ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-В?ХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ЧЕРЕЗ ОСВІТУ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВ?ТКУ
«Бережіть свій край – і зробіть із нього рай!» - у цьому народному прислів’ї, на мою думку, передано головну мету еколого-економічного виховання особистості, що живе в гармонії з природою, опікується навколишнім середовищем.Проблема формування еколого-економічної компетентності учнів є актуальною в наш час, бо бурхливий розвиток цивілізації негативно впливає на навколишнє середовище і тому важливо у дітей виховувати громадську відповідальності за стан довкілля та формувати ключові компетентності в області енерго та ресурсозбереження.
Продовжуючи національні природоохоронні традиції українського народу, узагальнюючи досвід роботи закладу в напрямку національно-патріотичного виховання та враховуючи потребу в удосконаленні еколого-економічного виховання учнів, педагогічний колектив Синельниківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 розпочав у 2012 році експериментальне дослідження з теми: «Створення системи національно-патріотичного виховання учнів в умовах школи випереджаючої освіти для сталого розвитку».
В межах загальношкільного експерименту та з метою формування в учнів екологічно-збалансованої поведінки було запроваджено викладання курсів за вибором: «Друзі планети» (1-ші класи), «Моя щаслива планета» (3-4 класи), «Уроки стійкого розвитку» (8-9 класи), викладання яких дає можливість показати учням справжні проблеми навколишнього середовища, змушує задуматися над тим, чим можна допомогти собі, своєму місту, своїй родині, нашій планеті тут і сьогодні. Учителі, які здійснюють викладання цього курсу, залучають дітей до пошуково-дослідницької, природоохоронної роботи. Заняття проходять у нестандартній формі: подорож, роздум, проект тощо. Наприклад, на занятті з курсу за вибором «Уроки стійкого розвитку» у 9 класі за темою:«Енергія. Роль енергії в житті сучасної людини», учитель пропонує учням провести дослідження: «Підрахувати, скільки енергії витрачає родина на користування телевізором, електрочайником, праскою, пральною машиною тощо до і після ознайомлення з порадами щодо економного використання електроенергії». На уроці дев’ятикласники розповідають про проведені дослідження та приходять до висновків, що прості правила економного споживання енергоресурсів сприяють заощадженню коштів сімейного бюджету, а в межах країни – економне використання електроенергії зменшує негативний вплив виробництва електроенергії на довкілля. Учні експериментальних 3-4 класів у 2013-2014 н.р. були залученні до проведення аудитів: «Сміття», «Вода», «Енергія», коли спільно з батьками зважували протягом тижня пакети зі сміттям, проводили вимірювання об’єму води та підраховували споживання енергії в родині, до і після вивчення тем. Участь учнів та їх родин в аудитах показала, що після вивчення відповідних тем зменшується кількість витрачених родиною води, електроенергії.
У цьому навчальному році до проведення таких аудитів залучено учнів 8-9 класів. Проведення аудитів сприяє втіленню в життя ідей сталого розвитку.
Ідеї сталого розвитку розглядаються і під час викладання навчальних предметів через використання «пронизуючого навчання», загальними дидактичними принципами впровадження якого є не тільки надання учням інформації про певні проблеми сталого розвитку, а й формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці.
Так, на уроці математики у 5 класі, під час вивчення теми: «Розв’язування задач на дії з десятковими дробами», учитель звертає увагу учнів на екологічний аспект сталого розвитку, пропонуючи дати відповідь на проблемне питання: «Як впливає діяльність людини на якість повітря?» Щоб діти змогли обґрунтовано відповісти на нього, учитель розповідає про негативний вплив господарчої діяльності на повітря, наводячи дані ЮНЕСКО, після чого залучає до розв’язання задачі екологічного змісту: «Реактивний літак за 8 годин польоту потребує 50 т кисню. 1 га лісу за 1 год виділяє 0,25 кг кисню. Скільки га лісу відновить 50 т кисню за 8 год?»
Економічний аспект сталого розвитку розглядається на уроках фізики. Наприклад, на уроці у 9-му класі, під час вивчення теми: «Робота, потужність і енергія електричного струму», учитель формує в учнів навички економного споживання електроенергії. Для реалізації поставленого завдання учитель використовує проблемний метод навчання, пропонуючи учням знайти відповідь на ключове питання уроку: «Чи можна зекономити електроенергію та її вартість, замінивши лампи розжарювання на люмінесцентні?» Для того, щоб учні змогли дати відповідь на поставлене питання, учитель ознайомлює дітей із системами штучного освітлення, потужністю ламп розжарювання та люмінесцентних ламп та з тим, як досягається економія електроенергії при штучному освітленні. Для закріплення отриманих знань, залучає до розв’язання задачі на визначення кількості спожитої електроенергії за добу лампою розжарювання потужністю в 60 Вт та люмінесцентною, потужністю 12Вт. Розв’язання такої задачі показало учням, що у 5 разів менше електроенергії споживає люмінесцентна лампа, ніж лампа розжарювання.
Екологічний аспект сталого розвитку розглядається і на уроках предметів гуманітарного циклу, де учні з вчителем визначають: причини економічної кризи та шляхи її подолання; досліджують розвиток світового природоохоронного руху; проблеми кризової екологічної ситуації в Україні тощо. Залучаючи учнів до виконання цікавих вправ з природничим змістом, підготовці повідомлень екологічного характеру, участі у проведенні уроків розвитку зв’язного мовлення, вчителі спрямовують дітей до думки, що людина - невід'ємна складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище.
Великі можливості для екологічного та економічного виховання школярів має виховної роботи в закладі. Години спілкування, виховні заходи, акції, колективні творчі справи, загальношкільні проекти, Тижні освіти для сталого розвитку, сприяють приверненню уваги учнів та батьківської громадськості до екологічних, економічних проблем людства. Традиційним стало проведення в школі годин спілкування з тем: «Екологічний експрес», «Екологічний вісник», «Що я взмозі зробити для охорони природи рідного краю», «Економне споживання природних ресурсів – крок до збереження природних багатств», «Мій внесок в охорону природи рідного краю». Щороку вчителі та учні школи беруть участь в загальношкільних акціях: «Чисте місто – чиста Земля», «Піклуймося про природу», «Довкілля», «Турбота про птахів», «Збираймо макулатуру», «Квітни, рідна школо!». У 2013-2014 навчальному році започатковано нову акцію «Батарейки, здавайтесь!!!», в ході якої учні зібрали використані батарейки та підправили до міста Львова до приватної фірми «Аргентум ДП ПД» для утилізації.
Працює в закладі шкільне наукове товариство «Юний дослідник», члени якого досліджують еколого-економічні проблеми нашого регіону, і наприкінці навчального року захищають свої учнівські проекти.
Для батьківської громадськості організовано роботу батьківського всеобучу «Про економне використання природних ресурсів» та підготовлено відповідні рекомендації.
Список використаних джерел: 1. Висоцька О. Є. Освіта для сталого розвитку: Науково – методичний посібник. – Дніпропетровськ, 2011. – 200 с. 2. Інтернет-ресурси: Водяницька І.І.Модель науково-методичної роботи випереджаючій освіти у школі для сталого розвитку. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/25047/ 3. Інтернет- ресурси: Ми і природа! – Природа і ми! – Каталог статей – Природа та її охорона.-http://natur.at.ua/
