Федорченко Юрій Миколайович

О предмете (Краткая история)

Фи́зика (от др.-греч. φύσις — природа) — область естествознания. Наука, изучающая наиболее общие и фундаментальные закономерности, определяющие структуру и эволюцию материального мира. Законы физики лежат в основе всего естествознания.

Термин «физика» впервые появился в сочинениях одного из величайших мыслителей древности — Аристотеля, жившего в IV веке до нашей эры. Первоначально термины «физика» и «философия» были синонимичны, поскольку в основе обеих дисциплин лежало стремление объяснить законы функционирования Вселенной. Однако в результате научной революции XVI века физика выделилась в отдельное научное направление.

В русский язык слово «физика» было введено М. В. Ломоносовым, издавшим первый в России учебник физики — свой перевод с немецкого языка учебника «Вольфианская экспериментальная физика» Х. Вольфа (1746). Первым оригинальным учебником физики на русском языке стал курс «Краткое начертание физики» (1810), написанный П. И. Страховым.

В современном мире значение физики чрезвычайно велико. Всё то, чем отличается современное общество от общества прошлых веков, появилось в результате применения на практике физических открытий. Так, исследования в области электромагнетизма привели к появлению телефонов и позже мобильных телефонов, открытия в термодинамике позволили создать автомобиль, развитие электроники привело к появлению компьютеров.

Физическое понимание процессов, происходящих в природе, постоянно развивается. Большинство новых открытий вскоре получают применение в технике и промышленности. Однако новые исследования постоянно поднимают новые загадки и обнаруживают явления, для объяснения которых требуются новые физические теории. Несмотря на огромный объём накопленных знаний, современная физика ещё очень далека от того, чтобы объяснить все явления природы.

Общенаучные основы физических методов разрабатываются в теории познания и методологии науки.

Мой блог и сайт

Блог "ФІЗИКА"[1]

Сайт "Школьная жизнь" [2]

Мої захоплення

Скажу кратко Компъютерные игры))) и рыбалка

Мої ???

Цікаві задачі з фізики «Фізика в моєму житті». Цікаві задачі з фізики. Готуємось до конкурсу «Фізика в моєму житті». 1.Чи змінюється тиск людини на землю, коли вона йде і стоїть? Відповідь: змінюється. Більший, коли людина йде, оскільки площа опори менша. 2. Чи завжди в киплячій воді можна зварити м'ясо? Відповідь: не завжди. Оскільки температура кипіння рідини залежить від атмосферного тиску. 3. Чому горобці в холодну погоду сидять, розпушивши пір’я?

   Відповідь: таким чином вони зігріваються, оскільки утворюється прошарок повітря, який має погану теплопровідність.

4. У польоті в одного з пасажирів літака з авторучки витекло чорнило. Чому?

   Відповідь: тому що з висотою атмосферний тиск зменшується.

5. Чому в холодну погоду багато які тварини сплять, згорнувшись клубком, а коли тепло – „розкинувшись”.

   Відповідь: Скрутившись клубком тварини зменшують теплообмін із зовнішнім середовищем.

6. У якому місті Корольов закінчив будівельну профшколу?

   Відповідь: Одеса.

7. Навіщо в цехах текстильних фабрик зволожують повітря спеціальними пульверизаторами, а підлогу стелять з провідного матеріалу? Відповідь: у цехах текстильних фабрик, коли повітря сухе, нитки швидко електризуються внаслідок тертя, через що вони погано скручуються, прилипають до частин машин, рвуться. Коли створити підвищену вологість, електричні заряди відводяться в землю. 8. Товстий цвях щільно обгорнутий смужкою паперу і його вносять в полум’я свічки. Папір не горить. Поясніть це явище.

   Відповідь: залізо, маючи добру теплопровідність, відводить тепло від паперу, тому він не загоряється.

9. Яка речовина отримує іншу назву при переході з рідкого стану в твердий?

   Відповідь: вода.

10. Чи буде танути лід або ж замерзати вода в кімнаті, де підтримується температура 0 °С?

   Відповідь: внесений до кімнати лід нагріється до 0 °С. Щоб він розплавився, потрібно до нього підводити тепло. А оскільки температура оточуючого повітря також 0 °С, то теплообміну не буде і лід не буде танути. Аналогічно і з водою.

11. Чи буде електрично заряджена ебонітова паличка притягувати чи відштовхувати полюси компасної стрілки?

   Відповідь: Як і будь-яке незаряджене тіло, магнітна стрілка буде притягуватися до наелектризованої палички як одним, так і іншим кінцем.

12. Яке справжнє прізвище Корольова?

   Відповідь: Королів.

13. Чому синтетичні тканини, якими часто оббивають сидіння автомобілів, швидко забруднюються?

   Відповідь: синтетичні волокна – ізолятори, тому вони добре електризуються під час тертя об одяг і притягують частинки бруду і пилу.

14. Чи можна на кінцях ебонітової палички одночасно мати два різнойменні заряди?

   Відповідь: Можна, взяти паличку за середину, один кінець її потерти хутром (вона зарядиться негативно), а другий – папером (зарядиться позитивно). Обидва заряди зберігаються, бо ебоніт ізолятор.

15. В Антарктиці під час снігових бур часто можна бачити електричні іскри в повітрі, довжина яких досягає 50 см. Чому вони утворюються?

   Відповідь: Причиною виникнення іскор є електризація повітря внаслідок тертя.

16. Чи можна розплавити олово гарячою водою, якщо його температура плавлення 232 °С?

    Відповідь: Можна. Температура плавлення олова 232°С, а вода під тиском 40 атмосфер кипить при 249 °С.

17. Чому в дуже великий мороз полозки саней погано сковзають по снігу?

    Відповідь: при невеликому морозі внаслідок тертя саней об сніг деяка частина снігу розстає тим самим зменшуючи тертя, а у великий мороз сніг не плавиться.

18. Чому блискавка влучає у високі предмети значно частіше, ніж у низькі? Відповідь: Повітря – поганий провідник електрики. Чим вище предмет, тим менший шар повітря між цим предметом і хмарою. 19. Чому лось може порівняно легко бігати по болотах?

   Відповідь: Лось має на кожній нозі два копита, між якими є перетинка. Коли він біжить, то копита розсовуються, перетинка натягується, вага тіла тварини розподіляється на порівняно більшу площу опори і лось не загрузає.

20. Чому греблю будують так, що її профіль розширений до низу?

   Відповідь: Така гребля добре протидіє тиску води, який зростає із збільшенням глибини.

21. Відомо, що надмірне випаровування вологи з ґрунту призводить до його висихання і зниження врожайності. Проте без випаровування неможливо уявити розвиток рослин. Чому?

   Відповідь: У суху жарку погоду випаровування знижує температуру рослини і оберігає її від надмірного нагрівання.

22. Маємо вісім однакових за розміром кульок, але в одній із них порожнина. Визначте в якій кульці є порожнина за допомогою терезів, провівши два зважування.

   Відповідь: Перший раз зрівноважувати по 3 кульки. Якщо вони однакової маси, то потрібно визначити масу решти двох куль. Одна із них буде легшою (з порожниною). Якщо ж при першому зважуванні серед трьох кульок виявиться кулька з порожниною, то потрібно зрівноважити дві кульки із цих трьох. Може бути одна із них легшою, якщо ні, то порожнину має третя кулька.

23. Як покласти в банку кульку, не торкаючись її руками і не підкочуючи до краю столу?

   Відповідь: потрібно кульку всередині банки привести в рух по колу. Коли кулька трішки підніметься, то банку різко перекинути. Кулька опиниться всередині банки.

24. Де працював Корольов після закінчення Вищого технічного училища в м. Москва?

   Відповідь: Центральний аеродинамічний інститут?

25. Навіщо на підприємствах, що виготовляють порох, зерна пороху обволікають, графітовим порошком?

   Відповідь: зерна пороху від тертя швидко електризуються і можуть зайнятися. Щоб запобігти цьому, зерна пороху обволікають графітовим порошком, а графіт, як добрий провідник електрики, відводить електричний заряд у землю.

26. Бували випадки, що внаслідок швидкого піднімання аеростат загорявся в повітрі. Як це пояснити?

    Відповідь: Сильною електризацією аеростата внаслідок його тертя об повітря. Іскра, що виникла під час випадкового розряду, запалювала аеростат.

27. Чи прискориться танення льоду в теплій кімнаті, якщо його вкрити шубою?

    Відповідь: шуба володіє поганою теплопровідністю, вона затримує притік тепло до льоду, і його танення уповільниться.

28. Якщо в блюдце налити окріп, а потім поставити на нього вверх дном склянку, вода із блюдця підніметься в склянку. Поясніть це явище.

    Відповідь: Пара в склянці над окропом поступово охолоджується і конденсується, тиск всередині склянки падає, а атмосферний тиск заганяє воду у склянку.

29. Чому удар блискавки розщеплює дерево?

    Відповідь: блискавка має дуже високу температуру. Коли вона вдаряє, волога, яка є в клітинах дерев, умить закипає, утворена пара розщеплює дерево.

30. Чому блискавка найчастіше вдаряє біля берегів річок, боліт і ставків?

    Відповідь: Блискавка найчастіше влучає у грунт в тих місцях, де електрична провідність краща. Вологий грунт біля берегів річок, ставків добре проводить електрику.

31. Ящірки і деякі інші плазуни пустелі у найжаркіший час дня часто залазять на верхівки кущів. Як пояснити таку дивну поведінку?

   Відповідь: У спеку пісок так нагрівається, що навіть на висоті 5 см від його поверхні температура буває нижча на кілька градусів, що й використовують ящірки та інші плазуни.

32. Чому коли глибинну рибу піднімають з великої глибини на поверхню води, вона роздувається, а іноді навіть розривається?

   Відповідь: тому, що тіло риби пристосоване до великого зовнішнього тиску. Коли її підняти, то тиск в середині риби перевищує тиск зовні і вона роздувається.

33. Яким чином можна покласти вантаж на аркуш паперу, що стоїть на двох опорах, щоб він не впав.

   Відповідь: аркуш потрібно згорнути в „гармошку”.

34. На аркуші паперу поставлено вантаж. Якщо повільно тягнути папір, вантаж рухається разом з ним. Якщо різко – вантаж лишається на місці. Поясніть це явище.

   Відповідь: чим масивніше тіло, тим воно інертніше, тобто тим більше потрібно часу, щоб змінити його швидкість.

35. На склянку поставлено масивне тіло. Якщо по цьому тілу вдарити молотком, то склянка лишається цілою. Чому?

   Відповідь: щоб змінити швидкість руху масивного тіла, потрібно на нього діяти тривалий час. А ми молотком діємо протягом короткого проміжку часу.

Використані ресурси: http://myfizika.wordpress.com/2010/12/24/готуємось-до-конкурсу-фізика-в-моєму-ж/

Фізика у літературі/Физика в литературе Перший російський друкар – Іван Федоров, сучасникам був відомий, як учений і винахідник. Він, наприклад, умів відливати пушки, винайшов багатостовбурну мортиру. А перші чудові образи літературного й поліграфічного мистецтва – «Апостол» (1564 р.) і «Часовник» (1565 р.) навіки залишаться в народній пам’яті Ім’я Михайла Васильовича Ломоносова ми називаємо одним з перших у ряді самих чудових представників вітчизняної науки й культури. Великий фізик, він залишив ряд праць, що мають важливе значення для промислового розвитку Росії. Велике місце в його наукових працях займала оптика. Він сам виготовляв оптичні прилади й оригінальні дзеркальні телескопи. Досліджуючи небо за допомогою своїх приладів, натхненний нескінченністю Вселеної, Ломоносов писав прекрасні вірші: Відкрилася безодня зірок повна Зіркам числа ні, безодні – дна… Без такої науки, як фізика не було б такого літературного жанру, як науково – фантастичний роман. Одним із творців цього жанру став французький письменник Жуль Верн (1828 – 1905 р.) Натхненний великими відкриттями XIX століття, знаменитий письменник оточив фізику романтичним ореолом. Всієї його книги «Із Землі на Місяць» (1865 р.), «Діти капітана Гранта» ( 1867-68 гг.), «20 000 лье під водою» ( 1869-70 гг.), «Таємничий острів» (1875 р.) перейняті романтикою цієї науки У свою чергу, багатьох винахідників і конструкторів надихали неймовірні пригоди героїв Жуля Верна. Так, наприклад, швейцарський учений – фізик Огюст Пиккар, немов повторюючи шляхи фантастичних героїв, піднімався на винайденому їм стратостаті в стратосферу, роблячи перший крок на шляху до розкриття таємниці космічних променів. Наступним захопленням О. Пиккара була ідея скорення морських глибин. Винахідник сам поринав на морське дно, на побудованому їм батискафі (1948 рік). Ще близько 160 років тому в журналі «Вітчизняні записки» були опубліковані «Листи про вивчення природи» (1844 – 1845 р.) А. И. Герцена – одне із самих значних і оригінальних добутків в історії як філософської, так і естественнонаучной росіянці думки. Революціонера, філософа, автора одного із шедеврів російської класичної літератури твору «Колишнє й думи» – Герцена, проте, жваво цікавили природничі науки, у тому числі фізика, що він неодноразово підкреслював у своїх творах Тепер необхідно звернутися до літературної спадщини Л. Н. Толстого. По-перше, тому що великий письменник був педагогом – практиком, а по-друге, що багато хто його добутки стосуються природних наук. Найбільш відома комедія «Плоди освіти». Письменник украй негативно ставився «до всяких марновірств», він уважав, що вони «перешкоджають щирому навчанню й заважають йому проникати в душу людей». Товстої так розумів роль науки в житті суспільства: по-перше, він був прихильником організації життя суспільства на строгій науковій основі; по-друге, він робить потужний акцент на морально – етичні норми, і в силу цього природничі науки в трактуванні Толстого виявляються науками другорядними. Саме тому Толстой осміює в «Плодах освіти» московське барство, у головах якого перемішані наука й антинаука Треба сказати, що в часи Толстого з однієї сторони тодішня фізика переживала важку кризу у зв’язку з досвідченої перевірками основних положень теорії електромагнітного поля, які спростували гіпотезу Максвелла про існування світового ефіру, тобто того фізичного середовища, що передає електромагнітну взаємодію; а з іншої сторони було повальне захоплення спіритизмом. У своїй комедії Толстої описує сцену спіритичного сеансу, де чітко проглядається естественнонаучний аспект. Особливо показова лекція професора Кругосветлова, де робиться спроба дати медіумічним явищам естественнонаучное тлумачення Якщо ж говорити про сучасне значення комедії Толстого, те, мабуть, слід зазначити наступне: 1. Коли по яким – або причинах, те або інше явище природи не одержує своєчасного пояснення, те його псевдонаукове, а часом і антинаукова інтерпретація є досить розповсюдженим справою 2. Знаменний сам факт розгляду письменником наукової тематики в художньому творі Пізніше, у заключній главі трактату «Що таке мистецтво?» (1897 рік) Лев Миколайович підкреслює взаємозв’язок науки й мистецтва, як двох форм пізнання навколишнього світу з обліком, зрозуміло, специфіки кожної із цих форм. Пізнання через розум в одному випадку й через почуття вдругом. Видимо не випадково великий відомий американський винахідник Томас Алва едисон (1847 – 1931 р.) один зі своїх перших фонографів послав Л. Н. Толстому, і завдяки цьому для нащадків збережений голос великого російського письменника Росіянинові вченому Павлу Львовичу Шилінгу призначено було ввійти в історію завдяки його роботам в області електрики. Однак одне з головних захоплень Шилінга – сходознавство – зробило його ім’я широко відомим. Учений зібрав величезну колекцію тібетсько-монгольських літературних пам’ятників, цінність якої важко перебільшити. За що в 1828 році П. Л. Шилінг був вибраний членом – кореспондентом Петербурзької академії наук по розряду літератури й стародавностей Сходу Неможливо собі представити світову літературу без поезії. Фізика в поезії займає відведену їй гідну роль. Поетичні образи, навіяні фізичними явищами, надають видимість і предметність миру думок і почуттів поетів. Які тільки письменники не зверталися до фізичних явищ, можливо навіть самі, не відаючи того, описували їх. У будь-якого фізика фраза «Люблю грозу на початку травня…» викличе асоціації селектричеством. Передачу звуку багато поетів описували по-різному, але завжди геніально. Так, наприклад, А. С. Пушкін у своєму вірші «Луна» прекрасно описує це явище: чиРеве звір у лісі глухому, чиСурмить ріг, чи гримить грім, чиСпіває діва за пагорбом - На всякий звук Свій відгук у повітрі порожньому Народиш ти раптом. У Г. Р. Державіна «Луна» виглядає небагато по-іншому: Але, раптом, віддавшись від пагорба Поворотним гуркотінням грому, Гримить і дивує мир: Так повік безсмертна луна лір Також зверталися до теми звуку майже всі поети, оспівуючи й незмінно захоплюючись передачею його на відстань Крім того, майже всі фізичні явища викликали у творчих людей натхнення. Важко знайти такого поета у світовій літературі, який би хоч раз не написав добутку про землю й небо, про сонце й зірки, про грозу й блискавку, про комети й затьмарення: И, як і всяка комета, Бентежачи блиском новизни, Ти мчишся мертвою грудкою світла, Шляхом, позбавленим прямизни! (К. К. Случевский) У неба вчишся й випливаєш за ним: Сама в русі, а полюс нерухомий (Ибн Хамдис) Ще наші батьки пам’ятають суперечку, що розгорівся на рубежі 60 -их – 70 -их між «фізиками» і «ліриками». Кожний намагався знайти пріоритети саме у своїй науці. Не переможців, що не програли в тім спорі не було, і не могло бути, тому що неможливо порівнювати дві форми пізнання навколишнього мира Хотілося б закінчити уривком із твору Роберта Рождественського (знаменитого шестидесятника), присвяченим фізикам – атомникам. Добуток називається «Людям, чиїх прізвищ я не знаю»: Скільки ви б напридумали різного! Дуже потрібного й дивного! Ви – те знаєте, що для розуму Ніяких границь не передбачене Як би людям легко дихалося! Як би людям світле любилося! И якої би думки билися у полушарьях земної кулі!.. Але поки що над миром віє Ледве зм’якшуюче недоверье. Але поки дипломати високі Складають послання м’які,- До пори й до часу все-таки Залишаєтеся ви безіменними Безіменними. Відлюдними Геніальними невидимками… Кожний школяр у прийдешньому світі Вашим життям хвастатися буде… Низький – низький уклін вам, люди Вам, Великі. Без прізвищ