Wiki-стаття з теми "Особливості появи архітектурних будівель Глухова"

Назва проекту

"Глухів історирко-архітектурний"

Автори проекту

учні 9 класу

Тема дослідження

Особливості появи архітектурних будівель Глухова.

Проблема дослідження

проблема вивчення рідного краю є дуже актуальною у наш час.Вивчаючи минулу історію нашого краю таким способом, як це зроблено нашою пошуковою групою, отримуються не тільки знання, а ще передається безцінна скарбниця трепетного відношення до рідного краю, до унікальних пам’яток минулого «живої історії», що збереглись до нашого часу.

Гіпотеза дослідження

У кожну епоху виховують не абстрактну людину, а представника того чи іншого народу, носія певної національної культури. Для розширення світогляду, активізації творчих мрій, вивчення духовних надбань рідного краю, нашим захопленням стала дана дослідницька краєзнавча робота.

Мета дослідження

Пошуково-дослідицький характер ставить на меті розвивати елементарні прийоми пошукової і дослідницької діяльності, формувати вміння і навички самостійного здобуття знань, підвищення пізнавальної активності і розвитку творчих здібностей.

Результати дослідження

Протягом майже всього 18 ст. Глухів був столицею України, резиденцією гетьманів, резиденцією останніх гетьманів, ареною державницьких змагань і прикрих поразок. "Доля міста подібна долі всієї України, руйнування, спроби відродження, пожежі, теперішня ситуація ...» та все ж не зважаючи на історичні катаклізми, тут збереглося 52 унікальних пам'ятки оборонної, церковної та цивільної архітектури, є малодосліджений археологічний культурний пласт, неповторний природний ландшафт, визначні місця, пов'язані з іменами багатьох видатних Українців Тисячолітній Глухів багатий не тільки пам'ятниками історичної минувшини, а й літературно-мистецьким надбанням. Борис Олійник писав: "Якщо з цього гнізда вилетіли такі два могутні орли, як Максим Березовський і Дмитро Бортнянський, то Глухів виправдав своє призначення в історії українського народу". Місто Глухів засноване в кінці X ст. Глухів згадується в давньоруських літописах тричі - в 1152, 1167 та 1239 р.р. Частково зруйноване монголо-татарами 1239 р. Городище запустіло 1352 р. після епідемії чуми. Городище площею близько 2,7 га розташоване на мису прирічного лівобережного плато, обмеженому з заходу долиною р. Есмань, а півночі долиною струмка Нетеча (інші назви - Малоча, Починок), який нині пересох. Городище обмежують: з заходу і півночі - вул. Валова, з півдня - вул. Спартака, зі сходу - вул. Леніна. Городище має неправильну форму плану, близьку до овалу. З укріпленнями Глухівської фортеці пов'язано визначну подію в історії України - Глухівську оборону проти польської армії взимку 1663-64 р.р. В 1685 р. укріплення Глухова знищила пожежа. Після цього їх реконструювали, створивши єдину загальноміську фортецю: в плані лінія укріплень була овальною з 12 бастіонами і напівбастіонами. Земляний вал з бруствером ішов по рельєфу , повторюючи його вигини. З боку Есмані і струмка Нетечі рову не було, а лише з напільного східного боку місто огинала плавна дуга з ровом. Периметр фортеці становив 2300 м і вона мала 5 брам. 1749 р. за проектом інженера-підполковника Д. Дебоскета кондуктор Ю.Наумов реконструював фортечні брами. У 1766-69 р.р. за проектом архіт. А.П.Квасова споруджено муровані брами – Московську і Київську. Говорячи про сьогоднішній Глухів не можна не зупинитись на його історико-архітектурних пам’ятках, бо вони не тільки бережуть історичну пам'ять міста, але й в значній мірі визначають його неповторний вигляд.

Ми не можемо не згадати про пам’ятку культури, яка була побудована на честь доньки Петра І Єлизавети, яка двічі приїздила до Глухова. Це Київська брама або ворота.Брама збудована в стилі раннього класицизму з відголосками барокко: спарені колони, рустовані пілястри, розкрепований карніз і фронтон, а також кругла скульптура (не збереглася). Брама стоїть посередині частково збереженої західної частини давньої фортеці і замикає собою перспективу головної вулиці. На головній вулиці Києво-Московській знаходилось багато історичних споруд : 1. Дитячий притулок для дітей та сиріт, споруджений у 1872 р на кошти М.Терещенка (зараз ЗОШ № 3 для дітей 1-3 класів); 2. Трьох класне міське училище ім.Ф.Терещенка (побудоване у 1903 році на кошти брата Миколи Терещенка Федора. Це пам’ятка неокласицизму і меценатської діяльності родини Терещенків. 3. Чоловіча гімназія (побудована у 1880 році як навчальний корпус 4-х класної , а потім 8 класної гімназії. Гімназія була визначальним культурним осередком краю – мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися брати Нарбути, Ернсти, історик Романовський, О.Довженко, Шапорін, С.Сергеєв-Ценський та інші видатні таланти (зараз центральний корпус педагогічного університету).

4. Будинок Бештака і Неплюєва. Двоповерхова споруда, на І поверсі 4 магазини, а на ІІ поверсі перший кінотеатр м.Глухова. 5. У нашому місті жив і працював М.І.Неплюєв, педагог, філософ і громадський діяч (1851-1908) організатор Хрестовоздвиженського трудового братства на Глухівщині. Від був меценатом для талановитих і обдарованих дітей із бідних сімей ( зараз це будинок райдержадміністрації) . Це один з найкращих будинків епохи класицизму на Сумщині. 6. Вчительський інститут. Засновано в 1874 р. (із 3 будівель). Першим його директором був учень К.Ушинського - А.В.Білявський. Це був другий в Україні найвидатнішій педагогічний вищий навчальний заклад 7. Будинок Лютого належав дворянській родині, а у 1918 році жив П.П.Лютий, фотограф. Двоповерховий будинок в стилі французького Ренесансу і Бароко (зараз будинок юнацтва і бібліотека для дітей).

Не можна не згадати архітектурну споруду Водогінну Башту,

яка була споруджена в 1927-28р.р., у зв’язку з влаштуванням водогону в Глухові. Автора проекту не встановлено, збудовано силами місцевих будівельних організацій. Вежа розташована в центрі міста, на найвищій відмітці в межах міського центру. Її добре видно з дальніх видових точок. Загальна висота башти 41 м.

Миколаївська церква

На центральній площі, де відбувалися ради, за замовленням Глухівського сотника Федоровича у 1693 р. побудовано кам'яну Миколаївську церкву, котра до 1784 р. була головною громадською спорудою України, перед нею відбувалися козацькі ради, тут обирали гетьманів, тут же їх і проклинали. Зодчий цієї чудової споруди — Матвій Єфимов, керівник артілі будівничих майстрів. Збудовано церкву на місці однойменної дерев'яної, контракт на побудову було укладено 8 лютого 1693 р. Зразком правила Михайлівська церква в Глухові збудована тим же майстром 1692 р. первісно була тридільною триверховою з двозаломним центральним верхом, збудована в стилі українського барокко. У 18 ст. церкву оточили численними низенькими побудовами-ризницями і притворами, з тих часів збереглася південна ризниця. 1811 р. при капітальному ремонті прибудовано нові південний і північний притвори. В 1871 р. за проектом Глухівського архітектора А. Гросса розібрано верх над бабинцем і прибудовано західний притвор з високою двоярусною дзвіницею, вінчання якої імітує тризаломний верх. Церква займає острівне положення. Висота центрального верху 30 м. Миколаївська церква - головна домінанта Глухова.

В 1884 році було затверджено проект побудови нової Трьох-Анастасіївської церкви.

Автором був академік із Сенкт-Петербурга Андрій Гун. Церкву освячено 1893 р. на місці старої поставили каплицю (розібрано в 1950-ж р.) Трьох-Анастасіївська церква масивна, кубічна, п'ятиповерха, вшрішена в неовізантійському стилі. Храм тринефний, чотиристовпний, хрестоиокупольнйи, трьома абсидами і обширним підвалом. Храм пишно, з великим смаком декоровано зовні і всередини. У зовнішньому декорі переважають вертикальні членування -лопатки, вузьки високі вікна, напівколони, тощо. В інтер'єрі велику цінність становлять розписи виконані 1893 року братами Павлом і Олександром Сведомськими. Розписи зроблено у вигляді геометричних орнаментів по золотому фону, подібно до розписів Володимирського собору у Києві.

Історичну цінність представляє Чоловіча гімназія.

Збудовано у 1880-х рр. Як корпус (навчальний) Глухівської 4-х класної, а потім : 4 класної чоловічої прогімназії, створеної на базі повітового училища. 1889 р. перетворено на повну 8-класну гімназію. Автор проекту, вірогідно, П.Шлейфер. У 1880-92 рр. Збудовано пансіон для гімназистів. Гімназія була визначним культурним осередком краю, навіть мала свій симфонічний оркестр. Тут навчалися художник Г.Нарбут, поет В.Нарбут, письменник Ю.Смолич, мистецтвознавець Ф. Ернст, археолог М.Ернст, історик В.Романовський, правник М.Василенко, композитор Ю.Шапорін.

Будинок Лютого.

Збудований в кінці 19 ст. як власний будинок відомої глухівської дворянської родини Лютих. Перед 1918 р. належав Павлу Петровичу Лютому Глухівському фотографу. Двоповерховий на підвалі мурований будинок розташований на розі вулиць Києво-Московської (Радянська) і Шостенської (Леніна). Має два фасади південний і східний, прямий кут між якими зрізано і первісно було акцентовано вежею і еркером. Будинок вирішено в еклектичних архітектурних формах за переваженням стилістики французького Ренессансу і Барокко.

Меценати міста ХІХ-ХХ століть. Це : 1. Родина Терещенків – 1 млн.500 тис. руб. 2. Олександровичи – організували виставки талановитих учнів, надали допомогу Г.Нарбуту і Ю.Шапоріну. 3. М.І.Неплюєв – надавали допомогу бідним і талановитим дітям. 4. Сім’я Шугурових. Ніна Олександрівна передала музею Української старини у 1902 році колекцію книг 1348 шт., 114 фото, 53 гравюри та 88 археологічних пам’яток. (Додаток 1, 2)

Висновки

Сучасному людству, яке перейшло на якісно новий ступінь нового тисячоліття, потрібна історична оцінка минулих досягнень з метою визначення, що візьмемо з собою у майбутнє.

Корисні ресурси

Глухівський краєзнавчий музей (hlukhiv.com.ua), Національний заповідник Глухів (Email: dikz@ukr.net)