Креативне мислення на уроках світової літератури

І. Творчість – найвища з людських функцій. Вона ґрунтується на свободі волі і уяви. Виходячи з того, що кожна дитина – унікальна, вчитель покликаний насамперед допомогти їй розкрити свій творчий потенціал. Розвиваючи креативність, дитина «вилізає з індивідуалістичної шкаралупи, що в ній знаходилась» ( А. Галін).

ІІ. Креативна літературна освіта спрямована на формування творчого мислення всіх учнів на основі пошукової діяльності шляхом від наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез аж до їх вирішення і пояснення.

Щоб створити творчу атмосферу на уроці, учителю варто подбати про наступне: 1. Наповнити навчальний процес позитивним емоційним змістом.

2. Навчити учнів критично ставитись до стереотипів. «Творчість починається з сумніву».

3. Будь-яка проблема має декілька варіантів вирішення, їх варто пошукати.

4. Використовувати метод відкритого питання.

5. Спонукати учнів до винахідницької діяльності ( не обов’язково чогось нового).

При плануванні уроку, під час якого будуть використані завдання з розвитку креативного мислення, необхідно:

- ретельно продумати початок уроку;

- суворо слідкувати за розподілом часу;

- визначити ступінь реалізації мети та завдань уроку;

- Перед завершенням уроку виділити час для актуалізації інноваційних прийомів та рефлексії.

Система формування креативного мислення

ІІІ. Технологія креативної літературної освіти

І.«Пошук альтернатив»

  Будь-яка приватна точка зору на щось – це тільки одна з багатьох можливих точок зору. Креативний підхід – знаходження якомога більшої кількості рішень. Для активізації пошуку альтернатив слід встановити квоту – деяку фіксовану кількість альтернативних шляхів підходу до ситуації.

Приклади завдань

1.Описати героя твору, його характер ( квота – 5-6 рис характеру).

2. Гра «Німе кіно». Зобразити героя твору за допомогою жестів, міміки. Інші учні мають відгадати.

3. Клас ділиться на групи, яким роздаються картки з назвою об’єкту. Необхідно придумати пропозиції, в яких би відбувалась яка-небудь дія з цим об’єктом так, щоб інша група визначила, про що йдеться. С. Маршак «Дванадцять місяців».

Клас ділиться на три групи. Перша група отримала картку із написом «Ліс». Дії об’ єкта: як повнокровний герой твору він то впускає в себе людей, даруючи їм хмиз, новорічні ялинки, ягоди і гриби, то закриває перед ними всі дороги, примушує блукати. Друга група отримала картку «Палац». Дії: у ньому змінилось багато поколінь людей, він почув багато розмов, завжди захищав людей від негоди і холоду і був найкрасивішим серед інших, собі подібних. Третя група – «Книжка». Дії: вона лежить і припадає пилом, який бруднить її багате вбрання із шкіри. В собі вона таїла мудрість і розум, але принцеса з нею не подружилася.

4. Пошук причин. До фактів добираються причини. Наприклад, Пасербиця була нагороджена Метелицею. Назвати причини (квота: 4-5 причин):

1) вона заробила нагороду старанною працею;

2) вона була слухняною;

3) пані Метелиця пожаліла її;

4) вона сама не прагнула винагороди;

5) була вдячна пані Метелиці, що та дала їй прилисток і роботу.

5.Складання алгоритмів подорожей героїв із введенням при цьому ще 3 – 5 нових героїв. Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня у прозі». Під час вивчення теми «Подорож Скруджа різдвяної ночі в часі й просторі як можливість осягнути своє життя» клас ділиться на три групи і кожна готує розповідь про подорож героя з одним із духів за планом: 1.Створити портрет Духа.

2. Скласти алгоритм подорожі.

3. Заповнити таблицю «Що було, є, що змінилось?».

ІІ. «Зняття штучних обмежень». Будь-яке припущення можна піддати сумніву

1. Інтерпретація неповної інформації. Створити схему, в яку входить один з героїв твору або його дії (активні – пасивні ). Учні мають відгадати, про кого йде мова.

2. Створення моделей.

3. Наприклад, скласти ланцюжок з об’єктів ( використовуєм малюнки, записані на картках слова ) про те, що допомогло Робінзону Крузо вижити на безлюдному острові.

4. Використання проблемних запитань. Наприклад: чому Тарас Бульба не залишив живим свого сина Андрія?

Учні називають різні варіанти . які записуються на дошці.

ІІІ. Міркування від протилежного.

1. Ми спочатку сприймаємо речі та кими , якими вони є, а потім «вивертаємо» їх навиворіт і дивимось ,як можна розвинути ситуацію. Учням пропонується ситуація: Тарас Бульба не вбив свого сина Андрія. Яким би було життя Андрія? Учні доходять висновку, що життя зрадника гірше і страшніше за смерть, бо він всюди чужий, його всі зневажають.

2. Під час характеристики героїв твору роботу можна організувати як турнір між командами або ж у групах. Одна група називає якусь рису характеру, інша – до неї протилежну. Наприклад, так можна охарактеризувати Остапа і Андрія із повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», Ровену і Ребекку із роману В. Скотта «Айвенго», Гамлета і Клавдія із трагедії В. Шекспіра «Гамлет».

3. За ознаками, зворотними даним, потрібно угадати задуманого героя. Наприклад: він думав, що все на світі знає, був одружений, не мав учнів,задоволений своїм життям, мало вчився, вважає себе розумним ( Фауст із трагедії Й. Гете «Фауст»). 4.Створення та збір мозаїки. На першому етапі учні розрізають на частини аркуші з уривками з твору. Інша група збирає з шматків вихідний текст. Для мозаїки вибираються ті частини тексту, на які вчитель хотів би звернути особливу увагу.

ІY. Дроблення на частини. Якщо ми дробимо ситуацію, описану в творі, на окремі епізоди, у нас з являється можливість видозмінити її, з’єднавши частини якось по-новому.

1. Створення алгоритмічних процедур. Створення алгоритмів припускає планування дій, здійснюване розбивкою їх на певну кількість кроків. Суть завдання: розглянути різні варіанти підходів до цієї самої дії, перегрупування деяких кроків. Цю вправу можна проводити у вигляді гри-змагання. Наприклад, створити алгоритм дії Діка Сенда після загибелі капітана Халла і його команди з роману Ж. Верна «П’ ятнадцятилітній капітан» або князя Олега з «Пісні про віщого Олега» О. Пушкіна і т. д.

Y. Аналогія Аналогію широко використовують при здійсненні компоративного аналізу текстів. Наприклад, «Робінзон Крузо» Д. Дефо та «Острів епіорніса» Г. Уеллса або «Жага до життя» Дж. Лондона та «Маятник і провалля» Е. По і т.д. Можна використати і наступні завдання:

- «перекласти»на звичайну мову прислів’ я;

- підібрати прислів’ я, аналогічні даному;

- дібрати аналогічну ситуацію;

- створити схему розвитку сюжету;

- намалювати схему зв’ язків героїв у творі, потім замінити героїв на цифри, букви, складові частини комп’ ютера, за схемою створити новий твір;

- закодувати зміст поезії, наприклад хоку, створивши власні знаки-піктограми.

Висновки Розвиваючи креативне мислення, можна використовувати багато форм роботи, зокрема, дійові, творчі ігри, тести-роздуми, завдання-малюнки, дослідницьку роботу (індивідуальну і групову) та багато інших форм. Процес навчання перетворюється на захоплюючу мандрівку кураїною знань. Адже, за Пойа, «Найкращий спосіб вивчити будь-що – це відкрити самому». Ми повинні спонукати в дітях радість відкриття нового. Предмет літератури стане ближчим до життя і допоможе сформувати сталі вміння в пошуку багатьох рішень в різних життєвих ситуаціях.