Кохання-хімія

Кожен з людей хоча б раз у житті закохувався. А чи питали ви себе що таке кохання? В даній статті ви впевнитесь, що кохання- це усього лише хімічний процес. В цей період головну роль відіграють особливі запахи або феромони ( у чоловіків - андростенол, а в жінок - копуліни).Так, вже багато років проводяться дослідження природи і хімії кохання. Професор університету антропології у США Хелен Фішер протягом 30 років вивчала це питання і її дослідження показали, що різні стадії кохання (романтичне кохання і тривала прив"язаність) за біохімічними ознаками відрізняються одна від одної, але кожна супроводжується підвищенням гормонального фону - попри дуже малі дози, ефект дії є дуже значним. Почуття закоханості пов"язане з дофаміном, стійкі відносини ніжності та прив"язаності забезпечують серотонін і окситоцин, а здатність людини до глибоких стосунків - вазопресин. Отже, дофамін. Це гормон цілеспрямованості та концентрації. Він виробляється в організмі на початку закоханості, змушує досягати своєї цілі. Відомий як "гормон кохання", бо, виробляючись в організмі закоханої людини, викликає так звану "дофамінову залежність". Страждання від нерозділеного кохання часто пов"язані з надлишком дофаміну в організмі. Наступний - серотонін - є гормоном задоволення. Як не дивно, на етапі закоханості його вироблення знижується, тому кохання часто асоціюється зі стражданнями. Гормоном ніжності і прив"язаності виступає окситоцин. Він викликає найбільш добризичливе відношення до інших людей, дозволяє вірити словам конкретної людини. Мозок та хімічні процеси, що у ньому відбуваються, безумовно, впливають на нашу поведінку, однак кохання ніколи не буває повністю запрограмованим. Індивідуальні відмінності між людьми в їх гормональному статусі багато в чому визначають пік почуттів, однак найбільш значущою є духовна і психологічна природа людини.