Формування творчої особистості

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 16:56, 15 квітня 2016, створена Жиденко Ірина Федорівна (обговореннявнесок) (Створена сторінка: формування творчої особистості учня 1. Формування творчої осо...)

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук
                                            формування творчої особистості учня 

1. Формування творчої особистості учня Творча особистість – це людина, яка у змозі реалізувати своїіндивідуальні потреби та можливості, має нетрадиційне самостійнемислення, багатий духовний світ, уміє пізнавати, бачити навколишнєоточення, створює щось нове, оригінальне, неповторне. Для того, щоб сформувати таку особистість в умовахзагальноосвітнього навчального закладу, маємо створити належніпедагогічні передумови для розкриття індивідуальних особливостейкожного учня, задоволення навчальних потреб, використовуватиособистісно зорієнтований підхід до організації педагогічного процесузадля ефективності навчання, розвитку та виховання кожного учня. Дитячі роки – найсприятливіший період для творчості. Дітям требаоволодіти у школі складними процесами сприймання, уяви як основитворчої діяльності. Творчі можливості молодшого школяра реалізуються в різнихвидах діяльності: грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності. Творчій особистості притаманні наступні риси: • інтелектуальність – багатство ідей, • нетрадиційне мислення, • гнучкість розуму, • хороша память, • допитливість, • самостійність, наполегливість в роботі. • здатність ставити та вирішувати проблеми. Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організаціїтворчої діяльності враховується сукупність взаємопов’язаних між собоюсторін: • зміст навчального матеріалу, • система творчих завдань, • організація навчально-пізнавальної діяльності. Розглянемо застосування системи творчих завдань, як одну ізсторін формування творчої особистості учня. Перед учителем одразупостає багато питань: • Що саме і в який момент буде для учня творчістю на уроці? • Як розвинути творчу уяву та мислення, які мають свої особливості в кожній віковій групі? • Як створити умови, які б допомагали кожній дитині виявити індивідуальну творчість? 2. • Яка база необхідна для того, щоб учні не тільки мали бажання, а й навчилися розв’язувати завдання творчого рівня? Перш ніж почати розв’язання цих питань, вчителеві необхідноз’ясувати, на якому етапі уроку чи вивчення теми доцільно й слідзастосовувати завдання творчого рівня. З цього питання не існує єдиноїдумки педагогів: одні з них вважають, що подібні завдання можнавикористовувати лише наприкінці вивчення теми, коли учень володієдостатньою кількістю знань, умінь та навичок; інші – що подібнеобмеження у творчості на ранніх етапах вивчення теми недоцільне. Неменш важливим є з’ясування шляхів переходу від репродуктивної дотворчої діяльності у процесі навчання. Сама творча діяльність для дитини є швидше захопливимпроцесом, ніж результатом, цікавим спілкуванням, ніж виучуванням.Робота над творчими завданнями – це передусім спроба знайтивідповідний спосіб самовираження. Залучаючись до такої роботи, дитинамолодшого шкільного віку сприймає її як гру, в якій рівноправнимипартнерами вважаються й учні, й учитель, що виконує роль лідера,організатора, натхненника. Для того, щоб успішно здійснити такудіяльність, треба розуміти, що постає вона не одразу, а розвиваєтьсяпоступово й повільно з найпростіших видів діяльності, є окремоюповедінкою людини, безпосередньо залежить від накопиченого досвіду тапо різному реалізується в різних вікових групах. Для того, щоб почати розвивати інтелектуально-творчі здібності,учням треба мати не тільки певний, «початковий», рівень цих здібностей,а й відповідні риси характеру, притаманні творчій особистості. Суттєвароль у цьому процесі належить і вчителеві, який створює мотиви длятворчих виявів в учнів, дбає по успішність кожного в певній сфері. Кожен учень,що переступив шкільний поріг, бажає бути успішним.Здійснення цього бажання є однією з найважливіших умов переростанняпозитивного ставлення до навчання в активне та творче. У 11 – 12 роківдитина вже повинна вміти вчитися, мати бажання вчитися та вірити у своїможливості. Щоб досягти успішності, учневі потрібні вміння: • організовувати робоче місце та планувати роботу, • ставити мету, знаходити різні способи її реалізації та оцінювати її доцільність, • передбачати результат дій, • працювати з різними джерелами інформації, відшукуючи необхідний матеріал, виділяючи головне, • контролювати та корегувати свою роботу на різних етапах, 3. • аргументувати та доходити висновків. Перш ніж пропонувати завдання творчого рівня, необхідносформувати в учнів певні базові знання та вміння, які будуть ланцюжкомдля зв’язку нового з вивченим раніше, стануть умовою свідомогоопанування знаннями в подальшому, сприятимуть виробленню йрозвитку особистих прийомів самоосвіти, індивідуальних здібностей італантів. Творча діяльність заснована на здатності нашого мозкукомбінувати, творчо переробляти та моделювати з елементівпопереднього досвіду щось нове. Не можна творчо використовуватизнання, яких немає, чи вміння та навички, що не сформовані. Підготовкадо виконання творчих завдань потребує вироблення в учнів точності,акуратності, цінування кожної хвилини, енергійної праці, які нададутьмаксимальний поштовх силам, можливостям і творчим настроям учнів.Необхідні знання подаються за чітким алгоритмом, досить щільно, воптимальному темпі. Розвиток інтелектуально-творчих здібностей через системутворчих завдань передбачає тренування, а також виробленнякомбінаторних умінь та навичок, що є основою творчості, якої не тількиможна, а й треба навчати. Будь-які навички можуть бути сформованітільки у практичній діяльності та є результатом багаторазових дій. На мою думку, опора на емоційність, образність, власний досвід –це найкращий шлях для розвитку творчої особистості. Живе, допитливе, творче мислення формується в учня тоді, колипроцес засвоєння знань базується на власній життєвій позиції людини. Для розвитку творчого мислення на уроках пропоную учнямкомплексні творчі завдання, пов’язані з розвитком уваги,спостережливості, мислення. Вважаю, що знання, здобуті з будь-якоїтеми, є не кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчихможливостей учнів з використанням їх у житті. При вивченні нового матеріалу я працюю за такою схемою. Порівняння. Коли незнайомий предмет не можна уявити,порівнюємо з чимось знайомим. Аналіз. Якщо учень вмітиме аналізувати, виділяти головне, то вінзуміє піднятися до вищого рівня. Постановка проблеми. Чим вищий рівень знань учня, тимскладнішими мають бути проблемні питання. Якщо в дитини виникаєпитання «Чому?», це значить, що в неї є прагнення до розвитку, дотворчості. Узагальнення. Обов’язковий етап, який сприяє вмінню доводити йробити висновки. Учні, які вміють довести правильність, уже є творчими. 4. Завдання для розвитку творчого мислення, які я пропоную учням на уроках. 1. Написання дослідницьких робіт на різні теми («Що вміє молоток?», «Хто як зиму зимує?», «Годинник із квітів» 4 клас). 2. Розробка проектів («Славетні українці», «Народний календар», «Кожну крихту збережемо» 2 клас). 3. Виступити у ролі редактора журналу чи газети. Зробити рекламу. 4. Гра «Інтерв’ю». Виступити в ролі журналіста. 5. Інсценізувати казку. 6. Створення пам’яток у вигляді опорних схем для запам’ятовування правил, визначень. 7. Виступ учня в ролі вчителя. 8. Змагання типу «Хто більше знає…(прислів’їв, приказок, загадок). 9. Завдання на уяву(Уяви, що тобі до рук потрапила краплинка води (сонячний промінчик). Куди б ти з нею помандрував?). 10. Завдання типу «Поміркуй» (Біля магазину стояли люди з плакатами: не купуйте одягу з хутра! Що це за люди, і чому вони так вважають?). На уроках математики для розвитку інтелектуально-творчихздібностей пропоную завдання, що вимагають від учнів нетрадиційнихрішень. Це логічні задачі або задачі підвищеної трудності. Такі задачірозвивають математичне мислення, творчу уяву, інтуїцію, привчаютьдітей міркувати логічно, заохочують до творчого пошуку, розкриваютьздібності молодшого школяра, пов’язані з арифметичними (числовими) йгеометричними (фігурними) уявленнями. Логічні задачі вимагаютьгнучкості, критичного підходу, раціонального мислення і простоздорового глузду. Розв’язування задач, які вимагають певної незалежності мислення івинахідливості, сприятиме розвитку важливої властивості людськогорозуму – передбачати результати не тільки безпосередніх дій, а й тих, щоплануються. Чим краще така властивість розвинута, тим людина будеактивніша та ініціативніша у навчанні і трудовій діяльності. При цьомуслід пам’ятати, що втрачене у молодшому шкільному віці (щодо розвиткумислення) надолужити потім дуже важко або й зовсім не вдається. Вважаю, що використання задач з логічним навантаженням будеефективним, якщо: 1. Для роботи над ними виділяти 7-10 хвилин уроку 2-3 рази на тиждень. 5. 2. Розкривати умови задач емоційно і образно, спираючись на наочність. 3. Учням надати змогу поміркувати, обмінятися думками (робота в групах), висловити різні підходи («Мікрофон»), подумати над розв’язанням вдома. Задачу з логічним навантаженням не аналізую так, як звичайнузадачу. Достатньо , щоб діти усвідомили її зміст, і ставлю допоміжні чинавідні запитання. Підтримую творчу атмосферу в класі, стимулюю учнівдо того, щоб вони деякий час міркували над розв’язуванням задачі. Потімпропоную бажаючим уголос повідомити про свій підхід до розв’язуваннязадачі; розповісти, про що в задачі можна одразу дізнатися; чого невистачає для розв’язування задачі тощо. Критично оцінюючи такіповідомлення, учні з’ясовують єдино можливий шлях розв’язання абознаходять найраціональніший з кількох. Аналізуючи результати роботи над задачею з логічнимнавантаженням, відмічаю уважність, наполегливість, ініціативу учнів,вказую на різні підходи до розв’язування, звертаю увагу на оригінальнірозв’язки. Гадаю, що названі завдання з предметів є корисними для творчогорозвитку учнів та вдосконалення педагогічної майстерності вчителя.Таким чином діти осмислюють власну творчість. Якщо вчитель на кожному уроці пропонуватиме дітямнестандартні завдання, це сприятиме розвитку позитивного ставлення дозавдань проблемно-пошукового характеру, швидкості мислення, пам’яті,уваги, знизить рівень тривожності учнів тощо. Творчі форми роботи –найкращий спосіб перевірки якості вивченого матеріалу, оскільки усамостійній творчій діяльності учні використовують тільки добрезасвоєне. Сьогодення вимагає від учителя виховання та розвиткусамостійності та культури мислення учнів, розуміння закономірностей увиучуваному матеріалі. Процес творчого навчання має значнийвнутрішній резерв. Використання різних форм, методів, сучаснихтехнологій у навчанні дуже впливає на інтелектуальний, емоційний,духовний, творчий розвиток особистості учнів.