Методичні рекомендації

Початкова школа

Організація навчання у 1, 2 і 3 класах у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та затвердженими наказом Міністерства від 12.09.2011 № 1050 «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів», а саме:

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;

Учебньїе программьі для общеобразовательньїх учебньїх заведе­ний с обучением на русском язьіке. 1-4 классьі. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

Відповідно до наказу Міністерства від 22.04. 2014 № 500 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових на­вчальних планів та навчальних програм для дошкільних та загаль­ноосвітніх навчальних закладів» відкореговано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкових класів.

У навчальній програмі з математики для учнів 1-го класу у темі «Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через роз­ряд» у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів фразу «застосовує прийоми обчислення у межах 100 без переходу че­рез розряд» замінити на «має уявлення про спосіб додавання і відні­мання двоцифрових чисел без переходу через десяток й виконує від­повідні обчислення за зразком». Наголошуємо, що ця тема подається для ознайомлення, тому не є обов'язковою для вивчення та контролю.

У 2 класі тема «Арифметичні дії додавання й віднімання без пере­ходу через розряд» (стор.150) є обов'язковою до вивчення.

Під час її вивчення учні мають засвоїти такі випадки обчислення, як 45+20; 45-20; 45+2; 45-2; 45+22; 45-22.

Другокласники ознайомлюються з усіма таблицями множення та ділення одноцифрових чисел. Не варто вимагати від школярів засвоювати напам'ять результати множення чисел 6-9 і ділення на числа 6-9 під час обчислень. Для кращого засвоєння даних обчислень пропонуємо дозволити учням користуватись готовими таблицями.

У 3 класі, під час повторення теми «Таблиці множення і ділення» слід звернути увагу на повноцінне засвоєння таблиць множення і ділення.

У навчальній програмі «Літературне читання» (2-4 класи) у змістовій лінії «Коло читання» вказано, що перелік не тільки творів, а й авторів є рекомендованим і може бути змінений укладачами під­ручників та вчителями.

До змісту навчального матеріалу з природознавства в 3 класі у частині теми «Людини та її організм» внесено таке уточнення: «Не­рвова система й органи чуття».

У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у навчальній програмі «Русский язьік» у школах с українською мо­вою навчання для 1 класу у реченні «пересказьівает данньїй образец, составляет предложения по опорним словам и обьединяет их между собой» замінити слово «словам» на слово «картинкам».

Інформуємо, що вчителі можуть використовувати елементи на­вчальних програм 2006 р., які відповідають вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти.

Робочі навчальні плани для 1-3 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів розробляються на основі Типових навчальних планів по­чаткової школи, затверджених наказом Міністерства від 10.06.2011 р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи».

Відповідно до мови навчання у системі початкової загальної осві­ти зазначеним документом передбачено окремі варіанти Типових на­вчальних планів: для початкової школи з українською мовою навчан­ня; для початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мови національної меншини; для початкової школи з навчанням мо­вою національної меншини; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини та з поглибленим вивченням іноземних мов; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою навчання і поглибленим вивченням предметів музичного про­філю; для спеціалізованої початкової школи з українською мовою на­вчання і поглибленим вивченням предметів художнього профілю.

Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалі­зацією і інваріантної, і варіативної складових, що в обов'язковому по­рядку фінансуються з відповідних бюджетів.

У 2014/2015 навчальному році третьокласники розпочнуть вивча­ти новий навчальний предмет «Я у світі», який спрямовується на со­ціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і грома­дянське виховання. Серед головних завдань предмета - формування громадянської компетентності. При його вивченні педагогам необхід­но використовувати активні методи і форми навчання, що сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, робити висновки, брати участь у громадському житті.

Найбільш ефективними для формування громадянської компе­тентності є колективні творчі справи; використання проектних, інтерактивних, інформаційно- комунікативних технологій.

Початкова школа виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, на­ціонального характеру. Все, що закладається учням у цей період на­вчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формуван­ня особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті особистісні якості, а також знання, вміння і навички у початковій школі значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професій­ної діяльності дорослої людини.

Навчальний предмет «Я у світі» розрахований на 35 годин у 3 кла­сі з розрахунку 1 година на тиждень.

У третьому класі продовжується вивчення предмета «Приро­дознавство», де особливу роль відіграють такі методи та прийоми навчальної діяльності школярів як спостереження, проведення не­складних дослідів, вимірювань, тому у навчальній програмі виділено рубрики «Практичні завдання», «Практичні роботи», «Міні-проек-ти» «Екскурсії», «Дослідницький практикум».

Тематика «Дослідницького практикуму» в 3 класі має виразну ком­петентнішу спрямованість і передбачає розв'язання таких завдань: «Як опріснити воду?», «Як змусити вітер працювати?», «Які корисні копа­лини є у моєму краї?», «Як зменшити втрати тепла у будинку?», «Як тварини дбають про своє потомство?», «Раціон здорового харчування», «Як визначити гостроту свого зору». Знаходження шляхів розв'язання окреслених завдань знадобляться школяреві у повсякденному житті, до­поможуть сформувати раціональну поведінку, здоровий спосіб життя.

Практичні завдання й практичні роботи - важлива й обов'язкова складова уроку природознавства. Після теоретичних питань розгля­даються прикладні відомості, структуровані навколо важливих проб­лем. Практичні роботи та завдання передбачають вивчення власти­востей тіл природи, їх будови, проведення спостережень, дослідів, розв'язання природничих та екологічних задач, здійснення порівняль­ного аналізу, складання схем, проведення міні-досліджень, дискусій, роботу з колекціями корисних копалин, зразками гербаріїв, інтернет-ресурсами, різними джерелами інформації. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

Загальновідомо, що за провідною освітньою метою практичні робо­ти поділяються на навчальні, підсумкові (перевірні) і творчі. Навчальні (тренувальні) роботи націлені на відпрацювання і вдосконалення наяв­них знань і вмінь, а також на формування нових. Кількість навчальних (тренувальних) практичних робіт визначається вчителем, виходячи з конкретних умов навчання: програми і підручника, рівня підготовки учнів класу з урахуванням рівнів підготовки окремих учнів, фактичного часу на навчання. Наприклад, до навчальних практичних робіт (згідно з навчальною програмою) доцільно віднести такі: «Перевірка власної постави», «Вимірювання частоти пульсу», «Робота зі зразками гербарі­їв квіткових рослин», «Ознайомлення з колекцією корисних копалин», «Позначення на контурній карті частин Світового океану». Оцінки за навчальні практичні роботи учитель ставить на власний розсуд.

Кількість, зміст, способи проведення та форми представлення ре­зультатів творчих практичних робіт не слід регламентувати. Потреба в таких роботах визначається вчителем і залежить від конкретних умов навчання, в тому числі рівня підготовки і пізнавальних інтересів учнів, традицій навчального закладу, забезпеченості навчальним об­ладнанням та сучасними засобами навчання. До творчих практичних робіт можна віднести «Дослідження розчинності речовин, що вико­ристовуються у побуті».

Практичні роботи можуть використовуватися як підсумкові (пе­ревірні) роботи для здійснення контролю засвоєння знань, умінь і навичок з предмета. Таку роль можуть відігравати практичні роботи: «Складання ланцюгів живлення», «Умови розвитку рослин», «Роз­множення кімнатних рослин».