Світло і світ навколо нас

	Ця стаття не має категорії
	Ви можете долучитися до виправлення статті визначивши для неї категорію та додавши її до статті

Чи знайомі Ви з можливостями ока?

Око людини - це оптична система. Як у будь-якому оптичному приладі є лінзи, так і око має кришталик. За допомогою м'язів кришталик товщає, коли предмет розглядається близько, і стає тоншим, коли предмет знаходиться на відстані.

Пам'ятайте, що відстань найкращого зору—25 см. Тому шкідливо “писати носом”, тобто близько до зошита. Як дізнатися, що ваш зір нормальний? Візьміть у руки книгу і розташуйте її на витягнутих руках: на найбільш зручній відстані від ока для читання. Якщо відстань менше 25 см—розвивається короткозорість. Якщо відстань більше 25 см—далекозорість.

Не читайте лежачи!

Не перевтомлюйте очі!

Бережіть зір!

Знати будову ока та його властивості потрібно всім, тому що незнання може привести до втрати зору, розвитку різноманітних хвороб. Наша група вивчила властивості ока, визначила його роздільну здатність, провела опитування серед однолітків. Результатом нашої роботи є даний бюлетень.

Читайте, отримуйте задоволення, поповнюйте знання.

                    Група   експериментаторів з 7-А класу: Карета М., Гейко Р.,Калашник М., Корнієнко М., Марков О., Будна А

А чи можна бачити вдень та вночі?

На сітківці очей, що сприймає світло, є два види світлочутливих елементів: товстіші і короткі, які називаються колбочками, а більш тонкі й довгі—паличками. Колбочки розташовуються в основному в центрі сітківки, їхнє число швидко зменшується до її периферії. Палички, навпаки, займають в основному периферію сітківки. Колбочок є близько 7 млн., паличок—130 млн. Колбочки сприйнятливі тільки до досить яскравого світла й тому “працюють” вдень. Палички здатні реагувати лише на слабкі світлові потоки й “працюють” у сутінках та вночі. Відповідно до двох видів світло елементів, які сприймають світло, й особливостей їх роботи розрізняють денне бачення й нічне.

                Карета М.

Чому ви щулитися, коли потрапляєте на світло?

У зору людини є ще одна дивна здатність: пристосовуватися до сприйняття оточуючих предметів при зміні їхньої яскравості чи освітлення у великих межах; вона називається адаптацією.

При зміні дня вночі протікає темнова адаптація, при переході від ночі до дня—світлова. При зміні освітленості змінюється площа отвору зіниці, що пропускає світловий потік в око. Якщо ви потрапили з темного приміщення на яскраве світло, то ви щулитеся, намагаючись скоротити площу зіниці до мінімуму.

Головний же фактор, що забезпечує адаптацію зору,- переключення з колб очкового механізму сприйняття на паличковий (при темновій адаптації) й паличкового на колб очковий (при світловій). Процес адаптації відбувається не миттєво, на нього потрібен час. Темнова адаптація йде повільніше, ніж світлова.

                                      Гейко Р.

ЯКЩО Б ОПТИК ПРИНІС МЕНІ НАСТІЛЬКИ НЕДОСКОНАЛИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯК ЛЮДСЬКЕ ОКО, Я Б НЕГАЙНО ВИКИНУВ ЙОГО ЗА ДВЕРІ.Г.ГЕЛЬМГОЛЬЦ 

Чому дивитися на світ двома очима цікавіше?

У людини двоє очей. Яке це має значення?

Виконаємо такі досліди. Закриємо одне око і спробуємо потрапити вістрям одного олівця у вістря іншого олівця—це навряд чи вдасться. Попробуємо просмикнути нитку у вушко голки, якщо будемо дивитися одним оком,- не вийде. Зір одним оком не дозволяє точно розрізнити, який предмет ближче до нас, який—далі. Тому предмети здаються нам розташованими в одній площині.

Наша здатність бачити всі предмети об’ємно й сприймати зорову різницю відстаней у глибині простору називається стереоскопічним зором. Цим зором ми володіємо тому, що бачимо двома очима.

                                         Будна А.

Визначення роздільної здатності ока

Роздільна здатність ока—це найменший кут, під яким два об'єкти видно роздільно. Для визначення роздільної здатності ока ми використали об'єкт дослідження: аркуш білого паперу з двома крапками на відстані d=1 мм одна від одної. Закріпили цей аркуш вертикально і виміряли максимальну відстань L, з якої ще можна розрізнити ці крапки. Роздільну здатність ока визначили за формулою:

По результатам експерименту побудували діаграму:

Чи сприймає око сонячний спектр?

На дні очного яблука є сітківка з безліччю нервових закінчень. Виявляється, не усяке світло дратує нервові закінчення. Існує світло трьох діапазонів: інфрачервоні промені, видимі, ультрафіолетові промені.

Інфрачервоні промені за довжиною хвилі більше червоних. Ми гріємося в цих променях. Їх називають тепловими, але око їх не сприймає. Видимі промені сприймає око.

Ультрафіолетові промені теж не видимі оком, у них довжина хвилі менше фіолетових. Але ці промені викликають засмагу, вигорання фарб. У помірних дозах вони корисні, а надлишок завдає шкоди.

Пам'ятайте, що влітку не бажано загоряти до “шоколадки”, куди гарніше і корисніше золотава засмага. Є люди, у яких нервові закінчення на очному дні не сприймають різницю в довжинах хвиль, тобто в кольорі, це дальтоніки. Собаки сприймають світ чорно-білим.

А чи всі кольори бачите ви?

                                     Корнієнко М.

Кадр за кадром

Зорове враження викликає світлове подразнення сітківки ока. З припиненням подразнення зорове враження зникає не відразу — воно продовжується ще приблизно 0,1 с. Тому світлові подразнення з перервами менше 0,1 с дають враження, що зливаються в єдине ціле.

Виконаємо  дослід: візьмемо рамку на ніжці, у яку вставлений лист картону з еамальованою на одній стороні кліткою, а на другій стороні—пташкою; будемо рамку обертати за допомогою центрифуги; при швидкому обертанні рамки ми побачимо пташку, що сидить у клітці. Дослід підтверджує інерцію зору. На цій властивості ока засновано кіно.
                                     Марков О.

== Кадр за кадром ==