Кокітко Валерія, Кокітко Олександра, учні 10 класу
Тема дослідження
Як територія проживання впливає на наш світогляд?
Проблема дослідження
Дослідження особливостей гуцульських говірок, лексичного складу, етимології та семантики
Гіпотеза дослідження
Ми припускаємо, тереторія проживання - вирішальний фактор у формуванні лексичного складу мови
Мета дослідження
Проаналізувати і порівняти діалектизми різних територій для визначення особливостей і відмінностей лексики, розуміння лексичного значення слів і здобуття навичок доречного їх використання, збагачення словникового запасу
Хід і результати дослідження
1. Ми прочитали твір "Тіни забутих предків" і дізналися, хто такі гуцули: «Гуцули - оригінальний народ з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя, до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води», - писав у листі до І. Франка М.Коцюбинський.
2. Визначили лексику, властиву гуцулам.Виявилося, що це колоритна мова, наповнена численними діалектами, - це надбання гуцульського народу, частина його світосприйняття. Тому й не дивно, що М. Коцюбинський на сторінках своєї повісті «Тіні забутих предків» використовує лексику гуцульського краю.Використовуючи діалектизми, автор змушує читача побачити гори і ліси й тих, хто їх населяв, очима гуцулів, у яких склався власний погляд на природу і світ. Тому вживаються слова «щезник», «чугайстир», «нявка», які характеризують саме гуцульські уявлення про нечисту силу лісів. Тому вживається слово «плай» на позначення гірської стежки, «воріння» замість цілої фрази — «огорожа з дерев'яних лат». Не кажучи вже про назви деталей одягу — гачі, крашениці (штани), табівки, дзьобні (сумки різних видів), гугля (білий кожушок).
3. З"ясували лексичне значення слів, зокрема таких: Капчури – панчохи, пошиті із сукна й оздоблені вишивкою, Гачі– штани зимові товсті, сукняні штани, які могли бути чорного, білого або червоного кольору, Заплітки – Стрічка або пучок скручених кольорових ниток, які служили для заплітання в кінець коси, щоб зав'язати її і не дати розплітатися,«Згарди» –намисто з монет або хрестиків, Ватра-вогнище, багаття, Крашениці– штани з кольорового сукна. Кептар – овчинна безрукавка. Черес– широкий шкіряний пояс з металевими прикрасами й орнаментальним тисненням. Табівка – шкіряна торбина, прикрашена тисненням та мідними бляшками, яку вішали через плече. Гугля – це святковий одяг, плащоподібна накидка з білої вовняної тканини. Спузар – чоловік, який пильнує ватри на полонині. Ватаг – головний серед пастухів. Мольфар – чарівник.
4. Звернули увагу на особливості мови. У лексичному складі гуцульських говірок є місцеві слова, що поширені і в інших південно - західних діалектах, а також слова із зміненим значенням (місцевого поширення). Наприклад: денцівка - сопілка з денцем, любас - коханець, стариня - батьки, тусок - жаль, царинка - огороджена сіножать, чугайстир - лісний дух. В гуцульських говірках є багато запозичень: бовгар - пастух рогатої худоби, ґрунь - вершина гори, жентиця - сироватка (3, 98). Крім лексичних особливостей, у повісті М.Коцюбинського зрідка зустрічаємо деякі фразеологічні вирази, найчисленніші з яких - фразеологізми - закликання і вітання. Фразеологізми - закликання. Ігі на тебе (178). Щез би в озері та в тріски...(178). Шляг би ті трафив! (193). Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: "Сіль тобі в оці!..." (205). Аби так здоров був!..(205) Фразеологізми - вітання. - Гаразд, як ви?..(207). Сталі словосполучення. Така віхола крутить, що світку не видно, а він, небіжчик... - оповідав ґазда сусідам (225). - Тоді гине в той мах... (216). Не встигла та за поріг, а двоє ягнят закрутилось на місці - та й вже по них... (205). У наведених прикладах широко використовується допоміжне дієслово із залишком старої форми дієслова аориста бих, що свідчить про збереження деяких архаїчних форм, які вживались у грамотах ХIV - ХV століття (6, 185).
5. Провели анкетування "Чи збагатив ти свій мовленєвий запас?" серед учнів нашого класу. Виявили, що не всі учні звернули увагу на коментарі й пояснення у тексті
6. Створили порівняльну діаграму на основі анкетування "Чи розуміють значення слів люди різних територій"Таблиця
7. Презентували власні напрацювання на уроці української літератури
Висновки
Працюючи над проектом, ми визначили, що мова становить найсуттєвішу рису народу, його характеру, світогляду, способу мислення і життя. Тому вживання місцевої лексики і синтаксичних конструкцій – це вкрай необхідний засіб відтворення колориту Гуцульщини, її духу. Описуючи життя і побут гуцулів, їх звичаї, повір'я М.Коцюбинський вводить у канву твору чимало діалектизмів, які побутують і зараз, і серед яких значна кількість етнографічних. Письменник вводить ці слова не тільки тому, що хоче ознайомити читача з особливостями гуцульського діалекту, а й тому, що чимало понять не мали відповідної літературної назви, оскільки відомі були тільки в гуцульському побуті. Це назви деяких будівель, страв, продуктів харчування, посуду, одягу, взуття, музичних інструментів, тварин і рослин, демонологічні назви, мікротопоніми та інші. З іншого боку, автору потрібно було введення діалектизмів для надання творові гуцульського колориту, індивідуалізації мові персонажів.
Корисні ресурси
http://www.slideshare.net/oksanasushkova78/ss-42463672 http://www.referatcentral.org.ua/ukrainian_load.php?id=296 http://www.referatcentral.org.ua/ukrainian_load.php?id=296 http://svitslova.com/literatura/teoria/1638-pojasnennia-sliv-kocubynskyj.html https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2_(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C) https://www.youtube.com/watch?v=cREQ9j6fEXI http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kotsyubinskij-mikhajlo/2266-mikhajlo-kotsyubinskij-tini-zabutikh-predkiv-analiz http://www.free-lancers.net/users/Vikentiyj/comments/283692/ http://masha0708moskalova.blogspot.com/p/blog-page.html
