Свято букваря

Матеріал з Iteach WIKI
Версія від 00:11, 16 жовтня 2015, створена Keleberda (обговореннявнесок)

(різн.) ←Попередня ревізія • Поточна версія (різн.) • Слідуюча ревізія→ (різн.)
Перейти до: Навігація, пошук

СВЯТО БУКВАРЯ Фанфари (Виходять першокласники, святково одягнені).

Хлопчик 1: Є святкових днів багато

                          На листках календаря,
                          А між ними й наше свято —
                          Вшанування Букваря. 

Дівчинка: День вітання і прощання —

                          Свято перших букварів,
                          Перша сходинка зростання
                          Для найменших школярів.

Хлопчик: В путь щасливу і широку

                           Всіх виводить перший клас,
                           До уроку, до уроку —
                           Чуєш, дзвоник кличе нас!

Дівчинка: Любі гості, мами й тати,

                           В нас — Букварикове свято.
                           Добре, що прийшли до нас
                           У гості в перший клас.

Хлопчик: Ми всіх гостей вітаємо

                           І дуже вам радіємо.
                           Усі вже букви знаємо,
                           Книжки читати вміємо.

Дівчинка: Ми всі вчимося залюбки.

                           Гартуємось, міцніємо.
                           Читаєм з захватом книжки
                           І про майбутнє мріємо.

(Пісня першокласника) Хитрень, Михалюк, Андросюк, Новосад

(Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька)

Дівчинка: Я кинула ляльку

                    Сиджу і мовчу.
                    Ой, ніколи гратись,
                    Бо літери вчу!
                 (Підходить до дівчинки вчитель)

Вчитель: — Оксанко, а скільки літер ти вже вивчила? Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ Вчитель: — То ж на свято їх проси. Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято.

                  (Входять літери під марш )

Гей, ви, букви, жвавим кроком, 1,2,3, Вчили вас 105 уроків 1, 2, 3 Через те вас добре знають, З вами вже слова читають, 1- 2, 1- 2, 1, 2, 3. Попереду йде Букварик 1 – 2 – 3 Всі його давно чекають, З іменинами вітають 1- 2, 1- 2, 1,2, 3.

Учень: Нас 33, нас 33.

                   У нас міцна сім 'я,
                  Складаємо слова нові.
                  Від А до Я.

Учень: Ми мрію любимо й книжки,

                   Життя у нас буя.
                   Вчимося в школі залюбки
                   Від А до Я.

Учень: Знай рідну мову і вивчай,

                  Вона твоя й моя,
                  Та перш за все абетку знай
                  Від А до Я.

Вчитель: Де ви, друзі, живете?

                    Звідкіля так дружно йдете? 

Літери (разом ) І великі, і малі,

                    Ми живемо в Букварі. 

Буквар: Я мандрую по країнах, Я з абеткою дружу, І малечу, як зустріну, Грамоти одразу вчу. Пісня Веселого Букварика Учень: Ми літери відомі, Ми всякому знайомі, Але про кожну літеру Ви знаєте не все. Ми літери незвичні, Ще й дуже симпатичні. Бо кожна жарт чи віршика, Чи казочку несе. А. А в алфавіті – найперша, А в алфавіті – найлегша. А іще ця буква А І дзвінка, і голосна. Цю букву знають всі на світі, В неї – почесне місце в алфавіті, Весела, гарна, гомінка І найскромніша – буква А. З – за ширми вибігає Буратіно. Буратіно. А ось і я! Ось і я! Зі мною пісенька моя! Та зараз мені не до пісень. Мальвіна, це капосне дівчисько, дала мені завдання. Потрібно скласти слова із складів. А мені неохота! Стрибати, гуляти, веселитися хочеться. Прошу вас, друзі, допоможіть мені. Допоможете, то віддам вам букву Б. ( Діти із складів складають слова: слайди біл ка бук ва ба тон Буратіно. От спасибі! Побіжу, похвалюсь Мальвіні. Ведмідь. А це літера моя. Вона така гарна. На крендель¬ки подібна. Так і хочеться з'їсти. Та повинен вам віддати. Але ви спочатку загадки відгадайте. А щоб легше вам бу¬ло відгадувати, підкажу: всі відгадки на цю букву почина¬ються. 1. Крил не маю, а гарно літаю. (Вітер) 2. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка) 3. Що взимку в хаті замерзає, а на дворі — ні? (Вікно) 4. Який дикий звір любить малину? (Ведмідь) Ведмідь. Так, це я. А ще я мед дуже люблю. Піду, по¬поїм.

Буква Г.Буква Г — як коса, що косар на плечі носить, Траву в полі нею косять. Де коса гуляла, голим поле стало.



Буква Ґ . Буква Ґ відродилася знову, Стала всім вона знайома. Ґанок, ґава, дзиґа, грати, Ґазда, ґрунт і ґелґотати. За ширмою чути стукіт.

Буква Д. Буква Д — як в лісі дім. Живуть птахи дружно в нім. Дядечко дятел і його дітвора, Дрізд з діточками своїми двома.

За ширмою пробігає буква Е. За нею женуться лісові звірі. Ведуча. Ой-ой! Це ж буква Е тікає від звірів. Біжи сю¬ди швиденько, ми тебе врятуємо.

Буква Е. Е-е-е! — сказала буква Е, —

Звір мене не здожене. І, махнувши їм рукою, ! Е зробилася луною, Е-е-е! — гукаємо у лісі. — Е-е-с! — відгукується скрізь. З-за ширми виходить Єнот. Єнот. Я — звірятко, яке відоме вам з казки-мультфільму. Впізнаєте, мене? А чи знаєте ви пісеньку, що звучить у цьому мультфільмі? Мені вона так подо-бається. Заспівайте, будь ласка, а я вам допоможу. Діти співають пісню з мультфільму «Крихітка Єнот* — «Добра посмішка».

З – за ширми вилітають сніжинки у вигляді букви Ж . Ведуча. Погляньте* вже літо близиться, а з неба якісь сніжинки начебто злітають. Видно, сонце їм не страшне. А ви впізнаєте, що це за сніжинки? Правильно, це буква Ж. На цю букву починається багато різних слів. Тепле слово — жар. Красиве, казкове — Жар-птиця. Веселе — жарт. Діти виконують жартівливий танець «________________».

З-за ширми вистрибує Зайчик.

Зайчик. Я хочу привітати вас зі святом і віддати вам свою букву. Та попервах відгадайте загадку. Серед вас є відстаючі учні? А у нашім лісі є птиця. Назвіть її. Яка у нашім лісі Є відстала учениця? Вона усе життя своє Співати в півня вчиться. Вчить його пісеньку вона, Все зубрить рано й пізно. Але чомусь і досі зна Лиш половину пісні.

Діти. Зозуля.

Зайчик. Так, правильно. А що за пісню вона співає? Діти. Ку-ку, а в півня — ку-ку-рі-ку. З- за ширми несміло з 'являється буква И. И хороший голос має, Але слів не починає. Ти до неї підійди

І скажи їй: «Букво И,
Подивися, як розквітли 

Наші ниви і лани».

На дальному плані за ширмою видніється Івасик-Телесик на човні.

Ведуча. Цього героя казки впізнали певно всі.

Діти. Івасик-Телесик.

Ведуча. Ловить рибку Івасик-Телесик, та попалась на гачок йому потрібна нам буква. Давайте покличемо його з берега. Всі.Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка. Твоя матінка прийшла, їстоньки, питоньки тобі при¬несла. Івасик-Телесик. Чую, чую, що то голос не моєї матінки, та я якраз до вас і плив. Ось вам буква. А я попливу далі, треба рибки наловити побільше, щоб маму з татом наго¬дувати. Буква І. І підслухало розмову,

І з'єднало слово з словом. 

І співає всі пісні — І великі, і малі. Над собою крапку носить, І нічого в нас не просить,

За ширмою їжачок несе на голочках букву Ї. Ведуча. Ой, їжачок до нас у гості завітав. Давайте привітаємо його піснею.

Пісня «__________________________». 

З-за ширми виходить хлопчик у береті. Ведуча. Ей, малий, ти хто такий/ Буква Й. Я не хто, а буква Й.

Щоб мене не зплутать з И, 

Я купив берет новий, Не великий, не малий. Подивіться, ось який!

З-за ширми появляється Коза-Дереза. Коза-Дереза. Знаєте хто я? Впізнали мене? І здогада¬лись з якої я казки? Разом з дітьми (співає). Я Коза-Дереза, за три копи куплена На півбока луплена Тупу-тупу ніжками, сколю тебе ріжками, Лапками загребу, хвостиком замету, Тут тобі й смерть... Бррру...

Буква К. Вранці Півник в курнику Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку!

Прокидайтеся, курчата, 

Будем букву К вивчати». ; Оце — Ж, а оце — К. Цілий жук і півжука.


З-за ширми виглядає Лисичка-сестричка. Вона наспівує пісню «Я Лисичка, я сестричка». . ' Лисичка. Ось і тепер знайшла собі діло, завітала до вас у гості. І прийшла я не з пустими руками. В мене — чу¬додійна торбинка. Коли що в ній знайдеш: то курочку, то півника, то гусочку, а то якось собака там побував. Б-р-р... Аж згадувати моторошно. Та забалакалась я. Що ж тепер у цій торбинці? Лисичка одну за одною витягує загадки. . ' — Швидко скрізь цей птах літає, безліч комах поїдає. За вікном гніздо будує. Тільки в нас він не зимує. (Ластівка) — В синім небі путь моя. Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах. Люди звуть мене... (літак). — Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь. • Хату свою на хаті має, жабам всім рахунок знає. (Лелека)

З-за ширми з'являється Мийдодір. Мийдодір. Впізнали мене? Я умивальників начальник і, мочалок командир. Дуже я люблю тих, хто дружить з ми¬лом, зубною щіткою і пастою. Люблю, коли букви і сло¬ва вимовляють чисто й чітко. А для цього є чистомовки. Вмієте їх складати?

ведуча. Ну, звичайно. Ось послухай, як у нас виходить.
Ма-ма-ма — Дома я сиджу... сама 

Ам-ам-ам — хлопчик вдома сидить... сам Му-му-му — молока налить... кому Ум-ум-ум — ми не любим в класі... шум Мі-мі-мі — ми співаєм ноту... сі Ім-ім-ім — ми вже вчили цифру ... сім

Мо-мо-мо — ми морозиво... їмо
Ом-ом-ом — морозиво в нас просить... гном
Ми-ми-ми — дуже любим казки... ми 

Им-им-им — дружити вміємо з будь... ким Ме-ме-ме — а ведмедик любить... мед

Ем-ем-ем — в клас букварики... несем 

Буква М. Взялись за руки ми і встали.

В ту ж мить на М подібні стали.

Ну ж бо, М, дай руку А. Ну ж бо, МА, дай руку МА

МА і МА, а разом — МАМА:
Це я вже пишу сама. 

Треба знати, як писати Букву М і букву А

Напишу цілий листочок ;    
 М і А, МА і МА.

МАМА, МАМА. МАМА, МАМА -Тихо ручкою скриплю. Подивись швиденько, мамо, Ось як я тебе люблю! Пісня „ Мама” Васько Іринка

З-за ширми вискакує Незнайко. Ведуча. Здрастуй, Незнайку. А ти що тут робиш? Таким, як ти, тут місця не¬ма, бо у нас всі можугь назватися тільки Знайками. , Незнайко. Не вірю, не вірю! Не вірю! Ведуча. А ти сам можеш повірити і переконатися. Пи¬тай, що хочеш. Незнайко. Ну, добре. Чи знають ці малюки прислів'я? Я буду починати, а вони нехай закінчують. - Хто не робить, той... не їсть. — Поспішиш — людей... насмішиш. — Треба нахилитись, щоб з криниці води.. напитись. — Під лежачий камінь вода... не тече. - Нових друзів наживай, а старих... не забувай. Незнайко. От тепер повірив. Ви й справді гідні звання Знайків. Ведуча. Ти, Незнайку, не сумуй, давай краще з нами іди на навчання, то й тебе перестануть називати Незнайком.

 Незнайко. А можна? Тоді гаразд. 

Буква О. ___________________________


За ширмою появляється Півник. Півник. Ку-ку-рі-ку, юні друзі, вітаю вас! Чи всі зранку почули мій спів, не проспали на свято? Ведуча. Дякуємо тобі. Півнику, що співав рано-ране¬сенько і розбудив усіх. Та здається мені, ти чимось стур¬бований? Чи когось шукаєш?.

Півник. Шукаю. Чи не бачили ви тут Подоляночку? 

Ведуча. А давайте ми зараз пошукаємо її в хороводі.

Хоровод «Подоляночка». 

З – за ширми виповзає Равлик з ранцем Ведуча. Ой, дивіться, хто до нас повзе. Дивно, чому Ж це Равлик з ранцем. До цих пір, як мені відомо, ранців Равлики не носили, а тільки хатки свої. Равлику, чому ти з ранцем?  ! ,.: . . Равлик. Всі ранком в школу з ранцями ідуть. І мені хо¬четься, радо б в школу я пішов, та мене не беруть. Хай хоч ранець поношу. А в ранці я приніс вам букву. Ведуча. Равлику;, ми букву візьмемо, а щоб тебе хоч трішечки заспокоїти, подивись, як діти співають. Пісня „ __________________________”

З-за ширми виглядає Солом'яний бичок. Солом' який бичок. '•• Стриб та стриб, скок та скок. Я — Солом яний бичок. Я люблю, коли трава Під ногами ожива. Раз і два, раз і два..

Не затримує слова 

Із соломи голова.'

Ведуча. Ти що, справді не знаєш слів? 

Солом'яний Бичок. Трохи знаю, трохи не знаю, Просто так собі гуляю..

З-за ширми з'являється букет квітів з троянд, тюль¬панів.

Ведуча. Букет? Але ж слово «букет» починається з бук¬ви Б, а у нас зараз по порядку повинна б бути буква Т.' А ось тут вона і є. В чому ж секрет? Можливо, в назвах квітів? Діти. Тюльпани, троянди.


З-за ширми з являється лялька-Украінка в національному одязі.

Українка.

Українка я маленька. З України батько й ненька. На Вкраїні вся родина. Всім нам мати — Україна. Люблю я букву У, бо з неї починається назва держави, в якій я і ви народилися і живемо. Я знаю, ви любите Ук¬раїну, її традиції, пісні, танці. Чи не так? Пісня чи танець про Україну

Буква Ф.

Всім відомо без підказки Буква Ф — як ключ від казки."

Нізащо його від нас
Не відніме Карабас. 

Буква Х. Буква Х все ходить, ходить,

                Місця собі не знаходить.
                Зупинися , букво Х,
                Не роби з себе сміха.

З – за ширми вискакують два цапки – білий і чорний. ( інсценізація казки з букваря) З – за ширми виходить Червона Шапочка в шкільній формі з букварем у руці. Червона Шапочка. Здрастуйте, любі друзі! Я дуже рада за вас. Ви вже майже рік провчилися у школі, закінчуєте перший клас. Я також хочу. Бо знаю, що там добре, весело, можна погратися. А чого вчать у школі? Пісня „ Вчать у школі”

Щука. По щучому велінню, по моєму хотінню, букви, складіть слово УРОК. А чи зможете скласти слова: щиро, щедро, школа? Ось вам букви Ш і Щ для цього.( Діти складають слова) М’який знак. Це не шість. М’який це знак! Це повинен знати всяк. Він у слові „ олівець” Забігає у кінець.

З –за ширми виходить хлопчик Юрасик. Знаю ви гарно вчились цілий рік. Навчились читати, писати, рахувати. А співати і танцювати вмієте ?


______________________________________________




З – за ширми виростає Яблунька з яблучками. Яблунька. Ось так яблука- повні соку солодкого,

               Руку простягніть і яблучко зірвіть.
               Став вітер гілочку качати,
               І важко яблучко дістати.
                Та яблучка ці не прості.
                 На них букви золоті.
                 Яблучка зірвете й слово ви складете.

( Діти зривають яблука і складають слово....... )

Буквар:  Всі літери прочитані, 
                 Усіх їх — 33.
                Тепер всіх вас учитимуть 
                Підручники нові.

(Входить Читанка, Рідна мова, Математика, Світ навколо тебе). Читанка: Я— Читанка нечитана,

                  Навчатиму вам клас.
                  Яз вами говоритиму
                  Про наш прекрасний час. 

Рідна мова: Я не з лісу, я не з поля,

                     Нелегка у мене доля.
                  Через радість та біду
                   Я з віків до вас іду.
                   Я дитину колисала,
                   Батьківщину захищала. 
                   І від роду і до роду 
                    Зберігала.свою вроду.
                    Всі народи мову мають, 
                    Всі пісень своїх співають.
                    Бо хто має мову рідну, 
                    Той багатий, а не бідний

Математика: 1, 2, 3, 4, 5.

                    Вміють діти рахувать, 
                    Але хто мене не знає,
                    Хап даремно не гуляє.
                   Щоби весело гулять,
                   Всі уроки треба знать. 
                   Дуже точна я наука. 
                   Вчіть мене лише на «5».

Світ навколо тебе: А де лягає сонце спати, І звідки вітер, звідки тінь, І сніг чому такий лапатий, І заєць такий вухатий, Чого бджолі .дрімати лінь, Чи справді гірша стала глина. Від чого запашна малина, Куди повзе рогатий жук — Про все, малята, розкажу. Пісня „ Чомучки” Вчитель: Дуже весело гуляти

                      Нам на святі Букваря,
                      Та прощатися із святом
                        Нам пора уже, пора!

Свято наше закінчилося, та спогади про нього будуть з нами усе життя. (Звучить спокійна музика, батьки вручають дітям подарунки і т.ін.).














Веселий букварик

1. Я веселий букварик, весело співаю, І веселе свято в школі я сьогодні маю.

Так, так, так, так, так, так – весело співаю, Так, так, так, так, так, так – весело співаю.

2. Я розумний букварик – все про себе знаю. Свої літери слухняні вже в слова єднаю.

Так, так, так, так, так, так – вже в слова єднаю, Так, так, так, так, так, так – вже в слова єднаю.

3. Я щасливий букварик – я тому радію, Що всі діти в першім класі вже читати вміють.

Так, так, так, так, так, так – вже читати вміють, Так, так, так, так, так, так – вже читати вміють.

4. Я святковий букварик – прошу всіх на свято! Кожну літеру всі разом будемо вітати!

Так, так, так, так, так, так – будемо вітати, Так, так, так, так, так, так – будемо вітати.