Інструкція користувача сайту Iteach.wiki
Зміст
Прізвище, ім'я, по батькові:
Рожко Інна Григорівна
Регіон:
Дніпропетровська область
Місце роботи:
Васильківська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Посада:
Вчитель початкових класів
Мій внесок
Мої проекти
Мої файли
Мої закладки
Корисні посилання:
Мої статті
Мотивоване управління самостійною діяльністю учнів в позаурочній роботі
Інформація, яка доводиться до учнів вчителем, якщо і розуміється ними, але разом з тим інколи не засвоюється у вигляді знань та вмінь. Важливо не лише «передати знання», а навчити вчитись. Знання та вміння у готовому вигляді передаватись не можуть.
Суперечність, яка виникає на стику між трансляцією знань та їх засвоєнням у взаємозв'язку теорії і практики, розв'язується у формі самостійної діяльності учнів.
Основні ознаки самостійної діяльності - її виконання без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням, виявленням максимальної активності, ініціативи, творчості.
Основна мета самостійної позаурочної роботи з фізики зводиться до поглибленого засвоєння програмного матеріалу самостійним вивченням літератури, складанням тез, конспектуванням, проведенням домашніх експериментів, розв’язанням задач та завдань, підготовкою рефератів, доповідей, творчих робіт, тощо.
Правильно організована позаурочна робота може значно вплинути на розвиток самостійності учня, його ініціативи і творчих здібностей.
Для успішного розвитку навчально-пізнавальних умінь, формування мислення учнів, підвищення їх інтересу до вивчення фізики слід створювати такі умови навчання, в яких учень «відкриває» для себе і «формує» нові знання, є імітація вченого-дослідника. Лише після засвоєння учнем методів наукового пізнання, достатнього обсягу теоретичних знань вона може перейти в їх самостійне наукове дослідження – одну з вищих форм самоосвіти.
В класах з поглибленим вивченням фізики вчителі практикують різноманітні види експерименту: демонстраційний експеримент з елементами досліджень, дослідницькі експериментальні задачі і завдання, спецпрактикум з фізики, фронтальні лабораторні роботи дослідницького характеру, експериментальна підготовка учнів до засідань Малої Академії наук, вечори фізики з демонстраціями оригінальних і цікавих проблемних дослідів, самостійні домашні спостереження учнів за природними явищами і відповіді на заздалегідь підготовлені вчителем проблемні запитання тощо [2].
Учнів, які найбільш зацікавились тією чи іншою темою, варто залучати до експериментально-дослідницької роботи на рівні Малої Академії наук (МАН) України. Але перед тим, як рекомендувати учневі таку роботу, вчителеві слід проаналізувати можливості учня, рівень його розумового розвитку, здатність до самостійної діяльності і т. п.
Наукова робота в МАН — це перша творча робота учня, що самостійно виконується ним на базі знань, умінь і навичок, здобутих у школі та позашкільних установах як при вивченні фізики й математики, так і інших суміжних навчальних предметів.
Теми для творчих робіт різноманітні. Ми вважаємо, що однією з актуальних та перспективних тем на сучасному етапі розвитку освіти, науки та виробництва є вивчення напівпровідників, зокрема напівпровідникових транзисторів.
В наш час розвиненої техніки та технологій, зокрема мікроелектроніки, не можливо уявити життя людини без електричних пристроїв. Одним з основних елементів кожного складного електричного обладнання є напівпровідниковий транзистор. Майже в усіх відомих конструкціях, приладах, установках він є складовою частиною.
Широко застосовуються польові транзистори – уніполярні, або канальні. Польові транзистори характеризуються високим вхідним опором, що спрощує узгодження вихідного каскаду з джерелом вхідного сигналу; незалежний рівень власних шумів; можливість працювати в середовищі з високим рівнем радіаційного випромінювання, в умовах низьких температур (у деяких транзисторів зберігаються властивості при температурах, близьких до -200°С) [3].
Застосування напівпровідникових приладів в телевізорах, програвачах, комп’ютерах та ін. електричній техніці дозволило розв’язати проблему досягнення високих експлуатаційних параметрів електротехніки при забезпеченні необхідної надійності. Для конструювання надійних схем, основаних на транзисторах, тобто для правильного вибору типу транзистора, грамотного розрахунку схеми, вибору оптимального теплового та електричного режимів, необхідно мати детальні знання щодо характеристичних якостей та властивостей транзисторів.
Розглянувши теоретичний матеріал з фізики польових транзисторів та виконавши експериментальне дослідження його характеристик, ми дійшли до висновку, що про властивості та якість приладів велику інформацію містять вольт-амперні характеристики (ВАХ) напівпровідникових приладів. Тому ми пропонуємо дослідити польові транзистори та їх вольт-амперні характеристики, і взяти ці дослідження за основу творчої роботи учня. У зв’язку з тим, що сучасна наука не зупиняється на досягнутому, продовжує працювати, наприклад, над подальшою мініатюризацією напівпровідникових приладів, вивчення транзисторів є перспективним і цікавим.
Література
1. Войтович І. Формування пізнавальних умінь учнів з використанням творчих експериментальних завдань//Фізика та астрономія в школі. - 2006. -№ 4. – С. 37-40.
2. Котельніков Г. Самостійні дослідження учнів під час виконання експерименту//Фізика та астрономія в школі. - 1997. - № 4. – С. 45-48.
3. Коршак Є. В. Коливання і хвилі. –К.: Рад. Шк., 1974. – С. 110-111.
4. Кухарчук Р. Напівпровідникові транзистори в шкільному курсі фізики//Фізика та астрономія в школі. – 2004. - № 5. – С. 25-28.
Створення таблиць
<img src="/images/7/74/Nemesis_II_080.png"
Внутрішні та зовнішні посилання
Внутрішні посилання створюються за наступним правилом зразком
[[Назва статті|текст, який необхідно відобразити в статті]].
Якщо текст та назва статті співпадають, то в квадратних дужках пишеться лише назва статті.
Якщо в тексті назву статті необхідно написати в іншому відмінку, то після квадратних дужок вказується потрібне закінчення. Наприклад, [[Житомир]]і - літеру «і» винесено за дужки, а назва статті залишилася без змін.
Якщо назва статті не відповідає слову, яке використовується в тексті, то здійснюється повна заміна - всередині квадратних дужок після вертикальної риски пишеться повністю слово в потрібному відмінку [[Ім’я статті| слово або текст, який необхідно використати]]. Наприклад, в [[Київ|Києві]].
Зовнішні посилання (посилання на інші ресурси мережі Інтернет) створюються за зразком [http://URL-адреса текст посилання ].
Додавання зображень
Більш детальну інформацію ви можете знайти в статті Довідка:Зображення та звуки
Зображення публікуються також за ліцензією GFDL. Не розміщуйте зображення без спеціального авторського дозволу. Використовуйте зображення, які вже є в базі зображень проекту. Не перевантажуйте статті зображеннями.
Формат зображень - jpg або png. Для фотографій використовуйте формат jpg, для малюнків та схем - формат png. Розміри зменшеної копії зображення не повинні перевищувати 50 кбайт. Розміри фотографій не повинні перевищувати 800 на 600 точок.
Зображення може розмістити тільки зареєстрований учасник.
Завантаження зображень
Перед процедурою вставки, зображення необхідно завантажити. Для завантаження зображення використовується команда Завантажити файл, яка розміщена в лівій частині робочого вікна (рис 12). Після цих дій відкриється діалогове вікно (рис.13).
Для знаходження потрібного зображення натисніть кнопку Обзор. У вікні Вибір файла, виберіть потрібний файл.
На сторінці завантаження файлу автоматично пропишеться шлях до вибраного малюнку та його ім’я. В поле Короткий опис необхідно ввести опис зображення, яке додається та натиснути кнопку Завантажити файл.
Додавання зображень
Завантажене зображення добавляється в статтю досить просто.
Для цього необхідно перейти на сторінку статі в режимі редагування та натиснути кнопку 
, яка належить до засобів візуального редагування.
Після цього на сторінці з’явиться рядок вставки зображення
[[Зображення:Example.jpg]]
Необхідно замість слів Example.jpg написати (або вставити скопійоване) ім’я зображення, яке необхідно завантажити на сторінку, наприклад
[[Зображення:EGroupWare.Architecture.png]]
До зображень можна додавати альтернативний текст [[Зображення:Назва файлу|Альтернативний текст до зображень]].
Категорії
З більш детальною інформацією ви можете ознайомитися в статті Довідка:Категоризація
Категорії - мітки, якими помічаються статті в проекті.
Бажано, що б кожна стаття була внесена хоча б в одну категорію.
Категорії додаються в самому кінці статті. Кожна категорія додається з нового рядка.
Назва категорії пишеться після слова «Категорія:». В кінці тексту після посилань на літературу, Інтернет-джерела напишіть: [[Категорія:Назва_категорії]]
Категорії можуть бути віднесені до категорій більш високого рівня.
Для того, щоб ознайомитись з правилами роботи в Wiki-середовищі більш докладно скористайтесь посиланням
Також рекомендуємо Вам:
